Будинок електростанціїу Севастополі — пам'ятка промислової архітектури місцевого значення початку XX століття, знаходиться за адресою А. Калича, 3. Зараз це Лівадійський органний зал. Будувалася з 1910 по 1911 рік.
| Будинок електростанції в Севастополі | |
|---|---|
| | |
| Будинок електростанції в Севастополі, у 2012 році | |
| 44°30′16″ пн. ш. 33°35′56″ сх. д. / 44.50458500002777384° пн. ш. 33.59905000002777342° сх. д.Координати: 44°30′16″ пн. ш. 33°35′56″ сх. д. / 44.50458500002777384° пн. ш. 33.59905000002777342° сх. д. | |
| Тип | пам'ятка і будівля |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна | Україна |
| Розташування | Севастополь, вул. А. Калича, 3 |
| Тип будівлі | електростанція |
| Архітектор | Гущин Гліб Петрович |
| Матеріал | цегла |
| Засновано | 1911 |
| Будівництво | 1910 — 1911 |
| Будинок електростанції (Севастополь) (Автономна Республіка Крим) | |
| Будинок електростанції у Вікісховищі |
Історія ред.
Одночасно з будівництвом Лівадійського палацу у (1910–1911 роках) велась робота з будівництвом електростанції, яка у підсумку надавала постачання електроенергією на територію всієї тодішньої Лівадії. Проектування розроблював придворний архітектор Гліб Гущин. Після окупації території Криму Радянським Союзом, доля електростанції відбувалась по-різному. У 1927 році обладнання електростанції було демонтовано, приміщення перетворилось на загальну їдальню та будинок будинок культури відпочинку. У 1945 році під час Ялтинської конференції часткові функції електростанції відновлені. У 1945–1947 роках тут розташовувався табір для військовополонених, будівля була передана під майстерні, склади, їдальні тощо. До кінця 1980-тих років будівля знаходилась у занедбаному стані.
| У Вікіпедії є проєкт «Севастополь» |
Органний зал ред.
У 1998 році через гарну акустичну систему після проведення реконструкції та ремонтних робіт будівля електростанції використовується як Лівадійський органний зал. Під час реконструкції у 1998 році було зроблену велику за обсягом роботу з відновлення зруйнованих частин будівлі, а також були додані нові декоративні елементи, які змінили зовнішній вигляд самої будівлі. Спеціально для розміщення органу було прибудовано додаткове приміщення. Заново створений інтер'єр включив в себе ліплення, яке складається з десятка тисяч елементів та сотні квадратних метрів кольорових вітражів. У результаті проведених робіт будівля перетворилася на архітектурний ансамбль.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ . Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
Посилання ред.
- . Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Адонис экскурсии по Крыму. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Крымский блог. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |