Бійня у школі Колумбайн

Бійня у школі Колумбайн (англ. Columbine High School massacre) — масове вбивство у старшій школі Колумбайн, штат Колорадо, одне з найбільших масових вбивств у школах США. 20 квітня 1999 року двоє учнів школи, Ділан Кліболд та Ерік Гарріс, із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей та поранили ще 21, після чого вчинили самогубство. Трагедія у Колумбайн набула широкого резонансу у суспільстві й викликала суперечки про необхідність посилення контролю над вогнепальною зброєю у США. У центрі суспільної уваги опинились також питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур тощо.

Бійня у школі Колумбайн
Меморіальна бібліотека надії Колумбайн в старшій школі Колумбайн
Місце атаки	Старша школа Колумбайн, Колорадо, США
Координати	39°36′12″ пн. ш. 105°04′29″ зх. д. / 39.60333333336110684° пн. ш. 105.07472222225000280° зх. д. / 39.60333333336110684; -105.07472222225000280
Дата	20 квітня 1999 11:19–12:08 (MDT)
Спосіб атаки	стрілянина в школі, масовий розстріл, масове вбивство, вбивство-самогубство, підпал, спроба підриву, перестрілка
Зброя	Intratec TEC-9 Mini Карабін Hi-Point 995 Помпова рушниця Savage 67H Двоствольний обріз рушниці Stevens 311D 99 одиниць вибухівки 4 ножі
Загиблі	15 (включно з нападниками)
Поранені	24 (21 внаслідок вогнепальних поранень)
Число терористів	2
Терористи	Ерік Гарріс і Ділан Кліболд

Нападники

Ерік Гарріс

Ерік Девід Гарріс народився у Вічіті, штат Канзас 9 квітня 1981 року. Сім'я Гаррісів часто переїжджала, оскільки батько Гарріса був транспортним пілотом ВПС США. Його мати була домогосподаркою. Сім'я переїхала з Платтсбурга, штат Нью-Йорк, до Літтлтона, штат Колорадо, в липні 1993 року, коли його батько вийшов у відставку.

Перші три роки сім'я Гаррісів жила в орендованому житлі в районі Літтлтона. У цей час Гарріс відвідував середню школу Кена Керіла, де познайомився з Кліболдом. У 1996 році родина Гаррісів придбала будинок на південь від школи Колумбайн. Старший брат Гарріса відвідував коледж при університеті Колорадо в Боулдері.

Ділан Кліболд

Ділан Беннет Кліболд народився в Лейквуді, штат Колорадо 11 вересня 1981 року. Його батьки були пацифістами і відвідували лютеранську церкву разом зі своїми дітьми. І Ділан, і його старший брат Байрон відвідували уроки конфірмації відповідно до лютеранської традиції. Як і його старший брат, Кліболд був названий на честь відомого поета – у його випадку, драматурга Ділана Томаса.

У родинному домі Кліболди також дотримувалися деяких ритуалів, що відповідали єврейській спадщині діда Кліболда по материнській лінії. Кліболд відвідував початкову школу Нормандії в Літтлтоні, штат Колорадо, у першому та другому класах, а потім перевівся до початкової школи Губернаторського ранчо, де став учасником програми ВУВІП («Виклик учням з високим інтелектуальним потенціалом»; англ. CHIPS).

Підґрунтя трагедії

Ерік Гарріс і Дилан Кліболд були досить непримітними учнями в школі Колумбайн. Обидва мали доволі високий рівень інтелекту, добре навчалися, але тривалий час були об'єктами цькування з боку більш популярних та сильних учнів. До скоєння цього злочину Гарріс і Кліболд вже притягалися до відповідальності за дрібну крадіжку електронного обладнання, але суд обмежився умовними термінами покарання. Обидва хлопці захоплювалися відеогрою Doom і на вебсайті, створеному Еріком Гаррісом як додаток до гри, обидва висловлювали свої думки й наміри, зокрема стосовно ненависті до школи Колумбайн і погрози щодо певних учнів. Захоплення культом насильства та відверте презирство до норм суспільної моралі обидва учні неодноразово висловлювали на відео, а також у шкільних творах, які залишилися поза увагою адміністрації школи та батьків. Численні погрози на адресу інших учнів і скарги інших батьків у поліцію теж були проігноровані. Задуми скоїти масове вбивство у школі Колумбайн обидва учні методично підготовлювали тривалий час, складали плани, готували зброю, тренувалися її використовувати. У журналах майбутня бійня порівнювалася з терактом в Оклахомі та пожежею в секті Гілки Давидової в Техасі, які сталися 19 квітня. Дата стрілянини збіглася з днем народження Адольфа Гітлера, однак злочинці планували напад на день раніше й тільки через технічні проблеми з вибухівкою та намір придбати більше боєприпасів вирішили відкласти на 20 квітня.

Зброя

Вогнепальна зброя

9-мм карабін Hi-Point 995, зброя, яку використовував Гарріс

9-мм пістолет-кулемет TEC-DC9, також відомий як TEC-9, зброя, яку використовував Кліболд

За кілька місяців до нападів Гарріс і Кліболд придбали дві вогнепальні рушниці калібру 9 мм і дві рушниці 12-го калібру. У Гарріса був карабін Hi-Point 995 з тринадцятьма магазинами на 10 набоїв і помпова рушниця Savage-Springfield 67H. Кліболд використовував 9-мм напівавтоматичний пістолет Intratec TEC-9 з одним магазином на 52, одним на 32 і одним на 28 набоїв і двоствольну рушницю Stevens 311D. Дробовик Гарріса був обрізаний приблизно до 26 дюймів (660 мм), а Кліболд вкоротив довжину свого дробовика до 23 дюймів (580 мм), що є кримінальним злочином згідно з Національним законом про вогнепальну зброю США.

22 листопада 1998 року їхня подруга Робін Андерсон придбала карабін і дві рушниці для пари на виставці зброї в Таннері, оскільки вони були занадто юними, щоб легально придбати зброю самостійно. Після нападу вона сказала слідчим, що вважала, що пара хотіла отримати зброю для стрільби по мішенях, і заперечила, що їй було відомо про їхні плани. В обмін на допомогу слідству, Андерсон не були пред'явлені звинувачення.

Гарріс і Кліболд працювали на півставки в місцевій піцерії «Блекджек Піца». Через Філіпа Дюрана, свого колегу, Кліболд купив пістолет TEC-9 у Марка Мейнса за 500 доларів на іншій виставці зброї 23 січня 1999 року. Після різанини Мейнс і Дюран були притягнуті до кримінальної відповідальності. Кожному з них було пред'явлено звинувачення у передачі зброї неповнолітньому і володінні обрізом. Манес і Дюран були засуджені в цілому до шести років і чотирьох з половиною років ув'язнення відповідно.

Холодна зброя

Поміж іншого Гарріс і Кліболд були озброєні ножами, але слідчі не вважають, що вони використовували їх під час різанини. У Гарріса на поясі був ніж для взуття, а на тильній стороні щиколотки – ніж-мачете «Хайбер-пасс», прикріплений скотчем. На руків'ї обох було викарбувано літеру «R», що відсилало до псевдоніму Гарріса «REB», а на піхвах мачете – свастика. Кліболд мав ніж «Кобра», прикріплений до поясу з лівого боку, а також складаний ніж у правій кишені.

Вибухові пристрої

Окрім вогнепальної зброї, складний і ретельно спланований напад включав кілька саморобних вибухових пристроїв. Гарріс і Кліболд виготовили загалом 99 одиниць вибухівки, серед яких були трубчасті бомби, картриджі з вуглекислим газом, наповнені порохом (так звані «цвіркуни»), пляшки із запалювальною сумішшю та балони з пропаном, переобладнані під бомби. Пропанові бомби були використані в кафетерії, машинах стрільців та в інших місцях, призначених для відволікання уваги. Для підпалу використовували сірники, гарматні запали, макети ракетних запалів, а також таймери, зроблені з механічних будильників для пропанових бомб. Під час масового вбивства стрільці носили на передпліччях сірники, приклеєні скотчем, щоб легко підпалювати трубчасті бомби і бомби з CO².

Гарріс також експериментував з напалмом і вигадав щось на кшталт рюкзака-вогнемета. Вони обидва намагалися переконати іншого друга і колегу, Кріса Морріса, який був частиною «Тренчкот мафії», зберігати напалм у себе вдома, але той відмовився. Гарріс також намагався завербувати його як третього стрільця, але коли йому за це дорікнули, він віджартувався.

Особистий веб-сайт Гарріса містив інструкції з виготовлення трубчастих бомб і пляшок із запалювальною сумішшю, а також з широкого використання шрапнелі. Батько Гарріса одного разу знайшов одну з його трубчастих бомб. Кліболд налякав своїх колег, одного разу принісши трубчасту бомбу на роботу.

Нападники мали у своєму розпорядженні вісім балонів з пропаном, перероблених на бомби. У вихідні перед стріляниною Гарріс і Кліболд купили два балони з пропаном та інші матеріали в будівельному магазині. Вранці в день нападу вони купили ще шість балонів з пропаном. О 9:12 Гарріса зафіксувала камера спостереження заправки Texaco, коли він купував балон з пропаном Blue Rhino. Обидві бомби в кафетерії складалися з одного 9-кілограмового балона, прикріплених до нього трубчастих бомб і каністр з бензином, що стояли поруч.

Окрім цього було спроєктовано автомобільні бомби, що були виготовлені з двох 9-кілограмових балонів з пропаном, трубчастих бомб і різних ємностей, наповнених бензином, які були розкидані по автомобілях юнаків. Вісім трубчастих бомб були розміщені в машині Кліболда і одна в машині Гарріса.

Перебіг подій

План школи під час подій 20 квітня 1999 року

Основною метою злочинців було вбити якомога більше людей у школі, тому 20 квітня 1999 року об 11:10 ранку в студентській їдальні вони залишили два саморобні вибухові пристрої. Якби пристрої вибухнули за їхнім планом під час обідньої перерви, кількість загиблих у школі сягнула б декількох сотень. Вибуху, однак, не сталося, і Кліболд і Гарріс повернулися до школи і відкрили вогонь по учнях. Перші жертви загинули у коридорах та перед входом до школи. Більшість, однак спочатку не сприйняли стрілянину серйозно і вважали, що студенти старших класів знімали фільм або використовували спеціальні ефекти, які нагадували постріли та вибухи.

Тим часом Гарріс і Кліболд продовжували йти коридорами школи і стріляли без розбору по учнях та вчителях школи. У коридорі школи був смертельно поранений черговий учитель, який намагався врятувати учнів, які в паніці розбігалися по класах та коридорах. Об 11:29 стрілянина продовжилася у бібліотеці, де Кліболд і Гарріс сміючись та глузуючи з поранених та переляканих учнів полювали на тих, хто ще залишився живий. Через розбите вікно бібліотеки вогонь також вівся по учнях які втікали зі школи, а також по поліцейських які прибували на місце злочину. У бібліотеці вони також підірвали декілька невеликих вибухових пристроїв, щоб виманити інших учнів зі своїх схованок. Загалом за 7 хвилин перебування у бібліотеці Гарріс і Кліболд вбили 10 учнів і поранили ще 12 інших. 32 іншим однак вдалося врятуватися.

Принаймні двох учнів вбивці залишили живими. Ще до початку вбивств, одному з друзів Гаріс наказав повертатися додому і не йти до школи, іншому вже під час стрілянини в бібліотеці Кліболд дозволив втекти. Об 11:44 Кліболд і Гарріс увійшли до шкільної їдальні, де намагалися знову підірвати вибуховий пристрій, який не спрацював раніше. Із застосуванням іншої вибухівки їм вдалося частково підірвати один з пристроїв і в їдальні спалахнула пожежа. Близько 12:05 двоє вбивць повернулися до бібліотеки, звідки почали стріляти по поліцейських, що оточували школу. О 12:08 згідно з планом, Гарріс і Кліболд застрелилися у бібліотеці. Лише за 46 хвилин стрілянини від куль загинуло 12 учнів та 1 вчитель, 24 інших отримали різні ступені поранення.

Встановлення бомб

У вівторок вранці, 20 квітня 1999 року, Гарріс і Кліболд принесли до їдальні дві спортивні сумки. У кожній сумці були пропанові бомби, які мали вибухнути під час обідньої зміни, що розпочалася об 11:15. Два рюкзаки з трубчастими бомбами, аерозольними балончиками і маленькими пропановими бомбами були також розміщені в полі приблизно в 5 кілометрах на південь від школи і 3 кілометрах на південь від пожежної станції. Бомби мали відволікти увагу пожежників і співробітників аварійних служб від школи. Здетонували лише трубчасті бомби та один з аерозольних балончиків, що спричинило невелику пожежу, яку швидко загасили пожежники. Вибухівка здетонувала після того, як її перемістили. Вибухотехніки негайно оглянули бомби і повідомили поліцію в школі про можливість використання пристроїв з активаторами руху.

Гарріс і Кліболд переодягнулися і окремо один від одного повернулися до школи. Гарріс припаркував свій автомобіль на стоянці для молодших школярів, а Кліболд – на сусідній стоянці для старшокласників. Шкільна їдальня була їхньою головною ціллю. Їдальня мала довгу зовнішню віконну стіну, двері на першому поверсі і знаходилася на північ від парковки для старшокласників[105]. Бібліотека була розташована над їдальнею на другому поверсі. У кожній машині були бомби.

Коли Гарріс заїхав на парковку, він зустрів свого однокласника, Брукса Брауна, що курив на вулиці під час обідньої перерви. Браун перестав спілкуватися з Гаррісом роком раніше після того, як Гарріс кинув шматок льоду в лобове скло його автомобіля і помирився з ним безпосередньо перед стріляниною. Він підійшов до Гарріса біля його машини і насварив його за те, що він пропускає ранкові заняття, оскільки Гарріс завжди серйозно ставився до шкільних занять і приходив на них вчасно. Гарріс відповів: «Це вже не має значення». Через кілька секунд Гарріс продовжив: «Бруксе, тепер ти мені подобаєшся. Забирайся звідси. Йди додому». Браун, який відчував себе тривожно, швидко покинув територію школи.

Тим часом Гарріс і Кліболд озброїлися, використовуючи ремені та ремінні стрічки, щоб приховати зброю під плащами. Вони несли сумки з бомбами та боєприпасами. Гарріс сховав свій дробовик в одній з сумок. Під плащами Гарріс носив військовий бандольєр і білу футболку з написом «Природний відбір» (англ. Natural selection) чорними літерами. Кліболд був одягнений у чорну футболку з написом «Гнів» (англ. Wrath) червоними літерами.

Бомби в їдальні не здетонували. Якби вибухівка здетонувала, як потім було повідомлено, вона вбила б або важко поранила щонайменше 480 учнів, що перебували в приміщенні і пошкодила б структуру школи, обрушивши другий поверх і, можливо, вбила б більше учнів і співробітників.

Початок стрілянини

Об 11:19 17-річна Рейчел Скотт та її друг Річард Кастальдо обідали і сиділи на траві біля західного входу до школи. Кліболд кинув трубчасту бомбу в бік автостоянки, але бомба здетонувала лише частково, внаслідок чого з'явився дим. Кастальдо подумав, що це було витівкою старшокласників. Так само кілька студентів під час інциденту спочатку подумали, що вони спостерігають за розіграшем.

Кліболд і Гарріс витягли з-під плащів зброю і почали стріляти. Скотт загинула миттєво, коли в неї чотири рази влучили кулі з карабіна Гарріса; один постріл прийшовся у ліву скроню. Кастальдо отримав вісім пострілів у груди, руку і живіт від Гарріса і Кліболда. Він впав на землю без свідомості, але вижив і залишився паралізованим нижче грудної клітини.

Після двох пострілів TEC-9 Кліболда заклинило і він був змушений тимчасово припинити стрілянину, щоб полагодити його, що він і зробив, перезарядивши новий магазин у свій пістолет. Тим часом Гарріс зняв плащ і направив карабін вниз по західних сходах у бік трьох студентів: Деніела Рорбоу, Шона Грейвза та Ленса Кіркліна. Студенти припустили, що це були пейнтбольні рушниці, і збиралися піднятися сходами прямо під стрільцями. Гарріс вистрілив десять разів, убивши Рорбо і поранивши Грейвза і Кіркліна. Вільям Девід Сандерс, вчитель і тренер школи, перебував у їдальні, коли почув постріли і почав попереджати учнів.

Гарріс повернув на захід і зробив сім пострілів у бік п'ятьох учнів, які сиділи на трав'янистому схилі пагорба поруч зі сходами і навпроти західного входу в школу: Майкл Джонсон був поранений в обличчя, ногу і руку, але побіг і втік. Марк Тейлор був поранений в груди, руки і ногу і впав на землю, де симулював смерть. Інші троє втекли неушкодженими.

Кліболд спустився сходами до їдальні. Спочатку він вистрілив один раз у тіло Дена Рорбоу з гвинтівки, а потім підійшов до Ленса Кіркліна, який вже був поранений і лежав на землі, слабко кличучи на допомогу. Кліболд сказав: «Звичайно, я допоможу тобі», а потім вистрілив Кіркліну в щелепу з рушниці. Хоча Кірклін був майже смертельно поранений, він вижив. Грейвс, паралізований нижче пояса, заповз у дверний отвір західного входу до їдальні і впав. Він розтер кров по обличчю і прикинувся мертвим. Застреливши Кіркліна, Кліболд підійшов до дверей їдальні, переступив через пораненого Грейвса і увійшов до приміщення. Грейвс пам'ятає, як Кліболд сказав: «Вибач, чувак».

Кліболд лише ненадовго зайшов до їдальні і не стріляв у кількох людей, які все ще перебували всередині. Гарріс все ще залишався на сходах, стріляючи по людях. Він важко поранив і частково паралізував 17-річну Анну-Марію Хохгальтер, яка намагалася втекти. Кліболд вийшов з їдальні і повернувся нагору, щоб приєднатися до Гарріса. Кожен з них вистрілив по одному разу в студентів, які стояли поруч з футбольним полем, але ні в кого не влучив. Вони пішли до західного входу, кидаючи трубчасті бомби в декількох напрямках, в тому числі на дах. Лише кілька з них здетонували. Свідки чули, як один з них сказав: «Це те, що ми завжди хотіли зробити. Це круто!».

У школі перебувала вчителька мистецтва Патті Нільсон. Вона помітила метушню і попрямувала до західного входу разом зі своїм учнем Брайаном Андерсоном. Нільсон мала намір вийти на вулицю, аби змусити хлопців припинити стрілянину, думаючи, що вони або знімають відео, або влаштували студентський розіграш. Коли Андерсон відчинив перші подвійні двері, нападники вистрілили з вікон, поранивши його уламками скла. Нільсон було поранено уламками скла в плече. Андерсон і Нільсон побігли назад по коридору до бібліотеки, де Нільсон попередила студентів, що знаходилися всередині, про небезпеку, сказавши їм залізти під парти і зберігати мовчання. Вона набрала викликала екстрені служби і сховалася під адміністративною стійкою бібліотеки. Андерсон впав на підлогу, стікаючи кров'ю від поранень, а потім сховався в кімнаті з журналами, що прилягала до бібліотеки.

Перестрілка з поліцією

Бійня в бібліотеці

Самогубства

Вийшовши з бібліотеки, Гарріс і Клібольд увійшли до наукової частини, де влаштували пожежу в порожній комірчині. Її загасила вчителька, яка сховалася в сусідній кімнаті. Потім нападники попрямували до південного коридору, де вистрілили в порожній науковий кабінет. Об 11:44 вони були зафіксовані шкільними камерами спостереження, коли вони знову увійшли до їдальні. На записі видно, як Гарріс присідає до перил на сходах і стріляє в бік залишених у приміщенні пропанових бомб, безуспішно намагаючись їх підірвати. Коли Кліболд підійшов до пропанової бомби і оглянув її. Гарріс в цей час випив з однієї з чашок, що залишилися там. Ділан підпалив коктейль Молотова і кинув його в пропанову бомбу. Приблизно через хвилину галон пального, прикріплений до бомби, загорівся, спричинивши пожежу, яка за кілька хвилин була загашена спринклерами. Вони покинули їдальню об 11:46.

Повернувшись до головних північного та південного коридорів школи хлопці зробили кілька пострілів у стіни та стелю, поки учні та вчителі ховалися по кабінетах. Вони пройшли через південний коридор до головного офісу, а потім повернулися до північного коридору. Об 11:56 вони повернулися до їдальні і ненадовго зайшли до шкільної кухні. О 12:00 вони повернулися сходами до південного коридору.

Вони знову увійшли до бібліотеки, в якій не було нікого з тих, хто вижив, окрім непритомного Ірланда та пораненого Кройца. Увійшовши всередину, о 12:02, поліція знову була обстріляна через вікна бібліотеки і відкрила вогонь у відповідь. Під час перестрілки ніхто не постраждав. До 12:05 стрілянина зі школи припинилася. О 12:08 обидва стрільці наклали на себе руки. Гарріс сів спиною до книжкової полиці і вистрілив зі своєї рушниці в голову через піднебіння. Кліболд став на коліна і вистрілив собі в ліву скроню з пістолета TEC-9.

У 2002 році National Enquirer опублікував дві посмертні фотографії Гарріса і Кліболда в бібліотеці. Пістолет Кліболда знаходився під тілом і його не було видно на фото, що призвело до припущення, що Гарріс застрелив Ділана перед тим, як накласти на себе руки. Однак частина крові Кліболда була на ногах Гарріса. Також перед тим, як застрелитися, Ділан підпалив коктейль Молотова на сусідньому столі, під яким лежав Патрік Ірланд, від чого стільниця миттєво загорілася. Під обгорілою плівкою матеріалу був шматочок мозкової речовини Гарріса, що свідчить про те, що до цього моменту Гарріс вже застрелився.

Жертви

Загалом в бійні загинули 15 людей, включно з Еріком Гаррісом і Діланом Кліболдом. О 12:08 згідно з планом, Гарріс і Кліболд застрелилися у бібліотеці. Лише за 46 хвилин стрілянини від куль загинуло 12 учнів та 1 вчитель, 24 інших отримали різні ступені поранення.

Ім'я	Вік	Вбивця	Місце убивства
Рейчел Скотт	17	Ерік Гарріс	Біля західного входу в школу
Деніел Рорбо	15	Ерік Гарріс	Біля сходів, що ведуть до західного входу в школу
Вільям Девід Сандерс	47	Ерік Гарріс	Коридор біля бібліотеки; помер від втрати крові в науковому класі
Кайл Веласкес	16	Ділан Кліболд	Комп'ютерний клас в бібліотеці
Стівен Курноу	14	Ерік Гарріс	Комп'ютерний клас в бібліотеці
Кессі Берналл	17	Ерік Гарріс	Бібліотека, вбита під столом № 19
Ісайя Шулз	18	Ерік Гарріс	Бібліотека, вбитий під столом № 16
Метью Кехтер	16	Ділан Кліболд	Бібліотека, вбитий під столом № 16
Лорен Таунсенд	18	Ділан Кліболд	Бібліотека, вбита під столом № 2
Джон Томлін	16	Ділан Кліболд	Бібліотека, вбитий під столом № 6; добитий після поранення Гаррісом
Келлі Флемінг	16	Ерік Гарріс	Бібліотека, вбита під столом № 2
Даніель Маузер	15	Ерік Гарріс	Бібліотека, вбитий під столом № 9
Корі ДеПутер	17	Ділан Кліболд	Бібліотека, вбитий під столом № 14
Ерік Гарріс	18	самогубство	Біля книжкових полиць в бібліотеці
Ділан Кліболд	17	самогубство	Біля книжкових полиць в бібліотеці

Вторинні жертви

Через півроку після стрілянини мати Енн-Марі Хохгальтер наклала на себе руки. Кілька колишніх учнів та вчителів як наслыдок стрілянини мали ПТСР. Грег Барнс, 17-річний учень, який був свідком стрілянини в Сандерса, наклав на себе руки в травні 2000 року. Остін Юбенкс, який вижив і був поранений під час стрілянини, почав вживати багато ліків, розвинувши опіоїдну залежність. Врешті-решт, подолавши залежність, а згодом публічно розповівши про неї, Юбенкс помер у 2019 році у віці 37 років від випадкового передозування.

Наслідки

Бійня у школі Колумбайн виявилася справжнім шоком для усього американського суспільства. Відразу після оприлюднення даних про вбивць та обставин трагедії у Колумбайн почалися пошуки причин та можливих винуватців трагедії. Під час жвавого обговорення цієї події у пресі висувалося декілька теорій, які на думку оглядачів могли спонукати зовні нормальних учнів із порядних, заможніх сімей до такого злочину. Серед причин оглядачі вказували на постійне цькування та приниження, яке стало нормою у школі, а також на фільми, музику і особливо відеоігри, такі як Doom, які пропагували культ насилля у суспільстві. Інші оглядачі вказували на відчуження хлопців від норм суспільної моралі, антисоціальну поведінку, цинізм, які опинилися поза увагою батьків, адміністрації школи та поліції. Як один із мотивів злочину також розглядалося вживання Гаррісом антидепресивних препаратів, які могли за певних обставин призвести до невмотивованого сплеску агресії. У результаті розслідування, психіатри, однак, визначили що Ерік Гарріс страждав на клінічну психопатію, а Дилан Кліболд мав глибоку депресію і можливо опинився під впливом Гарріса, який був основним організатором бійні. Сучасний аналіз подій відкидає цькування і приниження, як основні мотиви злочину, натомість психічні розлади та глибоко вкорінена антисоціальна поведінка, комплекс вищевартості, на думку спеціалістів, стали основними причинами агресії.

Після подій у Колумбайн у більшості шкіл США було вжито декілька основних заходів, спрямованих на запобігання агресії серед учнів. Зокрема, багато шкіл посилили заходи безпеки, були встановлені додаткові металошукачі, камери стеження, задіяні додаткові сили поліції та служби безпеки. Після трагічних подій у Колумбайн почали вживатися енергійніші заходи для припинення цькування учнів, випадки погроз та застосування зброї здебільшого отримували негайну, а часом і диспропорційну реакцію з боку адмністрації та поліції. Незважаючи на доступність зброї для вбивць у Колумбайн, та заклики посилити контроль над її розповсюдженням у США, спроби обмежити продаж вогнестрільної зброї виявилися невдалими, здебільшого через великий вплив про-збройного лобі в країні.

Значення

Події у школі Колумбайн привернули неабияку увагу громадськості і зокрема, кримінологів, психіатрів, письменників та режисерів. Друком вийшло декілька книг, які професійно та докладно аналізували події та мотиви бійні у середній школі. Серед декількох фільмів та телевізійних програм про ці трагічні події найбільш значимим став документальний фільм Майкла Мура «Боулінг для Колумбайн», який отримав численні міжнародні нагороди, зокрема премію Оскара у 2002 році. У 2005 році також вийшла рольова відеогра Super Columbine Massacre RPG!, яка відтворювала події у школі Колумбайн. Реакція на гру була здебільшого негативною: критики звинувачували авторів у тривіалізації людської трагедії у Колумбайн.

Пам'ять

Див. також

• Рейчел Джой Скотт

Примітки

1. Jefferson county sheriff. Suspects (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023. 
2. (англ.). Rocky Mountain News. 21 лютого 2001. Процитовано 13 вересня 2023. 
3. Columbine killer envisioned crashing plane in NYC (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023. 
4. Columbine – Tragedy and Recovery (англ.). The Denver Post Online. Процитовано 13 вересня 2023. 
5. (англ.). JewishSF. 29 березня 2007. Процитовано 13 вересня 2023. 
6. (англ.). A Columbine Site. 23 листопада 2016. Процитовано 13 вересня 2023. 
7. . Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2011. 
8. Jefferson county sheriff. Equipment (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023. 
9. Where'd They Get Their Guns? (англ.). Violence Police Center. 
10. Gun provider pleads guilty in Columbine case (англ.). CNN. 18 серпня 1999. Процитовано 13 вересня 2023. 
11. . Rocky Mountain News (англ.). 21 лютого 2001. Процитовано 13 вересня 2023. 
12. The Columbine High School Tragedy (англ.). The Denver Post. Процитовано 13 вересня 2023. 
13. Columbine gun supplier jailed (англ.). BBC. Процитовано 13 вересня 2023. 
14. Columbine High School Shooting: Victims & Killers (англ.). Viasat History. 29 червня 2023. Процитовано 13 вересня 2023. 
15. (англ.). Rocky Mountain News. 17 квітня 2001. Процитовано 13 вересня 2023. 
16. Columbine High School shooting evidence exhibit (англ.). A Columbine Site. Процитовано 13 вересня 2023. 
17. Jefferson county sheriff. Bombs summary (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023. 
18. Cullen, Dave (16 квітня 2009). “God I Want to Torch and Level Everything”. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 13 вересня 2023. 
19. Wanton Violence at Columbine High School (англ.). Littleton, Colorado: Homeland Security. 1999. 
20. Cullen, Dave (2009). Columbine (англ.). Hachette Book Group. ISBN 978-0-446-54693-5. 
21. Millar, Stuart; Wright, By Gerard (22 квітня 1999). A clique within a clique, obsessed with guns, death and Hitler. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 вересня 2023. 
22. Krabbé, Tim (2012). Wij Zijn Maar Wij Zijn Niet Geschift (нім.). Prometheus. ISBN 978-90-446-2054-2. 
23. The Bombs: The Columbine Guide-Eric Harris & Dylan Klebold Sue (англ.). Columbine Guide. Процитовано 13 вересня 2023. 
24. Jefferson county sheriff. Bombs summary (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023. 
25. Klebold, Sue (2016). A Mother's Reckoning: Living in the Aftermath of the Columbine Tragedy (англ.). WH Allen. ISBN 978-0-7535-5679-5. 
26. The Bombs: The Columbine Guide-Eric Harris & Dylan Klebold Sue (англ.). Columbine Guide. Процитовано 13 вересня 2023. 
27. Rimer, Sara (24 квітня 1999). Terror in Littleton: The seniors. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 12 вересня 2023. 
28. Brown, Brooks. Columbine Survivor With Words for Virginia Students (англ.). NPR. 
29. Cullen, Dave (2009). Columbine (англ.). Hachette Book Group. ISBN 978-0-446-54693-5. 
30. Obmascik, Mark. Through the eyes of survivors (англ.). The Denver Post. Процитовано 18 вересня 2023. 
31. Jefferson county sheriff. Findings of Library Events (англ.). CNN. Процитовано 18 вересня 2023. 
32. Jefferson county sheriff. Narrative time line (англ.). CNN. Процитовано 18 вересня 2023. 
33. (англ.). Colorado. 1999. 
34. Cullen, Dave (16 квітня 2009). The Four Most Important Lessons of Columbine. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 18 вересня 2023. 
35. Coach William "Dave" Sanders (англ.). A Columbine Site. Процитовано 18 вересня 2023. 
36. Survivors push forward 5 years after Columbine shootings (англ.). The Item. Процитовано 18 вересня 2023. 
37. Columbine Five Years Later: Survivors Speak Out. People (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
38. Chaos at Columbine: Revisiting the Tragedy 17 Years Later - Pt. 2 - Crime Watch Daily (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
39. 1993–1999 the Columbine High School massacre in-depth (англ.). A Columbine Site. Процитовано 18 вересня 2023. 
40. Cashman, John R. (2008). Emergency Response Handbook for Chemical and Biological Agents and Weapons (англ.). Boca Raton, Florida: CRC Press. с. 53. ISBN 978-1-4200-5266-4. 
41. Larkin, Ralph W. (2007). Comprehending Columbine (англ.). ISBN 978-1-59213-490-8. 
42. Bai, Matt (2 травня 1999). Columbine High School: Anatomy of a Massacre. Newsweek (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
43. Columbine Killers. The National Enquirer. 4 червня 2002. 
44. Columbine Five Years Later: Survivors Speak Out. People (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
45. Survivors push forward 5 years after Columbine shootings (англ.). The Item. Процитовано 18 вересня 2023. 
46. Columbine Shootings 10 Years Later: Students, Teacher Still Haunted by Post-Traumatic Stress. ABC News (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
47. (англ.). The Denver Post. Процитовано 18 вересня 2023. 
48. Vera, Amir (19 травня 2019). Columbine survivor and public speaker Austin Eubanks, 37, loses his battle with addiction. CNN (англ.). Процитовано 18 вересня 2023. 
49. Stanglin, Doug. Columbine survivor Austin Eubanks died of accidental heroin overdose, coroner says. USA TODAY (амер.). Процитовано 18 вересня 2023. 
50. . Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 19 грудня 2011. 
51. . Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 19 грудня 2011. 
52. 15 найбільш образливих комп'ютерних ігор в історії людства^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Джерела

• Altheide, David L. (2009). The Columbine Shootings and the Discourse of Fear. American Behavioral Scientist 52: 1354–70. doi:10.1177/0002764209332552. 
• Cullen, Dave (2009). Columbine. Grand Central Publishing. ISBN 0-446-54693-3. 
• Elliot Aronson (2001). Nobody Left to Hate. Teaching Compassion After Columbine. First Owl Books. ISBN 978-0-8050-7099-6. 
• Kass, Jeff (2009). Columbine: A True Crime Story. Ghost Road Press. ISBN 978-0-9816525-6-6. 
• Klebold, Sue (2016). A Mother's Reckoning: Living in the Aftermath of the Columbine Tragedy. WH Allen. ISBN 978-0-75355-679-5. 
• Larkin, Ralph W. (May 2009). . American Behavioral Scientist 52: 1309–1326. doi:10.1177/0002764209332548. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 26 січня 2018.