Велика діра (англ. Big Hole, афр. Groot Gat) — величезне недіюче алмазне родовище в місті Кімберлі (ПАР). Вважається, що це найбільший кар'єр, розроблений людьми без застосування техніки. Є головною визначною пам'яткою міста Кімберлі.
Країна | ПАР |
---|---|
Розташування | Кімберлі |
28°44′20″ пд. ш. 24°45′32″ сх. д. / 28.73888888891677951° пд. ш. 24.75888888891677908° сх. д.Координати: 28°44′20″ пд. ш. 24°45′32″ сх. д. / 28.73888888891677951° пд. ш. 24.75888888891677908° сх. д. | |
Корисні копалини | алмаз |
Рік будівництва | 1871 |
Технологічні характеристики | |
Тип | d і Q2387901? |
Глибина розробки | 215 м |
Запаси | |
Сайт | thebighole.co.za |
Велика діра у Вікісховищі | |
Велика діра Велика діра |
Історія
Починаючи з 1866 по 1914 рік близько 50 тисяч гірників вирили кар'єр з допомогою кирок та лопат, видобувши при цьому 2722 кілограми алмазів (14,5 мільйонів карат). У процесі розробки кар'єру було вилучено 22,5 млн тонн ґрунту.
Саме тут були знайдені такі знамениті алмази, як «Де Бірс» (428,5 карата), синьо-білий (150 карат), оранжево-жовтий Тіфані (128,5 карата).
14 серпня 1914 року роботи на шахті припинилися. На цей момент було видобуто понад 22 мільйони тонн породи, що дало 3000 кілограмів (14 504 566 каратів) алмазів. Це вважалося найбільшою розкопкою, викопаною вручну на землі. Однак у 2005 році було повідомлено, що дослідник повторно вивчив записи шахт і виявив, що викопані вручну частини алмазних копалень Ягерсфонтейн і Бултфонтейн, також у Південній Африці, могли бути глибшими та/або більшими за обсягом. Є й інші, більші шахти, але вони були створені за допомогою землерийних машин, а не ручної праці.
Площа «Великої дірки» становить 17 гектарів. Її периметр становить 1,6 км, а ширина — 463 метра. Діра була викопана на глибину 240 метрів, але потім була засипана порожньою породою до глибини 215 метрів, в наш час[] дно кар'єру заповнює вода, її глибина становить 40 метрів.
На місці кар'єру раніше (приблизно 70–130 мільйонів років тому) було жерло вулкана.
Музей шахти
Після припинення видобутку в 1914 році кар’єр став привабливим для відвідувачів міста. Ближче до 1960-х років зібрання реліквій Кімберлі, включно зі старими будівлями та різними пам’ятними речами, почало організовуватися у офіційний музей і туристичну пам’ятку. У 1965 році Безіл Хамфріс був призначений консультантом музею, і музей суттєво модернізували як репрезентацію раннього Кімберлі під відкритим небом. Ці оновлення включали вуличні пейзажі, діорами та виставки гірничих технологій і транспорту. Офіційне відкриття відбулося під час святкування сторіччя Кімберлі в 1971 році. Однією з визначних пам'яток був Diamond Hall. Музей шахти зазнавав подальших модернізацій. Між 2002 і 2005 роками компанія De Beers інвестувала 50 мільйонів рандів у розвиток Big Hole як туристичного об’єкту, ґрунтуючись на ідеї створення «довготривалої спадщини для людей Кімберлі».
Галерея
Див. також
Примітки
- Kimberley — Mine Museum [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- "Big Hole loses claim to fame". News24. 5 лютого 2021.
