Біла Куманія — конфедерація (половецьких орд) на чолі з ханами з клану , династії Бонякидів. Відома як Придніпровська конфедерація половців.
Біла Куманія | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | (Половецька мова) (Аланська мова) (в Криму) | |||
Релігії | Тенгріанство християнство | |||
(Форма правління) | Монархія | |||
Хан конфедерації орд Білої Куманії | перший (Боняк) | |||
останній (Тегак)? | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 1097 | |||
- (Анексія) Золотою Ордою | 1242 | |||
Історія
Вперше назва Біла Куманія згадується арабським істориком (Абу Абдаллах аль Ідрісі), який у своїх працях писав, користуючися тюрського традицію позначення сторін світу кольорами, що країна Куманія ділитися на дві великі частини: (Чорну) й Білу Куманію. Це відповідає давній кочівницькій традиції політичного поділу на два крила — західне й східне.
У 1060-х роках половці декількох орд увійшли до Наддніпрянщини. У 1070 році вперше нападають на Угорщину. Вони пройшли через гірський перехід Мезеш і розорили провінцію Пір, включаючи місто Біхора. У 1080-х роках Боняк спільно з (Тугорканом) чотири рази вдералися до Візантії, підтримуючи Болгарію. Водночас 1080 року половецьке військо на чолі з ханом (Копульхом) вторглося на територію Угорського королівства, але зрештою зазнало поразки.
До середини 1090-х років відбувається об'єднання половецьких орд у своєрідну конфедерацію, яка в арабських хроністах отримала назву Біла Куманія. Чинником цього також стало (протистояння з Київською Руссю). Водночас половецькі хани підтримували претендента на візантійський трон Псевдо-Діогена. В цей період Біла Куманія стає провідною поруч з Чорною куманією.
Наприкінці ХІ ст. — початку ХІІ ст. складаються умови до переходу на напівкочовий спосіб ведення господарства, починають розвиватися міста й торгівля, встановлюється чітка межа кочувань. Водночас після загибелі Боняка і (Тааза) відбувається переорієнтація зовнішньої політики Білої Куманії з Русі (тут першість переходить до ханів Чорної Куманії) до Балкан і Угорщини. Сфера впливу тепер поширюється до річки (Олт) і Добруджи. Провідником її став (Гзак Белюкович). що почав війни проти Візантійської імперії.
Нове посилення відбувається за часів хана (Кобяка) та його сина (Данила). Втім загибель останнього 1223 року у війні з монголами призвела до встановлення влади в Білій Куманії кланом тертер-оба на чолі із (Котяном). Той у 1237—1240 роках боровся проти нового монгольського вторгнення, проте зазнав поразку й відкочував до Угорщини. Біла Куманія скоротилася до Дніпра і втратила кримські землі.
Втім Біла Куманія зберегла більшу частину земель та війська, її союзником було (Друге Болгарське царство). У 1242 року половці цього союзу виступили проти монголів Бату, що поверталися з (західного походу). Можливо союз очолював (Тегак), який після поразки близько 1243 року відкочував до Угорщини або Галицько-Волинського князівства. Біла Куманія припинила своє існування. Її територія увійшла до (Крила Мувала). Лише половецька орда в Буджаку зберегла до 1260-х років незалежність. Нащадки останніх її ханів заснували 1280 року болгарську царську династію (Тертеровичів).
Територія
Охоплювала землі Північнозахідного Причорномор'я і Західного Приазов'я — в межах сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Запорізької областей. Також підпорядковувалася північнозахідна частина Кримського півострова. Кордонами з руськими князівствами слугували області міст Вир, Канів, Баруч.
Столицею було місто Матлука (інша назва БілоїКуманії в арабських джерелах). За деякими припущеннями розташовувалося на річці (Молочна).
Устрій
Складалася з декількох орд, але через брак точних відомостей визначити їх складно. Кожна орда, як і входили в неї більш дрібні підрозділи-курені, мали власні ділянки землі з входили туди зимника, літниками і маршрутами кочівлі між ними. Курені являє собою об'єднання кількох споріднених сімей. Курені за етнічним складом могли належати не тільки половцям, але і сусіднім народам.
Збереглася вервична система успадкування влади, коли сама передача здійснювалася лише від дядька до племінника. Це забезпечувало утримувати владу в межах одного роду, але унеможливлювало її централізацію в межах сім'ї. Основною формою суспільної організації у половців були племена. Хан орди виконував функцію розподілу багатства, проте, на відміну від арабів чи європейців, він мусив рахуватися з простолюдом. Над усім об'єднанням стояв хан найпотужнішого роду. Хани племен та конфедерації організовували з'їзди знаті.
Хани
- (Боняк)
- (Тааз)
- (Севенч)
- (Башкорд)
- (Кобяк)
- (Данило Кобякович)
- (Котян)
- (Тегак)
Вірування
У більшості своїй половці сповідували тенгріанство з верховним божеством Тенгрі (високе синє небо) і Умай (його дружина-земля). Так само вони поклонялися тваринам, особливо вовку (подібне вірування існувало і у торків), якого кипчаки вважали своїм пращуром-тотемом. Згодом серед знаті стало поширюватися православ'я.
Примітки
- Добродомов И. Г. О половецких этнонимах в древнерусской литературе. — ТС. 1975. — С. 122
Джерела
- Пріцак Омелян. Половці // Український історик. — № 37–38 (1977). — С. 112—118. — «Ukrainian Historical Library».
- Бейліс В. Країна ал-Куманія у «Географічному творі» ал-Ідрісі та Половецька земля Іпатіївського літопису // Mappa Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів — Київ — Нью-Йорк, 1996
- Пилипчук Я. В. Етнополітичний розвиток Дашт-і Кипчак у ІХ — ХІІІ ст. : монография / Я. В. Пилипчук, 2013. — 288 с.
- Дешт-и-Кыпчак — прародина Украины (с картой обеих Куманий) [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет