Білоцерківське повстання міського населення (1589) — збройний виступ білоцерківських міщан проти київського воєводи князя В. К. Острозького і місцевої шляхти.
У 1589 році міщани Білої Церкви, здобувши королівський привілей на магдебурзьке право, оголосили себе вільними від феодальної залежності. Острозький, у володінні якого була Біла Церква, не визнав привілею, і білоцерківці повстали проти нього. Князь звернувся до короля по допомогу. Сигізмунд III скасував привілей на магдебурзьке право і прислав у Білу Церкву свого посланця, вимагаючи від міщан повної покори Острозькому. Але білоцерківці не скорилися. Повстання ширилося, набувши рис анти-шляхетського виступу. Мобілізувавши військовиків Київського воєводства, князь придушив Білоцерківське повстання і скарав на смерть його ватажків.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
- С.А. Леп’явко. БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ МІСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1589 р. [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 292. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
| Це незавершена стаття про Білу Церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |