Бєліков Сергій Борисович (нар. 26 червня 1953, Запоріжжя) — український учений-металознавець. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1999 р.
| Бєліков Сергій Борисович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 26 червня 1953 (70 років) Запоріжжя |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | професор |
| Alma mater | Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря |
| Галузь | металознавство |
| Заклад | Запорізький національний технічний університет |
| Посада | ректор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Народився 26 червня 1953 року, в Запоріжжі. У 1975 р. закінчив Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря (згодом — Запорізький державний технічний університет, ЗДТУ), потім навчався в аспірантурі на кафедрі металознавства цього ж інституту. Працював інженером, старшим науковим співробітником проблемної лабораторії, доцентом кафедри матеріалознавства, виконувачем обов'язків завідувача кафедри металознавства ЗДТУ. Навчався в докторантурі ЗДТУ (1995–1996), після чого працював професором кафедри фізичного матеріалознавства, проректором з навчальної роботи, завідувачем кафедр «Автомобілі», «Транспортні технології». У 1997–2020 рр. — ректор ЗДТУ (з 2001 р. — Запорізький національний технічний університет).
З 2000 р. — голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ЗНТУ.
Голова Ради ректорів Запорізького вузівського центру. З 1998 р. — член Запорізького міськвиконкому. Віце-президент Запорізької спілки промисловців і підприємців «Потенціал».
Наукова діяльність Редагувати
Основні напрями наукової діяльності: сучасний стан і напрями удосконалення інженерної освіти; удосконалення системи керування (менеджменту) у вищому технічному навчальному закладі (технічний університет, академія); сучасні інформаційні технології і технології навчання, їхнє застосування з метою покращення організації навчального процесу; нові корозійностійкі жароміцні сталі і сплави для стаціонарного і суднового газотурбобудування; принципи легування жароміцних корозійностійких сталей і сплавів.
Має понад 160 публікацій наукового і методичного характеру.
Звання та нагороди Редагувати
Член Російської асоціації металознавців (1994), член Нью-Йоркської академії наук (1996), член Європейської асоціації інженерної освіти (1999), академік Транспортної академії України (2000).
У 2000 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Має відзнаку МОН України «Відмінник освіти України». Заслужений працівник освіти України (2003). Лауреат почесної нагороди «Інтелект нації» (2004), міжнародної нагороди «Тисячоліття» (2005). За особливі заслуги перед українським народом нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004).
Кавалер ордена «За заслуги» I ступеня (2020).
Звання «Почесний громадянин міста Запоріжжя» 2020[1] [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 14 листопада 2000 року № 1232/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників Запорізького державного технічного університету»
- Указ Президента України від 20 серпня 2003 року № 865/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
Джерела Редагувати
- Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник