Васін Олександр Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васін Олександр Миколайович Васін нар 8 кв

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васін.

Олександр Миколайович Васін (нар. 8 квітня 1949, Дубно, Рівненська область, Українська РСР — 10 січня 2021) — радянський футболіст і тренер, майстер спорту СРСР (1973), заслужений тренер Білоруської РСР (1982).

Олександр Васін

Особисті дані

Повне ім'я

Олександр Миколайович
Васін

Народження

8 квітня 1949

Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР

Смерть

10 січня 2021 (71 рік)

Зріст

173 см

Вага

72 кг

Громадянство

Україна і СРСР

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1966—1967	«Колгоспник» Рівне	?	(?)
1968—1969	СКА (Львів)	47	(7)
1970—1971	«Будівельник» Полтава	?	(10)
1971—1976	«Шахтар» Д	146	(33)
1977—1978	«Динамо» Мінськ	20	(4)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1972	СССР (мол.)	1	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1980—1982	«Дніпро» Могильов	_{начальник команди}
1982—1984	«Дніпро» Могильов	тренер
1993—1994	«Кристал» Дятьково

Звання, нагороди

Звання

Майстер спорту СРСР

Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер Білоруської РСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Кар'єра гравця ред.

Олександр Васін починав грати у складі рівненської команди «Колгоспник», що виступала в класі «Б».

У 1968 році призваний до армії і направлений у львівський СКА.

Після демобілізації прийняв запрошення тренера полтавського «Будівельника» Юрія Войнова. Виступаючи за полтавський клуб, став автором ювілейного, сотого голу команди в чемпіонатах СРСР, забивши перший гол у матчі «Будівельник» — СКА (Львів) 4:0, що відбувся 5 серпня 1970. У полтавській команді Васін був одним з лідерів, відмінно взаємодіючи з іншим форвардом — Віталієм Старухіним.

У 1971 році Васіна запрошують в донецький «Шахтар», де він грав на позиції правого крайнього нападника. Дебют у цій команді відбувся 22 серпня 1971, в матчі «Шахтар» — «Динамо» (Москва) — 2:2 . Майже через рік, за рекомендацією Васіна, тренер донецького клубу Олег Базилевич, запрошує до команди Віталія Старухіна. Знову возз'єднується дует форвардів, який стає одним з найкращих в історії донецької команди.

У «Шахтарі» Олександр провів шість років, пройшовши з командою шлях від першої ліги до срібних медалей 1975 року, вперше завойованих донецьким клубом у чемпіонаті СРСР. Вирішальним, у боротьбі за друге місце, став матч останнього туру проти єреванського «Арарату», в якому перемогу з рахунком 3:0 принесли гол Васіна і дубль Старухіна.

У 1976 році відбувся дебют Васіна в єврокубкових турнірах, 9 вересня Олександр взяв участь у матчі за Кубок УЄФА «Шахтар» (Донецьк) — «Динамо» (Берлін) — 3:0. Всього в цьому турнірі Олександр провів 4 гри, забивши 1 гол (20 жовтня 1976 року до воріт угорського «Гонведу»). У цьому розіграші Кубку УЄФА донецька команда дійшла до 1/8 фіналу, де гірники поступилися «Ювентусу», програвши в гостях 3:0, а у матчі-відповіді в Донецьку, що відбувся 8 грудня 1976 року, обіграли італійський клуб з рахунком 1:0. Цей матч став для Олександра Васіна останнім у футболці донецького «Шахтаря».

Через конфлікт з наставником гірників Володимиром Сальковим, нападник покинув донецьку команду, перебравшись до мінського «Динамо», яке до того часу очолив його колишній тренер в «Шахтарі» Олег Петрович Базилевич. Провівши два сезони в білоруському клубі, Олександр Васін завершив активну ігрову кар'єру.

Тренерська кар'єра ред.

У 1980 році, Олександр Васін, разом зі своїм колишнім партнером з мінського «Динамо», Анатолієм Байдачним взяли могилівський «Дніпро», який був одним з аутсайдерів другої ліги і вже через рік вивели команду в першу лігу. Але закріпитися в цьому турнірі білоруському клубу не вдалося. Незабаром, у зв'язку з сімейними обставинами, Олександр Миколайович змушений був залишити Білорусь, перебравшись до Брянської області, де жив його брат.

У 1993 році, за пропозицією керівництва Дятьковского кришталевого заводу, очолив місцеву футбольну команду «Кристал», яку вивів у третю лігу російського чемпіонату.

У середині 90-х років Олександр Васін повертається до Донецька. Нині Олександр Миколайович працює дитячим тренером футбольній школі при донецькій міській Федерації футболу.

Досягнення ред.

Срібний призер чемпіонату СРСР: (1975)
У списках «33-х найкращих» у СРСР: (№ 3 — 1973)
У списках «33-х найкращих» в УРСР: (№ 2 — 1972, 1973, 1974, 1975)

Література ред.

Александр Васин: «Болельщики меня не забыли» // Официальный журнал ФК «Шахтёр» (Донецк). — 2009. — № 4 (34) (квітень). — С. 58-61.
Ворскла (Полтава). Події, цифри, факти. — Полтава : Облполіграфвидав, 1990. — С. 14-15.

Примітки ред.

Александр Васин: «Нападающим не хватает скорости». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 грудня 2015.

Джерела ред.

Помер колишній гравець "Шахтаря" Олександр Васін /УНН, 11.1.2021/ [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Васин Александр Николаевич. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] FootballFacts.ru
Игрок — Александр Николаевич Васин.

[1] Александр Васин: «Нападающим не хватает скорости». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 грудня 2015.