www.wikidata.uk-ua.nina.az

Боли Сарай Боли Сарай місто столиця 1 Малої Ногайської Орди від періоду його заснування Аділь Гіреем 1577 аж до останньо

Боли-Сарай

Боли Сарай — місто, столиця Малої Ногайської Орди від періоду його заснування Аділь Гіреем 1577 аж до останнього згадування в письмових джерелах 1600 році.

Назва ред.

Діорамне зображення Білосарайської коси .

Походження слова тлумачиться так: "В основі першої частини ойконіма, певно, лежить кримськотатрський апелятив балі — «медовий» (бал — «мед»). Зараз вже важко встановити причини такої номінації — прагнення до красивого імені (топонімічне «вітійство») або ж відображення виробничих занять його жителів (бджільництва або збору локриці, якою у давнину було багате на узбережжі Азовського моря).

За іншою теорією вважається, що ця тюркська назва — наслідок народно-етімологічного перетворення давньої індоарійської форми *pari sara — «обтікання, обхід»

Історія ред.

Син кримського хана Аділь Гірей заснував 1577 р місто Боли-Сарай.

В 1577 році козаки здійснили вдалий напад на місто Боли-Сарай, що розташовувалося у Північному Приазов'ї, на косі, що на захід від гирла річки Кальміус.

Восени 1584 після придушення повстання Сеадет вцілілі прихильники Сеадет втекли через Північне Приазов'я за Дон. Втікачів переслідував кримський калга Алп Гірей. Він зайняв і дещо пізніше спалив центр дівеївців Балі-Сарай.

В інших джерелах говориться, що в 1584 Боли-Сарай був зруйнований козаками.

У квітні 1588 у Північне Приазов'я прийшло безліч втікачів з волзьких ногайців. 16 тисяч осіб (тільки воїни, без дружин і дітей) розташувалися між Молочними Водами і Озовом. Вони хотіли «татарському [султану] бити чолом, щоб татарський віддав, велів нам бути в своєму маєтку, дав би нам Балисарай да царевича». Але у них нічого не вийшло. Вже в травні в ханство повернулися «за амністією» вцілілі Гіреї-вигнанці, а разом з ними і Араслан Дівеєв. По дорозі до Криму вони відразу зайняли і Балисарай.

Останнє відоме на сьогодні повідомлення про Бали-Сарай відноситься до липня 1600. У листі запорожців Яну Замойському описуються «новини землі Татарської». Серед іншого там повідомляється наступне: «А ще до нас дійшли відомості від полонених, що Цар Кримський пошле мурзу свого Ногайського Сабаш-мурзу, який, нібито, має від нього наказ заселити Осламгородки та Очаків, а також робити замок біля Балисарая».

Але чи добрався Сабаш-мурза до Маріупольщини і чим закінчилася його спроба — нам також не відомо. Ймовірно, татарське містечко в межах нинішньої Маріупольщини припинило своє існування не пізніше кінця XVI сторіччя, проіснувавши всього близько 10 — 20 років.

Столиця санджака Болисар ред.

На підставі книги Евлія Челебі (1611—1680) «Книга подорожей», можна припускати що після руйнування місто відновили і воно продовжило своє існування вже як турецька фортеця. Також Балисира — назва санджака Кефінського ейялету з центром у фортеці Болисарай На це вказує деякі фрагмента його книги:

1) «Перерахування лива13 Кефінського ейялет. Всього є 7 начальників лива. По-перше, санджак фортеці Керш, санджак острова Шахи та фортеці Тамань, санджак татський Іля, що знаходиться всередині Азовського моря санджак Балисира. Так як у бея цього лива немає сіл, а він охороняє Азовське море з 20-ма фрегатами, за законом він отримує річне утримання в 10 гаманців з Кефінської митниці.»

2) «а зі сходу — Азовське море. Його звуть також морем Балисира»

3) «Перед фортецею Балисира і фортецями Ченішке і Арабат стали протікати води, а фортеці стояли на землі.»

Також Боли Сарай згадується в 1641 році в III. Глава «Від'їзд із замку Анапа на Азовську війну» Евлія Челебі: Але поселення не згадуються в описі Калміуського шляху з єдиної що збереглася редакції 1627 «Книги Великого Креслення».

Остання згадка про поселення Боли Сарай відноситься до 1672, коли в її бухті розвантажувалися великі кораблі, які через мілководдя Дона не могли підійти до гавані Азова.

На карті Чорного моря Жана Шардена, 1672 на Білосарайській косі є напис (Castellum Turc.) Що означає турецький замок.

Місцезнаходження ред.

Ґрунтуючись на описах Евлія Челебі виходить що місто Болі Сарай і Болисара це два різних міста, перший імовірно знаходився на території нинішньої Білосарайської коси, а другий знаходився на території Очаківської коси яка знаходитися на південному прибережжі Таганрозької бухти.

  • На думку історика А. А. Новосельского Балисарай Аділь Гірея розташовувався на р. Кальміус.
  • Ф. К. Брун у статті, написаній в 1861 р і опублікованій в 1863 р, він стверджував, що Паластра, вельми схожа на Палестру Ж. Шардена і показана на картах 1318—1496 рр. на північному узбережжі Озівського моря, розташовувалася в околицях Маріуполя. Ф. К. Брун посилався на Йосафата Барбаро, який поміщав її в 120 милях від місцевості Бозагачь (Босагац), за розрахунками Ф. К. Бруна, 120 італійських миль на захід від Старочеркаської якраз дають околиці Маріуполя. Ф. К. Брун підкреслював, що на карті Річчі-Цанноні тут же знаходився згодом місто Білосарай, за яким і прилегла коса була названа Білосарайської, і що, за свідченням Тетбу де Маріньї, ця коса відома сучасним італійським і грецьким мореплавцям під назвою Болестра, явно однаковим з Паластрой старих морських карт, «чим і доводиться, що ім'я це не що інше, як понівечене іноземними моряками тубільне назва Білосарайської коси»
  • В 1964 р фахівець з топоніміки В. Г. Фоменко вказував, що географічні карти 1562, 1594 і 1633 років. «Відзначають місто Палестру. яка знаходилась у затоці нинішньої Білосарайської бухти», і що «Палестра» по-давньогрецькому означає приватну атлетичну школу, яка могла бути тільки у великому поселенні, та й назва Білосарайської коси означає, що там знаходився населений пункт з великою білокам'яної спорудою («сарай» - палац у більшості тюркських народів). Вчений стверджував що остання згадка про поселення Боли-Сарай відноситься до 1672, коли в її бухті розвантажувалися великі кораблі, які через мілководдя Дона не могли підійти до гавані Азова.

В 1969 р, у Коментарях до польського перекладу Евлії Челебі З. Абрахамович, виходячи зі подібності назв, запропонував два можливих місця, розташування Балисири — ймовірно, Балзімахі (нині Єйськ), за 100 км від Азова, або, можливо, татарський замок над Калміус Боли-Сарай, що згадуються у А. А. Новосельского. • Донський історик І. Ф. Бикадоров, припускав що місто Балисиру знаходився на південному березі Азовського моря на березі Єйського лиману. Саме цей лиман, розташований за 40 верст від Азова, був, по І. Ф. Бикадорова, стоянкою турецького флоту в 1641..

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. [34, с.362-363] Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2002.- 752 с.
  2. Е. С. Отина «Гідроніми східної України»
  3. О. Н. Трубачев. О синдах и их языке
  4. ↑ Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.;Л.: АН СССР, 1948. 450 с.
  5. Донеччина и Луганщина — казацкие земли Украины (К.,2014) стр 15
  6. [5, с.283] Виноградов А. В. Русско-крымские отношения в 1570 — 1590-х гг. в контексте династического кризиса Гиреев / Средневековые тюрко-татарские государства. Сборник статей. Выпуск 2. — Казань: Изд-во «Ихлас», 2010. — 328 с.
  7. «Архіва Коша Запорозького»
  8. Пірко В. О. До питання про час заснування м. Маріуполя
  9. [33, с.49-51, 58-61] Статейный список московского посланника в Крыму Ивана Судакова в 1587—1588 году // Известия Таврической ученой архивной комиссии.
  10. [38, с.106] Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584—1620. Краков, 1868 http://books.google.ru [ 27 травня 2022 у Wayback Machine.]
  11. Эвлия Челеби «Книга путешествий». «Глава о замечательном городе, древней столице, прочном оплоте и твердыне, крепости Кефе — украшении чистой земли крымского государства»
  12. ↑ II. Глава «Описание земли и вида крепости Ор или Феррах-керман».
  13. ↑ Фоменко В. К топонимике Приазовья // Донбасс. 1964. № 6. С. 89.
  14. . Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. 
  15. Жан Шарден (1643—1713) «Дневник путешествия кавалера Шардена в Персию и Восточную Индию через Чёрное море и Колхиду»
  16. Брун Ф. Обмеление Азовского моря. С. 138.
  17. Соловьев А. И. Голубые дороги Азова. Путеводитель. Днепропетровск — Ростов н/Д, 1985. С. 39. (Автор использует впечатления от собственных многолетних плаваний по Азовскому морю на маломерном парусно-моторном боте).
  18. Б р у н Ф. Следы древнего речного пути из Днепра в Азовское море // Брун Ф. Черноморье. Ч. 1. С. 129.
  19. См.: Ewlija Czelebi.Op. cit.,S.420. Город Болы-Сарай поставил на Калмиусе в 1577 г. крымский царевич Алды Гирей, участвуя в борьбе за ханский престол и «блюдясь брата своего». Город был сожжен в ходе междоусобной войны Гиреев в 80-х гг. XVI в. См.: Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.;. Л., 1948. С. 33—34.
  20. Быкадоров И. Ф. Донское войско в борьбе за выход в море (1546—1646 гг.). Париж, 1937. С. 108—109.

Джерела ред.

  • Новосельський А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.;Л.: АН СССР, 1948. — 450 с
  • Виноградов А. В. Русско-крымские отношения в 1570 — 1590-х гг. в контексте династического кризиса Гиреев / Средневековые тюрко-татарские государства. Сборник статей. Выпуск 2. — Казань: Изд-во «Ихлас», 2010. — 328 с
  • Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2002. — 752 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boli Saraj misto stolicya 1 Maloyi Nogajskoyi Ordi vid periodu jogo zasnuvannya Adil Gireem 1577 azh do ostannogo zgaduvannya v pismovih dzherelah 1600 roci Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Stolicya sandzhaka Bolisar 3 Misceznahodzhennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaNazva red nbsp Dioramne zobrazhennya Bilosarajskoyi kosi Pohodzhennya slova tlumachitsya tak V osnovi pershoyi chastini ojkonima pevno lezhit krimskotatrskij apelyativ bali medovij bal med Zaraz vzhe vazhko vstanoviti prichini takoyi nominaciyi pragnennya do krasivogo imeni toponimichne vitijstvo abo zh vidobrazhennya virobnichih zanyat jogo zhiteliv bdzhilnictva abo zboru lokrici yakoyu u davninu bulo bagate na uzberezhzhi Azovskogo morya 2 Za inshoyu teoriyeyu vvazhayetsya sho cya tyurkska nazva naslidok narodno etimologichnogo peretvorennya davnoyi indoarijskoyi formi pari sara obtikannya obhid 3 Istoriya red Sin krimskogo hana Adil Girej zasnuvav 1577 r misto Boli Saraj 4 V 1577 roci kozaki zdijsnili vdalij napad na misto Boli Saraj sho roztashovuvalosya u Pivnichnomu Priazov yi na kosi sho na zahid vid girla richki Kalmius 5 Voseni 1584 pislya pridushennya povstannya Seadet vcilili prihilniki Seadet vtekli cherez Pivnichne Priazov ya za Don Vtikachiv peresliduvav krimskij kalga Alp Girej Vin zajnyav i desho piznishe spaliv centr diveyivciv Bali Saraj 6 V inshih dzherelah govoritsya sho v 1584 Boli Saraj buv zrujnovanij kozakami 7 8 U kvitni 1588 u Pivnichne Priazov ya prijshlo bezlich vtikachiv z volzkih nogajciv 16 tisyach osib tilki voyini bez druzhin i ditej roztashuvalisya mizh Molochnimi Vodami i Ozovom Voni hotili tatarskomu sultanu biti cholom shob tatarskij viddav veliv nam buti v svoyemu mayetku dav bi nam Balisaraj da carevicha Ale u nih nichogo ne vijshlo Vzhe v travni v hanstvo povernulisya za amnistiyeyu vcilili Gireyi vignanci a razom z nimi i Araslan Diveyev Po dorozi do Krimu voni vidrazu zajnyali i Balisaraj 9 Ostannye vidome na sogodni povidomlennya pro Bali Saraj vidnositsya do lipnya 1600 U listi zaporozhciv Yanu Zamojskomu opisuyutsya novini zemli Tatarskoyi Sered inshogo tam povidomlyayetsya nastupne A she do nas dijshli vidomosti vid polonenih sho Car Krimskij poshle murzu svogo Nogajskogo Sabash murzu yakij nibito maye vid nogo nakaz zaseliti Oslamgorodki ta Ochakiv a takozh robiti zamok bilya Balisaraya 10 Ale chi dobravsya Sabash murza do Mariupolshini i chim zakinchilasya jogo sproba nam takozh ne vidomo Jmovirno tatarske mistechko v mezhah ninishnoyi Mariupolshini pripinilo svoye isnuvannya ne piznishe kincya XVI storichchya proisnuvavshi vsogo blizko 10 20 rokiv Stolicya sandzhaka Bolisar red Na pidstavi knigi Evliya Chelebi 1611 1680 Kniga podorozhej mozhna pripuskati sho pislya rujnuvannya misto vidnovili i vono prodovzhilo svoye isnuvannya vzhe yak turecka fortecya Takozh Balisira nazva sandzhaka Kefinskogo ejyaletu z centrom u forteci Bolisaraj Na ce vkazuye deyaki fragmenta jogo knigi 1 Pererahuvannya liva13 Kefinskogo ejyalet Vsogo ye 7 nachalnikiv liva Po pershe sandzhak forteci Kersh sandzhak ostrova Shahi ta forteci Taman sandzhak tatskij Ilya sho znahoditsya vseredini Azovskogo morya sandzhak Balisira Tak yak u beya cogo liva nemaye sil a vin ohoronyaye Azovske more z 20 ma fregatami za zakonom vin otrimuye richne utrimannya v 10 gamanciv z Kefinskoyi mitnici 11 2 a zi shodu Azovske more Jogo zvut takozh morem Balisira 12 3 Pered forteceyu Balisira i fortecyami Chenishke i Arabat stali protikati vodi a forteci stoyali na zemli 12 Takozh Boli Saraj zgaduyetsya v 1641 roci v III Glava Vid yizd iz zamku Anapa na Azovsku vijnu Evliya Chelebi Ale poselennya ne zgaduyutsya v opisi Kalmiuskogo shlyahu z yedinoyi sho zbereglasya redakciyi 1627 Knigi Velikogo Kreslennya Ostannya zgadka pro poselennya Boli Saraj vidnositsya do 1672 koli v yiyi buhti rozvantazhuvalisya veliki korabli yaki cherez milkovoddya Dona ne mogli pidijti do gavani Azova 13 Na karti Chornogo morya Zhana Shardena 1672 na Bilosarajskij kosi ye napis Castellum Turc Sho oznachaye tureckij zamok 14 15 Misceznahodzhennya red Gruntuyuchis na opisah Evliya Chelebi vihodit sho misto Boli Saraj i Bolisara ce dva riznih mista pershij imovirno znahodivsya na teritoriyi ninishnoyi Bilosarajskoyi kosi 16 a drugij znahodivsya na teritoriyi Ochakivskoyi kosi 17 yaka znahoditisya na pivdennomu priberezhzhi Taganrozkoyi buhti Na dumku istorika A A Novoselskogo Balisaraj Adil Gireya roztashovuvavsya na r Kalmius 4 F K Brun u statti napisanij v 1861 r i opublikovanij v 1863 r vin stverdzhuvav sho Palastra velmi shozha na Palestru Zh Shardena i pokazana na kartah 1318 1496 rr na pivnichnomu uzberezhzhi Ozivskogo morya roztashovuvalasya v okolicyah Mariupolya F K Brun posilavsya na Josafata Barbaro yakij pomishav yiyi v 120 milyah vid miscevosti Bozagach Bosagac za rozrahunkami F K Bruna 120 italijskih mil na zahid vid Starocherkaskoyi yakraz dayut okolici Mariupolya F K Brun pidkreslyuvav sho na karti Richchi Cannoni tut zhe znahodivsya zgodom misto Bilosaraj za yakim i prilegla kosa bula nazvana Bilosarajskoyi i sho za svidchennyam Tetbu de Marinyi cya kosa vidoma suchasnim italijskim i greckim moreplavcyam pid nazvoyu Bolestra yavno odnakovim z Palastroj starih morskih kart chim i dovoditsya sho im ya ce ne sho inshe yak ponivechene inozemnimi moryakami tubilne nazva Bilosarajskoyi kosi 18 V 1964 r fahivec z toponimiki V G Fomenko vkazuvav sho geografichni karti 1562 1594 i 1633 rokiv Vidznachayut misto Palestru yaka znahodilas u zatoci ninishnoyi Bilosarajskoyi buhti i sho Palestra po davnogreckomu oznachaye privatnu atletichnu shkolu yaka mogla buti tilki u velikomu poselenni ta j nazva Bilosarajskoyi kosi oznachaye sho tam znahodivsya naselenij punkt z velikoyu bilokam yanoyi sporudoyu saraj palac u bilshosti tyurkskih narodiv Vchenij stverdzhuvav sho ostannya zgadka pro poselennya Boli Saraj vidnositsya do 1672 koli v yiyi buhti rozvantazhuvalisya veliki korabli yaki cherez milkovoddya Dona ne mogli pidijti do gavani Azova 13 V 1969 r u Komentaryah do polskogo perekladu Evliyi Chelebi Z Abrahamovich vihodyachi zi podibnosti nazv zaproponuvav dva mozhlivih miscya roztashuvannya Balisiri jmovirno Balzimahi nini Yejsk za 100 km vid Azova abo mozhlivo tatarskij zamok nad Kalmius Boli Saraj sho zgaduyutsya u A A Novoselskogo 19 Donskij istorik I F Bikadorov pripuskav sho misto Balisiru znahodivsya na pivdennomu berezi Azovskogo morya na berezi Yejskogo limanu Same cej liman roztashovanij za 40 verst vid Azova buv po I F Bikadorova stoyankoyu tureckogo flotu v 1641 20 Div takozh red Mamaj Saraj Sim Mechetej Bilosarajska kosaPrimitki red 34 s 362 363 Trepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2002 752 s E S Otina Gidronimi shidnoyi Ukrayini O N Trubachev O sindah i ih yazyke a b Novoselskij A A Borba Moskovskogo gosudarstva s tatarami v pervoj polovine XVII veka M L AN SSSR 1948 450 s Donechchina i Luganshina kazackie zemli Ukrainy K 2014 str 15 5 s 283 Vinogradov A V Russko krymskie otnosheniya v 1570 1590 h gg v kontekste dinasticheskogo krizisa Gireev Srednevekovye tyurko tatarskie gosudarstva Sbornik statej Vypusk 2 Kazan Izd vo Ihlas 2010 328 s Arhiva Kosha Zaporozkogo Pirko V O Do pitannya pro chas zasnuvannya m Mariupolya 33 s 49 51 58 61 Statejnyj spisok moskovskogo poslannika v Krymu Ivana Sudakova v 1587 1588 godu Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 38 s 106 Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584 1620 Krakov 1868 http books google ru Arhivovano 27 travnya 2022 u Wayback Machine Evliya Chelebi Kniga puteshestvij Glava o zamechatelnom gorode drevnej stolice prochnom oplote i tverdyne kreposti Kefe ukrashenii chistoj zemli krymskogo gosudarstva a b II Glava Opisanie zemli i vida kreposti Or ili Ferrah kerman a b Fomenko V K toponimike Priazovya Donbass 1964 6 S 89 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Zhan Sharden 1643 1713 Dnevnik puteshestviya kavalera Shardena v Persiyu i Vostochnuyu Indiyu cherez Chyornoe more i Kolhidu Brun F Obmelenie Azovskogo morya S 138 Solovev A I Golubye dorogi Azova Putevoditel Dnepropetrovsk Rostov n D 1985 S 39 Avtor ispolzuet vpechatleniya ot sobstvennyh mnogoletnih plavanij po Azovskomu moryu na malomernom parusno motornom bote B r u n F Sledy drevnego rechnogo puti iz Dnepra v Azovskoe more Brun F Chernomore Ch 1 S 129 Sm Ewlija Czelebi Op cit S 420 Gorod Boly Saraj postavil na Kalmiuse v 1577 g krymskij carevich Aldy Girej uchastvuya v borbe za hanskij prestol i blyudyas brata svoego Gorod byl sozhzhen v hode mezhdousobnoj vojny Gireev v 80 h gg XVI v Sm Novoselskij A A Borba Moskovskogo gosudarstva s tatarami v pervoj polovine XVII veka M L 1948 S 33 34 Bykadorov I F Donskoe vojsko v borbe za vyhod v more 1546 1646 gg Parizh 1937 S 108 109 Dzherela red Novoselskij A A Borba Moskovskogo gosudarstva s tatarami v pervoj polovine XVII veka M L AN SSSR 1948 450 s Vinogradov A V Russko krymskie otnosheniya v 1570 1590 h gg v kontekste dinasticheskogo krizisa Gireev Srednevekovye tyurko tatarskie gosudarstva Sbornik statej Vypusk 2 Kazan Izd vo Ihlas 2010 328 s Trepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2002 752 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Boli Saraj amp oldid 35978749