Брюссе́льська ра́туша (фр. Hôtel de ville de Bruxelles, нід. Stadhuis van Brussel) — ратуша, розташована в історичному центрі столиці Бельгії міста Брюсселя на площі Гран-Плас, побудована в стилі брабантської готики.
| Брюссельська ратуша фр. Hôtel de Ville de Bruxelles нід. Stadhuis van Brussel | |
|---|---|
| Брюссельська ратуша | |
| | |
| Країна | Бельгія |
| Розташування | Брюссель |
| Статус спадщини | охоронювана пам'ятка історії в Брюсселіd |
| Архітектор | Якоб ван Тієн Ян ван Рейсбрук |
| Інженер | Ґійом де Вогель |
| Дата початку спорудження | 1402 |
| Дата закінчення спорудження | 1420 |
| Стиль | Готична архітектура, Полум'яниста готика |
| Висота | 96 м |
| Поверхів | 3 |
| Власник | Брюссель |
| Містить | Brussels town hall towerd |
| Адреса | Гран-Плас |
| Брюссельська ратуша Брюссельська ратуша (Бельгія) | |
| Брюссельська ратуша у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Найстарішу, ліву, частину ратуші почали будувати в 1402 році разом зі дзвіницею. Будівництво завершилося до 1420 року, і подальших прибудов до споруди не планувалося. Однак, посилення впливу гільдій ремісників та їхні намагання взяти активну участь в управлінні міськими справами призвело до того, що в 1444 році Карл Сміливий заклав перший камінь у праве крило ратуші. Відтак, до 1450 року ця частина будівлі була добудована, але вона виявилась коротшою за стару, і, таким чином, уся будівля є не симетричною відносно вежі. До 1455 року на місці старої дзвіниці була споруджена вежа заввишки 96 м, на вершині якої міститься 5-метрова статуя святого покровителя Брюсселя — архангела Михаїла, що поборює диявола. Оригінальна статуя простояла нагорі 541 рік, і нарешті 1996 року її замінили на репліку.
13 серпня 1695 року почався обстріл Брюсселя французькою армією, що тривав декілька днів. У результаті цього практично весь центр міста був зруйнований, але будівля ратуші вистояла, а на Гран-Плас частково вцілів так званий Хлібний дім (Будинок короля). Однак, через пожежу було знищено частину архівів і творів мистецтва. У 1706—11 роках до споруди були прибудовані два задніх крила в стилі класичного бароко.
У теперішній час Брюссельська ратуша доступна для екскурсій, зали будівлі прикрашені старовинними гобеленами і позолоченими дзеркалами. Споруда дотепер використовується як резиденція мера, хоча міська адміністрація розташована в іншому місці — на бульварі Анспаха.
У 1998 році ратуша Брюсселя у складі ансамблю Гран-Плас стала об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.
Архітектура Редагувати
Монументальна споруда в три дуже високих поверхи, завершуються високою крутою покрівлею з чотирма пінаклями по кутах. По центральній осі фасаду будівля увінчана вежею (114 м). Образний задум цієї будівлі - творче втілення старого типу міських торгових рядів, увінчаних монументальною вежею. Нижній поверх ратуші вирішено у вигляді арочної галереї - мотив, також висхідний до прославлених будівель середньовічних міських торгових рядів Іпра і Брюгге, але тут інший зміст; оскільки торгових приміщень в ратуші не було, аркада нижнього поверху виконувала в основному декоративно-представницькі функції.
Фасад в достатку насичений скульптурними елементами. У простінках між вікнами, а також в проміжках між поверхами розташована величезна безліч статуй, які втрачають свою самостійність і сприймаються як своєрідний декор.
Сама вежа, більш масивна в перших ярусах, у верхній частині, в поєднанні з системою ярусних контрфорсів , стає легкою і ажурною, і завершується високим наскрізним шатром, увінчаним фігурою архангела Михаїла. Кілька великовагова міць її прототипів - середньовічних готичних беффруа - поступилася тут місце стрімкому злету легких динамічних форм.
Усередині будівля ратуші була перебудована. Головна зала, за традицією розташована на другому поверсі, відрізнялась дуже великими розмірами, досягаючи 60 м в довжину. Займаючи майже повністю одну зі сторін головної площі Брюсселя Гран-Плас, ратуша знаходиться в оточенні гильдій і цехових будинків, вузькі дробові по розчленовуванням фасади яких підкреслюють її масштаб. Перевершуючи висотою своєї вежі монументальні церковні споруди, ратуша грала вирішальну роль у формуванні центру Брюсселя не тільки в епоху Відродження, а й в наступні століття.
Реставрація у 19 столітті Редагувати
Ратуша проходила багато реставраційних кампаній протягом 19 століття, спочатку під керівництвом Тільмана-Франсуа Суйса, починаючи з 1840 р. Готичний інтер'єр був згодом переглянений Віктором Джамаром у 1868 р. У стилі його наставника Ежен Віолле-ле-Дюк. Саме в цей час було виготовлено більшість статуй ратуші. Внутрішні зали поповнилися гобеленами, картинами та скульптурами, що значною мірою представляють важливі для місцевої та регіональної історії предмети.
Виноски-джерела Редагувати
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2006. Процитовано 23 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 23 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 23 грудня 2010.
Посилання Редагувати
- Brussels Town Hall [ 17 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Town hall and belfry, Brussels [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |