Оксана Лонгинівна Бірецька (уроджена Озаркевич; нар. 12 березня 1890, Городок — пом. 21 лютого 1959, Львів) — відома українська піаністка, педагог, письменниця, громадська діячка.
| Оксана Бірецька | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Оксана Лонгинівна Озаркевич |
| Народилася | 12 березня 1890 Городок |
| Померла | 21 лютого 1959 (68 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польща УРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | піаністка, письменниця, громадська діячка |
Життєпис Редагувати
Оксана Лонгинівна Бірецька народилась 12 березня 1890 року у місті Городок в сім'ї Лонгина та Олександри Озаркевичів.
Початкову школу майбутній музикант закінчила в Городку. У 1908 році Оксана Бірецька закінчила Вищий музичний інститут ім. Миколи Лисенка у Львові. У 1913 році Бірецька — диригент хорового товариства «Львівський Боян», далі на еміграції у 1914—1918 роках продовжила навчання у Віденській консерваторії (клас Є. Лялевича).
Після закінчення Першої світової війни Бірецька повернулася до України, де, разом з Марією Юринець, очолила медичний сектор і сектор допомоги військовим в Союзі українок.
Заходами Бірецької у кінці 1920-х років в Городку була створена філія Вищого музичного інституту, у якому діти здобували фахову освіту. У 1930 році піаністка стала керівником філії. Тоді ж у місті запроваджуються курси громадянського виховання молоді, якими керувала Оксана Бірецька. У 1931 році видатний педагог стала членом місцевої «Просвіти». Окрім організації музичної освіти Оксана Лонгинівна створювала нескладні вальси, коломийки, танці, писала оповідання (видавалась під псевдонімом Оксана Іваненко).
Після анексії СРСР Західної України Бірецька стала однією з перших, хто потрапив під каток радянських репресій. 13 квітня 1940 року її разом із батьком, членом Союзу українських адвокатів, Логвином Озаркевичем вивезли до Казахстану. Стараннями директора Львівської консерваторії Василя Барвінського у 1946 році Оксана Лонгинівна повернулася до Львова.
У 1947—1957 роках педагог працювала в музичних школах Львова. Померла Оксана Лонгинівна Бірецька 21 лютого 1959 року. Похована у Львові, на 59 полі Личаківського цвинтаря.
Примітки Редагувати
- Подорож у часі. Історія районної бібліотеки для дітей Городка [ 18 серпня 2018 у Wayback Machine.]; Львівська Обласна Бібліотека для Дітей. Процитовано 18 серпня 2018.
- Українські співочі товариства Львова та їх керівники (1900—1939 рр.) / М. Ферендович // Молодь і ринок. — 2011. — № 2. — с. 146
- Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 185.
- Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 19 серпня 2018.
Джерела Редагувати
- Паламарчук О. «Просвіта» і просвітяни Городка: історичний нарис — Львів, 1998. — сс. 4, 25, 66.
| Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |