Будинок на площі Катедральній, 5 (також кам'яниця Капітульна, конскрипційний № 22, інша адреса — вул. Галицька, 4) — житловий будинок XVIII—XIX століть, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1247). Розташований в історичному центрі Львова, на площі Катедральній, біля каплиці Боїмів.
Будинок на площі Катедральній, 5 | |
---|---|
| |
49°50′26″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84055555558332884° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д.Координати: 49°50′26″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84055555558332884° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д. | |
Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Прийнято рішення про будівництво | 1778 |
Будівництво | 1779 — 1780 |
Будинок на площі Катедральній, 5 (Львів) (Україна) | |
Будинок на площі Катедральній, 5 у Вікісховищі |
Історія ред.
Будинок зведений наприкінці XVIII століття на місці старої розібраної кам'яниці, належав капітулі Римсько-католицького кафедрального собору, внаслідок чого отримав неофіційну назву «кам'яниця Капітульна». Проект будинку, затверджений у вересні 1778 року, склав архітектор Антон Косинський. Будівельні роботи почалися 9 червня 1779 року і завершилися у 1780 році. Майстер Ігнатій Зелякєвич виготовив для нового будинку кахляні печі.
У XIX столітті будинок реконструювали. У середині 1850-х років у будинку розміщувалася польськомовна філія (1—4 класи) 2-ї гімназії, яка пізніше перетворилася на окрему гімназію № 3 імені Стефана Баторія.
У період Польської республіки в будинку містився салон пошиття і продажу капелюхів Антонія Кафки та склад порцеляни і скла Тадеуша Окорницького, за радянських часів, у 1950-х роках — ремонт взуття. На межі XX—XXI століть у будинку розташовувався магазин одягу «Відіван», з 2007 року тут розміщується кав'ярня «Мапа», з іншого боку будинку діє винотека «Cafe1» мережі Kumpel Group. У серпні 2012 року біля «Cafe1» встановили туристичну атракцію, яка швидко здобула популярність, — дорожній знак «Місце для поцілунків».
Опис ред.
Будинок триповерховий, у плані витягнутий, Г-подібний. Головний фасад, що виходить на вулицю Галицьку, симетричний, шестивіконний, розчленований вертикально пілястрами тосканського ордеру. Вікна прямокутні, декоровані простими непрофільованими лиштвами. Вікна першого поверху перероблені на панорамні вітрини. Тильний фасад, що виходить у бік Латинського собору, декорований лише горизонтальною тягою над першим поверхом, вікна прості, прямокутні.
Даний будинок — характерний зразок житлової забудови Львова кінця XVIII століття.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020 року.
- ↑ Мельник І., 2011, с. 302.
- ↑ ПГиА, 1985, с. 33.
- Мельник І., 2011, с. 303.
- ↑ Мельник І., 2011, с. 258.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 153.
- ↑ Мельник Б., 2006, с. 112.
- ↑ Małgorzata Gajak-Toczek. Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772–1914. — С. 351.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 30.
- ↑ . kumpelgroup.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020 року.
- ↑ . tsn.ua. ТСН. 9 серпня 2012 року. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 27 лютого 2020 року.
Джерела ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
Посилання ред.
- . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020 року.