Вадим Дмитрович Бованенко (5 жовтня 1930, Київ, СРСР — 24 червня 1968, Москва, СРСР) — радянський геофізик, першовідкривач родовища нафти і газу на Ямалі. Син українського економіста-історика Дмитра Бованенка.
Життєпис ред.
У 1954 році закінчив Московський нафтовий інститут ім. І. М. Губкіна (нині Російський державний університет нафти і газу). За розподілом потрапив до Березовської геологорозвідувальної експедиції. Брав активну участь у створенні методики річкової сейсморозвідки, винайшов сухопутний сейсморозвідувальний Бон (техніка)бон.
З 1958 року — головний геофізик в Салехарді. У тому ж році очолив Ямало-Ненецьку геологорозвідувальну експедицію для підтвердження прогнозів академіка І. М. Губкіна щодо нафтогазоносності Ямалу.
За участю Бованенко було відкрито Тазовське і Уренгойське родовища. Також брав участь у відкритті Губкінського, Заполярного і Новопортівського родовищ.
У 1966 році очолив групу радянських фахівців-нафтовиків в Пакистані.
Помер від важкої хвороби у 1968 році. Похований на Донському кладовищі.
Пам'ять ред.
На честь вченого названо відкрите в 1971 році родовище в центральній частині Нурмінського нафтогазоносного району Ямальської нафтогазоносної провінції, селище Бованенкове в Ямало-Ненецькому автономному окрузі та вулиця в місті Лабитнангі.
Джерела ред.
- Бованенко, Вадим Дмитриевич [ 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Государственный архив Ямало-Ненецкого округа, Ф. 411 (рос.)
- Воспоминания С. Л. Матвеевой о В. Д. Бованенко — первооткрывателе месторождения нефти и газа на Ямале. 1950-е гг. – 1968 г. [ 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Отечественные архивы» научно-практический журнал, 2019. — № 2. — С. 86 (рос.)
| Це незавершена стаття про радянського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |