Буферна зона Північної Сирії (англ. Northern Syria Buffer Zone) також відома як Безпечна зона (англ. Safe Zone) або Коридор Миру (англ. Peace Corridor) — демілітаризована зона (ДМЗ), встановлена на сирійсько-турецькому кордоні в серпні 2019 року. Початковою метою ДМЗ було запобігти черговому вторгненню Туреччини в Північну Сирію.
Буферна зона Північної Сирії | |
---|---|
Країни: | Сирія Туреччина |
Довжина: | 115 км |
Охороняють: | Сирійські демократичні сили Військові ради Сирійських демократичних сил |
Прикордонні адміністративні одиниці: | |
|
Причини ред.
Сирійські демократичні сили (СДС) є учасником Сирійської громадянської війни і служать збройними силами Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії. СДС складаются з численних груп, найбільш відомими серед яких є YPG та YPJ та їх політична гілка, PYD, яку Туреччина вважає філією Робітничої партії Курдистану (PKK) організація, яку Туреччина вважає терористичною групою і з якою вона брала участь у збройному конфлікті після розриву мирних переговорів у 2015 році. З цієї причини Туреччина розглядає весь СДС не що інше, як розширення ПКК. Це призвело до того, що Туреччина двічі втручалася проти групи, спочатку вторгшись у Північну Сирію, щоб запобігти зв'язуванню районів, що утримуються СДС, а пізніше, розпочавши повномасштабну атаку проти СДС в Африні. У результаті турецьких операцій Туреччина створила окупаційну зону на півночі Сирії, яка стала об'єктом повстання СДС. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган часто висловлював бажання насильно усунути СДС з сирійсько-турецького кордону.
З іншого боку, СДС став одним з головних сирійських партнерів США у військовій інтервенції проти ІДІЛ, що призвело до того, що американські війська розміщувались на територіях, що утримуються СДС, тим самим запобігаючи турецькому вторгненню. У той же час президент США Дональд Трамп висловив намір відійти від громадянської війни в Сирії, спочатку наказав відкликати всі війська США в Сирії, але пізніше вирішив залишити невеликий контингент за бажанням своїх військових радників. Тим не менш, США прагнуть підтримувати добрі відносини з Туреччиною, які до цього часу були напружені відмовою США в екстрадиції турецького дисидента Фетхуллаха Гюлена (якого Туреччина звинувачує в спробі перевороту 2016 року) і Купівля Туреччиною ракетних систем С-400 у Росії, оскільки Туреччина вважається ключовим членом НАТО на Близькому Сході.
США та Туреччина раніше дипломатично зіткнулися з питанням міста Манбідж, що лежало в зоні СДС, і Туреччина хотіла очистити місто від підрозділів YPG, розміщених там. Результатом стала «дорожня карта Манбіджу», яку оформили Туреччина та США, що, врешті-решт, призведе до виходу з міста YPG. Дорожня карта, однак, так і не була реалізована, і YPG ніколи не відкликалося. Туреччина звинуватила США в тому, що ті затягують і саботують виконання дорожньої карти, пообіцявши ніколи не укладати подібну угоду в майбутньому.
Відносини між Туреччиною та СДС ставали все більш холодними в середині 2019 року, коли СДС об'єднала сили з сирійським урядом, щоб перемогти невеликі турецькі сутички в Тель Ріфат.
Заступник міністра оборони на Близькому Сході Майкл Малрой заявив в Раді з питань закордонних відносин, що США не можуть реалізовувати свою стратегію в Сирії без таких партнерів, як, курдське відділення СДС, які "несли більшу частину тягаря в знищенні ісламської " ІДІЛ ". Він наголосив, що США не повинні відводити війська до стабілізації ситуації в районі. «І якщо ми цього не зробимо, ми знову будемо там, безумовно, зробимо це ще раз», — сказав Малрой. «Ми зобов'язані цим людям, які живуть там, які несуть неймовірні тягарі, і ми зобов'язані чоловікам і жінкам».
Процес переговорів ред.
Попередні переговори та початковий провал ред.
Влітку 2019 року турецький президент заявив, що Туреччина не може «більше чекати» і не терпить продовження присутності SDF на турецько-сирійському кордоні. Він заявив, що якщо США не погоджуються на угоду, вивести СДС з цих районів, Туреччина в односторонньому порядку розпочне повномасштабне вторгнення на території, що утримуються СДС на схід від річки Євфрат, встановивши окуповану Туреччиною «зону безпеки» уздовж кордону — , керівництво США заявило що це «неприйнятно». Армія Туреччини збирається вздовж кордону, адміністрація Трампа вирішила розпочати переговори з Туреччиною щодо створення «безпечної зони», яка б принципово стосувалася присутності СДС у Північній Сирії. Дві сторони спочатку не змогли домовитися, спочатку США пропонували глибоку зону 10–15 кілометрів (6,2–9,3 милі) під спільним американсько-турецьким контролем, в той час як Туреччина вимагала 30–50 кілометрів (19–31 миля) — глибокої зони під єдиним турецьким контролем.
Досягнення мети ред.
7 серпня 2019 року Туреччина та США досягли загальної угоди, яка запобігла б односторонньому вторгненню Туреччини на північ Сирії. Перші кроки включали створення «центру спільних операцій», який би координував створення «коридору миру» уздовж сирійської сторони сирійсько-турецького кордону, залишаючи при цьому деталі про розміри та масштаби " коридору миру «невизначеними і неоднозначними.
Перший патруль та розбіжність в поглядах ред.
8 вересня 2019 року, через декілька годин після того, як Збройні сили Туреччини та Сполучених Штатів провели перший спільний патруль поблизу сирійського міста Телла Аб'яда, президент Ердоган заявив про „постійні розбіжності“ з США щодо угоди. За його словами, США „шукають безпечну зону для терористичної організації“, а не для Туреччини.
Умови угоди ред.
У середині серпня 2019 року голова Сирійських демократичних сил заявив, що дві сторони домовилися про особливості угоди про безпечну зону. Вони були перераховані наступним чином:
- Буферна зона (яка також називається „безпечною зоною“ або „коридором миру“ деякими сторонами) буде створена в районах між річками Тигр та Євфрат (за винятком району Манбідж) на півночі Сирії, загальною площею близько 115 км кордон між двома країнами.
- Зона буде глибиною 5 кілометрів (3,1 милі), тоді як у кількох обмежених районах вона буде розширена до 9–14 кілометрів (5,6–8,7 милі) глибиною. Розширена частина зони розташовуватиметься між містами Серекано та Телла Абяда. На останньому етапі реалізації угоди, 14 км зону може бути продовжено на 4 кілометри (2,5 милі), досягнувши 18 кілометрів (11 миль) у найглибшій точці. У межах „поясу безпеки“ регулярним підрозділам СДС (включаючи YPG та YPJ) було б дозволено залишатися на своїх позиціях, але вони повинні були б вилучити всю важку зброю. Ніякі ворожі дії чи акти агресії не допускаються в буферній зоні.
- Сили YPG та YPJ повністю вийдуть із 5-9-14 км буферної зони, залишивши райони, з яких вони виводяться, під контролем військових рад СДС та цивільним контролем Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії (остання з яких підтримє статус-кво).
- Турецьким розвідувальним літальним апаратам буде дозволено здійснювати спостереження за зоною, але турецьким бойовим літакам не дозволятимуть входити і здійснювати авіаудари.
- СДС буде підтримувати в нормальному стані прикордонні укріплення, побудовані вздовж сирійсько-турецького кордону.
- США та Туреччина проводитимуть спільні військові патрулі вздовж буферної зони, але не займатимуть території. Окремі турецькі патрулі не дозволятимутся.
- Спільний американсько-турецький операційний центр здійснюватиме контроль за виконанням угоди та координувати дії між двома сторонами.
- Деякі із сирійських біженців, які зараз перебувають у Туреччині, можуть почати переселятися в райони буферної зони.
- Туреччина утримуватимется від будь-яких вторгнень у Північну Сирію.
- Туреччина не буде створювати жодних спостережних пунктів у Північній Сирії, як це було зроблено в Ідлібі. Усі спостережні пункти повинні бути побудовані на території Турецької Республіки.
Пізніше СДС уточнили, що більшість зони включатиме сільські райони та військові позиції, але не охоплюватиме міста та селища.
Перебіг подій ред.
14 серпня 2019 року турецькі спостережні безпілотники почали наглядові польоти над буферною зоною.
24 серпня міністр оборони Туреччини Хулусі Акар повідомив, що спільний турецько-американський оперативний центр повністю працює, додавши, що в цей же день розпочнуться спільні польоти вертольотів.
- Перший спільний політ американсько-турецького вертольота відбувся незабаром, на цьому ж гелікоптері летіли два генерали, один із армії США та один з турецької армії.
- Того ж дня СДС розпочали монтаж прикордонних укріплень уздовж сирійсько-турецького кордону під наглядом США.
Початок планового відводу СДС ред.
26 серпня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що спільні турецько-американські патрулі в межах зони розпочнуться „незабаром“.
27 серпня вступив у дію перший етап запланованого виведення, підрозділи YPG покинули свої позиції та вийшли разом зі зброєю із Тель Абяд та Серекані.
31 серпня президент Туреччини попередив, що Туреччина „здійснить власні плани“, якщо турецьким солдатам не буде дозволено контролювати буферну зону на Північній Сирії протягом двох-трьох тижнів.
4 вересня військова рада СДС Рас-аль-Айн (до складу якої входили місцеві бійці, піддані СДС) розпочала спільні патрулювання з американським персоналом по всьому місту, після виходу штатних підрозділів з району за тиждень до цього. У той же час президент Туреччини назвав зону „не що інше, як пуста назва“. Незважаючи на заяву президента Туреччини, його речник заявив, що Туреччина вже завершила свої підготовчі дії щодо реалізації „американсько-турецького спільного оперативного плану“. Співголова виконавчої ради СДС заявив, що буферна зона „добре починаєтся“, але наполягала на тому, що Туреччина повинна вивести свої війська з кордону до того, як „запанує спокій“.
5 вересня президент Туреччини висловив бажання переселити 1 мільйон біженців (із 3,6 мільйонів, які проживають в Туреччині в цей момент) в межі буферної зони. Він також погрожував „відкрити ворота“ і нехай усі біженці вільно емігрують у Західну Європу, якщо Туреччина не отримає підтримки від Сполучених Штатів та Європейського Союзу щодо її планів у буферній зоні. Потім він потребував, щоб спільні американсько-турецькі патрулі в межах зони розпочалися до останнього тижня вересня.
6 вересня міністр оборони Туреччини Хулусі Акар оголосив, що в неділю, 8 вересня, повинні початись спільні американсько-турецькі наземні патрулі в межах зони.
Початок спільних наземних патрулювань ред.
8 вересня Збройні сили Туреччини та Сполучених Штатів провели перший спільний наземний патруль, починаючи з периметру Телла Аб'яда, недалеко від турецького міста Акчакале.
- У патрулі було задіяно шість турецьких бронемашин та кілька американських бронетанкових машин. Патруль вирушив до контрольованої курдами бази, щоб перевірити її та забезпечити демонтаж траншей.
- Сирійський уряд засудив започаткування спільних патрулів, заявивши, що він розглядає їх як грубе порушення національного суверенітету та територіальної цілісності.
- Турецький президент висловив невдоволення буферною зоною, звинувативши Сполучені Штати у створенні буферної зони на користь YPG, а не Туреччини.
10 вересня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу звинуватив Сполучені Штати у „затримці“ імплементації зони і підтвердив загрозу того, що Туреччина в односторонньому порядку вторгнеться в Північну Сирію, якщо вона вважатиме це за необхідне. Також міністр вимагав розширити безпечну зону до 32 км, а не модель 5-9-14, яку зараз впроваджують США та СДС.
12 вересня американські військові повідомили, що розглядають пропозицію про направлення близько 150 додаткових груп до Північної Сирії в спробі „зменшити напругу“ між СДС та Туреччиною. Однак представник Пентагону заявив, що „позиція“ США в Сирії залишиться „незмінною“.
18 вересня президент Туреччини Ердоган заявив, що країна намагається оселити від 2 до 3 мільйонів біженців у прикордонній зоні (що на 1 мільйон більше ніж в його заяві 5 вересня). Він повторив неодноразову погрозу „здійснити власні плани [Туреччини]“, якщо він вважає, що „жодних результатів не було“ протягом деількох тижнів.
19 вересня американські військові продовжували озброювати сили YPG, незважаючи на неодноразові попередження Туреччини. Міністерство оборони Сполучених Штатів підтвердило, що продовжує поставляти зброю та транспортні засоби СДС, заявивши, що щомісяця вони повідомляють Туреччину, яке озброєння та транспортні засоби надсилаються групі.
24 вересня військові США та Туреччини провели другий спільний наземний патруль у межах буферної зони.
- Двум реактивам винищувачам військово-повітряних сил Туреччини F-16 було дозволено мирно літати над буферною зоною в рамках операції „Непохитна рішучість“.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виступив перед Генеральною Асамблеєю ООН, заявивши, що 3 мільйони сирійських біженців можуть бути переселені в буферну зону, якщо її буде пересунуто до Ракки та урядового міста Дайр-ез-Заур. Він також склав карту, на якій зобразив більш глибокий „коридор“ безпеки в Північній Сирії на 30 км (19 миль) — наполягаючи на негайне розширення буферної зони до 30 км.
- Сирійські демократичні сили відхилили заяву президента Туреччини, вважаючи запропонований ним план переселення для 3 мільйонів біженців як форму демографічної війни та „етнічної чистки“.
Звільнення Туреччиною буферної зони та загроза вторгнення ред.
1 жовтня термін, призначений Туреччиною для виконання турецьких вимог, минув без їх дотримання, кинувши невизначеність щодо майбутнього буферної зони і покинувши регіон під загрозою турецького вторгнення.
5 жовтня президент Туреччини попередив, що повноцінне вторгнення Туреччини на Північну Сирію може розпочатися того ж дня або наступного, наголосивши що спільні американсько-турецькі наземні та повітряні патрулі це „казки“. Також було оголошено що турецькі військові готові до вторгнення, а у командування вже є відповідні військові плани.
- Уряд Курдистану попередив, що будь-яка атака може загрожувати повторній появі ІДІЛ, оскільки підрозділам СДС доведеться залишити свої гарнізони у нещодавно закріплених колишніх твердинях ІДІЛ, щоб протистояти вторгненню. У той же час чиновники СДС попередили, що вони „не вагаються, щоб відбити будь-який напад Туреччини в загальній війні на всьому кордоні та захистити свій народ“.
- Міністр оборони США Марк Еспер дав неоднозначну заяву щодо турецької загрози, заявивши, що США „працюють над тим, щоб механізм безпеки функціонував“.
- Коаліційні реактивні літаки, котріми керували США, інтенсивно моніторили сирійсько-турецький кордон, тоді як, повідомлялося, підрозділи СДС розпочали будівництво нових окопів і укріплень за 40 кілометрів (25 миль) на південь від кордону в очікуванні нападу після попереднього знесення власних укріплень уздовж кордон як частину угоди про буферну зону. Тим часом військові ради СДС уздовж усього кордону були приведені в порядок і почали готуватися протистояти турецьким військам.
Відступ сил США, СДС готуєтся до вторгнення ред.
7 жовтня відомство Білого дому оприлюднило прес-заяву, в якій зазначало, що Туреччина буде „рухатися вперед завдяки своїй довгостроковій операції на півночі Сирії“ і заявила, що, поки американські сили не підтримають операцію, вони відмовляться від територій та відступають. У заяві повідомляється, що президент США Дональд Трамп схвалив турецький наступ після того, як президент Туреччини Ердоган запевнив його, що Туреччина візьме на себе ув'язнення колишніх террористів ІДІЛ, утримуваних у полоні СДС. Раптове схвалення президентом США турецького вторгнення було розцінено як скасування цілей угоди про буферну зону і було прийнято суперечливо в межах Сполучених Штатів. Речники СДС заявив, що хід США був „ударом у спину“ і запевнив, що СДС „захистить північний схід Сирії за будь-яку ціну“.
- Після заяви про схвалення турецької операції президент США Трамп написав погрозу своєму турецькому колезі, в якій заявив, що якщо Туреччина вчинить якісь дії, то він, би» повністю знищив " турецьку економіку.
- Сенатор США Ліндсі Греем заявив, що «запровадить двосторонні санкції проти Туреччини, якщо вони вторгнуться в Сирію». Греем заявив, що також «закликає їх відсторонення від НАТО, якщо вони нападуть на курдські сили, які допомагали США у знищенні халіфату ІДІС».
- СДС направили велику кількість підкріплень з Ракки та північного району Дайр-ез-Заур у напрямку сирійсько-турецького кордону, особливо навколо районів Рас-аль-Айн та Телла-Аб'яда.
- Декілька тисяч жителів міста Кобане, що під контролем в СДС, вийшли на демонстрацію проти турецьких погроз.
8 жовтня чиновники СДС висловили свої наміри вести переговори з президентом Сирії Башаром Асадом, щоб домовитись про угоду, яка могла б побачити входження підрозділів сирійської армії на території, утримувані СДС, які, як вони сподіваються, перешкоджають запланованому турецькому вторгненню.
- Міністр закордонних справ Сирії закликав курдські сили передати сирійському уряду декілька підконтрольних їм територій, заявивши, що якщо вони відмовляться це робити, вони зіткнуться з «прірвою» в виді Туреччини.
- Масуд Барзані, старший політик регіонального уряду Іракського Курдистану, закликав Росію втрутитися в кризу, щоб запобігти «подальшим стражданням і болючістю курдського народу в Сирії».
Кінець демілітаризації та початок турецького наступу ред.
9 жовтня президент Туреччини Ердоган оголосив, що наступ на СДС, "Операція «Джерело миру» ", розпочалася.
- Сирійський уряд рішуче засудив турецьку операцію, звинувативши Туреччину в «ганебному» порушенні міжнародного права, а також територіальній цілісності Сирії.
- Сирійські демократичні сили закликали міжнародне співтовариство запровадити зону заборони польоту над Північною Сирією, щоб не допустити «неминучої гуманітарної кризи».
Реакція ред.
Міжнародна ред.
- Сирія — Сирійський уряд рішуче засудив та категорично відхилив угоду, назвавши її «кричущою атакою» на національний суверенітет нації, а також порушенням міжнародного права.
- Туреччина — Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу попередив, що Туреччина не дозволить впровадженню буферної зони «затриматись», і попередив, що Туреччина не допустить повторення невимушеного дорожнього проїзду в Манбідж. Далі Чавушоглу закликав очистити буферну зону від «терористів YPG».
- США — Посольство США в Туреччині оприлюднило заяву, в якій зазначило, що військові делегації США та Туреччини зустрілися та домовились працювати разом для вирішення проблем безпеки Туреччини.
- Росія -Росія попередила, що вважає зусилля щодо розділення північно-східної Сирії неприпустимими, і додала, що будь-яка законна угода вимагатиме схвалення сирійського уряду. Росія закликала до діалогу між сирійським урядом та Рожавою як засіб запобігти поділу Сирії. Однак через кілька тижнів під час візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до Москви президент Росії Володимир Путін в принципі висловив свою підтримку буферній зоні, заявивши, що Туреччина несе в собі «величезний набір біженців» і має «законні побоювання». над безпекою південних кордонів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував, що Росія «завжди підтримує» угоди про деескалацію, але наполягав на тому, що всі такі домовленості «поважають суверенітет та територіальну цілісність Сирії, а також права арабських племен, які традиційно проживають навколо Євфрату».
- Іран — засудив угоду, вважаючи її «провокаційним та тривожним кроком», який, на її думку, порушує принципи міжнародного права та Статуту Організації Об'єднаних Націй.
- Данія — Незадовго до того, як мали початись спільні американсько-турецькі наземні патрулі в межах зони, Данія оголосила, що направить війська та медичний персонал до районів, що знаходятся під контролем Північної Сирії, назвав це ходом надання допомоги СДС та "залишкам сил США в їх боротьбі проти ІДІЛ. Міністерство оборони США привітало це повідомлення.
Недержавних груп та організацій ред.
- Демократичні сили Сирії — оголосили про підтримку угоди, заявивши, що вони готові підтримати її реалізацію і «допоможуть, щоб забезпечити успіх зусиль щодо впровадження взаєморозуміння … з турецькою державою». У той же час співголова департаменту закордонних відносин Сирійської Демократичної Ради заявив, що СДС не буде терпіти жодних наступальних дій турецьких військ, ані їх союзних збройних формувань.
- Сирійська опозиція — Сирійська опозиція, серед якої Туреччина є одним з найбільших прихильників, підтримала турецьку позицію, вимагаючи розширити безпечну зону до 30–40 кілометрів (19–25 миль). Тимчасовий уряд опозиції Сирії прагнув одного дня контролювати зону, заявивши, що у них є три файли по 120 сторінок, які задокументували план управління зоною, якщо вони якось прийдуть зайнятися нею в якийсь момент в майбутньому.
Див. також ред.
- Турецька кампанія у Сирії (2016)
- Турецька інтервенція на північному сході Сирії 2019
- Друга буферна зона Північної Сирії
Примітки ред.
- Kurdistan24. . Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . The Syrian Observer. 16 липня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . The Defense Post (амер.). 24 липня 2019. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Reuters (англ.). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Financial Times (en-GB). Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Hubbard, Ben; Schmitt, Eric (12 травня 2019). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . washingtoninstitute.org (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Seligman, Lara. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Ward, Alex (22 лютого 2019). . Vox. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Sazak, Selim. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Ahval (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (en-GB). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Frantzman, Seth. . Middle East Forum (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- Rempfer, Kyle (26 липня 2018). US and Turkish troops coordinate patrols in tense Manbij region of Syria. Military Times (амер.). Процитовано 25 серпня 2019.
- Press, The Associated (30 вересня 2018). . Military Times (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Rogin, Josh (9 жовтня 2019). Opinion. Washington Post. оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2023. Текст «How Trump just destroyed his own Syria strategy» проігноровано (довідка) (англ.)
- Wilson, Audrey. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . France 24 (англ.). 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Middle East Monitor (en-GB). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . The Washington Post. Архів оригіналу за 8 вересня 2019.
- . Al-Monitor (англ.). 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ . aljazeera.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- France-Presse, Agence (7 серпня 2019). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . bloomberg.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Meier, Lauren. . The Washington Times (амер.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . ABC News. 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- . Reuters. 8 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- Kurdistan24. . Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . The Defense Post (амер.). 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . hawarnews.com (тур.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Network, Rojava (22 серпня 2019). . @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Idiz, Semih (15 серпня 2019). . Al-Monitor (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . DailySabah. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . rudaw.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ . Enab Baladi (амер.). 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- ↑ . RT International (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- Reuters (27 серпня 2019). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- . Reuters (англ.). 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . aljazeera.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Middle East Monitor (en-GB). 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Command, U. S. Central (23 серпня 2019). . @CENTCOM (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Muraselon News (en-GB). 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Şafak, Yeni. . Yeni Şafak (tr-TR). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- . aa.com.tr. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- . Reuters (англ.). 27 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- . The National (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- Kurdistan24. . Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- . Reuters (англ.). 31 серпня 2019. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- . DailySabah. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- . Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- . Stars and Stripes. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
- . DailySabah. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
- Turkey is ready for Syria safe zone – Kalin. TRT World. 4 вересня 2019. оригіналу за 4 вересня 2019.
- Deeb, Sarah El (4 вересня 2019). . AP NEWS. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
- . www.ekathimerini.com (English). Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- Erdoğan: We will Let Refugees Cross into Europe If Syria Safe Zone Not Established. Bianet. 5 вересня 2019.
- Wallace, Danielle (5 вересня 2019). . Fox News (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- Agencies (5 вересня 2019). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
- . AP NEWS. 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
- . Reuters (англ.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- . Middle East Eye (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- . Reuters (англ.). 8 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- ghossoun (8 вересня 2019). . Syrian Arab News Agency (амер.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- . Ahval (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- İleri, Kasım (8 вересня 2019). #JustIn Erdoğan: "It seems that our ally (US) is after creating a safe zone for the terror group (YPG/PKK) not for us. We reject this approach”. @kasimileri_ (англ.). Процитовано 8 вересня 2019.
- . Reuters (англ.). 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- Staff, Editorial (10 вересня 2019). . Kurd Net - Ekurd.net Daily News (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- US could deploy 150 troops to Syria: report. The Hill. 13 вересня 2019. оригіналу за 13 вересня 2019.
- U.S. Poised to Send 150 Troops to Patrol Northeastern Syria. The New York Times. 12 вересня 2019. оригіналу за 13 вересня 2019.
- . www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- . RT International (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- . Al-Monitor (англ.). 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- . Reuters (англ.). 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- Turkey to initiate own plans if safe zone deal fails. TRT World. 18 вересня 2019. оригіналу за 20 вересня 2019.
- Desk, News (19 вересня 2019). . AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- Staff, Editorial (19 вересня 2019). . Kurd Net - Ekurd.net Daily News (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- . english.alarabiya.net (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- . www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- . www.china.org.cn. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- Şafak, Yeni. . Yeni Şafak (tr-TR). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- Now, TRT World (24 вересня 2019). . @TRTWorldNow (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- Syria, S. M. M. (24 вересня 2019). . @smmsyria (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- Schneider, Tobias (24 вересня 2019). . @tobiaschneider (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- SDF, Coordination & Military Ops Center- (24 вересня 2019). . @cmoc_sdf (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- . gulfnews.com (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . RT International (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ . Reuters (англ.). 5 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . DailySabah. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- Kurdistan24. . Kurdistan24 (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . Zero Hedge (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- بعد تصريحات أردوغان.. "قسد" تحفر خنادق وتحصن مواقعها شمالي الرقة. وكالة ستيب الإخبارية (араб.). 5 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- Battle along the borders between banks of the Tigris and Euphrates in case Turkey decides to start a military operation east Euphrates • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- Istanbul, Julian Borger Bethan McKernan in (7 жовтня 2019). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Haltiwanger, John. . Business Insider. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- . 7 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Trump, Donald J. (7 жовтня 2019). . @realDonaldTrump (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Donald Trump threatens to 'obliterate' Turkey's economy if it acts off limits. SBS News (англ.). Процитовано 7 жовтня 2019.
- . AFP.com (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- . The Independent. 7 жовтня 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Lens of the Syrian Observatory for Human Rights monitors the withdrawal of vehicles and fighters affiliated to the Syria Democratic Forces from Al-Omar Oilfield towards the areas of Ras Al-Ayn and Tell Abyad at the border with Turkey • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Network, Rojava (7 жовтня 2019). . @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Lens of the Syrian Observatory for Human Rights monitors a demonstration carried out by thousands of people in Ayn Al-Arab city (Kobani) at the border with Turkey condemning and denouncing the Turkish threats of launching a military operation in the east of Euphrates • The Syrian Observatory For Human Rights. The Syrian Observatory For Human Rights (амер.). 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
- . Reuters (англ.). 8 жовтня 2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Network, Rojava (8 жовтня 2019). . @RojavaNetwork (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- FarsNews Agency - Syrian Kurds Resorting to Damascus after US Betrayal. en.farsnews.com. Процитовано 8 жовтня 2019.
- SDF Considering Partnership with Syria Against Turkey: Commander Abdi. BasNews. 8 жовтня 2019. оригіналу за 8 жовтня 2019.
- . The National (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Desk, News (8 жовтня 2019). . AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . TASS. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . www.aa.com.tr. Anadolu Agency. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- ↑ . AFP.com (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . www.cnbc.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- Desk, News (9 жовтня 2019). . AMN - Al-Masdar News | المصدر نيوز (амер.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . The Syrian Observer. 9 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Reuters (англ.). 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . DailySabah. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . U.S. Embassy & Consulates in Turkey (амер.). 7 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . Al-Monitor (англ.). 27 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- . www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
- . Iran Front Page (En). 18 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 29 серпня 2019.
- . Ahval (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
- . The Defense Post (амер.). 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
- . U.S. DEPARTMENT OF DEFENSE (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
- . news.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- . France 24 (англ.). 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Chulov, Martin; Borger, Julian (8 серпня 2019). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.