Петро́ Григо́рович Борзя́к (нар. 3 вересня 1903, Пищики, Полтавщина — пом. 15 серпня 2000) — український фізик. Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР.
| Борзяк Петро Григорович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 3 вересня 1903 Полтавська область |
| Помер | 15 серпня 2000 (96 років) |
| Діяльність | фізик |
| Членство | НАН України |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в селі Пищики на Полтавщині, нині там Кременчуцьке водосховище, утворене 1959 року, село затоплене. 1929 закінчив Київський інститут народної освіти. З 1929 працював в Інституті фізики АН УРСР (Київ).
Автор комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів. В 1951 відкрив екситонне поглинання світла напівпровідниковими стибій-цезійовими та олов'яно-цезійовими плівками і пов'язану з цим фотоелектронну емісію.
В 1963 П. Г. Борзяк, О. Г. Сарбей і Р. Д. Федорович відкрили холодну емісію електронів під час пропускання струму крізь тонку металічну плівку острівцевої структури (диплом на відкриття № 31, перший в Україні).
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Експерт [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |