Букарка | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Neocoenorrhinus pauxillus (Germar, 1818) | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Rhynomacer caeruleus Geoffroy, 1785; Coenorrhinus pauculus Voss, 1933; Rhynchites persicus Gyllenchall, 1839 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Букарка (Neocoenorrhinus pauxillus Germ.) — жук родини Ринхітид. Шкідник плодових культур з родини айстрових. Личинка розвивається у недозрілих плодах.
Зовнішній вигляд
Жук завдовжки 1,8–3 мм, зеленувато-синій, із сталевим блиском. Основні ознаки:
- верх тіла вкритий волосками, які напівприлягають до нього або стирчать;
- виски за очима майже паралельнобічні, із слабенькою перетяжкою;
- головотрубка довга, звичайно довша за голову, біля місця прикріплення вусиків сильно вигнута донизу;
- надкрила із поздовжніми точечними рядами, проміжки між ними опуклі,і не ширші від самих борозенок і дещо зморшкуваті;
- передостання боріздка на надкрилах дещо вкорочена і з'єднується з останньою на середині надкрил;
- груди й черевце густо вкриті крапочками і волосками;
- тіло не довге, звичайно надкрила лише на ⅓ довші за свою загальну ширину.
Яйце восково-біле, видовжено-овальне, личинка біла, вигнута, її перший членик вусиків опуклий. Лялечка біла, із негустими волосками.
Спосіб життя
Зимують на стадії імаго, звичайно у підстилці з рослинних решток. Жуки з'являються ранньою весною, коли набрякають на бруньки. Кормові рослини букарок – дерева й кущі з родини айстрових: яблуня, груша, рідше – вишня, айва, абрикос, глід, слива, терен, черемха тощо. Масова поява їх збігається із цвітінням яблуні. У прохолодну погоду і вночі жуки ховаються у тріщинах кори, попід лишайниками. У теплу пору сидять на бруньках, інколи обліплюючи їх. Харчуючись, вони вигризають на них заглиблення, з яких потроху виступають і застигають крапельки соку. Пошкоджені бруньки темніють і відпадають. Пізніше жуки так само пошкоджують молоді листки і квіткові бутони.
Тривалість життя жука – близько трьох місяців. Самиця починає відкладати яйця наприкінці цвітіння яблунь. Вона вигризає ямку на нижньому боці листковогочерешка або в центральній у жилці біля його основи. На дно ямки відкладається одне яйце. За своє життя самиця відкладає до 100 яєць. Вхід до ямки самиця закладає недогризками, склеюючи їх. Поряд з місцем яйцекладки самка пошкоджує шкірку черешка, навколо колисочки яйця. Невдовзі на цьому місці утворюється розростання тканин, і внаслідок цього черешок перегинається донизу, в’яне і темнішає. Через 6–8 днів з яєць виходять личинки, які живляться тканиною черешка або центральної жилки, роблячи в них поздовжній хід і наповнюючи його бурими екскрементами. Інколи личинка виходить з жилки у м’якість листка і харчується його паренхімою. Пошкоджені листки засихають і в кінці травня — на початку червня опадають. Личинки деякий час продовжують живитись в опалих листках, а потім залазять у ґрунт на глибину 10-13 см. У липні-серпні частина личинок заляльковується у комірці, у вересні з більшості лялечок виходять жуків. Вони лишаються у ґрунті до весни, зимуючи у стані анабіозу. Деякі жуки у теплу вересневу погоду виходять на поверхню і обгризають бруньки. Частина личинок залишається у ґрунті у стані діапаузи до весни наступного року.
Поширення
Вид поширений по всій Західній Палеарктиці, за винятком Північної Африки та Середнього Сходу і мешкає також у Палеотропіці . В Україні зареєстрований в АР Крим і в усіх областях, крім Житомирщині.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, букарка є невід’ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у плодових садах жуки завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин.
Обгризачи бруньки та листки, викликаючи інколи масове опадання листків, жуки негативно впливають на ріст та фотосинтетичну активність рослин. Дерева слабшають і не в змозі накопичувати достатньо речовин для дозрівання плодів. Отже, букарки знижують врожайність фруктових дерев. Із шкодочинністю жуків борються, оприскуючи дерева інсектицидами, звичайно в період виокремлення бутонів. У разі потреби обробку повторюють відразу після завершення цвітіння.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A.: Rhynchitidae, p. 125. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Тер-Минасян М. Е. 81. Сем. Attelabidae — Трубковёрты, с. 483—484 В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp
- Євтушенко М. Д., І. В. Забродіна Букарка, Neocoenorrhinus pauxillus (Germar, 1824) (Coleoptera: Rhynchitidae) та її щільність у яблуневих садах Харківського району Харківської області // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2013. - Т. 21, Вып. 2. - С. 67-70. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhet_2013_21_2_13
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukarka Bukarka imago gusin ta lyalechka Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Rhynchitidae Rid Vid Bukarka Binomialna nazva Neocoenorrhinus pauxillus Germar 1818 Sinonimi Rhynomacer caeruleus Geoffroy 1785 Coenorrhinus pauculus Voss 1933 Rhynchites persicus Gyllenchall 1839 Posilannya Vikishovishe Neocoenorrhinus pauxillus Vikividi Rhynchites bacchus EOL 33797008 NCBI 878128 1587395 878128 Bukarka Neocoenorrhinus pauxillus Germ zhuk rodini Rinhitid Shkidnik plodovih kultur z rodini ajstrovih Lichinka rozvivayetsya u nedozrilih plodah Zovnishnij viglyadZhuk zavdovzhki 1 8 3 mm zelenuvato sinij iz stalevim bliskom Osnovni oznaki verh tila vkritij voloskami yaki napivprilyagayut do nogo abo stirchat viski za ochima majzhe paralelnobichni iz slabenkoyu peretyazhkoyu golovotrubka dovga zvichajno dovsha za golovu bilya miscya prikriplennya vusikiv silno vignuta donizu nadkrila iz pozdovzhnimi tochechnimi ryadami promizhki mizh nimi opukli i ne shirshi vid samih borozenok i desho zmorshkuvati peredostannya borizdka na nadkrilah desho vkorochena i z yednuyetsya z ostannoyu na seredini nadkril grudi j cherevce gusto vkriti krapochkami i voloskami tilo ne dovge zvichajno nadkrila lishe na dovshi za svoyu zagalnu shirinu Yajce voskovo bile vidovzheno ovalne lichinka bila vignuta yiyi pershij chlenik vusikiv opuklij Lyalechka bila iz negustimi voloskami Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago zvichajno u pidstilci z roslinnih reshtok Zhuki z yavlyayutsya rannoyu vesnoyu koli nabryakayut na brunki Kormovi roslini bukarok dereva j kushi z rodini ajstrovih yablunya grusha ridshe vishnya ajva abrikos glid sliva teren cheremha tosho Masova poyava yih zbigayetsya iz cvitinnyam yabluni U proholodnu pogodu i vnochi zhuki hovayutsya u trishinah kori popid lishajnikami U teplu poru sidyat na brunkah inkoli obliplyuyuchi yih Harchuyuchis voni vigrizayut na nih zagliblennya z yakih potrohu vistupayut i zastigayut krapelki soku Poshkodzheni brunki temniyut i vidpadayut Piznishe zhuki tak samo poshkodzhuyut molodi listki i kvitkovi butoni Trivalist zhittya zhuka blizko troh misyaciv Samicya pochinaye vidkladati yajcya naprikinci cvitinnya yablun Vona vigrizaye yamku na nizhnomu boci listkovogochereshka abo v centralnij u zhilci bilya jogo osnovi Na dno yamki vidkladayetsya odne yajce Za svoye zhittya samicya vidkladaye do 100 yayec Vhid do yamki samicya zakladaye nedogrizkami skleyuyuchi yih Poryad z miscem yajcekladki samka poshkodzhuye shkirku chereshka navkolo kolisochki yajcya Nevdovzi na comu misci utvoryuyetsya rozrostannya tkanin i vnaslidok cogo chereshok pereginayetsya donizu v yane i temnishaye Cherez 6 8 dniv z yayec vihodyat lichinki yaki zhivlyatsya tkaninoyu chereshka abo centralnoyi zhilki roblyachi v nih pozdovzhnij hid i napovnyuyuchi jogo burimi ekskrementami Inkoli lichinka vihodit z zhilki u m yakist listka i harchuyetsya jogo parenhimoyu Poshkodzheni listki zasihayut i v kinci travnya na pochatku chervnya opadayut Lichinki deyakij chas prodovzhuyut zhivitis v opalih listkah a potim zalazyat u grunt na glibinu 10 13 sm U lipni serpni chastina lichinok zalyalkovuyetsya u komirci u veresni z bilshosti lyalechok vihodyat zhukiv Voni lishayutsya u grunti do vesni zimuyuchi u stani anabiozu Deyaki zhuki u teplu veresnevu pogodu vihodyat na poverhnyu i obgrizayut brunki Chastina lichinok zalishayetsya u grunti u stani diapauzi do vesni nastupnogo roku PoshirennyaVid poshirenij po vsij Zahidnij Palearktici za vinyatkom Pivnichnoyi Afriki ta Serednogo Shodu i meshkaye takozh u Paleotropici V Ukrayini zareyestrovanij v AR Krim i v usih oblastyah krim Zhitomirshini Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv bukarka ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u plodovih sadah zhuki zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Obgrizachi brunki ta listki viklikayuchi inkoli masove opadannya listkiv zhuki negativno vplivayut na rist ta fotosintetichnu aktivnist roslin Dereva slabshayut i ne v zmozi nakopichuvati dostatno rechovin dlya dozrivannya plodiv Otzhe bukarki znizhuyut vrozhajnist fruktovih derev Iz shkodochinnistyu zhukiv boryutsya opriskuyuchi dereva insekticidami zvichajno v period viokremlennya butoniv U razi potrebi obrobku povtoryuyut vidrazu pislya zavershennya cvitinnya PrimitkiAlonso Zarazaga M A Rhynchitidae p 125 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Ter Minasyan M E 81 Sem Attelabidae Trubkovyorty s 483 484 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Yevtushenko M D I V Zabrodina Bukarka Neocoenorrhinus pauxillus Germar 1824 Coleoptera Rhynchitidae ta yiyi shilnist u yablunevih sadah Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2013 T 21 Vyp 2 S 67 70 http nbuv gov ua UJRN Vkhet 2013 21 2 13