Боґуслав Лєщинський (герб Венява; нар. бл. 1645, Радзимін — 8 вересня 1691) — єпископ, РКЦ, єпископ Луцький (з 1688), єпископ-номінат Плоцький (1691). Пробст Плоцького Кафедрального собору (1659), краківський канонік з 1665, абат Червінський 1681–1688.
| Єпископ Луцький | |
|---|---|
| 1688 — 1691 | |
| Народився | 1645 Радзимін, Республіка Польща або Краків, Річ Посполита |
| Помер | 8 вересня 1691 |
| Похований | Saint Nicholas church in Lesznod :
|
| Відомий як | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ |
| Країна | Річ Посполита |
| Alma mater | Болонський університет |
| Батько | Богуслав Лещинський |
| Мати | Anna Dönhoffd |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
Життєпис ред.
Син Боґуслава Лєщинського, Великого коронного підскарбія.
У 1658 — пробст Плоцька і разом з цією функцією отримав титул герцога Селюньського.
У 1663 вступив до Падуанського університету, де був обраний польським консулом.
У 1666 отримав ступінь доктора обох законів.
У 1671 — канцлер польської королеви Елеонори Марії Австрійської.
У 1682 — секретар короля Яна III Собеського.
Лєщинський отримав Червінське абатство, відмовившись від краківського канону.
Бібліографія ред.
- Krzysztof Rafał Prokop, Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec — Ostróg 2001, s. 121—125.
Примітки ред.
- Antoni Julian Nowowiejski, Płock: monografia historyczna / napisana podczas wojny wszechświatowej i wydrukowana w roku 1930, Płock [1931], s. 354.
- Henryk Folwarski, Poczet opatów kanoników regularnych w Czerwińsku, w: Nasza Przeszłość, t. VI, 1957, s. 80.