Генадій Іванович Вахолков (рос. Геннадий Иванович Вахолков; 7 грудня 1900, Шава — 11 березня 1956) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Генадій Іванович Вахолков | |
---|---|
рос. Геннадий Иванович Вахолков | |
Народження | 7 грудня 1900 Шава |
Смерть | 11 березня 1956 (55 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1919–1955 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 грудня 1900 року в селі Шаві (нині Кстовського району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив сім класів школи села Кадниці. Працював рахівником на складах пароплавства в Нижньому Новгороді.
Служба в армії
У 1919 році добровольцем пішов до Червоної Армії. У тому ж році закінчив Нижньогородські піхотні курси чевоних командирів і отримав призначення на , але по дорозі захворів на висипний тиф і потрапив в госпіталь. За одужання служив на командних посадах у 21-му запасному полку.
З червня 1920 року продовжив службу у військах Всеросійської надзвичайної комісії. На посаді командира взводу 91-го окремого батальйону Західного сектора військ Внутрішньої охорони (місто Вітебськ) брав участь в боротьбі з бандитизмом. У складі Окремою дивізії військ ВЧК брав участь в боях на польському фронті і в ліквідації на Волині загонів . У 1921 році в ступив в РКП(б). У 1922–1924 роках — на командних посадах в окремій роті 5-го конвойного полку військ ГПУ-ОДПУ у Кременчуку.
Служив в прикордонних військах. У 1924–1927 роках — начальник прикордонної застави 25-го Молдавського прикордонного загону військ ОДПУ. У 1929 році закінчив Вищу прикордонну школу військ ОДПУ і отримав призначення в Середню Азію. У 1929–1933 роках — начальник прикордонної застави, помічник коменданта прикордонної ділянки і помічник начальника прикордонного загону. Брав участь у бойових зіткненнях з басмачами і збройними бандами контрабандистів.
У подальшому — на відповідальних командних і штабних посадах в частинах внутрішніх військ. У 1939 році закінчив школу удосконалення комскладу прикордонної та внутрішньої охорони НКВС СРСР. У 1942 році майор Вахолков був помічником начальника штабу 33-ї дивізії військ НКВС СРСР з охорони залізничних споруд в місті Куйбишеві (нині — Самара). З осені 1942 року — працівник штабу Сибірської дивізії військ НКВС СРСР Окремої армії військ НКВС СРСР.
Німецько-радянська війна
У діючій армії з 15 лютого 1943 року. У складі 140-ї стрілецької дивізії брав участь в боях на Центральному фронті. У червні 1943 року призначений начальником штабу 30-го стрілецького полку Хасанського полку 102-ї стрілецької Далекосхідної дивізії, а з квітня 1944 року — командиром 40-го стрілецького Амурського полку (102-та стрілецька дивізія, 48-а армія, 1-й Білоруський фронт). З цим полком пройшов до кінця війни. Воював на Центральному, 1-му, 2-му і 3-му Білоруських фронтах. Особливо відзначився при визволенні Білорусі влітку 1944 року.
24 червня 1944 року 40-й стрілецький Амурський полк підполковника Вахолкова стрімко форсував річку Друть біля міста Рогачова Гомельської області. Раптовим лобовим ударом прорвав довготривалу глибоко ешелоновану оборону противника, звернувши останнього у втечу. Форсував річки і Олу, чим сприяв виконанню бойового завдання, що стояло перед дивізією в цілому. Сам підполковник Г. І. Вахолков в цей час знаходився в бойових порядках, грамотно і ефективно керуючи полком по розгрому протидіючого угруповання противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками підполковнику Вахолкову Генадію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6103) .
У наступних боях був двічі контужений, але після короткого лікування в госпіталях знову повертався в стрій. Брав участь у розгромі гітлерівців у Східній Пруссії.
Повоєнні роки
Після війни продовжив службу в Радянській Армії. У 1947–1950 роках очолював військовий комісаріат Південно-Казахстанської області Казахської РСР. У 1950–1955 роках був військовим комісаром Таджицької РСР. В цей же період обирався депутатом .
У відставці
З 1955 полковник Вахолков — у відставці. Жив і працював у Києві. Раптово помер 11 березня 1956 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі в Києві (ділянка № 3).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 3-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Вшанування пам'яті
У військовій частині прикордонних військ, де колись служив Генадій Вахолков, в музеї бойової слави встановлено його бюст. Там же експонуються його численні ордени і медалі.
Примітки
- netvoprosa.ru[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
- Ржевцев. Ю. П. Герои Отечества из числа бывших сотрудников МВД, ПВ … (рукопис);
- Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза — горьковчане. Горький, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genadij Ivanovich Vaholkov ros Gennadij Ivanovich Vaholkov 7 grudnya 1900 Shava 11 bereznya 1956 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Genadij Ivanovich Vaholkovros Gennadij Ivanovich VaholkovNarodzhennya7 grudnya 1900 1900 12 07 ShavaSmert11 bereznya 1956 1956 03 11 55 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRoki sluzhbi1919 1955PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 7 grudnya 1900 roku v seli Shavi nini Kstovskogo rajonu Nizhnogorodskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin Zakinchiv sim klasiv shkoli sela Kadnici Pracyuvav rahivnikom na skladah paroplavstva v Nizhnomu Novgorodi Sluzhba v armiyi U 1919 roci dobrovolcem pishov do Chervonoyi Armiyi U tomu zh roci zakinchiv Nizhnogorodski pihotni kursi chevonih komandiriv i otrimav priznachennya na ale po dorozi zahvoriv na visipnij tif i potrapiv v gospital Za oduzhannya sluzhiv na komandnih posadah u 21 mu zapasnomu polku Z chervnya 1920 roku prodovzhiv sluzhbu u vijskah Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi Na posadi komandira vzvodu 91 go okremogo bataljonu Zahidnogo sektora vijsk Vnutrishnoyi ohoroni misto Vitebsk brav uchast v borotbi z banditizmom U skladi Okremoyu diviziyi vijsk VChK brav uchast v boyah na polskomu fronti i v likvidaciyi na Volini zagoniv U 1921 roci v stupiv v RKP b U 1922 1924 rokah na komandnih posadah v okremij roti 5 go konvojnogo polku vijsk GPU ODPU u Kremenchuku Sluzhiv v prikordonnih vijskah U 1924 1927 rokah nachalnik prikordonnoyi zastavi 25 go Moldavskogo prikordonnogo zagonu vijsk ODPU U 1929 roci zakinchiv Vishu prikordonnu shkolu vijsk ODPU i otrimav priznachennya v Serednyu Aziyu U 1929 1933 rokah nachalnik prikordonnoyi zastavi pomichnik komendanta prikordonnoyi dilyanki i pomichnik nachalnika prikordonnogo zagonu Brav uchast u bojovih zitknennyah z basmachami i zbrojnimi bandami kontrabandistiv U podalshomu na vidpovidalnih komandnih i shtabnih posadah v chastinah vnutrishnih vijsk U 1939 roci zakinchiv shkolu udoskonalennya komskladu prikordonnoyi ta vnutrishnoyi ohoroni NKVS SRSR U 1942 roci major Vaholkov buv pomichnikom nachalnika shtabu 33 yi diviziyi vijsk NKVS SRSR z ohoroni zaliznichnih sporud v misti Kujbishevi nini Samara Z oseni 1942 roku pracivnik shtabu Sibirskoyi diviziyi vijsk NKVS SRSR Okremoyi armiyi vijsk NKVS SRSR Nimecko radyanska vijna U diyuchij armiyi z 15 lyutogo 1943 roku U skladi 140 yi strileckoyi diviziyi brav uchast v boyah na Centralnomu fronti U chervni 1943 roku priznachenij nachalnikom shtabu 30 go strileckogo polku Hasanskogo polku 102 yi strileckoyi Dalekoshidnoyi diviziyi a z kvitnya 1944 roku komandirom 40 go strileckogo Amurskogo polku 102 ta strilecka diviziya 48 a armiya 1 j Biloruskij front Z cim polkom projshov do kincya vijni Voyuvav na Centralnomu 1 mu 2 mu i 3 mu Biloruskih frontah Osoblivo vidznachivsya pri vizvolenni Bilorusi vlitku 1944 roku 24 chervnya 1944 roku 40 j strileckij Amurskij polk pidpolkovnika Vaholkova strimko forsuvav richku Drut bilya mista Rogachova Gomelskoyi oblasti Raptovim lobovim udarom prorvav dovgotrivalu gliboko eshelonovanu oboronu protivnika zvernuvshi ostannogo u vtechu Forsuvav richki i Olu chim spriyav vikonannyu bojovogo zavdannya sho stoyalo pered diviziyeyu v cilomu Sam pidpolkovnik G I Vaholkov v cej chas znahodivsya v bojovih poryadkah gramotno i efektivno keruyuchi polkom po rozgromu protidiyuchogo ugrupovannya protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya i proyavleni muzhnist i geroyizm u boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami pidpolkovniku Vaholkovu Genadiyu Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6103 U nastupnih boyah buv dvichi kontuzhenij ale pislya korotkogo likuvannya v gospitalyah znovu povertavsya v strij Brav uchast u rozgromi gitlerivciv u Shidnij Prussiyi Povoyenni roki Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij Armiyi U 1947 1950 rokah ocholyuvav vijskovij komisariat Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti Kazahskoyi RSR U 1950 1955 rokah buv vijskovim komisarom Tadzhickoyi RSR V cej zhe period obiravsya deputatom U vidstavci Mogila Genadiya Vaholkova Z 1955 polkovnik Vaholkov u vidstavci Zhiv i pracyuvav u Kiyevi Raptovo pomer 11 bereznya 1956 roku Pohovanij na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi v Kiyevi dilyanka 3 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Kutuzova 3 go stupenya Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami Vshanuvannya pam yatiU vijskovij chastini prikordonnih vijsk de kolis sluzhiv Genadij Vaholkov v muzeyi bojovoyi slavi vstanovleno jogo byust Tam zhe eksponuyutsya jogo chislenni ordeni i medali Primitkinetvoprosa ru nedostupne posilannya z chervnya 2019 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Rzhevcev Yu P Geroi Otechestva iz chisla byvshih sotrudnikov MVD PV rukopis Tyulnikov L K Basovich Ya I Geroi Sovetskogo Soyuza gorkovchane Gorkij 1981