Будинок на вулиці Вірменській, 17 (також Кам'яниця Еміновичівська, Єміновичівська; конскрипційний № 116) — житловий будинок XVII—XVIII століть, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 321). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 17.
| Будинок на вулиці Вірменській, 17 | |
|---|---|
|
| |
| 49°50′36″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03166666669444496° сх. д.Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03166666669444496° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна | Україна |
| Розташування | Львів |
| Архітектурний стиль | Відродження |
| Матеріал | цегла |
| Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) |
| Будинок на вулиці Вірменській, 17 (Львів) (Україна) | |
| Будинок на вулиці Вірменській, 17 у Вікісховищі |
Історія ред.
Кам'яниця зведена у XVII столітті у стилі ренесансу для родини Еміновичів (під назвою кам'яниця Еміновичівська згадується у списках 1662 і 1757 років), у другій половині XVIII століття будинок придбав Петро Лубківський, який у період з 1767 по 1779 рік перебудував кам'яницю. У другій половині XIX століття кам'яницю реконструювали.
Станом на 1871 рік власником будинку значився Міхал Сєрадзький, у 1889 році — Анна Сєрадзька і Й. Ґуляї, у 1916 та 1934 роках — Марія Тіллінґер.
У 2010-х роках у будинку проводили реставраційні роботи.
Опис ред.
На відміну від сусідніх будинків, що складаються забудову вулиці Вірменської, будинок № 17, незважаючи на низку перебудов і реконструкцій, зберіг свою об'ємно—просторову структуру. Будинок невеликий, двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані сильно витягнутий вглиб ділянки. Фасад тричастинний, асиметричний, тривіконний. На правій осі фасаду — арковий портал, над ним — балкон, декорованим бароковими кованими ґратами. Вікна прямокутні, на другому поверсі декоровані лиштвами із різьбленими розетами в нижній частині. Є невелике внутрішнє подвір'я і двоповерховий флігель, що виходить на вулицю Лесі Українки (буд. № 20). З тильного фасаду зберігся первісний ренесансний портал. На вікнах
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Ігор Сьомочкін. Вул. Вірменська, 17 – колишня кам'яниця Еміновичівська. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 лютого 2020 року.
- ↑ Мельник І., 2011, с. 236.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 154.
- ↑ ПГиА, 1985, с. 18.
- ↑ Липка, 1983, с. 43.
- Мельник І., 2011, с. 250.
Джерела ред.
- Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
- Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
Посилання ред.
- Ігор Сьомочкін. Вул. Вірменська, 17 – колишня кам'яниця Еміновичівська. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 лютого 2020 року.