Бертольт Брехт | ||||
---|---|---|---|---|
Bertolt Brecht | ||||
Ім'я при народженні | Ойґен Бертольд Фрідеріх Брехт нім. Eugen Berthold Friedrich Brecht | |||
Псевдонім | Bertolt Brecht і Berthold Larsen[1] | |||
Народився | 10 лютого 1898 Аугсбург | |||
Помер | 14 серпня 1956 (58 років) Берлін ·інфаркт міокарда[2] | |||
Поховання | d[3] | |||
Громадянство | німецьке | |||
Національність | німець | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | драматург | |||
Сфера роботи | драма | |||
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1921)[4] | |||
Мова творів | німецька | |||
Напрямок | експресіонізм, епічний театр | |||
Жанр | п'єса | |||
Magnum opus | Тригрошова опера, Життя Галілея, d, d, Матінка Кураж та її діти, d і d | |||
Членство | Берлінська академія мистецтв і d | |||
Партія | Незалежна соціал-демократична партія Німеччини | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | d[5][6] і Гелена Вайґель[5][6] | |||
Діти | d, d, d, d[7] і d | |||
Автограф | ||||
Премії | Міжнародна Сталінська премія «За зміцнення миру між народами», 1954 | |||
| ||||
Бертольт Брехт у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Бе́ртольт Брехт (нім. Bertolt Brecht; 10 лютого 1898, Аугсбург, Баварія — 14 серпня 1956, Берлін) — німецький драматург і поет. Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного («діалектичного») театру.
Член Всесвітньої Ради Миру. Міжнародна Сталінська премія «За зміцнення миру між народами» (1954).
Біографія
Народився в заможній буржуазній родині. Закінчив Мюнхенський університет.
Літературну діяльність почав з 1918 року.
1920-ті рр. — працював театральним режисером. Розробив концепцію новаторської драми й успішно втілив її в низці п'єс. Б.Брехт і Гелена Вайґель, що блискуче грали провідні ролі в його драмах, стали знаменитостями.
Починаючи з другої половини 1920-х рр., у творчому розвитку Брехта намітився злам, і злам той охопив усі рівні його духовного життя. Він студіював праці Карла Маркса, знаходячи в них раціонально (до того ж економічно й політично) аргументоване підґрунтя власного бунту проти капіталізму, а також позитивну, на його думку, програму перетворення суспільства та мистецтва. Він зблизився з КПН і залучився до відповідної пропаганди, тим самим повторюючи шлях багатьох авангардистів, які починали з тотального заперечення «старого світу», але приходили до утвердження нового тоталітарного режиму.
Його п'єси тих років позначені впливом експресіонізму. Брехт розробляв теорію «епічного театру», який мав на меті виховати передову свідомість. Виходячи з цієї теорії, поставив за однойменним романом Максима Горького п'єсу «Мати» (1932) та ін.
1933—1948 — перебував в еміграції за межами Німеччини. У ті роки написав твори, спрямовані проти мілітаризму та нацизму («Трикопійчаний роман», 1934; «Гвинтівки Тереси Каррар», 1937; п'єси: «Матінка Кураж і її діти», 1938; «Життя Галілея», 1939; «Страх і відчай у Третій імперії», 1939; «Швейк у Другій світовій війні», 1944 тощо).
Талант опального на батьківщині Брехта знайшов визнання за кордоном. Зросла кількість його шанувальників; його п'єси успішно ставили на сценах Парижа, Амстердама, Копенгагена. Але навіть у затишній Данії він почував психологічний тиск. Адже данські нацисти час від часу публікували списки з іменами найвідоміших німецьких еміґрантів, а данська поліція постійно інформувала про них нацистську службу безпеки й закордонний відділ гестапо. У перший же місяць свого перебування в Данії Брехт довідався з газет, що данці передали німецькій поліції активіста КПН Функе, знаючи, що на Батьківщині він потрапить до концтабору. До того ж, як і решта еміґрантів, Брехт був змушений дати письмову обіцянку не долучатися до будь-якої політичної діяльності.
Двічі упродовж 1930-х років відвідав Москву, де, як член редколегії, долучився разом із Ліоном Фейхтванґером до видання німецькомовного часопису Das Wort.
Утім, попри свою прокомуністичну орієнтацію, місцем свого подальшого перебування він обрав не СРСР, а США. Тут продовжив інтенсивно працювати — і як драматург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Проте умов для повноцінної творчої реалізації він не мав і в Америці, бо був тут маловідомим драматургом, до того ж — підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. Деякий час Брехт працював для Голлівуду, але так і не вписався в тодішню американську кіноіндустрію, орієнтовану насамперед на виробництво сенсаційних бойовиків. Один із брехтівських сценаріїв брутально спотворено. Обурений драматург розірвав взаємини з фірмою, перекривши собі шляхи до участі в інших, цікавих для нього кінопроєктах. За 6 років перебування в США з'явилися лише кілька його публікацій у газетах і журналах. Жодної книжки Брехт тут не видав.
По завершенні Другої світової війни Брехт переїхав до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині він матиме найкращі можливості для творчості. Та й справді, він і його дружина вперше у житті отримали власний театр — («Берлінський ансамбль», 1949), що швидко завоював славу новаторського. Втім, цей «неортодоксальний марксист» і тут прагнув зберегти незалежність від комуністичної влади. Тому й не прийняв громадянства НДР, а продовжував жити на Батьківщині із закордонним (австрійським) паспортом, готовий будь-якої миті опинитися по той бік «залізної завіси».
Твори останніх років: віршований памфлет «„Свобода“ і „демократія“» (1947), п'єса «Кавказьке крейдяне коло» (1949), збірка «Сто віршів. 1918—1950» (1952) тощо.
В останній період творчості визнання Брехта стрімко зростало: він став лауреатом національних і міжнародних премій, його обрали на члена Академії мистецтв НДР і на президента німецького ПЕН-центру; його книжки виходили великими накладами; його драми набували щораз більшої популярності.
На тлі інтенсивної режисерської праці різко погіршилося здоров'я письменника. Лікарі засвідчили, що його хворе серце може зупинитися будь-якої хвилини. Попри патологічну слабкість і думки про близьку смерть, Брехт до останніх днів працював. 10 серпня 1956 року він ще відвідав репетицію в «Берлінському Ансамблі». Утім, погане самопочуття змусило його залишити залу. Ще кілька днів він провів удома, переглядаючи свої рукописи, а 14 серпня пішов із життя.
Внесок у розвиток світового театру
Брехт бажав створити театр, який спонукав би глядача до роздумів і міркувань, а не до співвідчуття. Задля цього він «відчужив» і дезілюзіонував гру акторів, щоб зробити її схожою на звичайне життя (Брехт називав це «ефектом відчуження», нім. Verfremdungseffekt). Актори мали б аналізувати та синтезувати, тобто дивитись на роль іззовні, аби згодом цілком свідомо діяти точно так, як діяв їхній персонаж.
Спочатку Брехт дав своїй концепції назву «епічний театр», але згодом запропонував використовувати назву «діалектичний театр». Діалектичність театру Брехта полягає в тому, що він спонукає до конфлікту між розважанням і навчанням, що має знищувати «емоціональну причетність» у глядачів, досягаючи в такий спосіб «ефекту відчуження».
Особисте життя
1922 року Брехт одружився з акторкою й співачкою [en], у цьому шлюбі 1923 року народилася дочка Ганна, яка стала акторкою (відома як [de]) і зіграла на сцені багатьох його героїнь; пішла з життя 24 червня 2009 року. Цофф була старшою від Брехта на п'ять років, добросердечна, турботлива і певною мірою, пише Шумахер, замінила йому матір. Попри це, шлюб виявився неміцним: 1923 року Брехт познайомився в Берліні з молодою акторкою Геленою Вайґель, яка народила йому сина Штефана (1924—2009). 1927 року Брехт розлучився з Цофф і в квітні 1929-го офіційно оформив стосунки з Вайґель; 1930 року в них народилася дочка Барбара, яка також стала акторкою (відома як [de]).
Крім законних дітей, Брехт мав позашлюбного сина від його юнацького кохання Паули Бангльцер; народжений 1919 року і названий Франком на честь Ведекінда, старший син Брехта залишився з матір'ю в Німеччині і загинув 1943 року на Східному фронті.
Творчість
Брехт-поет
За визнанням самого Брехта, починав він «традиційно»: з балад, псалмів, сонетів, епіграм і пісень під гітару, тексти яких народжувалися одночасно з музикою. «В німецьку поезію, — писав [ru] — він увійшов як сучасний вагант, що складає десь на вуличному перехресті пісні й балади…». Як і ваганти, Брехт часто вдавався до прийомів пародії, вибираючи для пародіювання ті ж об'єкти псалми й хорали (збірка [de]», 1926), хрестоматійні вірші, але також міщанські романси з репертуару катеринщиків і вуличних співаків. Пізніше, коли всі таланти Брехта замкнулися на театрі, зонги в його п'єсах так само народжувалися разом з музикою, лише 1927 року, при постановці п'єси [de]» у берлінській «Фольксбюні», він вперше довірив свої тексти професійному композитору — [ru], який тоді співпрацював з [de]. У «Тригрошовій опері» зонги народжувалися разом з музикою Курта Вайля (і це спонукало Брехта, публікуючи п'єсу, зазначити, що написано її «у співпраці» з Вайлем), і багато з них поза цією музикою існувати не могли.
Разом з тим Брехт до останніх років залишався поетом — не лише автором текстів пісень і зонгів; але з роками все більше віддавав перевагу вільним формам: «рваний» ритм, як пояснював він сам, був «протестом проти гладкості і гармонії звичайного вірша» — тієї гармонії, якої він не знаходив ні в навколишньому світі, ні у власній душі. У п'єсах, оскільки деякі з них були написані переважно у віршах, цей «рваний» ритм продиктовано ще й прагненням точніше передати стосунки між людьми — «як стосунки суперечливі, повні боротьби». У віршах молодого Брехта, крім Франка Ведекінда, відчутний вплив Франсуа Війона, Артюра Рембо і Редьярда Кіплінга; пізніше він захопився китайською філософією, і багато його віршів, особливо в останні роки, перш за все «Буковські елегії», за формою — за лаконізмом і місткістю, почасти і споглядальністю нагадують класиків давньокитайської поезії: Лі Бо, Ду Фу і Бо Цзюй-і, яких він перекладав.
Від кінця 20-х років Брехт писав пісні, покликані піднімати на боротьбу, як [ru]» і «Всі або ніхто», або сатиричні, як пародія на нацистського «Горста Весселя». При цьому, пише І. Фрадкін, він залишався оригінальним навіть у таких темах, які, здавалося, вже давно перетворилися на кладовище трюїзмів. Як зазначав один з критиків, Брехт у ці роки був вже настільки драматургом, що й багато його віршів, написаних від першої особи, більше схожі на висловлювання сценічних персонажів.
У повоєнній Німеччині Брехт усю свою творчість, зокрема й поетичну, поставив на службу будівництву «нового світу», вважаючи, на відміну від керівництва СЄПН, що служити цьому будівництву можна не тільки схваленням, але й критикою. До лірики він повернувся 1953 року, в останньому своєму замкнутому циклі віршів — «Буковські елегії»: в Букові на Шермютцельзее стояв заміський будинок Брехта. Приповіді, до яких Брехт нерідко вдавався у своїй зрілій драматургії, все частіше зустрічалися і в його пізній ліриці; написані за зразком «Буколік» Вергілія «Буковські елегії» відбили, як пише Е. Шумахер, почуття людини, «що стоїть на порозі старості і повністю усвідомлює, що часу, відпущеного їй на Землі, залишилося зовсім небагато». Зі світлими спогадами молодості тут сусідять не просто елегійні, але приголомшливо похмурі, за словами критика, вірші — тією мірою, якою їх поетичний сенс глибший і багатший від дослівного сенсу.
Брехт-драматург
Ранні п'єси Брехта народжувалися з протесту; «Ваал» у початковій редакції 1918 року був протестом проти всього дорогого доброчесному буржуа: асоціальний герой п'єси (за Брехтом — асоціальний в «асоціальному суспільстві»), поет Ваал, був освідченням у любові до Франсуа Війона, «вбивці, грабіжника з великої дороги, творця балад», і притому балад непристойних, — все тут було розраховане на епатаж. Пізніше «Ваал» трансформувався в п'єсу антиекспресіоністську, «протип'єсу», полемічно спрямовану, зокрема, проти ідеалізованого портрета драматурга Крістіана Граббе у «Самотньому» Г. Йоста. Полемічною до відомої тези експресіоністів «людина добра» була й п'єса «Барабани в ночі», що розвивала ту ж тему вже в «конкретно-історичній ситуації» Листопадової революції.
У своїх наступних п'єсах Брехт полемізував і з натуралістичним репертуаром німецьких театрів. До середини 20-х років він сформулював теорію «епічної» («неарістотелівської») драми. «Натуралізм, — писав Брехт, — дав театру можливість створювати виключно тонкі портрети, скрупульозно, у всіх деталях зображати соціальні „куточки“ і окремі малі події. Коли стало ясно, що натуралісти переоцінювали вплив безпосереднього, матеріального середовища на суспільну поведінку людини… — тоді пропав інтерес до „інтер'єру“. Набуло значення ширше тло, і потрібно було вміти показати його мінливість і суперечливий вплив його радіації». При цьому першою своєю епічною драмою Брехт називав «Ваала», однак принципи «епічного театру» вироблялися поступово, уточнювалося з роками і його призначення, відповідно змінювався характер його п'єс.
Ще 1938 року, аналізуючи причини особливої популярності детективного жанру, Брехт зазначив, що людина XX століття свій життєвий досвід набуває головним чином в умовах катастроф, при цьому змушена сама дошукуватися до причин криз, депресій, воєн і революцій: «Вже при читанні газет (але також рахунків, звісток про звільнення, мобілізаційних повісток і так далі), ми відчуваємо, що хтось щось зробив… Що ж і хто зробив? За подіями, про які нам повідомляють, ми припускаємо інші події, про які нам не повідомляють. Вони і є справжніми подіями». Розвиваючи цю думку в середині 50-х років, Фрідріх Дюрренматт прийшов до висновку, що театр вже не в силах відобразити сучасний світ: держава анонімно, бюрократично, чуттєво не збагненна; мистецтву в цих умовах доступні тільки жертви, можновладців воно вже осягнути не може; «сучасний світ легше відтворити через маленького спекулянта, канцеляриста або поліцейського, ніж через бундесрат або через бундесканцлера».
Брехт шукав способи подати на сцені «справжні події», хоча й не стверджував, що знайшов; він бачив тільки одну можливість допомогти сучасній людині: показати, що навколишній світ змінюваний, і в міру своїх сил вивчити його закони. Від середини 30-х років, починаючи з «Круглоголових і гостроголових», він все частіше звертався до жанру параболи, і в останні роки, працюючи над п'єсою [ru]», казав, що алегорична форма все ще залишається найпридатнішою для «очуження» суспільних проблем. І. Фрадкін і схильність Брехта переносити дію своїх п'єс в Індію, Китай, середньовічну Грузію тощо пояснював тим, що екзотично костюмовані сюжети легше входять у форму параболи. «У цій екзотичній обстановці, — писав критик, — філософська ідея п'єси, звільнена від пут знайомого і звичного побуту, легше досягає загальнозначущості». Сам же Брехт перевагу параболи, за відомої її обмеженості, бачив ще й у тому, що вона «значно хитромудріша від усіх інших форм»: парабола конкретна в абстракції, роблячи сутність наочною, і, як жодна інша форма, «елегантно може піднести правду».
Брехт-теоретик і режисер
Про те, яким режисером був Брехт, з боку судити було важко, оскільки видатні вистави «» завжди були плодом колективної праці: крім того що Брехт часто працював у парі зі значно досвідченішим Енґелем, він мав у своєму розпорядженні і вдумливих акторів, нерідко з режисерськими нахилами, які він сам умів і пробуджувати, й заохочувати; свою лепту у створення вистав вносили, як асистенти, і його талановиті учні: [de], [de] і [ru] — така колективна робота над виставою була одним із основоположних принципів його театру.
При цьому працювати з Брехтом, за свідченням Векверта, було нелегко — через його постійні сумніви: «з одного боку, ми повинні були точно фіксувати все сказане і напрацьоване (…), але наступного дня нам доводилося чути: „Я ніколи цього не говорив, ви це неправильно записали“». Джерелом цих сумнівів, як вважає Вевкверт, крім стихійної нелюбові Брехта до будь-яких «остаточних рішень», було й протиріччя, закладене в його теорії: Брехт сповідував «чесний» театр, який не створює ілюзії достовірності, не намагається впливати на підсвідомість глядача в обхід його розуму, навмисно оголяє свої прийоми і уникає ототожнення актора з персонажем; між тим театр за своєю природою — не що інше, як «мистецтво обману», мистецтво зображувати те, чого насправді немає. «Магія театру», пише М. Векверт, в тому й полягає, що люди, прийшовши до театру, заздалегідь готові віддаватися ілюзії і приймати за чисту монету все, що їм покажуть. Брехт як у теорії, так і на практиці всіма засобами намагався цьому протидіяти; нерідко він вибирав виконавців у залежності від їхніх людських нахилів і біографій, ніби не вірив у те, що його актори, досвідчені майстри або яскраві молоді таланти, можуть зобразити на сцені те, що не властиве їм у житті. Він не хотів, щоб його актори лицедіяли, — «мистецтво обману», зокрема й акторське лицедійство, у свідомості Брехта асоціювалося з тими виставами, на які перетворювали свої політичні акції націонал-соціалісти.
Але «магія театру», яку він гнав у двері, раз у раз вривалася у вікно: навіть зразковий брехтівський актор Ернст Буш після сотої вистави «Життя Галілея», за словами Векверта «вже відчував себе не тільки великим актором, але й великим фізиком». Режисер розповідає, як одного разу на «Життя Галілея» прийшли співробітники Інституту ядерних досліджень і після вистави виявили бажання поговорити з виконавцем головної ролі. Вони хотіли дізнатися, як працює актор, але Буш вважав за краще говорити з ними про фізику; говорив з усією пристрастю і переконливістю близько півгодини — вчені слухали як зачаровані і після закінчення промови вибухнули оплесками. Наступного дня Векверту зателефонував директор Інституту: «Сталося щось незрозуміле. …Я тільки сьогодні вранці зрозумів, що це була суща нісенітниця».
Чи справді Буш, всупереч усім наполяганням Брехта, ототожнив себе з персонажем, чи він так просто пояснював фізикам, що є мистецтво актора, але, як свідчить Векверт, Брехт прекрасно усвідомлював незламність «магії театру» і в своїй режисерській практиці намагався змусити її служити своїм цілям — перетворити на «хитрість розуму» (List der Vernunft).
«Хитрістю розуму» для Брехта стала «наївність», запозичена в народного, зокрема азійського, мистецтва. Саме готовність глядача в театрі віддаватися ілюзіям — приймати пропоновані правила гри дозволяла Брехту як в оформленні вистави, так і в акторській грі прагнути до максимальної простоти: позначати місце дії — епоху, характер персонажа скупими, але виразними деталями, досягати «перевтілення» часом за допомогою звичайних масок, — відсікаючи все, що може відвернути увагу від головного. Так, у брехтівській постановці «Життя Галілея» на думку [en]: «Режисура безпомилково знає, на який момент дії має бути спрямовано особливу увагу глядача. Вона не допускає на сцені жодного зайвого аксесуара. Точне і дуже просте декоративне оформлення <…> лише окремими скупими деталями обстановки передає атмосферу епохи. Так само доцільно, скупо, але точно будується й мізансцена», — цей «наївний» лаконізм зрештою і допомагав Брехту концентрувати увагу глядачів не на розвитку сюжету, а насамперед на розвитку авторської думки.
Режисерські роботи
- — «Життя Едуарда II Англійського» Б. Брехта і Л. Фейхтванґера (обробка п'єси К. Марлоу «Едуард II»). Художник [ru] — «Каммершпіле», Мюнхен; прем'єра відбулася 18 березня.
- — "[ru] Б. Брехта. Художник Каспар Неер; композитор Курт Вайль — Державний театр, Берлін.
- 1931 — [de]», опера К. Вайля на лібрето Б. Бехта. Художник Каспар Неєр — Театр на Курфюрстендамм, Берлін.
- — «Гвинтівки Тереси Каррар» Б. Брехта (співпостановник [bg]) — Салль адьяр, Париж.
- — «99 %» (вибрані сцени з п'єси [de]» Б. Брехта). Художник Гайнц Ломар; композитор Пауль Дессау (співпостановник З. Дудов) — Салль д Єна, Париж.
- — «Життя Галілея» Б. Брехта («американська» редакція). Художник Роберт Девісон (співпостановник Джозеф Лоузі) — «Коронет театр», Лос-Анджелес.
- — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Художник Тео Отто (співпостановник Курт Гіршфельд) — «Шаушпільгауз», Цюрих.
- — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Художник Тео Отто — «Каммершпіле», Мюнхен.
- «Берлінер ансамбль»
- — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Художники Тео Отто і Каспар Неєр, композитор Пауль Дессау (співпостановник Еріх Енґель).
- 1949 «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Художник Каспар Неєр; композитор Пауль Дессау (співпостановник Еріх Енгель).
- — «Гувернер» [en] в обробці Б. Брехта. Художники Каспар Неєр і Гайнер Гілль (співпостановники , К. Неєр і )
- — «Мати» Б. Брехта. Художник Каспар Неєр; композитор [de]
- — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Композитор Пауль Дессау (співпостановник Егон Монк)
- — «Катцграбен» Е. Штріттматтера. Художник [de]
- — «» Б. Брехта. Художник Карл фон Аппен; композитор Пауль Дессау; режисер
- — «Зимова битва» Й.-Р. Бехера. Художник Карл фон Аппен; композитор Ганс Айслер (співпостановник М. Векверт)
- — «Життя Галілея» Б. Брехта («берлінська» редакція). Художник Каспар Неєр, композитор Ганс Айслер (співпостановник Еріх Енгель).
Спадок
Найбільшу популярність Брехту принесли його п'єси. На початку 60-х років західнонімецький літературознавець Маріанна Кестінг в книзі «Панорама сучасного театру», представивши 50 драматургів XX століття, зазначила, що більшість нині живих «хворі Брехтом» («brechtkrank»), знайшовши цьому просте пояснення: його «завершеною в самій собі» концепції, що поєднувала філософію, драму і методику акторської гри, теорію драми і теорію театру, ніхто не зміг протиставити іншу концепцію, «настільки ж значну і внутрішньо цілісну». Вплив Брехта дослідники виявляють у творчості таких різних художників, як Фрідріх Дюрренматт і Артюр Адамов, Макс Фріш і Гайнер Мюллер.
Брехт писав свої п'єси «на злобу дня» і мріяв про той час, коли навколишній світ зміниться настільки, що все, написане ним, виявиться неактуальним. Світ змінювався, але не настільки — інтерес до творчості Брехта то слабшав, як це було в 80-90-і роки, то відроджувався знову.
Переклади українською
Українською твори Брехта перекладали численні українські літератори:
- Бертольт Брехт. Пан Пунтілла та його наймит Матті. Київ, 1967
- Бертольт Брехт. «Життя Галілея». Переклад з німецької: Зінаїда Йоффе (переклад віршованих частин та загальна редакція перекладу — Василь Стус). // Василь Стус. Твори в чотирьох томах (шести книгах). З додатковими 5 і 6 (у двох книгах) томами. Том 4. Львів: ВС «Просвіта», 1994, С. ?-?) (завантажити у е-бібліотеці Ukrcenter [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.])
- Бертольт Брехт. Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити. Переклад з німецької: В. Митрофанов. Київ: часопис «Всесвіт». № 2. за 1978 ()
- (передрук) Брехт Б. Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити / Б. Брехт ; пер. з нім. В. Митрофанов ; худ. Г. Ковпаненко. — К. : Дніпро, 1978. — 183 с.
- Бертольт Брехт. Копійчаний роман. Переклад з німецької: Ю. Лісняк; післямова: Дмитро Затонський. Київ: Дніпро, 1965 375с.
- (передрук) Бертольт Брехт. Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти (Хроніка з часів Тридцятилітньої війни). Кавказьке крейдяне коло. Переклад з німецької: Ю. Лісняк, Марко Зісман, Володимир Митрофанов; передмова: Дмитро Затонський. Київ: Дніпро, 1973. 526 с. (Вершини світового письменства; 15) (завантажити у е-бібліотеці Чтиво [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.])
- (передрук) Бертольт Брехт. Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло. Переклад з німецької: Ю. Лісняк, Марко Зісман, Володимир Митрофанов; передмова: Дмитро Затонський. Київ: Дніпро, 1987. 512 с.
- Бертольт Брехт. Про мистецтво театру. Переклад з німецької, упорядкування, вступна стаття, та коментарі: Олександр Чирков. Київ: Мистецтво, 1977. — 362 с. (завантажити у е-бібліотеці Чтиво [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.])
- Бертольт Брехт. Діла Пана Юлія Цезаря. Переклад з німецької: Надія Гордієнко-Андріанова. Київ: Дніпро, 1983. — 215 с. (завантажити у е-бібліотеці Чтиво [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.])
- Бертольт Брехт. Три епічні драми (Тригрошова опера; Матінка Кураж та її діти; Життя Галілея). Укладач, науковий редактор, передмова та коментарі: Олександр Чирков; Переклад з німецької: М. Л. Ліпісівіцький, С. Ф. Соколовська, В. О. Прищепа; керівник проекту: П. Ю. Саух. Житомир: Полісся, 2010. 293 стор.
- Бертольт Брехт. Похвала діалектиці: Поезії. Переклад з німецької: Сергій Жадан. Чернівці: Видавець Померанцев Святослав на замовлення Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz, 2021
- Переклади творів Б. Брехта українською [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] в е-бібліотеці Чтиво
Див. також
- 12298 Брехт — астероїд, названий на честь літератора.
- Ваал (Брехт) — п'єса Брехта
Примітки
- Czech National Authority Database
- BBC News Online — 1997.
- https://www.berlin.de/sehenswuerdigkeiten/3560069-3558930-dorotheenstaedtischer-friedhof.html
- https://www.universitaetsarchiv.uni-muenchen.de/monatsstueck/2010/september_2010/index.html
- Німецька національна бібліотека — 1912.
- Süddeutsche Zeitung — M: Süddeutscher Verlag, 1945. — ISSN 0174-4917
- Dansk kvindebiografisk leksikon — 2001.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Шумахер, 1988, с. 26.
- Peter Dittmar (25 червня 2009). Brecht-Tochter starb als aufrechte Kommunistin. Kultur (нім.). Die Welt. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
- Bertolt Brechts Sohn Stefan stirbt in New York. Kultur (нім.). Die Welt. 15 квітня 2009. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
- Шумахер, 1988, с. 53.
- Шумахер, 1988, с. 25.
- Шумахер, 1988, с. 27.
- Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972, с. 10.
- Брехт Б. Об использовании музыки в эпическом театре // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т. — М.: : Искусство, 1965. — Т. 5/2 (6 липня). — С. 164.
- Брехт Б. Трёхгрошовая опера // Бертольт Брехт. Театр. Пьесы. Статьи. Высказывания. В пяти томах.. — М. : Искусство, 1963. — Т. 1 (6 липня). з джерела 28 травня 2014. Процитовано 2 лютого 2022.
- Шумахер, 1988, с. 48.
- Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972, с. 14.
- Шумахер, 1988, с. 108.
- Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972, с. 12.
- Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972, с. 13.
- Шумахер, 1988, с. 249—250, 256—257.
- Шумахер, 1988, с. 257.
- Брехт Б. Перечитывая мои первые пьесы // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. — М. : Искусство, 1965. — Т. 5/1 (6 липня). — С. 288.
- Шумахер, 1988, с. 34—35.
- Фрадкин. Творческий путь, 1963, с. 9—14.
- Брехт Б. Различные принципы построения пьес // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. — М. : Искусство, 1965. — Т. 5/1 (6 липня). — С. 205.
- Брехт Б. Опыт Пискатора // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. — М. : Искусство, 1965. — Т. 5/2 (6 липня). — С. 39—40.
- Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972, с. 15—16.
- Брехт Б. О популярности детективного романа // Брехт Б. О литературе. — М. : Художественная литература, 1988. — 6 липня. — С. 285.
- [ru]. Невероятность современного мира // Дюрренматт Ф. Избранное. — М. : Радуга, 1990. — 6 липня. — С. 12—13.
- Сурков, 1965, с. 15—16.
- Брехт Б. Может ли театр отобразить современный мир? // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. — М. : Искусство, 1965. — Т. 5/1 (6 липня). — С. 200—202.
- Фрадкин. Творческий путь, 1963, с. 28.
- Шумахер, 1988, с. 261.
- Фрадкин. Творческий путь, 1963, с. 47.
- Шумахер, 1988, с. 246.
- Wekwerth. Politisches Theater, 2006, Theaterarbeit.
- Wekwerth. Politisches Theater, 2006, Zweifel an endgültigen Lösungen.
- Шумахер, 1988, с. 304.
- Фрадкин. Творческий путь, 1963, с. 20.
- Брук П. Пустое пространство / Пер. с англ. Ю. С. Родман и И. С. Цимбал, вступ. ст. Ю. Кагарлицкого, ком. Ю. Фридштейна и М. Швыдкого. — М. : Прогресс, 1976. — С. 130.
- [ru]. «Жизни Галилея». Берлинер ансамбль в Москве // О театре: В 4 т.. — М. : Искусство, 1977. — Т. 4. Дневник театрального критика: 1930—1976 (6 липня). — С. 265.
- Сурков, 1965, с. 28—29.
- Шумахер, 1988, с. 48, 58, 75, 122—123, 176, 189, 206, 222.
- Шумахер, 1988, с. 201—203, 216, 218—219, 223—224, 244—246, 268—271.
- Бертольт Брехт [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- примітка: Стус працював над перекладом у 1967—1968 роках, але переклад не видавався за життя; рукопис зберіг Лесь Танюк (детальніше: Лесь Танюк. «Доброокий. Спогади про Івана Світличного». Київ: "Видавництво «ЧАС», 1998. стор. 148—149 [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]) й переклад згодом з'явився у зібранні творів Стуса у 6-ти томах
- М. Іваницька. // Мовні і концептуальні картини світу. — 2013. — Вип. 2. — С. 143—159
- База даних малих космічних тіл JPL: Бертольт Брехт (англ.) .
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Клековкін О. Brecht: Стратегеми / ІПСМ України НАМ України. — К.: Арт Економі, 2015. — 96 с.
- Walter Obschlager. Frisch, Max. Historisches Lexikon der Schweiz. (нім.)
- Genia Schulz. Müller, Heiner. Neue Deutsche Biographie (NDB). (нім.)
- Шумахер Э. Жизнь Брехта = Leben Brechts. — М. : Радуга, 1988. — 352 с. — 40 000 екз. — .
- Фрадкин И.М. Бертольт Брехт. — Бертольт Брехт. Стихотворения. Рассказы. Пьесы. Составление, вступительная статья и примечания И. Фрадкина. — М. : «Художественная литература», 1972. — 816 с. — (Библиотека всемирной литературы). — 300 000 екз.
Посилання
- Брехт Бертольт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 180. — .
- Брехт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- { {ЛЗПЛ2001|частина = Навчальна драма|сторінки =350}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Bertolt BrehtBertolt BrechtIm ya pri narodzhenniOjgen Bertold Friderih Breht nim Eugen Berthold Friedrich BrechtPsevdonimBertolt Brecht i Berthold Larsen 1 Narodivsya10 lyutogo 1898 1898 02 10 AugsburgPomer14 serpnya 1956 1956 08 14 58 rokiv Berlin infarkt miokarda 2 Pohovannyad 3 GromadyanstvonimeckeNacionalnistnimecMisce prozhivannyadDiyalnistdramaturgSfera robotidramaAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1921 4 Mova tvorivnimeckaNapryamokekspresionizm epichnij teatrZhanrp yesaMagnum opusTrigroshova opera Zhittya Galileya d d Matinka Kurazh ta yiyi diti d i dChlenstvoBerlinska akademiya mistectv i dPartiyaNezalezhna social demokratichna partiya NimechchiniKonfesiyaateyizmBrati sestridU shlyubi zd 5 6 i Gelena Vajgel 5 6 Ditid d d d 7 i dAvtografPremiyiMizhnarodna Stalinska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami 1954 Bertolt Breht u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Be rtolt Breht nim Bertolt Brecht 10 lyutogo 1898 Augsburg Bavariya 14 serpnya 1956 Berlin nimeckij dramaturg i poet Otrimav mizhnarodne viznannya svoyeyi tvorchosti Jogo vvazhayut zasnovnikom epichnogo dialektichnogo teatru Chlen Vsesvitnoyi Radi Miru Mizhnarodna Stalinska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami 1954 BiografiyaNarodivsya v zamozhnij burzhuaznij rodini Zakinchiv Myunhenskij universitet Literaturnu diyalnist pochav z 1918 roku 1920 ti rr pracyuvav teatralnim rezhiserom Rozrobiv koncepciyu novatorskoyi drami j uspishno vtiliv yiyi v nizci p yes B Breht i Gelena Vajgel sho bliskuche grali providni roli v jogo dramah stali znamenitostyami Pochinayuchi z drugoyi polovini 1920 h rr u tvorchomu rozvitku Brehta namitivsya zlam i zlam toj ohopiv usi rivni jogo duhovnogo zhittya Vin studiyuvav praci Karla Marksa znahodyachi v nih racionalno do togo zh ekonomichno j politichno argumentovane pidgruntya vlasnogo buntu proti kapitalizmu a takozh pozitivnu na jogo dumku programu peretvorennya suspilstva ta mistectva Vin zblizivsya z KPN i zaluchivsya do vidpovidnoyi propagandi tim samim povtoryuyuchi shlyah bagatoh avangardistiv yaki pochinali z totalnogo zaperechennya starogo svitu ale prihodili do utverdzhennya novogo totalitarnogo rezhimu Jogo p yesi tih rokiv poznacheni vplivom ekspresionizmu Breht rozroblyav teoriyu epichnogo teatru yakij mav na meti vihovati peredovu svidomist Vihodyachi z ciyeyi teoriyi postaviv za odnojmennim romanom Maksima Gorkogo p yesu Mati 1932 ta in 1933 1948 perebuvav v emigraciyi za mezhami Nimechchini U ti roki napisav tvori spryamovani proti militarizmu ta nacizmu Trikopijchanij roman 1934 Gvintivki Teresi Karrar 1937 p yesi Matinka Kurazh i yiyi diti 1938 Zhittya Galileya 1939 Strah i vidchaj u Tretij imperiyi 1939 Shvejk u Drugij svitovij vijni 1944 tosho Talant opalnogo na batkivshini Brehta znajshov viznannya za kordonom Zrosla kilkist jogo shanuvalnikiv jogo p yesi uspishno stavili na scenah Parizha Amsterdama Kopengagena Ale navit u zatishnij Daniyi vin pochuvav psihologichnij tisk Adzhe danski nacisti chas vid chasu publikuvali spiski z imenami najvidomishih nimeckih emigrantiv a danska policiya postijno informuvala pro nih nacistsku sluzhbu bezpeki j zakordonnij viddil gestapo U pershij zhe misyac svogo perebuvannya v Daniyi Breht dovidavsya z gazet sho danci peredali nimeckij policiyi aktivista KPN Funke znayuchi sho na Batkivshini vin potrapit do konctaboru Do togo zh yak i reshta emigrantiv Breht buv zmushenij dati pismovu obicyanku ne doluchatisya do bud yakoyi politichnoyi diyalnosti Dvichi uprodovzh 1930 h rokiv vidvidav Moskvu de yak chlen redkolegiyi doluchivsya razom iz Lionom Fejhtvangerom do vidannya nimeckomovnogo chasopisu Das Wort Utim popri svoyu prokomunistichnu oriyentaciyu miscem svogo podalshogo perebuvannya vin obrav ne SRSR a SShA Tut prodovzhiv intensivno pracyuvati i yak dramaturg i yak kinoscenarist i yak rezhiser postanovnik Prote umov dlya povnocinnoyi tvorchoyi realizaciyi vin ne mav i v Americi bo buv tut malovidomim dramaturgom do togo zh pidozrilim cherez svoyi simpatiyi do komunistichnogo ruhu Deyakij chas Breht pracyuvav dlya Gollivudu ale tak i ne vpisavsya v todishnyu amerikansku kinoindustriyu oriyentovanu nasampered na virobnictvo sensacijnih bojovikiv Odin iz brehtivskih scenariyiv brutalno spotvoreno Oburenij dramaturg rozirvav vzayemini z firmoyu perekrivshi sobi shlyahi do uchasti v inshih cikavih dlya nogo kinoproyektah Za 6 rokiv perebuvannya v SShA z yavilisya lishe kilka jogo publikacij u gazetah i zhurnalah Zhodnoyi knizhki Breht tut ne vidav Po zavershenni Drugoyi svitovoyi vijni Breht pereyihav do Berlina spodivayuchis sho u socialistichnij Nimechchini vin matime najkrashi mozhlivosti dlya tvorchosti Ta j spravdi vin i jogo druzhina vpershe u zhitti otrimali vlasnij teatr Berlinskij ansambl 1949 sho shvidko zavoyuvav slavu novatorskogo Vtim cej neortodoksalnij marksist i tut pragnuv zberegti nezalezhnist vid komunistichnoyi vladi Tomu j ne prijnyav gromadyanstva NDR a prodovzhuvav zhiti na Batkivshini iz zakordonnim avstrijskim pasportom gotovij bud yakoyi miti opinitisya po toj bik zaliznoyi zavisi Tvori ostannih rokiv virshovanij pamflet Svoboda i demokratiya 1947 p yesa Kavkazke krejdyane kolo 1949 zbirka Sto virshiv 1918 1950 1952 tosho V ostannij period tvorchosti viznannya Brehta strimko zrostalo vin stav laureatom nacionalnih i mizhnarodnih premij jogo obrali na chlena Akademiyi mistectv NDR i na prezidenta nimeckogo PEN centru jogo knizhki vihodili velikimi nakladami jogo drami nabuvali shoraz bilshoyi populyarnosti Na tli intensivnoyi rezhiserskoyi praci rizko pogirshilosya zdorov ya pismennika Likari zasvidchili sho jogo hvore serce mozhe zupinitisya bud yakoyi hvilini Popri patologichnu slabkist i dumki pro blizku smert Breht do ostannih dniv pracyuvav 10 serpnya 1956 roku vin she vidvidav repeticiyu v Berlinskomu Ansambli Utim pogane samopochuttya zmusilo jogo zalishiti zalu She kilka dniv vin proviv udoma pereglyadayuchi svoyi rukopisi a 14 serpnya pishov iz zhittya Vnesok u rozvitok svitovogo teatruBreht bazhav stvoriti teatr yakij sponukav bi glyadacha do rozdumiv i mirkuvan a ne do spivvidchuttya Zadlya cogo vin vidchuzhiv i dezilyuzionuvav gru aktoriv shob zrobiti yiyi shozhoyu na zvichajne zhittya Breht nazivav ce efektom vidchuzhennya nim Verfremdungseffekt Aktori mali b analizuvati ta sintezuvati tobto divitis na rol izzovni abi zgodom cilkom svidomo diyati tochno tak yak diyav yihnij personazh Spochatku Breht dav svoyij koncepciyi nazvu epichnij teatr ale zgodom zaproponuvav vikoristovuvati nazvu dialektichnij teatr Dialektichnist teatru Brehta polyagaye v tomu sho vin sponukaye do konfliktu mizh rozvazhannyam i navchannyam sho maye znishuvati emocionalnu prichetnist u glyadachiv dosyagayuchi v takij sposib efektu vidchuzhennya Osobiste zhittya1922 roku Breht odruzhivsya z aktorkoyu j spivachkoyu en u comu shlyubi 1923 roku narodilasya dochka Ganna yaka stala aktorkoyu vidoma yak de i zigrala na sceni bagatoh jogo geroyin pishla z zhittya 24 chervnya 2009 roku Coff bula starshoyu vid Brehta na p yat rokiv dobroserdechna turbotliva i pevnoyu miroyu pishe Shumaher zaminila jomu matir Popri ce shlyub viyavivsya nemicnim 1923 roku Breht poznajomivsya v Berlini z molodoyu aktorkoyu Gelenoyu Vajgel yaka narodila jomu sina Shtefana 1924 2009 1927 roku Breht rozluchivsya z Coff i v kvitni 1929 go oficijno oformiv stosunki z Vajgel 1930 roku v nih narodilasya dochka Barbara yaka takozh stala aktorkoyu vidoma yak de Krim zakonnih ditej Breht mav pozashlyubnogo sina vid jogo yunackogo kohannya Pauli Banglcer narodzhenij 1919 roku i nazvanij Frankom na chest Vedekinda starshij sin Brehta zalishivsya z matir yu v Nimechchini i zaginuv 1943 roku na Shidnomu fronti TvorchistBronzova skulptura B Brehta pered teatrom de Bertolt Breht plac 1 roboti ru Breht poet Za viznannyam samogo Brehta pochinav vin tradicijno z balad psalmiv sonetiv epigram i pisen pid gitaru teksti yakih narodzhuvalisya odnochasno z muzikoyu V nimecku poeziyu pisav ru vin uvijshov yak suchasnij vagant sho skladaye des na vulichnomu perehresti pisni j baladi Yak i vaganti Breht chasto vdavavsya do prijomiv parodiyi vibirayuchi dlya parodiyuvannya ti zh ob yekti psalmi j horali zbirka de 1926 hrestomatijni virshi ale takozh mishanski romansi z repertuaru katerinshikiv i vulichnih spivakiv Piznishe koli vsi talanti Brehta zamknulisya na teatri zongi v jogo p yesah tak samo narodzhuvalisya razom z muzikoyu lishe 1927 roku pri postanovci p yesi de u berlinskij Folksbyuni vin vpershe doviriv svoyi teksti profesijnomu kompozitoru ru yakij todi spivpracyuvav z de U Trigroshovij operi zongi narodzhuvalisya razom z muzikoyu Kurta Vajlya i ce sponukalo Brehta publikuyuchi p yesu zaznachiti sho napisano yiyi u spivpraci z Vajlem i bagato z nih poza ciyeyu muzikoyu isnuvati ne mogli Razom z tim Breht do ostannih rokiv zalishavsya poetom ne lishe avtorom tekstiv pisen i zongiv ale z rokami vse bilshe viddavav perevagu vilnim formam rvanij ritm yak poyasnyuvav vin sam buv protestom proti gladkosti i garmoniyi zvichajnogo virsha tiyeyi garmoniyi yakoyi vin ne znahodiv ni v navkolishnomu sviti ni u vlasnij dushi U p yesah oskilki deyaki z nih buli napisani perevazhno u virshah cej rvanij ritm prodiktovano she j pragnennyam tochnishe peredati stosunki mizh lyudmi yak stosunki superechlivi povni borotbi U virshah molodogo Brehta krim Franka Vedekinda vidchutnij vpliv Fransua Vijona Artyura Rembo i Redyarda Kiplinga piznishe vin zahopivsya kitajskoyu filosofiyeyu i bagato jogo virshiv osoblivo v ostanni roki persh za vse Bukovski elegiyi za formoyu za lakonizmom i mistkistyu pochasti i spoglyadalnistyu nagaduyut klasikiv davnokitajskoyi poeziyi Li Bo Du Fu i Bo Czyuj i yakih vin perekladav Vid kincya 20 h rokiv Breht pisav pisni poklikani pidnimati na borotbu yak ru i Vsi abo nihto abo satirichni yak parodiya na nacistskogo Gorsta Vesselya Pri comu pishe I Fradkin vin zalishavsya originalnim navit u takih temah yaki zdavalosya vzhe davno peretvorilisya na kladovishe tryuyizmiv Yak zaznachav odin z kritikiv Breht u ci roki buv vzhe nastilki dramaturgom sho j bagato jogo virshiv napisanih vid pershoyi osobi bilshe shozhi na vislovlyuvannya scenichnih personazhiv U povoyennij Nimechchini Breht usyu svoyu tvorchist zokrema j poetichnu postaviv na sluzhbu budivnictvu novogo svitu vvazhayuchi na vidminu vid kerivnictva SYePN sho sluzhiti comu budivnictvu mozhna ne tilki shvalennyam ale j kritikoyu Do liriki vin povernuvsya 1953 roku v ostannomu svoyemu zamknutomu cikli virshiv Bukovski elegiyi v Bukovi na Shermyutcelzee stoyav zamiskij budinok Brehta Pripovidi do yakih Breht neridko vdavavsya u svoyij zrilij dramaturgiyi vse chastishe zustrichalisya i v jogo piznij lirici napisani za zrazkom Bukolik Vergiliya Bukovski elegiyi vidbili yak pishe E Shumaher pochuttya lyudini sho stoyit na porozi starosti i povnistyu usvidomlyuye sho chasu vidpushenogo yij na Zemli zalishilosya zovsim nebagato Zi svitlimi spogadami molodosti tut susidyat ne prosto elegijni ale prigolomshlivo pohmuri za slovami kritika virshi tiyeyu miroyu yakoyu yih poetichnij sens glibshij i bagatshij vid doslivnogo sensu Breht dramaturg Budinok Brehta i Vajgel u Bukovi nini Bertolt Breht shtrasse 29 30 Ranni p yesi Brehta narodzhuvalisya z protestu Vaal u pochatkovij redakciyi 1918 roku buv protestom proti vsogo dorogogo dobrochesnomu burzhua asocialnij geroj p yesi za Brehtom asocialnij v asocialnomu suspilstvi poet Vaal buv osvidchennyam u lyubovi do Fransua Vijona vbivci grabizhnika z velikoyi dorogi tvorcya balad i pritomu balad nepristojnih vse tut bulo rozrahovane na epatazh Piznishe Vaal transformuvavsya v p yesu antiekspresionistsku protip yesu polemichno spryamovanu zokrema proti idealizovanogo portreta dramaturga Kristiana Grabbe u Samotnomu G Josta Polemichnoyu do vidomoyi tezi ekspresionistiv lyudina dobra bula j p yesa Barabani v nochi sho rozvivala tu zh temu vzhe v konkretno istorichnij situaciyi Listopadovoyi revolyuciyi U svoyih nastupnih p yesah Breht polemizuvav i z naturalistichnim repertuarom nimeckih teatriv Do seredini 20 h rokiv vin sformulyuvav teoriyu epichnoyi nearistotelivskoyi drami Naturalizm pisav Breht dav teatru mozhlivist stvoryuvati viklyuchno tonki portreti skrupulozno u vsih detalyah zobrazhati socialni kutochki i okremi mali podiyi Koli stalo yasno sho naturalisti pereocinyuvali vpliv bezposerednogo materialnogo seredovisha na suspilnu povedinku lyudini todi propav interes do inter yeru Nabulo znachennya shirshe tlo i potribno bulo vmiti pokazati jogo minlivist i superechlivij vpliv jogo radiaciyi Pri comu pershoyu svoyeyu epichnoyu dramoyu Breht nazivav Vaala odnak principi epichnogo teatru viroblyalisya postupovo utochnyuvalosya z rokami i jogo priznachennya vidpovidno zminyuvavsya harakter jogo p yes She 1938 roku analizuyuchi prichini osoblivoyi populyarnosti detektivnogo zhanru Breht zaznachiv sho lyudina XX stolittya svij zhittyevij dosvid nabuvaye golovnim chinom v umovah katastrof pri comu zmushena sama doshukuvatisya do prichin kriz depresij voyen i revolyucij Vzhe pri chitanni gazet ale takozh rahunkiv zvistok pro zvilnennya mobilizacijnih povistok i tak dali mi vidchuvayemo sho htos shos zrobiv Sho zh i hto zrobiv Za podiyami pro yaki nam povidomlyayut mi pripuskayemo inshi podiyi pro yaki nam ne povidomlyayut Voni i ye spravzhnimi podiyami Rozvivayuchi cyu dumku v seredini 50 h rokiv Fridrih Dyurrenmatt prijshov do visnovku sho teatr vzhe ne v silah vidobraziti suchasnij svit derzhava anonimno byurokratichno chuttyevo ne zbagnenna mistectvu v cih umovah dostupni tilki zhertvi mozhnovladciv vono vzhe osyagnuti ne mozhe suchasnij svit legshe vidtvoriti cherez malenkogo spekulyanta kancelyarista abo policejskogo nizh cherez bundesrat abo cherez bundeskanclera Breht shukav sposobi podati na sceni spravzhni podiyi hocha j ne stverdzhuvav sho znajshov vin bachiv tilki odnu mozhlivist dopomogti suchasnij lyudini pokazati sho navkolishnij svit zminyuvanij i v miru svoyih sil vivchiti jogo zakoni Vid seredini 30 h rokiv pochinayuchi z Kruglogolovih i gostrogolovih vin vse chastishe zvertavsya do zhanru paraboli i v ostanni roki pracyuyuchi nad p yesoyu ru kazav sho alegorichna forma vse she zalishayetsya najpridatnishoyu dlya ochuzhennya suspilnih problem I Fradkin i shilnist Brehta perenositi diyu svoyih p yes v Indiyu Kitaj serednovichnu Gruziyu tosho poyasnyuvav tim sho ekzotichno kostyumovani syuzheti legshe vhodyat u formu paraboli U cij ekzotichnij obstanovci pisav kritik filosofska ideya p yesi zvilnena vid put znajomogo i zvichnogo pobutu legshe dosyagaye zagalnoznachushosti Sam zhe Breht perevagu paraboli za vidomoyi yiyi obmezhenosti bachiv she j u tomu sho vona znachno hitromudrisha vid usih inshih form parabola konkretna v abstrakciyi roblyachi sutnist naochnoyu i yak zhodna insha forma elegantno mozhe pidnesti pravdu Breht teoretik i rezhiser Pro te yakim rezhiserom buv Breht z boku suditi bulo vazhko oskilki vidatni vistavi zavzhdi buli plodom kolektivnoyi praci krim togo sho Breht chasto pracyuvav u pari zi znachno dosvidchenishim Engelem vin mav u svoyemu rozporyadzhenni i vdumlivih aktoriv neridko z rezhiserskimi nahilami yaki vin sam umiv i probudzhuvati j zaohochuvati svoyu leptu u stvorennya vistav vnosili yak asistenti i jogo talanoviti uchni de de i ru taka kolektivna robota nad vistavoyu bula odnim iz osnovopolozhnih principiv jogo teatru Pri comu pracyuvati z Brehtom za svidchennyam Vekverta bulo nelegko cherez jogo postijni sumnivi z odnogo boku mi povinni buli tochno fiksuvati vse skazane i napracovane ale nastupnogo dnya nam dovodilosya chuti Ya nikoli cogo ne govoriv vi ce nepravilno zapisali Dzherelom cih sumniviv yak vvazhaye Vevkvert krim stihijnoyi nelyubovi Brehta do bud yakih ostatochnih rishen bulo j protirichchya zakladene v jogo teoriyi Breht spoviduvav chesnij teatr yakij ne stvoryuye ilyuziyi dostovirnosti ne namagayetsya vplivati na pidsvidomist glyadacha v obhid jogo rozumu navmisno ogolyaye svoyi prijomi i unikaye ototozhnennya aktora z personazhem mizh tim teatr za svoyeyu prirodoyu ne sho inshe yak mistectvo obmanu mistectvo zobrazhuvati te chogo naspravdi nemaye Magiya teatru pishe M Vekvert v tomu j polyagaye sho lyudi prijshovshi do teatru zazdalegid gotovi viddavatisya ilyuziyi i prijmati za chistu monetu vse sho yim pokazhut Breht yak u teoriyi tak i na praktici vsima zasobami namagavsya comu protidiyati neridko vin vibirav vikonavciv u zalezhnosti vid yihnih lyudskih nahiliv i biografij nibi ne viriv u te sho jogo aktori dosvidcheni majstri abo yaskravi molodi talanti mozhut zobraziti na sceni te sho ne vlastive yim u zhitti Vin ne hotiv shob jogo aktori licediyali mistectvo obmanu zokrema j aktorske licedijstvo u svidomosti Brehta asociyuvalosya z timi vistavami na yaki peretvoryuvali svoyi politichni akciyi nacional socialisti Ale magiya teatru yaku vin gnav u dveri raz u raz vrivalasya u vikno navit zrazkovij brehtivskij aktor Ernst Bush pislya sotoyi vistavi Zhittya Galileya za slovami Vekverta vzhe vidchuvav sebe ne tilki velikim aktorom ale j velikim fizikom Rezhiser rozpovidaye yak odnogo razu na Zhittya Galileya prijshli spivrobitniki Institutu yadernih doslidzhen i pislya vistavi viyavili bazhannya pogovoriti z vikonavcem golovnoyi roli Voni hotili diznatisya yak pracyuye aktor ale Bush vvazhav za krashe govoriti z nimi pro fiziku govoriv z usiyeyu pristrastyu i perekonlivistyu blizko pivgodini vcheni sluhali yak zacharovani i pislya zakinchennya promovi vibuhnuli opleskami Nastupnogo dnya Vekvertu zatelefonuvav direktor Institutu Stalosya shos nezrozumile Ya tilki sogodni vranci zrozumiv sho ce bula susha nisenitnicya Chi spravdi Bush vsuperech usim napolyagannyam Brehta ototozhniv sebe z personazhem chi vin tak prosto poyasnyuvav fizikam sho ye mistectvo aktora ale yak svidchit Vekvert Breht prekrasno usvidomlyuvav nezlamnist magiyi teatru i v svoyij rezhiserskij praktici namagavsya zmusiti yiyi sluzhiti svoyim cilyam peretvoriti na hitrist rozumu List der Vernunft Hitristyu rozumu dlya Brehta stala nayivnist zapozichena v narodnogo zokrema azijskogo mistectva Same gotovnist glyadacha v teatri viddavatisya ilyuziyam prijmati proponovani pravila gri dozvolyala Brehtu yak v oformlenni vistavi tak i v aktorskij gri pragnuti do maksimalnoyi prostoti poznachati misce diyi epohu harakter personazha skupimi ale viraznimi detalyami dosyagati perevtilennya chasom za dopomogoyu zvichajnih masok vidsikayuchi vse sho mozhe vidvernuti uvagu vid golovnogo Tak u brehtivskij postanovci Zhittya Galileya na dumku en Rezhisura bezpomilkovo znaye na yakij moment diyi maye buti spryamovano osoblivu uvagu glyadacha Vona ne dopuskaye na sceni zhodnogo zajvogo aksesuara Tochne i duzhe proste dekorativne oformlennya lt gt lishe okremimi skupimi detalyami obstanovki peredaye atmosferu epohi Tak samo docilno skupo ale tochno buduyetsya j mizanscena cej nayivnij lakonizm zreshtoyu i dopomagav Brehtu koncentruvati uvagu glyadachiv ne na rozvitku syuzhetu a nasampered na rozvitku avtorskoyi dumki Rezhiserski roboti Zhittya Eduarda II Anglijskogo B Brehta i L Fejhtvangera obrobka p yesi K Marlou Eduard II Hudozhnik ru Kammershpile Myunhen prem yera vidbulasya 18 bereznya ru B Brehta Hudozhnik Kaspar Neer kompozitor Kurt Vajl Derzhavnij teatr Berlin 1931 de opera K Vajlya na libreto B Behta Hudozhnik Kaspar Neyer Teatr na Kurfyurstendamm Berlin Gvintivki Teresi Karrar B Brehta spivpostanovnik bg Sall adyar Parizh 99 vibrani sceni z p yesi de B Brehta Hudozhnik Gajnc Lomar kompozitor Paul Dessau spivpostanovnik Z Dudov Sall d Yena Parizh Zhittya Galileya B Brehta amerikanska redakciya Hudozhnik Robert Devison spivpostanovnik Dzhozef Louzi Koronet teatr Los Andzheles Pan Puntila i jogo sluga Matti B Brehta Hudozhnik Teo Otto spivpostanovnik Kurt Girshfeld Shaushpilgauz Cyurih Matinka Kurazh ta yiyi diti B Brehta Hudozhnik Teo Otto Kammershpile Myunhen Berliner ansambl Matinka Kurazh ta yiyi diti B Brehta Hudozhniki Teo Otto i Kaspar Neyer kompozitor Paul Dessau spivpostanovnik Erih Engel 1949 Pan Puntila i jogo sluga Matti B Brehta Hudozhnik Kaspar Neyer kompozitor Paul Dessau spivpostanovnik Erih Engel Guverner en v obrobci B Brehta Hudozhniki Kaspar Neyer i Gajner Gill spivpostanovniki K Neyer i Mati B Brehta Hudozhnik Kaspar Neyer kompozitor de Pan Puntila i jogo sluga Matti B Brehta Kompozitor Paul Dessau spivpostanovnik Egon Monk Katcgraben E Shtrittmattera Hudozhnik de B Brehta Hudozhnik Karl fon Appen kompozitor Paul Dessau rezhiser Zimova bitva J R Behera Hudozhnik Karl fon Appen kompozitor Gans Ajsler spivpostanovnik M Vekvert Zhittya Galileya B Brehta berlinska redakciya Hudozhnik Kaspar Neyer kompozitor Gans Ajsler spivpostanovnik Erih Engel SpadokNajbilshu populyarnist Brehtu prinesli jogo p yesi Na pochatku 60 h rokiv zahidnonimeckij literaturoznavec Marianna Kesting v knizi Panorama suchasnogo teatru predstavivshi 50 dramaturgiv XX stolittya zaznachila sho bilshist nini zhivih hvori Brehtom brechtkrank znajshovshi comu proste poyasnennya jogo zavershenoyu v samij sobi koncepciyi sho poyednuvala filosofiyu dramu i metodiku aktorskoyi gri teoriyu drami i teoriyu teatru nihto ne zmig protistaviti inshu koncepciyu nastilki zh znachnu i vnutrishno cilisnu Vpliv Brehta doslidniki viyavlyayut u tvorchosti takih riznih hudozhnikiv yak Fridrih Dyurrenmatt i Artyur Adamov Maks Frish i Gajner Myuller Breht pisav svoyi p yesi na zlobu dnya i mriyav pro toj chas koli navkolishnij svit zminitsya nastilki sho vse napisane nim viyavitsya neaktualnim Svit zminyuvavsya ale ne nastilki interes do tvorchosti Brehta to slabshav yak ce bulo v 80 90 i roki to vidrodzhuvavsya znovu Perekladi ukrayinskoyuUkrayinskoyu tvori Brehta perekladali chislenni ukrayinski literatori Bertolt Breht Pan Puntilla ta jogo najmit Matti Kiyiv 1967 Bertolt Breht Zhittya Galileya Pereklad z nimeckoyi Zinayida Joffe pereklad virshovanih chastin ta zagalna redakciya perekladu Vasil Stus Vasil Stus Tvori v chotiroh tomah shesti knigah Z dodatkovimi 5 i 6 u dvoh knigah tomami Tom 4 Lviv VS Prosvita 1994 S zavantazhiti u e biblioteci Ukrcenter 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bertolt Breht Kar yera Arturo Uyi yaku mozhna bulo spiniti Pereklad z nimeckoyi V Mitrofanov Kiyiv chasopis Vsesvit 2 za 1978 peredruk Breht B Kar yera Arturo Uyi yaku mozhna bulo spiniti B Breht per z nim V Mitrofanov hud G Kovpanenko K Dnipro 1978 183 s Bertolt Breht Kopijchanij roman Pereklad z nimeckoyi Yu Lisnyak pislyamova Dmitro Zatonskij Kiyiv Dnipro 1965 375s peredruk Bertolt Breht Kopijchanij roman Matinka Kurazh ta yiyi diti Hronika z chasiv Tridcyatilitnoyi vijni Kavkazke krejdyane kolo Pereklad z nimeckoyi Yu Lisnyak Marko Zisman Volodimir Mitrofanov peredmova Dmitro Zatonskij Kiyiv Dnipro 1973 526 s Vershini svitovogo pismenstva 15 zavantazhiti u e biblioteci Chtivo 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine peredruk Bertolt Breht Kopijchanij roman Matinka Kurazh ta yiyi diti Kavkazke krejdyane kolo Pereklad z nimeckoyi Yu Lisnyak Marko Zisman Volodimir Mitrofanov peredmova Dmitro Zatonskij Kiyiv Dnipro 1987 512 s Bertolt Breht Pro mistectvo teatru Pereklad z nimeckoyi uporyadkuvannya vstupna stattya ta komentari Oleksandr Chirkov Kiyiv Mistectvo 1977 362 s zavantazhiti u e biblioteci Chtivo 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Bertolt Breht Dila Pana Yuliya Cezarya Pereklad z nimeckoyi Nadiya Gordiyenko Andrianova Kiyiv Dnipro 1983 215 s zavantazhiti u e biblioteci Chtivo 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine Bertolt Breht Tri epichni drami Trigroshova opera Matinka Kurazh ta yiyi diti Zhittya Galileya Ukladach naukovij redaktor peredmova ta komentari Oleksandr Chirkov Pereklad z nimeckoyi M L Lipisivickij S F Sokolovska V O Prishepa kerivnik proektu P Yu Sauh Zhitomir Polissya 2010 293 stor ISBN 978 966 655 545 1 Bertolt Breht Pohvala dialektici Poeziyi Pereklad z nimeckoyi Sergij Zhadan Chernivci Vidavec Pomerancev Svyatoslav na zamovlennya Mizhnarodnoyi literaturnoyi korporaciyi Meridian Czernowitz 2021 Bertolt Breht u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Bertolt Breht u Vikishovishi Perekladi tvoriv B Brehta ukrayinskoyu 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine v e biblioteci ChtivoDiv takozh12298 Breht asteroyid nazvanij na chest literatora Vaal Breht p yesa BrehtaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 BBC News Online 1997 d Track Q4704926 https www berlin de sehenswuerdigkeiten 3560069 3558930 dorotheenstaedtischer friedhof html https www universitaetsarchiv uni muenchen de monatsstueck 2010 september 2010 index html Nimecka nacionalna biblioteka 1912 d Track Q27302 Suddeutsche Zeitung M Suddeutscher Verlag 1945 ISSN 0174 4917 d Track Q2380675d Track Q1726d Track Q158870 Dansk kvindebiografisk leksikon 2001 d Track Q259197 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Shumaher 1988 s 26 Peter Dittmar 25 chervnya 2009 Brecht Tochter starb als aufrechte Kommunistin Kultur nim Die Welt Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 Bertolt Brechts Sohn Stefan stirbt in New York Kultur nim Die Welt 15 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 Shumaher 1988 s 53 Shumaher 1988 s 25 Shumaher 1988 s 27 Fradkin Bertolt Breht 1972 s 10 Breht B Ob ispolzovanii muzyki v epicheskom teatre Breht B Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V 5 t M Iskusstvo 1965 T 5 2 6 lipnya S 164 Breht B Tryohgroshovaya opera Bertolt Breht Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V pyati tomah M Iskusstvo 1963 T 1 6 lipnya z dzherela 28 travnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2022 Shumaher 1988 s 48 Fradkin Bertolt Breht 1972 s 14 Shumaher 1988 s 108 Fradkin Bertolt Breht 1972 s 12 Fradkin Bertolt Breht 1972 s 13 Shumaher 1988 s 249 250 256 257 Shumaher 1988 s 257 Breht B Perechityvaya moi pervye pesy Breht B Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V 5 t M Iskusstvo 1965 T 5 1 6 lipnya S 288 Shumaher 1988 s 34 35 Fradkin Tvorcheskij put 1963 s 9 14 Breht B Razlichnye principy postroeniya pes Breht B Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V 5 t M Iskusstvo 1965 T 5 1 6 lipnya S 205 Breht B Opyt Piskatora Breht B Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V 5 t M Iskusstvo 1965 T 5 2 6 lipnya S 39 40 Fradkin Bertolt Breht 1972 s 15 16 Breht B O populyarnosti detektivnogo romana Breht B O literature M Hudozhestvennaya literatura 1988 6 lipnya S 285 ru Neveroyatnost sovremennogo mira Dyurrenmatt F Izbrannoe M Raduga 1990 6 lipnya S 12 13 Surkov 1965 s 15 16 Breht B Mozhet li teatr otobrazit sovremennyj mir Breht B Teatr Pesy Stati Vyskazyvaniya V 5 t M Iskusstvo 1965 T 5 1 6 lipnya S 200 202 Fradkin Tvorcheskij put 1963 s 28 Shumaher 1988 s 261 Fradkin Tvorcheskij put 1963 s 47 Shumaher 1988 s 246 Wekwerth Politisches Theater 2006 Theaterarbeit Wekwerth Politisches Theater 2006 Zweifel an endgultigen Losungen Shumaher 1988 s 304 Fradkin Tvorcheskij put 1963 s 20 Bruk P Pustoe prostranstvo Per s angl Yu S Rodman i I S Cimbal vstup st Yu Kagarlickogo kom Yu Fridshtejna i M Shvydkogo M Progress 1976 S 130 ru Zhizni Galileya Berliner ansambl v Moskve O teatre V 4 t M Iskusstvo 1977 T 4 Dnevnik teatralnogo kritika 1930 1976 6 lipnya S 265 Surkov 1965 s 28 29 Shumaher 1988 s 48 58 75 122 123 176 189 206 222 Shumaher 1988 s 201 203 216 218 219 223 224 244 246 268 271 Bertolt Breht 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X primitka Stus pracyuvav nad perekladom u 1967 1968 rokah ale pereklad ne vidavavsya za zhittya rukopis zberig Les Tanyuk detalnishe Les Tanyuk Dobrookij Spogadi pro Ivana Svitlichnogo Kiyiv Vidavnictvo ChAS 1998 stor 148 149 13 grudnya 2016 u Wayback Machine j pereklad zgodom z yavivsya u zibranni tvoriv Stusa u 6 ti tomah M Ivanicka Movni i konceptualni kartini svitu 2013 Vip 2 S 143 159 Baza danih malih kosmichnih til JPL Bertolt Breht angl DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Klekovkin O Brecht Strategemi IPSM Ukrayini NAM Ukrayini K Art Ekonomi 2015 96 s Walter Obschlager Frisch Max Historisches Lexikon der Schweiz nim Genia Schulz Muller Heiner Neue Deutsche Biographie NDB nim Shumaher E Zhizn Brehta Leben Brechts M Raduga 1988 352 s 40 000 ekz ISBN 5 05 002298 3 Fradkin I M Bertolt Breht Bertolt Breht Stihotvoreniya Rasskazy Pesy Sostavlenie vstupitelnaya statya i primechaniya I Fradkina M Hudozhestvennaya literatura 1972 816 s Biblioteka vsemirnoj literatury 300 000 ekz PosilannyaBreht Bertolt Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 180 ISBN 966 692 578 8 Breht Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 LZPL2001 chastina Navchalna drama storinki 350