Вадд (араб. ود — «улюблений») — ім'я бога місяця та зрошення в давньоарабській міфології. В офіційному пантеоні він посідав друге місце після Астара. У святилищі оази Думат були зібрані статуї різних давньоарабських богів, серед них була і гігантська статуя божества Вадда у вигляді людини з мечем, списом, луком і сагайдаком стріл. Вадда згадується в Корані в сурі Нух як один з богів, яким поклонявся народ Нуха разом з іменами інших ідолів — Сува, Ягуса, Якука, Насра.
| Вадд |
|---|
| І вони замислили велику змову та сказали: "Не цурайтеся ваших богів: Вадда, Суви, Ягуса, Яука і Насра". |
Храм, присвячений Вадду, знесений за наказом пророка Мухаммада загоном Халіда ібн аль-Валіда. Ті, хто чинив опір знесенню, були вбиті.
Примітки ред.
- Міфи народів світу, 1980-1982.
- А. Алі-заде, 2007.
- William Pickthall, Marmaduke (1967). . Islamic Culture Board. с. 191. ISBN 978-1-142-49174-1. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 24 лютого 2017. Original is from the University of Virginia
- ibn al Kalbi, Hisham (1952). . Princeton University Press. с. 48. ASIN B002G9N1NQ. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 24 лютого 2017.
Література ред.
- Вадд. А. Г. Лундін [ 20 вересня 2019 у Wayback Machine.]