Петро Васкул (нар. 6 травня 1895, с. Вижній Березів — 2 серпня 1941, с. Семаківці) — український політичний, військовий та освітній діяч. Четар УСС, поручник УГА, член Проводу ОУН. Командант Городенківської старшинської школи. Страчений мадярськими окупантами.
| Петро Васкул | |
|---|---|
| Сотник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 6 травня 1895 с. Вижній Березів, нині Косівський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 2 серпня 1941 (46 років) ліс поблизу Семаківців, Городенківський район, Івано-Франківська область |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Батько Ореста Васкула — голови Київського братства ОУН-УПА.
Життєпис Редагувати
У часи Першої світової війни та Визвольних Змагань — четар УСС, підпоручник, поручник УГА.
У міжвоєнний період був директором школи у Ясенові-Пільному.
Учасник Національних зборів у Львові 30 червня 1941, які проголосили відновлення Української держави.
Командант Городенківської старшинської школи Редагувати
За дорученням уряду Ярослава Стецька 4 липня 1941 року організував і очолив у Городенці українську старшинську школу. 12 липня 1941 року курсанти прийшли присягу на вірність Українській державі.
Після захоплення Городенки передовими частинами мадярської армії їх командування наказало Городенківській старшинській школі скласти зброю, залишивши тільки одну чоту поліції. Проте комендант школи Петро Васкул відмовився виконати цей ультиматум, за що 28 липня 1941 року був заарештований мадярами.
Страта Редагувати
2 серпня 1941 року мадяри і місцеві польські колабораціоністи вивезли Васкула до Семаківського лісу, де після тортур без суду і слідства розстріляли, а тіло замаскували гіллям. 23 серпня труп знайшов лісник. У морзі городенківської лікарні дружина Петра Васкула впізнала його по Тризубові на лацкані.
Похований 31 серпня 1941 року на городенківському цвинтарі коло могили Січових Стрільців.
Вшанування Пам'яті Редагувати
Меморіальна дошка Петру Васкулу в Городенці.
Примітки Редагувати
- За іншими даними — 29 липня.
Джерела Редагувати
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
Посилання Редагувати
- Видатні діячі Прикарпаття [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Визвольні змагання [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |