www.wikidata.uk-ua.nina.az

Браян Стівенсон Браян А Стівенсон нар 14 листопада 1959 американський юрист активіст соціальної справедливості засновник

Браян Стівенсон

Браян А. Стівенсон (нар. 14 листопада 1959) — американський юрист, активіст соціальної справедливості, засновник / виконавчий директор Ініціативи рівного правосуддя та професор у школі права Нью-Йоркського університету. Працюючи у Монтгомері, штат Алабама, Стівенсон оскаржив упереджене ставлення до бідних та меншин, особливо до дітей, у системі кримінальної юстиції. Він сприяв досягненню рішень Верховного суду Сполучених Штатів, що забороняють засуджувати дітей віком до 18 років до смертної кари або до довічного ув'язнення без умовно-дострокового звільнення. Стівенсон брав участь у розгляді справ, що врятували десятки в'язнів від смертної кари, виступали за бідних людей та розробили реформи судових процесів в громадах, спрямовані на поліпшення управління кримінальним судочинством.

Браян Стівенсон
Bryan Stevenson
Народився 14 листопада 1959
Мілтон (Делавер), США
Громадянство США
Національність Американець
Місце проживання Монтгомері (Алабама), США
Діяльність адвокат
Галузь право і соціальна справедливість
Alma mater

Східний університет, США Школа управління імені Джона Ф. Кеннеді

Гарвардська школа права
Знання мов англійська
Заклад Університет Мічигану, New York University School of Lawd і Southern Center for Human Rightsd
Членство Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus Just Mercyd
Батько Говард Стівенсон
Мати Еліс Стівенсон
Нагороди

стипендія МакАртура (1995)

Премія Улофа Пальме (2000)

премія Чотирьох свобод — свобода від страхуd

Gruber Prize for Justiced (2009)

Reebok Human Rights Awardd (1989)

Lannan Cultural Freedom Prized (2014)

почесний доктор Гарвардського університетуd (2015)

Премія «За правильний спосіб життя» (2020)

Почесний доктор Університету Маяміd (5 лютого 2019)

почесний доктор Принстонського університетуd

honorary degree from Spelman Colleged (2018)

Сайт bryanstevenson.com

Він ініціював встановлення Національного меморіалу миру та справедливості в Монтгомері, який вшановує імена кожного з понад 4000 афроамериканців, що лінчували у дванадцяти штатах Півдня з 1877 по 1950 рік. Він стверджує, що історія рабства та лінчування вплинула на подальший високий рівень винесення смертних вироків меншинам на Півдні. Музей спадщини: від загибелі до масового ув'язнення пропонує інтерпретації задля зображення зв'язку між періодом Постреконструкції лінчування та високим рівнем страт та ув'язнення темношкірих людей у Сполучених Штатах.

У листопаді 2018 року Стівенсон отримав премію Бенджаміна Франкліна від Американського філософського товариства як «Тамбурмажор справедливості та милосердя». Це найпрестижніша нагорода за видатну державну службу від суспільства.

Ранні роки та освіта Редагувати

Стівенсон народився в 1959 році, виріс у Мілтоні, штат Делавер, невеликому сільському містечку, розташованому в південному штаті Делавер. Його батько Говард Карлтон Стівенсон провів своє дитинство у Мілтоні, а його мати Еліс Гертруда Стівенсон народилася і зростала у Філадельфії, штат Пенсильванія. ЇЇ сім'я переїхала до міста з Вірджинії у роки Великої міграції на початку 20 століття. У Стівенсона є старший брат Говард та молодша сестра Крісті. Батьки їздили заробляти на життя на північ штату: Говард працював лаборантом на заводі з перероблювання харчових продуктів «Дженерал Фудс». Його мати, Еліс, обіймала посаду бухгалтера у військово-повітряній базі «Дувер» і стала офіцером, що відповідала за забезпечення рівних можливостей. Вона особливо наголошувала на важливості освіти.

Сім'я Стівенсона відвідувала Африканську методистську єпископську церкву, де в юності Стівенсон грав на фортепіано і співав у хорі. На його погляди вплинула сильна віра Африканської методистської єпископської церкви, де церковники виступали за те, щоб «ніколи не падати духом». Цей досвід підтвердив його переконання, що «кожна людина в нашому суспільстві щось більше, ніж найжахливіший їх вчинок».

Коли Стівенсону було шістнадцять, його дідусю по матері, Кларенсу Л. Голдену, нанесли смертельні ножові поранення у його будинку у Філадельфії під час пограбування. Вбивці отримали довічні покарання, результат Стівенсон вважав справедливим. Стівенсон сказав про вбивство: "Оскільки мій дід був стареньким, його вбивство здавалося особливо жорстоким. Але я виріс у світі, де цінували покаяння більше за помсту ".

У дитинстві Стівенсон займався сегрегацією та її наслідками. Перші шкільні роки він провів у початковій школі, де навчалися темношкірі. На той час, коли він вступив до другого класу, його школа була формально десегрегована, але старі правила сегрегації все ще застосовувались. Чорношкірі діти грали окремо від білих дітей, і в кабінеті лікаря чи стоматолога чорні діти та їхні батьки продовжували заходити через чорний вхід, а білі входили через передні двері. Басейни та інші об'єкти громадського користування були неофіційно відокремлені. Батько Стівенсона, вирісши в цьому районі, не мав нічого проти укоріненого расизму, але їхня мати зазначала, що це не правильно. Під час інтерв'ю у 2017 році Стівенсон згадував, як його мати протестувала в той день, коли чорношкірі діти з міста вишикувалися біля чорного входу пункту для вакцинації проти поліомієліту, щоб отримати укол, вони мусили годинами чекати доти, поки білі діти пройдуть першими.

Стівенсон відвідував державну середню школу в місті Льюес і закінчив її в 1977 році. Він грав у футбольних та бейсбольних командах. Він також був президентом студентського корпусу та вигравав конкурси з публічних виступів Американського легіону . Його брат Говард здобув певну заслугу за те, що він допомагав відточити риторичні навички Стівенсона: «Ми сперечалися так, як це притаманно братам, але це були серйозні аргументи, я думаю, ми були натхненні нашою матір'ю та подіями, які відбувалися у нашій родині».

Стівенсон отримав повну стипендію на навчання у Гарвардській школі права. Під час відвідування юридичного факультету, у напрямку судових розслідувань раси та бідності з Елізабет Бартхолет, він працював у Південному центрі прав людини Стівена Брайта. Він представляє права ув'язнених Півдня, яких засудили до смертного вироку. Під час роботи Стівенсон знайшов свою кар'єру за покликанням. Перебуваючи в Гарварді, він також здобув ступінь магістра у сфері публічної політики в школі управління Джона Ф. Кеннеді.

Кар'єра Редагувати

Південний центр прав людини Редагувати

Браян Стівенсон у президентській бібліотеці LBJ у 2019 році

Після закінчення Гарварду у 1985 році, Стівенсон переїхав до Атланти, штат Джорджія, і влаштувався на повний робочий день у Південний центр прав людини. Центр розділив роботу по регіонах, а Стівенсон був призначений працювати у штаті Алабама. У 1989 році його призначили керівником відділу в Алабамі, ресурсним центром та організацією проти смертної кари, котру фінансує Конгрес. Він працював у центральній установі у Монтгомері, столиці штату.

Ініціатива рівного правосуддя Редагувати

Коли Конгрес США припинив фінансування організації проти смертної кари для людей з меншим рівнем доходу після того, як республіканці здобули більшість голосів на проміжних виборах 1994 року, Стівенсон переформував попередню організацію і заснував в Монтгомері некомерційний центр Ініціатива рівного правосуддя. У 1995 році він отримав Стипендію Мак-Артура і вклав усі гроші на його підтримку. Він гарантував захист будь-кого в Алабамі, кого засудили до смертної кари, оскільки це був єдиний штат, який не надав юридичної допомоги приреченим до смерті людям. Там також існує найвищий показник винесення смертної кари на душу населення.

Брайан Стівенсон особливо стурбований суворими вироками для осіб, засуджених за злочини, вчинені неповнолітніми дітьми. Верховний суд США виніс рішення у справі Ропера проти Сіммонса (2005), у цьому випадку засудження до смертної кари осіб у віці до 18 років не було конституційно обґрунтованим. Стівенсон працював над тим, щоб суд переглянув відповідні покарання задля доповнення відповідних справ, що стосуються дітей, засуджених до 17 років.

Ініціатива рівного правосуддя отримала право на розгляд справ задля ознайомлення із випадками, коли дітей засуджували до довічного ув'язнення, в тому числі без вчинення вбивства. У справі Міллер проти Алабами (2012) Верховний суд США ухвалив важливе рішення, що обов'язкові покарання довічного позбавлення волі для до 18 років і є неконституційними; їх рішення змінило статуті у 29 штатах. У 2016 році суд виніс рішення у справі Монтгомері проти Луїзіана, це рішення потрібно було винести заднім числом, адже так воно могло вплинути на вироки 2300 людей по всій країні, які були засуджені до довічного ув'язнення ще бувши дітьми.

До серпня 2016 року Ініціатива рівного правосуддя врятувала 125 чоловіків від смертної кари. Крім того, цей центр представляв бідних людей, захищав людей під час апеляції та скасовував неправомірні судові вироки, працював над усуненням упередженого ставлення в системі кримінальної юстиції.

Визнання рабства Редагувати

Офіси Ініціативи рівного правосуддя розташовані поблизу причалу біля річки Алабама, куди привозили рабів задля внутрішньої торгівлі; на рівній відстані знаходиться Площа Корту, «одне з найбільших місць, де проводили аукціони з продажу рабів». Стівенсон зазначив, що в центрі міста Монтгомері було «десятки» історичних орієнтирів і численні пам'ятники, пов'язані з історією конфедерації, але нічого не вказувало на історію рабства, завдяки якій розбагатів Південь і за що велася громадянська війна. Він запропонував державі та надав відповідну документацію, яка підтверджувала, що три місця пов'язані з работоргівлею, і їх потрібно вважати історичними пам'ятками. Працівники Департаменту архівів та історії Алабами сказали йому, що не хочуть «спонсорувати ці пам'ятки, спираючись на можливість виникнення суперечок». Стівенсон працював з афро-американською історичною групою, щоб отримати спонсорство для цього проєкту; вони отримали державне схвалення на встановлення трьох пам'яток у 2013 році, які були встановлені в Монтгомері.

Меморіал миру та справедливості Редагувати

Стівенсон придбав шість гектарів колишньої земельної ділянки соціального житлового комплексу в Монтгомері для розробки нового проєкту — "Національного меморіалу миру та справедливості ", щоб вшанувати майже 4 тисячі осіб, які змушені були лінчувати на Півдні з 1877 по 1950 роки. Багато випадків лінчувань проводилися відкрито перед мафією та натовпами людей на площі окружної будівлі суду. Стівенсон стверджує, що ця історія позасудових лінчувань викликаних білими мафіями тісно пов'язана з подальшим високим рівнем смертних вироків в Алабамі та інших південних штатах, та з їх непропорційним винесенням меншинам. Він також стверджує, що ця історія впливає на упереджене ставлення щодо меншин, що виражається в непропорційно високих показниках масового позбавлення волі по всій країні. Меморіал відкрили у квітні 2018 року.

Він також працював над створенням музею такої ж тематики «Музей спадщини: від загибелі до масового ув'язнення», який відкрився у квітні. Там були представлені експонати з колишніх будинків рабів такі як: матеріали про лінчування, расову сегрегацію та масове ув'язнення з кінця 20 століття. Стівенсон довів те, як поводження з темношкірими людьми в системі кримінальної юстиції пов'язане з історією рабства та пізнішим поводженням з меншинами на Півдні.

Автор Редагувати

Стівенсон написав розхвалений критиками мемуар «Судити по совісті. Історія про справедливість та спокуту», опублікований у 2014 році Spiegel & Grau . Журнал «Тайм» визнав цей твір одним з «10 найкращих науково-популярних книг» за 2014 рік і входив до числа «100 відомих книг» Нью-Йорк таймс за рік. Він здобув медаль «Ендрю Карнегі» за передові знання з наукової літератури у 2015 та Літературну премію миру в Дейтоні за 2015 рік за роботи у сфері нехудожньої літератури. Фільм, заснований на книзі під назвою «Судити по совісті» та в головній ролі з Майклом Б. Джорданом у ролі Стівенсона, став прем'єрою 6 вересня 2019 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто і планується вийти у широкий загал в січні 2020 року.

Доповідач Редагувати

Стівенсон має активний графік публічних виступів, що значною мірою націлені на збір коштів для некомерційного центру Ініціативи рівного правосуддя. Його промова на TED2012 у Лонг-Біч, Каліфорнія, принесла йому широку аудиторію в Інтернеті. Після його презентації учасники конференції пожертвували понад 1 мільйон доларів на фінансування кампанії, під керівництвом Стівенсона, задля припинення ув'язнення засуджених дітей для відбування покарань у в'язницях та тюрмах для дорослих. Його розмови доступні на вебсайті TED; до серпня 2019 року його переглядали понад 5,8 мільйона разів.

Стівенсон був доповідачем і отримав чимало почесних ступенів, в тому числі від таких установ: Делаверський університет, 2016, почесний ступінь доктора юридичних наук; Коледж Вільямса, 2016 р., почесний ступінь доктора; Університет Лойоли, університет міста Чикаго, Стрітч, 2011, доктор гуманних наук, честі заради; Коледж Святого Хреста, 2015; Весліанський університет, 2016 р., Почесний ступінь; Університет Міссісіпі, церемонія вручення дипломів 2017 року; Північно-східний університет, церемонія вручення дипломів восени 2017 року.

У червні 2017 року Стівенсон прочитав 93-ю лекцію під час зібрання Генеральної Асамблеї Унітаріальної універсалістської асоціації в Новому Орлеані, штат Луїзіана, приєднавшись до лав попередніх лекторів, серед яких Мартін Лютер Кінг молодший та Курт Вонегут .

Стівенсон виступив у епізоді 45 підкасту « Кримінальної програми» керована Громадською радіообміною. Головний суддя Фібі поспілкувався зі Стівенсоном про його досвід у 30 років, витрачених на роботу над тим, щоб полегшити життя людей, засуджених до смертної кари, і про його щире милосердя.

Нагороди Редагувати

Публікації Редагувати

Брайан Стівенсон:

Автор EJI:

  • Equal Justice Initiative (January 2008). (PDF). Equal Justice Initiative. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 

Список літератури Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Library of Congress Authorities — US Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  3. ↑ (not translated to en-us) The Legacy of Lynching, on Death Row // The New Yorker / за ред. (not translated to en-us) — New York City: (untranslated), 2016. — ISSN 0028-792X; 2163-3827
    d:Track:Q99771777d:Track:Q1176307d:Track:Q605401d:Track:Q60d:Track:Q6176320d:Track:Q217305
  4. https://its.law.nyu.edu/facultyprofiles/index.cfm?fuseaction=profile.overview&personid=20315
  5. ↑ McGreal, Chris (1 квітня 2018). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 1 квітня 2018. 
  6. ↑ American Philosophical Society (2018). . www.amphilsoc.org. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 6 квітня 2019. 
  7. ↑ Barrett, Paul (2007). . NYU Law Magazine. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 27 вересня 2015. 
  8. ↑ Toobin, Jeffrey (15 серпня 2016). . The New Yorker (Condé Nast). Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 9 грудня 2019. 
  9. ↑ Grant, Meg (27 листопада 1995). . People (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  10. Moorer, Regina (28 листопада 2018). . Encyclopedia of Alabama. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 3 квітня 2015. 
  11. . Equal Justice Initiative (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  12. . Equal Justice Initiative. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  13. . Equal Justice Initiative. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  14. Riley, Ricky (20 червня 2016). . Atlanta Black Star (амер.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  15. Warden, Rob (23 жовтня 2014). . Washington Post (амер.). Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  16. . Midcontinent Communications. Associated Press. 28 червня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 червня 2015. 
  17. . Dayton Literary Peace Prize. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. 
  18. N'Duka, Amanda (20 квітня 2018). . Deadline. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  19. Lillie, Ben (1 березня 2012). . TED Blog. TED Conferences. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 6 березня 2012. 
  20. Anderson, Chris (5 березня 2012). . TED Blog. TED Conferences. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 6 березня 2012. 
  21. Rhodes, Jerry (28 березня 2016). . UDaily. University of Delaware Office of Communications & Marketing. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 24 серпня 2016. 
  22. . Udel.edu. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  23. Loyola University Chicago, Office of Registration & Records
  24. Rubenstein, Laura (22 травня 2016). . News @ Wesleyan. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017. 
  25. . Ole Miss News (амер.). 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 24 серпня 2017. 
  26. . First Pages at Northeastern University. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017. 
  27. . Unitarian Universalist Association (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 15 травня 2017. 
  28. . Smithsonian Magazine. Smithsonian. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2018. 

Зовнішнє посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Brayan A Stivenson nar 14 listopada 1959 amerikanskij yurist aktivist socialnoyi spravedlivosti zasnovnik vikonavchij direktor Iniciativi rivnogo pravosuddya ta profesor u shkoli prava Nyu Jorkskogo universitetu Pracyuyuchi u Montgomeri shtat Alabama Stivenson oskarzhiv uperedzhene stavlennya do bidnih ta menshin osoblivo do ditej u sistemi kriminalnoyi yusticiyi Vin spriyav dosyagnennyu rishen Verhovnogo sudu Spoluchenih Shtativ sho zaboronyayut zasudzhuvati ditej vikom do 18 rokiv do smertnoyi kari abo do dovichnogo uv yaznennya bez umovno dostrokovogo zvilnennya 5 Stivenson brav uchast u rozglyadi sprav sho vryatuvali desyatki v yazniv vid smertnoyi kari vistupali za bidnih lyudej ta rozrobili reformi sudovih procesiv v gromadah spryamovani na polipshennya upravlinnya kriminalnim sudochinstvom Brayan StivensonBryan StevensonNarodivsya 14 listopada 1959Milton Delaver SShAGromadyanstvo SShANacionalnist AmerikanecMisce prozhivannya Montgomeri Alabama SShADiyalnist advokatGaluz pravo 1 i socialna spravedlivist 1 Alma mater Shidnij universitet SShA Shkola upravlinnya imeni Dzhona F Kennedi Garvardska shkola pravaZnannya mov anglijska 2 1 Zaklad Universitet Michiganu New York University School of Lawd 3 4 2 i Southern Center for Human Rightsd 3 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukMagnum opus Just MercydBatko Govard StivensonMati Elis StivensonNagorodi stipendiya MakArtura 1995 Premiya Ulofa Palme 2000 premiya Chotiroh svobod svoboda vid strahud Gruber Prize for Justiced 2009 Reebok Human Rights Awardd 1989 Lannan Cultural Freedom Prized 2014 pochesnij doktor Garvardskogo universitetud 2015 Premiya Za pravilnij sposib zhittya 2020 Pochesnij doktor Universitetu Mayamid 5 lyutogo 2019 pochesnij doktor Prinstonskogo universitetud honorary degree from Spelman Colleged 2018 Sajt bryanstevenson com Mediafajli u VikishovishiVin iniciyuvav vstanovlennya Nacionalnogo memorialu miru ta spravedlivosti v Montgomeri yakij vshanovuye imena kozhnogo z ponad 4000 afroamerikanciv sho linchuvali u dvanadcyati shtatah Pivdnya z 1877 po 1950 rik Vin stverdzhuye sho istoriya rabstva ta linchuvannya vplinula na podalshij visokij riven vinesennya smertnih virokiv menshinam na Pivdni Muzej spadshini vid zagibeli do masovogo uv yaznennya proponuye interpretaciyi zadlya zobrazhennya zv yazku mizh periodom Postrekonstrukciyi linchuvannya ta visokim rivnem strat ta uv yaznennya temnoshkirih lyudej u Spoluchenih Shtatah U listopadi 2018 roku Stivenson otrimav premiyu Bendzhamina Franklina vid Amerikanskogo filosofskogo tovaristva yak Tamburmazhor spravedlivosti ta miloserdya 6 Ce najprestizhnisha nagoroda za vidatnu derzhavnu sluzhbu vid suspilstva Zmist 1 Ranni roki ta osvita 2 Kar yera 2 1 Pivdennij centr prav lyudini 2 2 Iniciativa rivnogo pravosuddya 2 3 Viznannya rabstva 2 4 Memorial miru ta spravedlivosti 2 5 Avtor 2 6 Dopovidach 2 7 Nagorodi 3 Publikaciyi 4 Spisok literaturi 5 Zovnishnye posilannyaRanni roki ta osvita RedaguvatiStivenson narodivsya v 1959 roci viris u Miltoni shtat Delaver nevelikomu silskomu mistechku roztashovanomu v pivdennomu shtati Delaver 7 Jogo batko Govard Karlton Stivenson proviv svoye ditinstvo u Miltoni a jogo mati Elis Gertruda Stivenson narodilasya i zrostala u Filadelfiyi shtat Pensilvaniya YiYi sim ya pereyihala do mista z Virdzhiniyi u roki Velikoyi migraciyi na pochatku 20 stolittya 8 U Stivensona ye starshij brat Govard ta molodsha sestra Kristi 9 Batki yizdili zaroblyati na zhittya na pivnich shtatu Govard pracyuvav laborantom na zavodi z pereroblyuvannya harchovih produktiv Dzheneral Fuds Jogo mati Elis obijmala posadu buhgaltera u vijskovo povitryanij bazi Duver i stala oficerom sho vidpovidala za zabezpechennya rivnih mozhlivostej Vona osoblivo nagoloshuvala na vazhlivosti osviti Sim ya Stivensona vidviduvala Afrikansku metodistsku yepiskopsku cerkvu de v yunosti Stivenson grav na fortepiano i spivav u hori 7 Na jogo poglyadi vplinula silna vira Afrikanskoyi metodistskoyi yepiskopskoyi cerkvi de cerkovniki vistupali za te shob nikoli ne padati duhom Cej dosvid pidtverdiv jogo perekonannya sho kozhna lyudina v nashomu suspilstvi shos bilshe nizh najzhahlivishij yih vchinok Koli Stivensonu bulo shistnadcyat jogo didusyu po materi Klarensu L Goldenu nanesli smertelni nozhovi poranennya u jogo budinku u Filadelfiyi pid chas pograbuvannya Vbivci otrimali dovichni pokarannya rezultat Stivenson vvazhav spravedlivim Stivenson skazav pro vbivstvo Oskilki mij did buv starenkim jogo vbivstvo zdavalosya osoblivo zhorstokim Ale ya viris u sviti de cinuvali pokayannya bilshe za pomstu 9 U ditinstvi Stivenson zajmavsya segregaciyeyu ta yiyi naslidkami Pershi shkilni roki vin proviv u pochatkovij shkoli de navchalisya temnoshkiri 7 Na toj chas koli vin vstupiv do drugogo klasu jogo shkola bula formalno desegregovana ale stari pravila segregaciyi vse she zastosovuvalis Chornoshkiri diti grali okremo vid bilih ditej i v kabineti likarya chi stomatologa chorni diti ta yihni batki prodovzhuvali zahoditi cherez chornij vhid a bili vhodili cherez peredni dveri Basejni ta inshi ob yekti gromadskogo koristuvannya buli neoficijno vidokremleni 8 Batko Stivensona virisshi v comu rajoni ne mav nichogo proti ukorinenogo rasizmu ale yihnya mati zaznachala sho ce ne pravilno Pid chas interv yu u 2017 roci Stivenson zgaduvav yak jogo mati protestuvala v toj den koli chornoshkiri diti z mista vishikuvalisya bilya chornogo vhodu punktu dlya vakcinaciyi proti poliomiyelitu shob otrimati ukol voni musili godinami chekati doti poki bili diti projdut pershimi Stivenson vidviduvav derzhavnu serednyu shkolu v misti Lyues i zakinchiv yiyi v 1977 roci Vin grav u futbolnih ta bejsbolnih komandah 7 Vin takozh buv prezidentom studentskogo korpusu ta vigravav konkursi z publichnih vistupiv Amerikanskogo legionu Jogo brat Govard zdobuv pevnu zaslugu za te sho vin dopomagav vidtochiti ritorichni navichki Stivensona Mi sperechalisya tak yak ce pritamanno bratam ale ce buli serjozni argumenti ya dumayu mi buli nathnenni nashoyu matir yu ta podiyami yaki vidbuvalisya u nashij rodini Stivenson otrimav povnu stipendiyu na navchannya u Garvardskij shkoli prava Pid chas vidviduvannya yuridichnogo fakultetu u napryamku sudovih rozsliduvan rasi ta bidnosti z Elizabet Bartholet vin pracyuvav u Pivdennomu centri prav lyudini Stivena Brajta Vin predstavlyaye prava uv yaznenih Pivdnya yakih zasudili do smertnogo viroku 9 Pid chas roboti Stivenson znajshov svoyu kar yeru za poklikannyam Perebuvayuchi v Garvardi vin takozh zdobuv stupin magistra u sferi publichnoyi politiki v shkoli upravlinnya Dzhona F Kennedi Kar yera RedaguvatiPivdennij centr prav lyudini Redaguvati nbsp Brayan Stivenson u prezidentskij biblioteci LBJ u 2019 rociPislya zakinchennya Garvardu u 1985 roci Stivenson pereyihav do Atlanti shtat Dzhordzhiya i vlashtuvavsya na povnij robochij den u Pivdennij centr prav lyudini 9 Centr rozdiliv robotu po regionah a Stivenson buv priznachenij pracyuvati u shtati Alabama U 1989 roci jogo priznachili kerivnikom viddilu v Alabami resursnim centrom ta organizaciyeyu proti smertnoyi kari kotru finansuye Kongres 8 Vin pracyuvav u centralnij ustanovi u Montgomeri stolici shtatu Iniciativa rivnogo pravosuddya Redaguvati Koli Kongres SShA pripiniv finansuvannya organizaciyi proti smertnoyi kari dlya lyudej z menshim rivnem dohodu pislya togo yak respublikanci zdobuli bilshist golosiv na promizhnih viborah 1994 roku Stivenson pereformuvav poperednyu organizaciyu i zasnuvav v Montgomeri nekomercijnij centr Iniciativa rivnogo pravosuddya U 1995 roci vin otrimav Stipendiyu Mak Artura i vklav usi groshi na jogo pidtrimku 8 Vin garantuvav zahist bud kogo v Alabami kogo zasudili do smertnoyi kari oskilki ce buv yedinij shtat yakij ne nadav yuridichnoyi dopomogi prirechenim do smerti lyudyam 10 Tam takozh isnuye najvishij pokaznik vinesennya smertnoyi kari na dushu naselennya Brajan Stivenson osoblivo sturbovanij suvorimi virokami dlya osib zasudzhenih za zlochini vchineni nepovnolitnimi ditmi 5 Verhovnij sud SShA vinis rishennya u spravi Ropera proti Simmonsa 2005 u comu vipadku zasudzhennya do smertnoyi kari osib u vici do 18 rokiv ne bulo konstitucijno obgruntovanim Stivenson pracyuvav nad tim shob sud pereglyanuv vidpovidni pokarannya zadlya dopovnennya vidpovidnih sprav sho stosuyutsya ditej zasudzhenih do 17 rokiv Iniciativa rivnogo pravosuddya otrimala pravo na rozglyad sprav zadlya oznajomlennya iz vipadkami koli ditej zasudzhuvali do dovichnogo uv yaznennya v tomu chisli bez vchinennya vbivstva U spravi Miller proti Alabami 2012 Verhovnij sud SShA uhvaliv vazhlive rishennya sho obov yazkovi pokarannya dovichnogo pozbavlennya voli dlya do 18 rokiv i ye nekonstitucijnimi yih rishennya zminilo statuti u 29 shtatah U 2016 roci sud vinis rishennya u spravi Montgomeri proti Luyiziana ce rishennya potribno bulo vinesti zadnim chislom adzhe tak vono moglo vplinuti na viroki 2300 lyudej po vsij krayini yaki buli zasudzheni do dovichnogo uv yaznennya she buvshi ditmi 11 Do serpnya 2016 roku Iniciativa rivnogo pravosuddya vryatuvala 125 cholovikiv vid smertnoyi kari Krim togo cej centr predstavlyav bidnih lyudej zahishav lyudej pid chas apelyaciyi ta skasovuvav nepravomirni sudovi viroki pracyuvav nad usunennyam uperedzhenogo stavlennya v sistemi kriminalnoyi yusticiyi 8 Viznannya rabstva Redaguvati Ofisi Iniciativi rivnogo pravosuddya roztashovani poblizu prichalu bilya richki Alabama kudi privozili rabiv zadlya vnutrishnoyi torgivli na rivnij vidstani znahoditsya Plosha Kortu odne z najbilshih misc de provodili aukcioni z prodazhu rabiv 8 Stivenson zaznachiv sho v centri mista Montgomeri bulo desyatki istorichnih oriyentiriv i chislenni pam yatniki pov yazani z istoriyeyu konfederaciyi ale nichogo ne vkazuvalo na istoriyu rabstva zavdyaki yakij rozbagativ Pivden i za sho velasya gromadyanska vijna Vin zaproponuvav derzhavi ta nadav vidpovidnu dokumentaciyu yaka pidtverdzhuvala sho tri miscya pov yazani z rabotorgivleyu i yih potribno vvazhati istorichnimi pam yatkami Pracivniki Departamentu arhiviv ta istoriyi Alabami skazali jomu sho ne hochut sponsoruvati ci pam yatki spirayuchis na mozhlivist viniknennya superechok Stivenson pracyuvav z afro amerikanskoyu istorichnoyu grupoyu shob otrimati sponsorstvo dlya cogo proyektu voni otrimali derzhavne shvalennya na vstanovlennya troh pam yatok u 2013 roci yaki buli vstanovleni v Montgomeri Memorial miru ta spravedlivosti