Вальвідрера фунікулер Фунікулер Вальвідрера ісп Funicular de Vallvidrera кат Funicular de Vallvidrera фунікулер завдовжк

Фунікулер Вальвідрера (ісп. Funicular de Vallvidrera, кат. Funicular de Vallvidrera) — фунікулер завдовжки 736,6 м у барселонському районі Сарріа-Сант-Жервасі^[en] у Каталонії, Іспанія. Сполучає фунікулер зі станцією залізниці Пеу-дель-Фунікулар на лінії Барселона — Вальєс з житловим районом Вальвідрера на гірському хребті Сьєрра-де-Кольсерола.

Вальвідрера

Країна	Іспанія
Адміністративна одиниця	Барселона Sarrià-Sant Gervasi^d
Власник	Женералітат
Шістнадцятковий триплет кольору	114681
Оператор	Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya
Архітектор	Bonaventura Conill i Montobbio^d
Дата офіційного відкриття	1906
Ширина колії	метрова колія

Вальвідрера у Вікісховищі

Координати: 41°24′51″ пн. ш. 2°06′20″ сх. д. / 41.41417000002777371° пн. ш. 2.105560000028° сх. д. / 41.41417000002777371; 2.105560000028

Фунікулер, відкрито 24 жовтня 1906 року, зіграв ключову роль у розвитку Вальвідрери та є основним транспортним засобом, що сполучає з цим районом. Хоча спочатку він був у приватній власності «Ferrocarril de Sarriá a Barcelona» (ФСБ), він був переданий уряду Каталонії разом з лінією Барселона-Валлес після економічного колапсу ФСБ. Так, з 7 жовтня 1979 року фунікулером управляє «Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya» (FGC). В 1998 році було повністю перебудовано і модернізовано до автоматизованої системи транзиту (AGT), включаючи впровадження нового рухомого складу.

Фунікулер є частиною системи високочастотної приміської залізниці Барселона-Вальєс. Інтервал руху 6 хвилин у будні, рідше у вихідні та святкові дні, часом у дорозі 2 хвилини 50 секунд (без урахування будь-яких проміжних зупинок). Крім того, він повністю знаходиться у зоні тарифів 1 інтегрованої системи громадського транспорту «Autoritat del Transport Metropolità^[en]» (ATM) для метрополійної території Барселона^[en].

Історія ред.

Лінія була відкрита в 1906 році. Її верхня станція (Вальвідрера-Суперіор) була спроектована архітекторами Бонавентурою Коніль-і-Монтоббіо та Арнальдом Кальве-і-Пейроніллем у каталонському стилі модерну.

Лінія стала частиною мережі ФСК у 1981 році. В 1998 році її відновили з введенням нових вагонів, платформних дверей і повністю автоматизованої роботи. Нові вагони були побудовані Gangloff з Берна .

Опис ред.

Фунікулер має такі технічні параметри:

Кількість зупинок	3
Колії	одноколійна^[en] з роз'їздом
Довжина	729 м
Перепад висот	165 м
Максимальний похил	30.9%
Ширина колії	100 мм
Кількість вагонів	2
Пасажиромісткість	50 пасажирів у вагоні
Максимальна швидкість	5 м/с
Тяга	Електрика
Операція	Повністю автоматчна

Примітки ред.

↑ Borràs, Bernat. . trenscat.cat (кат.). Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
(PDF). Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
(PDF). Autoritat del Transport Metropolità. August 2013. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
. Funiculars.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 червня 2015.

[trenscat-1] Borràs, Bernat. . trenscat.cat (кат.). Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.

[2] (PDF). Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 липня 2015.

[3] (PDF). Autoritat del Transport Metropolità. August 2013. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.

[4] . Funiculars.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 червня 2015.