www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будова Землі Земля має в першому грубому наближенні форму сплюснутої кулі екваторіальний радіус дорівнює 6377 км полярни

Будова Землі

Земля має в першому грубому наближенні форму сплюснутої кулі (екваторіальний радіус дорівнює 6377 км, полярний — близько 6355,5 км, середній — 6371 км) і складається з декількох оболонок. Ці шари можуть бути визначені або їх хімічними або їх реологічними властивостями. В центрі розташоване ядро Землі з радіусом близько 1250 км, яке в основному складається із заліза та нікелю. Далі йде рідка частина ядра Землі (яка складається в основному з заліза) з товщиною 2900

Земля в розрізі від ядра до екзосфери. Ліва картинка не в масштабі.
2200 км. Потім 2900 км в'язкої мантії, що складається з силікатів і оксидів, а зверху доволі тонка, тверда земна кора. Вона також складається з силікатів та оксидів, але збагачена елементами, які не зустрічаються в мантійних породах. Наукове розуміння внутрішньої будови Землі базується на спостереженнях топографії і батиметрії, спостережень гірських порід у відслоненнях, зразках піднятих на поверхню з великих глибин в результаті вулканічної активності, аналізі сейсмічних хвиль, які проходять крізь Землю, вимірюванні гравітації областей Землі та експериментах з кристалічними твердими тілами при тисках і температурах, характерних для глибоких надр Землі.1000000000000000000

Маса Редагувати

Для оцінки маси Землі та її середньої густини може бути використано силу її гравітаційного притягання. Астрономи також можуть розрахувати масу Землі за її орбітою та впливом на близькі планетарні тіла.

Маса Землі становить 5,97219× 1024 кг, її об'єм — близько 1,08321× 1021 м3 , звідки середня густина Землі — 5513 кг/м3.

Будова Редагувати

Будову Землі можна класифікувати за двома принципами: за механічними властивостями, такими як реологія, або за хімічними властивостями. Механічно вона може бути розділена на літосферу, астеносферу, мезосферу, зовнішнє ядро та внутрішнє ядро. Хімічно Землю можна розділити на земну кору, верхню мантію, нижню мантію, зовнішнє ядро та внутрішнє ядро.

Геологічні шари Землі знаходяться на наступних глибинах під поверхнею:

Глибина (км) Шар Схематична будова
0-60 Літосфера (локально коливається від 5 до 200 км)
1) континентальна кора;
2) океанічна кора;
3) верхня мантія;
4) нижня мантія;
5) зовнішнє ядро;
6) внутрішнє ядро;
А) поверхня Мохоровичича;
B) розрив Гутенберга[en];
C) розрив Леманн-Буллен
0-35 Кора (локально коливається від 5 до 70 км)
35-2890 Мантія
35-60 Верхня частина мантії
35-660 Верхня мезосфера (верхня мантія)
100-200 Астеносфера
660-2890 Нижня мезосфера (нижня мантія)
2890-5150 Зовнішнє ядро
5150-6360 Внутрішнє ядро

Шари Землі вивчаються непрямими методами, з допомогою вимірювання часу поширення заломлених та відбитих сейсмічних хвиль, створених землетрусами. Ядро не пропускає поперечні хвилі, а швидкість поширення хвиль відрізняється в різних шарах. Зміни у швидкості сейсмічних хвиль між різними шарами викликає їх заломлення у відповідності до закону Снеліуса.

Ядро Редагувати

Вивчення будови Землі за допомогою хвиль, утворених землетрусом. Суцільними лініями позначено P-хвилі (поздовжні), штриховими лініями — S-хвилі (поперечні). Літерою K позначено поздовжні обмінні хвилі.

Порівнюючи середню густину Землі (5513 кг/м3) з середньою густиною верхніх частин земної кори (2670 кг/м3), можна зробити висновок, що матеріали з великою густиною наявні в надрах Землі, зокрема в ядрі. Ще один доказ високої густини ядра дає сейсмологія. Сейсмічні вимірювання показують, що ядро ділиться на дві частини — тверде внутрішнє ядро з радіусом ≈ 1220 км і рідке зовнішнє ядро з радіусом ≈ 3400 км. Густини знаходяться в межах від 9900–12200 кг/м3 у зовнішньому ядрі і 12600–13000 кг/м3 у внутрішньому.

Зовнішнє ядро відділяється від внутрішнього розривом Леманн-Буллен.

Мантія Редагувати

Товщина земної кори в кілометрах

Мантія Землі простягається до глибини 2890 км, що робить її найтовстішим шаром Землі. Тиск у нижній мантії сягає близько 140 ГПа (1,4·106 атм). Мантія складається з силікатних порід, багатих (у порівнянні із земною корою) залізом та магнієм. Високі температури в мантії роблять силікатний матеріал достатньо пластичним, щоб могла існувати конвекція речовини в мантії, що виходить на поверхню через розломи в тектонічних плитах. Плавлення і в'язкість речовини залежать від тиску і хімічних змін в мантії. В'язкість мантії коливається від 1021 до 1024 Па·с в залежності від глибини. Для порівняння, в'язкість води складає близько 10−3 Па·с, а пеку — 107 Па·с.

Межею між ядром Землі та мантією є розрив Гутенберга[en].

Кора Редагувати

Земна кора має товщину від 5 до 70 км. В залежності від складу, будови та деяких інших характеристик виділяють материкову та океанічну земну кору. Материкова кора є товстішою (від 25–45 км на платформах до 60–80 км в областях гороутворення), і поділяється на три шари — осадовий, «гранітний» і «базальтовий» (два останні розділяються поверхнею Конрада). Океанічна кора лежить в основі океанічних басейнів, має товщину 5–10 км і, на відміну від материкової земної кори, не має «гранітного» шару.

Межею між земною корою та мантією є поверхня Мохоровичича.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Земля — стаття з енциклопедії «Кругосвет»
  2. ↑ . NASA. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 22 січня 2012. (англ.)
  3. T. H. Jordan (1979). Structural Geology of the Earth's Interior. Proceedings of the National Academy of Sciences 76 (9): 4192–4200. PMC 411539. PMID 16592703. doi:10.1073/pnas.76.9.4192. (англ.)
  4. Плотность горных пород [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Monnereau, Marc; Calvet, Marie; Margerin, Ludovic; Souriau, Annie (21 травня 2010). Lopsided Growth of Earth's Inner Core. Science 328 (5981): 1014–1017. PMID 20395477. doi:10.1126/science.1186212. (англ.)
  6. Hazlett, James S. Monroe; Reed Wicander; Richard (2006). Physical geology : exploring the earth; [the wrath of Hurricane Katrina ; Could you survive a Tsunami?; catastrophic earthquakes; global warming] (вид. 6.). Belmont: Thomson. с. 346. ISBN 9780495011484. 
  7. Uwe Walzer, Roland Hendel, John Baumgardner. . Архів оригіналу за 8 квітня 2007. Процитовано 29 серпня 2015. (англ.)

Література Редагувати

  • Джеффрис Г. Земля, ее происхождение, история и строение, пер. с англ. — М., 1960.(рос.)
  • Магницкий В. А. Внутреннее строение и физика Земли. — М., 1965.(рос.)
  • Ботт М. Внутреннее строение Земли, пер. с англ. — М., 1974.(рос.)
  • Жарков В. Н. Внутреннее строение Земли и планет. — 2 изд. — М., 1983.(рос.)
  • Kruglinski, Susan. «Journey to the Center of the Earth.» Discover(англ.)
  • Lehmann, I. (1936) Inner Earth, Bur. Cent. Seismol. Int. 14, 3-31(англ.)
  • Schneider, David (October 1996) A Spinning Crystal Ball, Scientific American(англ.)
  • Wegener, Alfred (1915) «The Origin of Continents and Oceans»(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zemlya maye v pershomu grubomu nablizhenni formu splyusnutoyi kuli ekvatorialnij radius dorivnyuye 6377 km polyarnij blizko 6355 5 km 1 serednij 6371 km 2 i skladayetsya z dekilkoh obolonok Ci shari mozhut buti viznacheni abo yih himichnimi abo yih reologichnimi vlastivostyami V centri roztashovane yadro Zemli z radiusom blizko 1250 km yake v osnovnomu skladayetsya iz zaliza ta nikelyu Dali jde ridka chastina yadra Zemli yaka skladayetsya v osnovnomu z zaliza z tovshinoyu 2900Zemlya v rozrizi vid yadra do ekzosferi Liva kartinka ne v masshtabi 2200 km Potim 2900 km v yazkoyi mantiyi sho skladayetsya z silikativ i oksidiv a zverhu dovoli tonka tverda zemna kora Vona takozh skladayetsya z silikativ ta oksidiv ale zbagachena elementami yaki ne zustrichayutsya v mantijnih porodah Naukove rozuminnya vnutrishnoyi budovi Zemli bazuyetsya na sposterezhennyah topografiyi i batimetriyi sposterezhen girskih porid u vidslonennyah zrazkah pidnyatih na poverhnyu z velikih glibin v rezultati vulkanichnoyi aktivnosti analizi sejsmichnih hvil yaki prohodyat kriz Zemlyu vimiryuvanni gravitaciyi oblastej Zemli ta eksperimentah z kristalichnimi tverdimi tilami pri tiskah i temperaturah harakternih dlya glibokih nadr Zemli 1000000000000000000 Zmist 1 Masa 2 Budova 2 1 Yadro 2 2 Mantiya 2 3 Kora 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaMasa RedaguvatiDokladnishe Masa ZemliDlya ocinki masi Zemli ta yiyi serednoyi gustini mozhe buti vikoristano silu yiyi gravitacijnogo prityagannya Astronomi takozh mozhut rozrahuvati masu Zemli za yiyi orbitoyu ta vplivom na blizki planetarni tila Masa Zemli stanovit 5 97219 1024 kg 2 yiyi ob yem blizko 1 08321 1021 m3 2 zvidki serednya gustina Zemli 5513 kg m3 Budova RedaguvatiBudovu Zemli mozhna klasifikuvati za dvoma principami za mehanichnimi vlastivostyami takimi yak reologiya abo za himichnimi vlastivostyami Mehanichno vona mozhe buti rozdilena na litosferu astenosferu mezosferu zovnishnye yadro ta vnutrishnye yadro Himichno Zemlyu mozhna rozdiliti na zemnu koru verhnyu mantiyu nizhnyu mantiyu zovnishnye yadro ta vnutrishnye yadro Geologichni shari Zemli znahodyatsya na nastupnih glibinah pid poverhneyu 3 Glibina km Shar Shematichna budova0 60 Litosfera lokalno kolivayetsya vid 5 do 200 km nbsp 1 kontinentalna kora 2 okeanichna kora 3 verhnya mantiya 4 nizhnya mantiya 5 zovnishnye yadro 6 vnutrishnye yadro A poverhnya Mohorovichicha B rozriv Gutenberga en C rozriv Lemann Bullen0 35 Kora lokalno kolivayetsya vid 5 do 70 km 35 2890 Mantiya35 60 Verhnya chastina mantiyi35 660 Verhnya mezosfera verhnya mantiya 100 200 Astenosfera660 2890 Nizhnya mezosfera nizhnya mantiya 2890 5150 Zovnishnye yadro5150 6360 Vnutrishnye yadroShari Zemli vivchayutsya nepryamimi metodami z dopomogoyu vimiryuvannya chasu poshirennya zalomlenih ta vidbitih sejsmichnih hvil stvorenih zemletrusami Yadro ne propuskaye poperechni hvili a shvidkist poshirennya hvil vidriznyayetsya v riznih sharah Zmini u shvidkosti sejsmichnih hvil mizh riznimi sharami viklikaye yih zalomlennya u vidpovidnosti do zakonu Sneliusa Yadro Redaguvati nbsp Vivchennya budovi Zemli za dopomogoyu hvil utvorenih zemletrusom Sucilnimi liniyami poznacheno P hvili pozdovzhni shtrihovimi liniyami S hvili poperechni Literoyu K poznacheno pozdovzhni obminni hvili Dokladnishe Yadro ZemliPorivnyuyuchi serednyu gustinu Zemli 5513 kg m3 2 z serednoyu gustinoyu verhnih chastin zemnoyi kori 2670 kg m3 4 mozhna zrobiti visnovok sho materiali z velikoyu gustinoyu nayavni v nadrah Zemli zokrema v yadri She odin dokaz visokoyi gustini yadra daye sejsmologiya Sejsmichni vimiryuvannya pokazuyut sho yadro dilitsya na dvi chastini tverde vnutrishnye yadro z radiusom 1220 km i ridke zovnishnye yadro z radiusom 3400 km 5 Gustini znahodyatsya v mezhah vid 9900 12200 kg m3 u zovnishnomu yadri i 12600 13000 kg m3 u vnutrishnomu 6 Zovnishnye yadro viddilyayetsya vid vnutrishnogo rozrivom Lemann Bullen Mantiya Redaguvati nbsp Tovshina zemnoyi kori v kilometrahDokladnishe Mantiya ZemliMantiya Zemli prostyagayetsya do glibini 2890 km sho robit yiyi najtovstishim sharom Zemli Tisk u nizhnij mantiyi syagaye blizko 140 GPa 1 4 106 atm Mantiya skladayetsya z silikatnih porid bagatih u porivnyanni iz zemnoyu koroyu zalizom ta magniyem Visoki temperaturi v mantiyi roblyat silikatnij material dostatno plastichnim shob mogla isnuvati konvekciya rechovini v mantiyi sho vihodit na poverhnyu cherez rozlomi v tektonichnih plitah Plavlennya i v yazkist rechovini zalezhat vid tisku i himichnih zmin v mantiyi V yazkist mantiyi kolivayetsya vid 1021 do 1024 Pa s v zalezhnosti vid glibini 7 Dlya porivnyannya v yazkist vodi skladaye blizko 10 3 Pa s a peku 107 Pa s Mezheyu mizh yadrom Zemli ta mantiyeyu ye rozriv Gutenberga en Kora Redaguvati Dokladnishe Zemna koraZemna kora maye tovshinu vid 5 do 70 km V zalezhnosti vid skladu budovi ta deyakih inshih harakteristik vidilyayut materikovu ta okeanichnu zemnu koru Materikova kora ye tovstishoyu vid 25 45 km na platformah do 60 80 km v oblastyah goroutvorennya i podilyayetsya na tri shari osadovij granitnij i bazaltovij dva ostanni rozdilyayutsya poverhneyu Konrada Okeanichna kora lezhit v osnovi okeanichnih basejniv maye tovshinu 5 10 km i na vidminu vid materikovoyi zemnoyi kori ne maye granitnogo sharu Mezheyu mizh zemnoyu koroyu ta mantiyeyu ye poverhnya Mohorovichicha Div takozh RedaguvatiPoverhnya MohorovichichaPrimitki Redaguvati Zemlya stattya z enciklopediyi Krugosvet a b v g Solar System Exploration Earth Facts amp Figures NASA 13 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 listopada 2015 Procitovano 22 sichnya 2012 angl T H Jordan 1979 Structural Geology of the Earth s Interior Proceedings of the National Academy of Sciences 76 9 4192 4200 PMC 411539 PMID 16592703 doi 10 1073 pnas 76 9 4192 angl Plotnost gornyh porod Arhivovano 8 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Monnereau Marc Calvet Marie Margerin Ludovic Souriau Annie 21 travnya 2010 Lopsided Growth of Earth s Inner Core Science 328 5981 1014 1017 PMID 20395477 doi 10 1126 science 1186212 angl Hazlett James S Monroe Reed Wicander Richard 2006 Physical geology exploring the earth the wrath of Hurricane Katrina Could you survive a Tsunami catastrophic earthquakes global warming vid 6 Belmont Thomson s 346 ISBN 9780495011484 Uwe Walzer Roland Hendel John Baumgardner Mantle Viscosity and the Thickness of the Convective Downwellings Arhiv originalu za 8 kvitnya 2007 Procitovano 29 serpnya 2015 angl Literatura RedaguvatiDzheffris G Zemlya ee proishozhdenie istoriya i stroenie per s angl M 1960 ros Magnickij V A Vnutrennee stroenie i fizika Zemli M 1965 ros Bott M Vnutrennee stroenie Zemli per s angl M 1974 ros Zharkov V N Vnutrennee stroenie Zemli i planet 2 izd M 1983 ros Kruglinski Susan Journey to the Center of the Earth Discover angl Lehmann I 1936 Inner Earth Bur Cent Seismol Int 14 3 31 angl Schneider David October 1996 A Spinning Crystal Ball Scientific American angl Wegener Alfred 1915 The Origin of Continents and Oceans angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budova Zemli amp oldid 39553380