Redaguvati Stivenson pridbav shist gektariv kolishnoyi zemelnoyi dilyanki socialnogo zhitlovogo kompleksu v Montgomeri dlya rozrobki novogo proyektu Nacionalnogo memorialu miru ta spravedlivosti shob vshanuvati majzhe 4 tisyachi osib yaki zmusheni buli linchuvati na Pivdni z 1877 po 1950 roki Bagato vipadkiv linchuvan provodilisya vidkrito pered mafiyeyu ta natovpami lyudej na ploshi okruzhnoyi budivli sudu Stivenson stverdzhuye sho cya istoriya pozasudovih linchuvan viklikanih bilimi mafiyami tisno pov yazana z podalshim visokim rivnem smertnih virokiv v Alabami ta inshih pivdennih shtatah ta z yih neproporcijnim vinesennyam menshinam Vin takozh stverdzhuye sho cya istoriya vplivaye na uperedzhene stavlennya shodo menshin sho virazhayetsya v neproporcijno visokih pokaznikah masovogo pozbavlennya voli po vsij krayini 8 Memorial vidkrili u kvitni 2018 roku 12 Vin takozh pracyuvav nad stvorennyam muzeyu takoyi zh tematiki Muzej spadshini vid zagibeli do masovogo uv yaznennya yakij vidkrivsya u kvitni 13 Tam buli predstavleni eksponati z kolishnih budinkiv rabiv taki yak materiali pro linchuvannya rasovu segregaciyu ta masove uv yaznennya z kincya 20 stolittya Stivenson doviv te yak povodzhennya z temnoshkirimi lyudmi v sistemi kriminalnoyi yusticiyi pov yazane z istoriyeyu rabstva ta piznishim povodzhennyam z menshinami na Pivdni 14 Avtor Redaguvati Stivenson napisav rozhvalenij kritikami memuar Suditi po sovisti Istoriya pro spravedlivist ta spokutu opublikovanij u 2014 roci Spiegel amp amp Grau 15 Zhurnal Tajm viznav cej tvir odnim z 10 najkrashih naukovo populyarnih knig za 2014 rik i vhodiv do chisla 100 vidomih knig Nyu Jork tajms za rik Vin zdobuv medal Endryu Karnegi za peredovi znannya z naukovoyi literaturi 16 u 2015 ta Literaturnu premiyu miru v Dejtoni za 2015 rik za roboti u sferi nehudozhnoyi literaturi 17 Film zasnovanij na knizi pid nazvoyu Suditi po sovisti ta v golovnij roli z Majklom B Dzhordanom u roli Stivensona stav prem yeroyu 6 veresnya 2019 roku na Mizhnarodnomu kinofestivali v Toronto i planuyetsya vijti u shirokij zagal v sichni 2020 roku 18 Dopovidach Redaguvati Stivenson maye aktivnij grafik publichnih vistupiv sho znachnoyu miroyu nacileni na zbir koshtiv dlya nekomercijnogo centru Iniciativi rivnogo pravosuddya Jogo promova na TED2012 u Long Bich Kaliforniya prinesla jomu shiroku auditoriyu v Interneti 19 Pislya jogo prezentaciyi uchasniki konferenciyi pozhertvuvali ponad 1 miljon dolariv na finansuvannya kampaniyi pid kerivnictvom Stivensona zadlya pripinennya uv yaznennya zasudzhenih ditej dlya vidbuvannya pokaran u v yaznicyah ta tyurmah dlya doroslih 20 Jogo rozmovi dostupni na vebsajti TED do serpnya 2019 roku jogo pereglyadali ponad 5 8 miljona raziv Stivenson buv dopovidachem i otrimav chimalo pochesnih stupeniv v tomu chisli vid takih ustanov Delaverskij universitet 2016 pochesnij stupin doktora yuridichnih nauk 21 22 Koledzh Vilyamsa 2016 r pochesnij stupin doktora Universitet Lojoli universitet mista Chikago Stritch 2011 doktor gumannih nauk chesti zaradi 23 Koledzh Svyatogo Hresta 2015 Veslianskij universitet 2016 r Pochesnij stupin 24 Universitet Missisipi ceremoniya vruchennya diplomiv 2017 roku 25 Pivnichno shidnij universitet ceremoniya vruchennya diplomiv voseni 2017 roku 26 U chervni 2017 roku Stivenson prochitav 93 yu lekciyu pid chas zibrannya Generalnoyi Asambleyi Unitarialnoyi universalistskoyi asociaciyi v Novomu Orleani shtat Luyiziana priyednavshis do lav poperednih lektoriv sered yakih Martin Lyuter King molodshij ta Kurt Vonegut 27 Stivenson vistupiv u epizodi 45 pidkastu Kriminalnoyi programi kerovana Gromadskoyu radioobminoyu Golovnij suddya Fibi pospilkuvavsya zi Stivensonom pro jogo dosvid u 30 rokiv vitrachenih na robotu nad tim shob polegshiti zhittya lyudej zasudzhenih do smertnoyi kari i pro jogo shire miloserdya Nagorodi Redaguvati 1991 r Medal za svobodu 1995 Stipendiya Mak Artura 2000 Premiya Olofa Palme Premiya Grubera 2009 roku za spravedlivist 2011 r Chotiri svobodi Amerikanska premiya zhurnalu Smitsonian za socialnij progres 28 2014 medal Endryu Karnegi za doskonalist u hudozhnij literaturi ta nehudozhnij literaturi 2015 r Literaturna premiya miru v Dejtoni za nominalnu literaturu Arhivovano 7 bereznya 2017 u Wayback Machine 2017 Premiya Stouv za praci shodo polipshennya socialnoyi spravedlivosti 2018 r Premiya Bendzhamina Franklina za vidatnu derzhavnu sluzhbu vid Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 6 Publikaciyi RedaguvatiBrajan Stivenson Stevenson Bryan Summer 2006 Confronting Mass Imprisonment and Restoring Fairness to Collateral Review of Criminal Cases Harvard Civil Rights Civil Liberties Law Review 41 2 339 367 OCLC 1002849873 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 27 veresnya 2015 Stevenson Bryan Summer 2003 The Ultimate Authority on the Ultimate Punishment The Requisite Role of the Jury in Capital Sentencing PDF Alabama Law Review 54 4 1091 1155 Arhiv originalu za 8 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Stevenson Bryan June 2002 The Politics of Fear and Death Successive Problems in Capital Federal Habeas Corpus Cases PDF NYU Law Review 77 3 699 795 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 9 grudnya 2019 Stevenson Bryan 2014 Just Mercy A Story of Justice and Redemption print vid First New York Spiegel amp Grau ISBN 9780812994520 LCCN 2014430900 OCLC 978357094 Stevenson Bryan 2014 Just Mercy A Story of Justice and Redemption print vid First New York Spiegel amp Grau ISBN 9780812994520 LCCN 2014430900 OCLC 978357094 Stevenson Bryan 2014 Just Mercy A Story of Justice and Redemption print vid First New York Spiegel amp Grau ISBN 9780812994520 LCCN 2014430900 OCLC 978357094 Avtor EJI Equal Justice Initiative January 2008 Cruel and Unusual Sentencing 13 and 14 Year Old Children to Die in Prison PDF Equal Justice Initiative Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Spisok literaturi Redaguvati a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b Library of Congress Authorities US Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 a b not translated to en us The Legacy of Lynching on Death Row The New Yorker za red not translated to en us New York City untranslated 2016 ISSN 0028 792X 2163 3827 d Track Q99771777d Track Q1176307d Track Q605401d Track Q60d Track Q6176320d Track Q217305 https its law nyu edu facultyprofiles index cfm fuseaction profile overview amp personid 20315 a b McGreal Chris 1 kvitnya 2018 I went to death row for 28 years through no fault of my own The Guardian angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 1 kvitnya 2018 a b American Philosophical Society 2018 2018 Benjamin Franklin Medal www amphilsoc org Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2019 a b v g Barrett Paul 2007 Bryan Stevenson s Death Defying Acts NYU Law Magazine Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Procitovano 27 veresnya 2015 a b v g d e zh Toobin Jeffrey 15 serpnya 2016 The Legacy of Lynching on Death Row The New Yorker Conde Nast Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2019 a b v g Grant Meg 27 listopada 1995 A Stubborn Alabama Lawyer Stands Alone Between Death and His Clients People angl Arhiv originalu za 8 kvitnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Moorer Regina 28 listopada 2018 Equal Justice Initiative Encyclopedia of Alabama Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2015 Death in Prison Sentences Equal Justice Initiative angl Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2019 The National Memorial for Peace and Justice Equal Justice Initiative Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 9 grudnya 2019 The Legacy Museum From Enslavement to Mass Incarceration Equal Justice Initiative Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 9 grudnya 2019 Riley Ricky 20 chervnya 2016 Social Justice Activist Smashes Myth that Slavery Ended in 1865 With Brilliant Examination Atlanta Black Star amer Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 30 zhovtnya 2019 Warden Rob 23 zhovtnya 2014 Book review Just Mercy A Story of Justice and Redemption by Bryan Stevenson Washington Post amer Arhiv originalu za 7 grudnya 2019 Procitovano 30 zhovtnya 2019 Anthony Doerr wins Carnegie Medal for fiction Midcontinent Communications Associated Press 28 chervnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 chervnya 2015 Bryan Stevenson 2015 Nonfiction Winner Dayton Literary Peace Prize Arhiv originalu za 7 bereznya 2017 Procitovano 24 serpnya 2016 N Duka Amanda 20 kvitnya 2018 Warner Bros Dates Melissa McCarthy Comedy Superintelligence amp Michael B Jordan s Just Mercy Deadline Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 9 grudnya 2019 Lillie Ben 1 bereznya 2012 All of our survival is tied to the survival of everyone Bryan Stevenson at TED2012 TED Blog TED Conferences Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 6 bereznya 2012 Anderson Chris 5 bereznya 2012 TED s first response to Bryan Stevenson s talk on injustice TED Blog TED Conferences Arhiv originalu za 7 bereznya 2012 Procitovano 6 bereznya 2012 Rhodes Jerry 28 bereznya 2016 167th Commencement UDaily UDaily University of Delaware Office of Communications amp Marketing Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 24 serpnya 2016 Commencement 2016 Udel edu Arhiv originalu za 1 serpnya 2016 Procitovano 24 lipnya 2016 Loyola University Chicago Office of Registration amp Records Rubenstein Laura 22 travnya 2016 Honorary Degree Recipient Bryan Stevenson Delivers 2016 Commencement Speech with video News Wesleyan Arhiv originalu za 8 travnya 2017 Procitovano 15 travnya 2017 Author Bryan Stevenson Challenges UM Freshmen First Year Students Ole Miss News Ole Miss News amer 23 serpnya 2017 Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 24 serpnya 2017 Event Information First Pages at Northeastern University First Pages at Northeastern University Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2017 Ware Lecture Unitarian Universalist Association angl Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 15 travnya 2017 2012 American Ingenuity Award Winners Smithsonian Magazine Smithsonian Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Zovnishnye posilannya RedaguvatiBrayan Stivenson na TED angl Publikaciyi na C SPAN Ezra Klein 2018 12 27 Najkrashe Brajan Stivenson Shou Ezra Klyajn Podkast Vox Media Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brayan Stivenson amp oldid 40742128