Білорічиця Білорі чиця село Прилуцького району Чернігівської області Є одним з пам ятних шевченківських місць До 1945 ро

Білорі́чиця — село Прилуцького району Чернігівської області. Є одним з пам'ятних шевченківських місць. До 1945 року село називалося Вейсбахівка, до 1768 року — хутір Кривеньки.

село Білорічиця

Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Рада	Білорічицька сільська рада
Основні дані
Засноване	1600
Перша згадка	1762 (261 рік)
Населення	1096
Площа	2,953 км²
Густота населення	371,15 осіб/км²
Поштовий індекс	17526
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°40′35″ пн. ш. 31°59′50″ сх. д. / 50.67639° пн. ш. 31.99722° сх. д. / 50.67639; 31.99722Координати: 50°40′35″ пн. ш. 31°59′50″ сх. д. / 50.67639° пн. ш. 31.99722° сх. д. / 50.67639; 31.99722
Середня висота над рівнем моря	124 м
Місцева влада
Адреса ради	17526, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Білорічиця, пр. Перемоги, 5
Карта
Білорічиця
Білорічиця
Мапа

Білорічиця у Вікісховищі

Історія Редагувати

Містечко входило до Монастирської сотні Прилуцького полку, а з 1781 р. Прилуцького повіту Чернігівського намісництва

Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік

У 1862 році у містечку володарському Вейсбахівка була церква та 257 дворів, де жило 1395 осіб

У 1911 році у містечку Вейсбахівка була Миколаївська церква , земська школа та жило 2008 осіб

Зберігся флігель палацу Рахманових-Волконських (арх. Олександр-Едуард Ягн). Нині тут розташована Свято-Миколаївська церква.

Відомі земляки Редагувати

Безсмертний Олександр Миколайович (нар. 1942) — український актор, народний артист України;
Стрілець Микола Іванович (нар. 1962) — український політик

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2019.
↑ (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
(укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 307 з 562.

Джерела Редагувати

Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білорічиця

Мандри Україною. Білорічиця [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2019.

[:1-2] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.

[3] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.

[4] ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[:0-5] (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.

[6] Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 307 з 562.