Білосто́цьке воєво́дство (пол. Województwo białostockie) — колишнє воєводство на сході Польщі, що існувало з 1946 по 1975 рік. Займало площу в 1950 році — 23 201 км², пізніше була зменшена до 23 154 км². Адміністративним центром було місто Білосток.
Адміністративний поділ Редагувати
Поділ воєводства на 1967 рік:
- Міський повіт (місто воєводського підпорядкування): Білосток
- Земські повіти:
- Августівський,
- Білостоцький,
- Більсько-Підляський,
- Домброва-Білостоцький,
- Елцький,
- Голдапський,
- Граєвський,
- Хайнівський,
- Кольненський,
- Лапський,
- Ломжинський,
- Монецький,
- Олеський,
- Сейненський,
- Сім'ятицький,
- Сокулькський,
- Сувальський,
- Високомазовецький,
- Замбрівський.
Історія Редагувати
На терени воєводства були депортовані українці з українських етнічних територій у 1947 році (т. з. акція «Вісла»): 724 особи в села Елцького повіту і 271 особа в села Олеського повіту.
1 червня 1975 року, внаслідок адміністративної реформи, воєводство було поділено між трьома меншими: Білостоцьким, Сувалкським і Ломжинським. У сучасній Польщі приблизно відповідає території Підляського воєводства.
Література Редагувати
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 64(рос.)
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 483.