- Re-envisioning the Kimberley Mine Museum:De Beers' Big Hole Project
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика діра |
- Офіційний вебсайт
- Re-envisioning the Kimberley Mine Museum: De Beers’ Big Hole Project
Це незавершена стаття з географії Південно-Африканської Республіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika dira angl Big Hole afr Groot Gat velichezne nediyuche almazne rodovishe v misti Kimberli PAR Vvazhayetsya sho ce najbilshij kar yer rozroblenij lyudmi bez zastosuvannya tehniki Ye golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu mista Kimberli Velika diraKrayina PARRoztashuvannyaKimberli28 44 20 pd sh 24 45 32 sh d 28 73888888891677951 pd sh 24 75888888891677908 sh d 28 73888888891677951 24 75888888891677908 Koordinati 28 44 20 pd sh 24 45 32 sh d 28 73888888891677951 pd sh 24 75888888891677908 sh d 28 73888888891677951 24 75888888891677908Korisni kopalinialmazRik budivnictva1871Tehnologichni harakteristikiTipd i Q2387901 Glibina rozrobki215 mZapasiSajtthebighole co za Velika dira u VikishovishiVelika dira Velika diraIstoriyaPochinayuchi z 1866 po 1914 rik blizko 50 tisyach girnikiv virili kar yer z dopomogoyu kirok ta lopat vidobuvshi pri comu 2722 kilogrami almaziv 14 5 miljoniv karat U procesi rozrobki kar yeru bulo vilucheno 22 5 mln tonn gruntu Same tut buli znajdeni taki znameniti almazi yak De Birs 428 5 karata sino bilij 150 karat oranzhevo zhovtij Tifani 128 5 karata 14 serpnya 1914 roku roboti na shahti pripinilisya Na cej moment bulo vidobuto ponad 22 miljoni tonn porodi sho dalo 3000 kilogramiv 14 504 566 karativ almaziv Ce vvazhalosya najbilshoyu rozkopkoyu vikopanoyu vruchnu na zemli Odnak u 2005 roci bulo povidomleno sho doslidnik povtorno vivchiv zapisi shaht i viyaviv sho vikopani vruchnu chastini almaznih kopalen Yagersfontejn i Bultfontejn takozh u Pivdennij Africi mogli buti glibshimi ta abo bilshimi za obsyagom Ye j inshi bilshi shahti ale voni buli stvoreni za dopomogoyu zemlerijnih mashin a ne ruchnoyi praci Plosha Velikoyi dirki stanovit 17 gektariv Yiyi perimetr stanovit 1 6 km a shirina 463 metra Dira bula vikopana na glibinu 240 metriv ale potim bula zasipana porozhnoyu porodoyu do glibini 215 metriv v nash chas koli dno kar yeru zapovnyuye voda yiyi glibina stanovit 40 metriv Na misci kar yeru ranishe priblizno 70 130 miljoniv rokiv tomu bulo zherlo vulkana Muzej shahtiPislya pripinennya vidobutku v 1914 roci kar yer stav privablivim dlya vidviduvachiv mista Blizhche do 1960 h rokiv zibrannya relikvij Kimberli vklyuchno zi starimi budivlyami ta riznimi pam yatnimi rechami pochalo organizovuvatisya u oficijnij muzej i turistichnu pam yatku U 1965 roci Bezil Hamfris buv priznachenij konsultantom muzeyu i muzej suttyevo modernizuvali yak reprezentaciyu rannogo Kimberli pid vidkritim nebom Ci onovlennya vklyuchali vulichni pejzazhi diorami ta vistavki girnichih tehnologij i transportu Oficijne vidkrittya vidbulosya pid chas svyatkuvannya storichchya Kimberli v 1971 roci Odniyeyu z viznachnih pam yatok buv Diamond Hall Muzej shahti zaznavav podalshih modernizacij Mizh 2002 i 2005 rokami kompaniya De Beers investuvala 50 miljoniv randiv u rozvitok Big Hole yak turistichnogo ob yektu gruntuyuchis na ideyi stvorennya dovgotrivaloyi spadshini dlya lyudej Kimberli GalereyaPanoramna svitlina Velikoyi diriDiv takozhAlmazonosna trubka Vdala kimberlitova trubka Mir kimberlitova trubka Znameniti almaziPrimitkiKimberley Mine Museum 19 serpnya 2012 u Wayback Machine angl Big Hole loses claim to fame News24 5 lyutogo 2021 Re envisioning the Kimberley Mine Museum De Beers Big Hole ProjectPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velika dira Oficijnij vebsajt Re envisioning the Kimberley Mine Museum De Beers Big Hole Project Ce nezavershena stattya z geografiyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi