Уніон Спортів де ла медіна да Бліда або просто «УСМ Бліда» (араб. الاتحاد الرياضي لمدينة البليدة) — професіональний алжирський футбольний клуб з міста Бліда, який виступає в Алжирській Професіональній Лізі 1. Клуб засновано 16 червня 1932 року. УСМ Бліда — один з перших клубів, які були засновані в Алжирі. Команда має свою футбольну академію, в якій багато алжирських гравців навчалися футбольній майстерності, в тому числі Білал Зуані, Бубекеур Ребіх, Смаїл Дісс, Шемс Еддін. Всі гравці команди виступають у формі зеленого та білого кольорів. Команда ставала віце-чемпіоном Алжиру 2003 року та фіналістом національного кубку 1996 року. Тренує команду Юнес Іфтікен, домашні матчі клуб проводить на 35 000-тисячному стадіоні «імені Мустафи Тшакера», головними спонсорами УСМ Бліди є Joma та Неджима.
| Повна назва | Уніон Спортів де ла медіна да Бліда (араб. الاتحاد الرياضي لمدينة البليدة) | ||
| Прізвисько | Рятувальники, Зелені | ||
| Засновано | 1932 | ||
| Населений пункт | Бліда, Алжир | ||
| Стадіон | «Мустафа Тшакер» | ||
| Вміщує | 35 000 | ||
| Президент | Ліес Зуауї | ||
| Головний тренер | Юнес Іфтікен | ||
| Ліга | Алжирська Професіональна Ліга 2 | ||
| 2017/2018 | 16-те Алжирська Професіональна Ліга 1 ▼ | ||
|
Історія ред.
Заснування в 1932 році та перші роки існування клубу ред.
Склад першого керівництва клубу в 1932 році :
- Президент
- Хамід Кассул
- Віце-президенти
- Салах Зідам
- Аїсса Дахман
- Рабах Ель-Герс
- Махмуд Укакі
- Генеральний секретар
- Белькасім Бен Арбія
- Головний бухгальтер
- Нуреддін Бутмак
- Спортивний директор
- Ахмед Хуарі
- Тренер
- Мохамед Імшаоден
Футбольний клуб УСМБ представляє регіон Бліда. Клуб був заснований до здобуття незалежності Алжиром і в той час мав назву УСМБ (Сортивний Союз Мусульман Бліди). Він розпочав свої виступи у Чемпіонаті Північної Африки та Кубку Північної Африки. Проте цей клуб не слід плутати з клубом УСМ Бліда (Юніон Атлетік Медіна Бліда), який було створено в 1980 році.
1932–1949 ред.
У 1932 році УСМ Бліда розпочав виступи в третьому дивізіоні чемпіонату Алжиру та був членом Французької Федерацією Аматорського Футболу (ФФАФ). Указом тодішнього генерал-губернатора П'єра Бордеса (з 1936 по 1937 рік) вимагав протягом 5 років, щоб у кожному мусульманському клубу було як мінімум по три громадянина Франції. 30 травня 1938 року УСМБ звертається до Першому дивізіоні чемпіонату Алжиру. Сталося це завдяки тому що в сезоні 1937/1938 років клуб здобув перше місце у групі А Другого дивізіону чемпіонату Алжиру, а в матчі плей-оф за прав виходу до Першого дивізіону за сумою двох поєдинків з рахунком 4:0 переміг АС Делліс, хет-триком у другому матчі цього протистояння відзначився Омар Усіфі Нігро. Але у вересні 1937 року на стадіоні Буфарік з рахунком 1:3 зазнав поразки від ЕС Зеральда в першому раунді Кубку Північної Африки.
У 1945 році УСМ Бліда здобув Кубок Фальконі, перемігши спочатку в півфіналі Олімпік Хуссейн Дей, а в фіналі на «Міському стадіоні Алжиру» переміг місцевий Ред Стар (слід зазначити, що у Кубку Фальконі в той час брали участь виключно клуби з Алжиру, які виступали у будь-яких дивізіонах чемпіонату). Після такого досягнення керівництво Ліги пошани (найвищий футбольний дивізіон чемпіонату) тимчасово дозволило клубу виступати в ньому. Проте через скорочення кількості учасників дуже скоро клуб втратив своє місце в чемпіонаті та повернувся до Першого дивізіону.
У сезоні 1946/47 років УСМ Бліда виграв чемпіонат Першого дивізіону та випередив найближчого переслідувачі на сім очок. В тому сезоні вихід УСМ Бліди до найвищого дивізіону забезпечили перемоги над клубом європейців СС Бліда (6:1 та 4:0). В тому ж сезоні команда дійшла до 1/4 фіналу Кубку Північної Африки, де поступилася марокканському клубу Уніон Спортів Мароккан, при цьому в попередньому раунді УСМ Бліда здолала найсильніший на той час туніський клуб Хаммам Ліф.
У сезоні 1947/48 років клуб виступав у Лізі пошани та посів у ній 8-ме місце.
1950—1956 ред.
У сезоні 1950—51 років УСМ Бліда в Кубку Північної Африки зустрілася з іншим сильним клубо з Алжиру, УСМ Оран, і гості з Орану перемогли в тому матчі з рахунком 1:0. У 1952/53 та 1954 роках гравці команди, серед яких Юаю, Зурагі Зубір, Уссер, Хабату Смаїн Бракні Шалан, Хаджи, Себкауї, Мазуза, Буак, Бегга, Даман Мохтар грали на рівних з багатьма своїми суперниками. По завершенні сезону 1954/55 років у відповідь на заклик Національного фронту звільнення, УСМ Бліда припинив виступи у колоніальних змаганнях, а його гравці почали працювати на підпілля. Багато з них у цій боротьбі загинуло, в тому числі: Зурахі Зубір, Джакер Бакні та брати Ларрусі. Результат цієї війни був невідворотній, а вболівальники УСМ Бліди вже почали думати про відновлення. В серпні 1962 року на фоні загальної ейфорії Ель-Хуарі, Хаджи, Мадед, Адуз, Сіді Мусса та багато інших зробили спробу відродити клуб, після того як з 1955 року він бойкотував усі змагання та фактично припинив своє існування. Вони зупинили свій вибір на західній частині міста, на Муніципальному стадіоні в Алжирі. Цей вибір можна пояснити досить просто, за 7 років війни в країні стадіон був практично не ушкоджений.
В регіоні та Алжирі в цілому, які сильно постраждали від затяжної війни, УСМБ почав шукати підсилення для команди, але на їх шляху постала інша проблема, не лише значна кількість етнічних французів, але й мусульманські футболісти або загинули, або покинули територію країни, отож команда знайшла декількох гравців, серед яких було й двоє французького походження: Сарагосі (ФКБ) та Бальдо Ель-Харраш, які носило зелено-білу форму аж до завершення своєї кар'єри. Міський стадіон у цей час був повністю заповнений та навіть вібрував від голосів фанатів. Бліда перемогла в тому матчі з рахунком 4:1.
Після відновлення команди, вона спочатку розпочала свої виступи в Першому дивізіоні чемпіонату Алжиру, перш ніж розпочати виступи в найвищому дивізіоні. А вже через рік УСМ Бліда повертається до Ліги пошани. В цей час клуб перемагає своїх суперників з розгромними рахунками, такими як 8:0 та 11:0. Лідерами тієї команди були Сарагосі, Тітус, Бега, Шалан, Усер, Захран Мазуза, Бальдо, Гуераш.
1965–1975 ред.
У 1965 році команда дійшла до півфіналу Кубку Алжиру з футболу, де вона плступилася клубу «ЕСМ Мостаганемуа».
Врешті-решт в 1967 році «УСМ Бліда» вилетів до нижчого дивізіону. Кілька гравців та головний тренер Мазуза покинули клуб.
Чотири роки по тому, «УСМБ» виграв чемпіонат другого дивізіону у групі «Середній Захід» і протистояв переможцю групи «Центр» другого дивізіону УС Хелз. У цьому двоматчевому протистоянні розігрувалася єдина путівка до найвищого дивізіону чемпіонату Алжиру. Два матчі мали відбутися на нейтральних полях: перший — в Тізі-Узу, другий — в Мілані (не варто плутати з Міланом). По ходу першого матчу УСМ Бліда на чолі з Хосні Джиллалі на останніх хвилинах зустрічі зрівняла рахунок завдяки голу Келлала. У Мілані, через п'ятнадцять днів, Аклі Брахімі потрапив до лікарні в Алжирі. Тренер Мазуза пізніше повернувся до клубу, який згодом запросив таких відомих гравців як Аллілі, Саадан, Аклі Бентуркі, Селамі, Бензохра, Келлал, Мокадем та Берруан.
1972–1992 ред.
З моменту свого першого сезону в Національній Лізі А, «УСМ Бліда» входить до числа найкращих клубів країни. У наступному році, клуб виходить до півфіналу Кубку Алжиру, де зустрічається з непереможним на той час «УСМ Алжир», у матчі з яким зазнав поразки.
У 1977 році з реалізацією реформи спорту та націоналізації спортивних клубів, «УСМ Бліда» був перейменований в НРБ. Кількість уболівальників на трибунах постійно зменшувалася, а інтерес до клубу поступово згасав.
Мешканець міста та колишній спортсмен Сельмі Джилалі, всіляко підтримував та заохочував гравців клубу, а тренер клубу Хамід Баша поступово побудував сильну та досвідчену команду. «УСМ Бліда» після декількох років занепаду стала автором сенсації, після перемоги над Булугін НАХД в Кубку Алжиру. У 1982 році клуб вже виступав у регіональних змаганнях. Ситуація покращується з появою на посту президента клубу Абдуллаха Керраша. Вже в сезоні 1986/87 років клуб виступає в другому дивізіоні національного чемпіонату, а в сезоні 1991/92 років УСМБ виступає вже в Першому дивізіоні.
1992—наш час ред.
Протягом сезону 1992/93 років УСМ Бліда був серед лідерів Першого дивізіону та до останнього боровся за підвищення у класі. Але в матчі останнього туру проти СА Бетна та втратив цю можливість. У алжирській пресі ходили звинувачення у тому, що цей матч мав договірний характер.
В середині 90-их років команда займала переважно місця в середині турнірної таблиці.
У 1996 році команда дійшла до фіналу Кубку Алжиру, але у фінальному матчі на стадіоні «5 липня» поступилася у додковому часі МК Оран з рахунком 0:1.
УСМ Бліда вмлетів до Другого дивізіону за підсумками сезону 1995/96 років, але вже наступного сезону здобув право повернутися до елітного дивізіону, але в сезонні 1997/98 років команда знову повинна була покинути перший дивізіон, проте інший конкурент клубу знявся зі змагань, тож УСМ Бліда продовжив свої виступи.
На початку XXI століття УСМ Бліда займав місця в нижній або середній частині турнірної таблиці національного чемпіонату. Виключенням у цьому списку є сезон 2002/03 років, коли УСМ Бліда став віце-чемпіоном країни. В сезоні 2013/14 років клуб вилетів до першого дивізіону, але вже в наступному сезону став переможцем групи «Центр» Другого дивізіону та повернувся до еліти алжирських футбольних змагань. В національному кубку також команда не досягла особливих успіхів, в цей період найкращим досягненням клубу в кубку став вихід до 1/2 фіналу турніру в сезоні 2001/02 років, де УСМБ поступилися МК Орану.
Досягнення ред.
- Алжирська Професіональна Ліга 1
- Срібний призер (1): 2003
- Бронзовий призер (3): 1995
- Алжирська Професіональна Ліга 2
- Чемпіон (3): 1972, 1992, 2015
- Срібний призер (2): 1988, 1997
- Кубок Алжиру
- Фіналіст (1): 1996
Відомі гравці ред.
- Аваду Мусса
- Вілфрід Ендзанга
- Конгю Жуд Верню
- Бутабут Мансур
- Масаду Хассан
- Обіакор Огочукву Ікечукву
- Нкеме Арем Марсельєн
- Таль Амаду Тідіан
- Марселу Гонсалвіш ді Олівейра
- Езекієль Н'Дюассель
- Таль Мамаду
- Траоре Аруна
- Рабах Саадан
- Реда Зуані
- Біллал Зуані
- Дісс Смаїл
- Лунес Гауауї
- Мустафа Меліка
Відомі тренери ред.
Відомі президенти ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
|