Бельо́в, також Бєльо́в (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бельовського району Тульської області.
| Місто Бельов Белёв
Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д.Координати: 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д.
Бельов у Вікісховищі |
Географія ред.
Історія ред.
Вперше місто згадується, як і Москва, в літописі за 1147 рік. У XIV столітті місто потрапило під владу Великого князівства Литовського. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 року був центром удільного Бельовського князівства. За деякими даними, князівство випускало власні монети.
У 1437 році біля Бельова відбулася битва між татарським військом під командуванням хана Улу-Мухаммеда і литовським військом, у якій литовці зазнали нищівної поразки. Оскільки ті роки Бельов належав Великому князівству Литовському, Улу-Мухаммед, захопивши Бельов, намагався продемонструвати лояльність московському великому князю і пропонував союз. Але князь не міг піти на конфлікт з Литвою і був змушений відкинути пропозицію хана. Напади і грабежі кримських татар в Бельові відбулися також в 1512 і 1544 роках. У 1536 році напад було успішно відбито неподалік від міста під селом Темрянь воєводою Семеном Льовшиним — предком Василя Льовшина.
З другої половини XVI століття фортеця Бельов входила в Засічну межу на південних околицях Росії. Іван Грозний особисто приїжджав оглядати рубежі і побував у Бельовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі (зведеному удільними князями за часів литовського панування). Бельов увійшов також до числа так званих «опричних» міст. Пізніше Бельовська фортеця входила до Української лінії, штаб-квартира Українського Корпусу.
У Бєльові вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами.
У 1777 році Бельов став повітовим містом Бельовського повіту Тульського намісництва (з 1796 року — Тульської губернії).
У 1888 році великий промисловець і купець Амвросій Прохоров відкрив у Бельові виробництво листкової бельовської («прохоровської») пастили.
Археологія ред.
За Бельовим названо бельовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.
Зв'язки з Україною ред.
З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).
Населення ред.
Населення міста, станом на 2018 рік, — 13 180 осіб.
| 1856 | 1897 | 1913 | 1926 | 1931 | 1939 | 1959 | 1967 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2005 | 2010 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ▬ 7 700 | ▲ 9 600 | ▲ 11 700 | ▲ 12 800 | ▲ 13 900 | ▲ 17 602 | ▼ 17 153 | ▼ 17 000 | ▲ 17 733 | ▲ 17 971 | ▲ 18 345 | ▼ 17 200 | ▼ 15 300 | ▼ 13 918 | ▲ 13 461 | ▼ 13 362 | ▼ 13 180 |
Пероналії ред.
- Романов Олексій Володимирович (1908—1998) — радянський державний діяч, журналіст.
Примітки ред.
- Бельов. lcorp.ulif.org.ua. Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 серпня 2018.
- ↑ Пухов В. А. Древнерусские малые города. — ISBN 978-5-89668-150-2.
- Белёв: историческая справка. vbeleve.ru [ 2011-05-07 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Пухов В. А. Древнерусские малые города. — Калуга : Гриф, 2007. — 141 с. — ISBN 978-5-89668-150-2. (рос.)
- на Тульському міському порталі vtule.ru (рос.)
- — авторський сайт з довідковими та історичними даними (рос.)
| Це незавершена стаття про Тульську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |