Божко Ніна Григорівна

Ні́на Григо́рівна Божко́ (нар. 6 серпня 1928) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Дружина художника Івана Тихого, мати художника Олександра Тихого.

Божко Ніна Григорівна
Народження	6 серпня 1928(1928-08-06) (95 років) Київ, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Київське художнє училище (1949) і Київський державний художній інститут (1956)
Діяльність	художниця
Вчитель	Касіян Василь Ілліч і Плещинський Іларіон Миколайович
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Тихий Іван Антонович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Божко.

З життєпису

Народилася 6 серпня 1928 року у місті Києві (нині Україна). 1945 року працювала гравером на керамічно-художньому заводі. 1946 року закінчила Київське училище прикладного мистецтва; 1949 року — Київське художнє училище. Упродовж 1950—1956 років навчалась у Київському державному художньому інституті, де її викладачами були зокрема Василь Касіян, Іларіон Плещинський і Валентин Задорожний. Дипломна робота — плакат «Боротися — означає добре жити». Одночасно з 1950 року працювала у видавницвах «Радянська школа», «Дніпро», «Веселка».

Протягом 1972–1980 років працювала на художньо-виробничому комбінаті над ілюструванням дитячих казок у кольоровій ліногравюрі, а також над створенням альбомів.

Жила в Києві, в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира 25; потім в будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17б, кваритра 62.

Творчість

Працювла в галузі живопису, плаката, книжкової графіки, естампа, ліногравюри, монотипії. Серед робіт:

• «Війні кажемо — ні!» (1955);
• «Іван Франко» (1956);
• «За мир у всьому світі» (1957);

• присвячені Києву (1960);
• «На Дніпрі» (1960);
• «Вечірня тиша» (1963);

• портрет двічі Героя Соціалістичної Праці Ольги Диптан (1961);
• портрет двічі Героя Соціалістичної Праці Макара Посмітного (1961);

• портретів найкращих трудівників села (1964—1966);
• «Гордість комсомолу України» (1975, зокрема портрети Олександра Білаша, Анатолія Мокренка, Павла Усенка).

• засновників Києва — «Кий», «Щек», «Хорив», «Либідь» (1972);
• киян — діячів мистецтва (1976—1980);
• учасників битви за Дніпро та Корсунь-Шевченківської битви (1984—1986);
• робітників заводу «Арсенал» (1985—1987);
• картина-портрет «Княгиня Ольга» (1980—1982);
• Миколи Плав'юка, Олександра Шалімова, Ніни Матвієнко, Раїси Недашківської (2000);

• Середньої Азії, Криму, Соловків (1988–1994);
• Західної України;
• серія пейзажів «Земля моїх батьків» та натюрморти (1994–1999).

Авторка творів на шевченківські теми:

• ліногравюра «По діброві вітер віє» (1960);
• плакат «Тарас Шевченко» (1961);
• кольорові лінографії:
  • «Тяжко мені сиротою на цім світі жити» (1961);
  • «Пам'ятник Тарасу Шевченкові в Києві» (1961);
  • «Затихло все» (1964);
  • «Край неба палає…» (1964);
  • «По діброві вітер виє…» (1964);
  • «Весна зеленню квітчає…» (1964);
  • «Веселе сонечко сідало…» (1964);
• серія «Жіноча доля» (літографія, 1967—1969).

Авторка робіт за мотивами творів Лесі Українки — «Камінний господар», «Дон Жуан» та «Донна Анна» (1971). Ілюструвала та оформила книги для київських видавництв:

• «Повість про кохання» Надії Хоменко (1957);
• «В ясла Танечка іде» Тетяни Волгіної (1962).

Брала участь у художніх виставках з 1956 року, зокрема у:

• 5-й всесоюзній виставці дипломних робіт студентів мистецьких вузів СРСР. Випуск 1956 (Москва, 1956);
• ювілейній художній виставці УРСР (Київ, 1957);
• художній виставці «Радянська Україна» (Київ, 1960);
• всесоюзній художнвій виставці (Москва, 1961);
• республіканській художнвій виставці (Київ, 1961);
• ювілейній художній виставці до 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка (Київ, 1964).

Відзнаки

• Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1985);
• Заслужений діяч мистецтв України з 1993 року;
• Народний художник України з 2009 року.

Примітки

1. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021. 
2. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 31 грудня 2021. 
3. Довідник членів Національної спілки України. Київ. 2003, сторінка 128.

Література

• Божко, Нина Григорьевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик-Бойко), сторінки 443—444 (рос.);
• Божко Ніна Григорівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 46.;
• Божко Ніна Григорівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 30.

• Божко Ніна Григорівна // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінки 78—79;
• В. П. Підгора. Божко Ніна Григорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.;
• О. Ламонова. Божко Ніна Григорівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 137. [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-02-8960-4.