www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бойова сокира Бойова соки ра ручна держакова рубляча та ударна холодна зброя Перевагою сокир була відносна дешевизна пор

Бойова сокира

Бойова соки́ра — ручна держакова рубляча та ударна холодна зброя. Перевагою сокир була відносна дешевизна (порівняно з мечами) та висока пробивна здатність.

Бойова сокира
 Бойова сокира у Вікісховищі

Походження та загальний розвиток Редагувати

Як і більшість інших «простих» видів холодної зброї бойова сокира є пристосованим до війни господарським знаряддям. Власне, звичайні робочі сокири використовувалися як зброя ополченцями в усіх регіонах поширення цього інструмента мало не до останнього часу. Перші бойові сокири практично не відрізнялися від робочих. Перші зміни стосувалися матеріалу та якості виготовлення — наприклад лезо виготовляли з якісної сталі замість простого заліза. Часом зміни стосувалися форми чи довжини руків'я сокири. Потім еволюціонує форма та розміри леза, що усе більше віддаляється від первісного призначення — обробки деревини. У цілому сокири розвиваються у двох напрямках — або ж в сторону відносно невеликих та вузьколезих, які є швидкою зброєю для пробивання обладунків, або ж в сторону важких широколезих часто дворучних зразків. Наступним етапом розвитку є обростання сокир додатковими елементами — гаками, лезами, вістрями, гардами в результаті подібної еволюції дворучні сокири часто перестають бути власне сокирами і перетворюються на інші види довговимірної холодної зброї на зразок алебарди. У озброєнні війська Русі була розповсюджена у північних та центральних областях — місцях переважно піхотних, а не кавалерійських формувань. Піхота користувалася великими важкими сокирами на довгому держаку; велика сокира з важким обухом називалася балда. Кіннотники мали на озброєнні легші і коротші сокири — топірці. Топірці як зброя — бартка — відомі у гуцулів .

Будова Редагувати

Класифікація і види Редагувати

Бойові сокири можна класифікувати за різними ознаками. Загальноприйнятої класифікації бойових сокир не існує. Бойові сокири можна класифікувати за двома ознаками довжиною держака та формою леза. Бойові сокири з довгим держаком: алебарди, бердиші. З держаком середньої довжини, який тримають обома руками (як широким хватом, так і вузьким) — топори. З коротким держаком — кавалерійські сокирки, клевці, келепи.

  • Абордажна сокира — бойова сокира з держаком до 1 м завдовжки, яка використовувалася у морських битвах під час абордажу.
  • Алебарда — поєднання сокири з списом.
  • Барте (нім. Barte) — німецька бойова сокира; поєднання леза сокири з клевцем на обусі та пікою вертикально вгору.
  • Бердиш — бойова сокира XV — XVII ст.
  • Дана цалдай — грузинська бойова сокира-ніж.
  • Дафу — китайська дворучна бойова сокира.
  • Дворучна сокира — сокира з довгим сокирищем, для тримання двома рукама.
  • Дяо — китайська бойова сокира з напівкруглим заточеним обухом.
  • Інтрепель (від нім. Enterbeil) — різновид абордажної сокири.
  • Капак — малайська велика бойова сокира.
  • Капак кесиль — малайська мала бойова сокира.
  • Крикет — старовинний пістоль з сокиркою, різновид ганблейда.
  • Лабрис (лаброс) — давньогрецька двосічна бойова сокира
  • Лохаберакс (лохаберська сокира) — шотландський бердиш XIV—XVIII ст.
  • Лі квей шуанг фу — китайська бойова сокира з круглим сокирищем та напівкруглим лезом. Зазвичай використовувався як парна зброя у школі лі-квей.
  • Масакірі — японська бойова сокира з довгим сокирищем (до 2 м), важким наконечником, напівкруглим лезом та масивним обухом.
  • Полекс — англійська лицарська бойова сокира, з сокирищем 1,2 — 1,5 м завдовжки.
  • Посольська сокира — парадна зброя московських послів XVI—XVII ст. Прикрашалася золотом, сріблом, коштовним камінням. Наконечники часто мали фігурні прорізи
  • Похідна сокира — бойова сокира угорської кінноти.
  • Сагарис — бойова сокира іранських народів.
  • Сарн-фу — китайська двосічна бойова сокира, має сокирище з підтоком.
  • Сой м'ю — бойова сокира з наконечником у вигляді п'ятикутної зірки.
  • Сюаньхуафу (букв. — «сокира-зрізальниця квітів») — парна китайська бойова сокира, 75 — 80 см завдовжки, з довжиною леза 12 — 14 см.
  • Та-фу — китайська важка бойова сокира з гаком на обусі.
  • Табар — бойова раджпутанська сокира з напівкруглим лезом та тонким сокирищем.
  • Табарзин (табарсин) — традиційна іранська бойова сокира з трохи скругленим лезом. Довжина зазвичай близько 90 см, але зустрічаються екземпляри до 2 метрів завдовжки. Бувають як односічні, так і двосічні (рідше). Держак часто робився цільнометалевим або з цінних порід дерева. Лезо і іноді держак прикрашалися карбуванням, гравіруванням, позолотою.
  • Табор-загнол — маградська бойова сокира у вигляді тонкого ножа на довгому держаку.
  • Табар могульський — сокира з клинком, примхливо вигнутим догори у вигляді півмісяця.
  • Топір — бойова сокира Раннього Середньовіччя.
Бойові сокири. Гадяцький історико-краєзнавчий музей.
  • Фу — китайська бойова сокира 90 см завдовжки, вагою 2 — 3 кг.
  • Фентоуфу (кит. 凤头斧, букв. — «сокира-голова фенікса») — китайська бойова сокира 75 — 80 см завдовжки, з довжиною леза 24 — 26 см. Обух має кілька гаків.
  • Хушоуфу — китайський бойовий багор-сокира.
  • Хушоуюе — китайський бойовий багор-сокира або сокирка з захистом для рук.
  • Цоцифу (букв. — «перегорнута сокира») — китайська бойова трисічна сокира. Два леза повернені у різні боки, як у двосічної сокири та одне повернене догори, як у бойового заступа.
  • Шисгакель — крикет зі стволом пістоля не всередині руків'я, а ззовні.
  • Шуанфу — одноручна китайська бойова сокира з напівкруглим лезом та обухом, зазвичай спорядженим гаком. Сокирище іноді має підтік.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Бережинський В. Г. Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (100—114 с.) ISBN 978-966-2606-23-6
  2. Кононенко, О. А. (2008). Слов'янський світ (укр.). Київ: Український міжнародний культурний центр. с. 143–144. ISBN 978-966-8287-18-3. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бойова сокира
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bojova soki ra ruchna derzhakova rublyacha ta udarna holodna zbroya Perevagoyu sokir bula vidnosna deshevizna porivnyano z mechami ta visoka probivna zdatnist 1 Bojova sokira Bojova sokira u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya ta zagalnij rozvitok 2 Budova 3 Klasifikaciya i vidi 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaPohodzhennya ta zagalnij rozvitok RedaguvatiYak i bilshist inshih prostih vidiv holodnoyi zbroyi bojova sokira ye pristosovanim do vijni gospodarskim znaryaddyam Vlasne zvichajni robochi sokiri vikoristovuvalisya yak zbroya opolchencyami v usih regionah poshirennya cogo instrumenta malo ne do ostannogo chasu Pershi bojovi sokiri praktichno ne vidriznyalisya vid robochih Pershi zmini stosuvalisya materialu ta yakosti vigotovlennya napriklad lezo vigotovlyali z yakisnoyi stali zamist prostogo zaliza Chasom zmini stosuvalisya formi chi dovzhini rukiv ya sokiri Potim evolyucionuye forma ta rozmiri leza sho use bilshe viddalyayetsya vid pervisnogo priznachennya obrobki derevini U cilomu sokiri rozvivayutsya u dvoh napryamkah abo zh v storonu vidnosno nevelikih ta vuzkolezih yaki ye shvidkoyu zbroyeyu dlya probivannya obladunkiv abo zh v storonu vazhkih shirokolezih chasto dvoruchnih zrazkiv Nastupnim etapom rozvitku ye obrostannya sokir dodatkovimi elementami gakami lezami vistryami gardami v rezultati podibnoyi evolyuciyi dvoruchni sokiri chasto perestayut buti vlasne sokirami i peretvoryuyutsya na inshi vidi dovgovimirnoyi holodnoyi zbroyi na zrazok alebardi U ozbroyenni vijska Rusi bula rozpovsyudzhena u pivnichnih ta centralnih oblastyah miscyah perevazhno pihotnih a ne kavalerijskih formuvan Pihota koristuvalasya velikimi vazhkimi sokirami na dovgomu derzhaku velika sokira z vazhkim obuhom nazivalasya balda Kinnotniki mali na ozbroyenni legshi i korotshi sokiri topirci Topirci yak zbroya bartka vidomi u guculiv 2 Budova RedaguvatiKlasifikaciya i vidi RedaguvatiBojovi sokiri mozhna klasifikuvati za riznimi oznakami Zagalnoprijnyatoyi klasifikaciyi bojovih sokir ne isnuye Bojovi sokiri mozhna klasifikuvati za dvoma oznakami dovzhinoyu derzhaka ta formoyu leza Bojovi sokiri z dovgim derzhakom alebardi berdishi Z derzhakom serednoyi dovzhini yakij trimayut oboma rukami yak shirokim hvatom tak i vuzkim topori Z korotkim derzhakom kavalerijski sokirki klevci kelepi Abordazhna sokira bojova sokira z derzhakom do 1 m zavdovzhki yaka vikoristovuvalasya u morskih bitvah pid chas abordazhu Alebarda poyednannya sokiri z spisom Barte nim Barte nimecka bojova sokira poyednannya leza sokiri z klevcem na obusi ta pikoyu vertikalno vgoru Berdish bojova sokira XV XVII st Dana caldaj gruzinska bojova sokira nizh Dafu kitajska dvoruchna bojova sokira Dvoruchna sokira sokira z dovgim sokirishem dlya trimannya dvoma rukama Dyao kitajska bojova sokira z napivkruglim zatochenim obuhom Intrepel vid nim Enterbeil riznovid abordazhnoyi sokiri Kapak malajska velika bojova sokira Kapak kesil malajska mala bojova sokira Kriket starovinnij pistol z sokirkoyu riznovid ganblejda Labris labros davnogrecka dvosichna bojova sokira Lohaberaks lohaberska sokira shotlandskij berdish XIV XVIII st Li kvej shuang fu kitajska bojova sokira z kruglim sokirishem ta napivkruglim lezom Zazvichaj vikoristovuvavsya yak parna zbroya u shkoli li kvej Masakiri yaponska bojova sokira z dovgim sokirishem do 2 m vazhkim nakonechnikom napivkruglim lezom ta masivnim obuhom Poleks anglijska licarska bojova sokira z sokirishem 1 2 1 5 m zavdovzhki Posolska sokira paradna zbroya moskovskih posliv XVI XVII st Prikrashalasya zolotom sriblom koshtovnim kaminnyam Nakonechniki chasto mali figurni prorizi Pohidna sokira bojova sokira ugorskoyi kinnoti Sagaris bojova sokira iranskih narodiv Sarn fu kitajska dvosichna bojova sokira maye sokirishe z pidtokom Soj m yu bojova sokira z nakonechnikom u viglyadi p yatikutnoyi zirki Syuanhuafu bukv sokira zrizalnicya kvitiv parna kitajska bojova sokira 75 80 sm zavdovzhki z dovzhinoyu leza 12 14 sm Ta fu kitajska vazhka bojova sokira z gakom na obusi Tabar bojova radzhputanska sokira z napivkruglim lezom ta tonkim sokirishem Tabarzin tabarsin tradicijna iranska bojova sokira z trohi skruglenim lezom Dovzhina zazvichaj blizko 90 sm ale zustrichayutsya ekzemplyari do 2 metriv zavdovzhki Buvayut yak odnosichni tak i dvosichni ridshe Derzhak chasto robivsya cilnometalevim abo z cinnih porid dereva Lezo i inodi derzhak prikrashalisya karbuvannyam graviruvannyam pozolotoyu Tabor zagnol magradska bojova sokira u viglyadi tonkogo nozha na dovgomu derzhaku Tabar mogulskij sokira z klinkom primhlivo vignutim dogori u viglyadi pivmisyacya Topir bojova sokira Rannogo Serednovichchya nbsp Bojovi sokiri Gadyackij istoriko krayeznavchij muzej Fu kitajska bojova sokira 90 sm zavdovzhki vagoyu 2 3 kg Fentoufu kit 凤头斧 bukv sokira golova feniksa kitajska bojova sokira 75 80 sm zavdovzhki z dovzhinoyu leza 24 26 sm Obuh maye kilka gakiv Hushoufu kitajskij bojovij bagor sokira Hushouyue kitajskij bojovij bagor sokira abo sokirka z zahistom dlya ruk Cocifu bukv peregornuta sokira kitajska bojova trisichna sokira Dva leza poverneni u rizni boki yak u dvosichnoyi sokiri ta odne povernene dogori yak u bojovogo zastupa Shisgakel kriket zi stvolom pistolya ne vseredini rukiv ya a zzovni Shuanfu odnoruchna kitajska bojova sokira z napivkruglim lezom ta obuhom zazvichaj sporyadzhenim gakom Sokirishe inodi maye pidtik Div takozh RedaguvatiKultura bojovih sokirPrimitki Redaguvati Berezhinskij V G Militariya Kiyivskoyi Rusi K Starodavnij Svit 2014 370 s 100 114 s ISBN 978 966 2606 23 6 Kononenko O A 2008 Slov yanskij svit ukr Kiyiv Ukrayinskij mizhnarodnij kulturnij centr s 143 144 ISBN 978 966 8287 18 3 Posilannya RedaguvatiBojova sokira XV st znajdena bilya kozackogo gorodisha s Liman Zmiyivskij krayeznavchij muzej Arhivovano 26 travnya 2015 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bojova sokira Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bojova sokira amp oldid 35994460