Бічгорн нім Bietschhorn це гора висотою 3 934 м н м на півдні Бернських Альп розташована в кантоні Вале Північно східний

Бічгорн (нім. Bietschhorn) — це гора висотою 3 934 м.н.м. на півдні Бернських Альп, розташована в кантоні Вале. Північно-східний та південний схили гори включені до об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО Юнгфрау-Алеч

Бічгорн Bietschhorn
Вид на Бічгорн від Гокенгорну Вид на Бічгорн від Гокенгорну
46°23′28″ пн. ш. 7°51′00″ сх. д. / 46.39125000002777455° пн. ш. 7.8500750000277781382° сх. д.Координати: 46°23′28″ пн. ш. 7°51′00″ сх. д. / 46.39125000002777455° пн. ш. 7.8500750000277781382° сх. д.
Країна	Швейцарія
Регіон	Кантон Вале
Система	Бернські Альпи
Тип	гора
Висота	3 934 м.н.м.
Висота відносна	806 м
Ізоляція	13,4 км
Перше сходження	13 серпня 1859
Бічгорн Бічгорн (Швейцарія)

Бічгорн у Вікісховищі

Опис ред.

Південна сторона

Бічгорн розташований у південній частині Бернських Альп та є частиною одного гірського хребта разом з горами Алечгорн (найвища гора хребта) та Нестхорн (на схід), на південній стороні долини Льоченталь.

З північних схилів гори в долину Льоченталь спускається льодовик Нест.

Від південних схилів гори дві долини — Бічталь та Балчідерталь спускаються до долини річки Рона, змінюючи кліматичні зони від альпійської до середземноморської. З урахуванням південного нахилу цих долин та льодовиків на їх початку, льодовик Біч на поточний час дуже сильно розтанув, а льодовик Балчідер розламався на дві частини — Зовнішній Балчідер (бл. 3,2 км в довжину) та Внутрішній Балчідер (бл. 2,5 км в довжину). Тала вода з обох частин льодовика стікає через струмок Балчідербах в Рону.

Альпінізм ред.

Вид на Бічгорн у сутінках

Вся група Бічгорн-Нестгорн у порівнянні з чотиритисячниками на північ мала значно менше уваги..

Бічгорн був вперше підкорений 13 серпня 1865 року Леслі Стефеном з місцевими гідами Антоном та Йоханном Зігенами і Йозефом Ебенером. Їх маршрут протягав з долини Льоченталь через Бічйох та північний гребінь. Опис цього першого сходження Леслі Стефен навів у своїй книзі The Playground of Europe (1871).

Сьогодні більшість альпіністів починають своє сходження на гору від прихистка Bietschhornhütte, розташованого на захід від льодовика Нест, або від прихистка Baltschiederklause.

Історичні факти ред.

В 1233 році Бічгорн, принаймні як перша гора в Швейцарських Альпах, була згадана в договорі купівлі-продажу, точніше, мова йшла про пасовисько «на горі Біч» (нім. am Berg, de Bietch).
В «Космографії, Описі всіх країн» (1544) гора була вперше позначена на мапах.

Примітки ред.

http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 9 липня 2009 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
Alpin — Das Bergwelt Magazin: Berner Oberland Hochtouren — Die andere Seite. Ausgabe Juli 2002, Seite 38-45. Olympia Verlag.

Див. також ред.

Юнгфрау-Алеч (Світова спадщина ЮНЕСКО)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бічгорн

Бічгорн на SummitPost [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
(нім.)
Фото [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
Daniel Anker: Bietschhorn. In: Die Alpen. Nr. 11, 2006, S. 32-35.

(нім.)

Daniel Anker, Marco Volken: Bietschhorn - Erbe der Alpinisten. AS-Verlag, Zürich 2004.

(нім.)

Pius Rieder: 125 Jahre Sturm und Wind getrotzt Walliser Bote 31. Juli 2006 Seite 7. Brig 2006.

(нім.)

[1] ttp://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 9 липня 2009 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo

[2] Alpin — Das Bergwelt Magazin: Berner Oberland Hochtouren — Die andere Seite. Ausgabe Juli 2002, Seite 38-45. Olympia Verlag.