Бленгеймський палац (англ. Blenheim Palace (вимовляється як /ˈblɛnɪm/ BLEN-im)) — монументальний заміський будинок у Вудстоку, Оксфордшир, Англія. Є основною резиденцією герцогів Мальборо. Єдиний некоролівський і неєпископський заміський будинок в Англії, який називали палацом. Бленгеймський палац був споруджений між 1705 та 1722 роками. У 1987 році палац був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Бленгеймський палац | |
|---|---|
| Blenheim Palace | |
| Світова спадщина | |
| Бленгеймський палац | |
| 51°50′28″ пн. ш. 1°21′39″ зх. д. / 51.84136266566687823° пн. ш. 1.36094830758671770° зх. д. | |
| Країна | |
| Тип | культурна пам'ятка |
| Критерії | I, II, VI |
| Об'єкт № | 425 |
| | |
| Бленгеймський палац у Вікісховищі |
Палац як нагорода Редагувати
Бленгеймський палац був призначений як нагорода для Джона Черчиля, 1-го герцога Мальборо, як вдячність народу за військові перемоги герцога у війні за іспанську спадщину проти французів і баварців. Кульмінацією війни була Битва за Бленгейм у 1704 році. Проте незабаром після початку будівництва політична боротьба призвела до вигнання герцога Мальборо і архітектора сера Джона Ванбру.
Зразок англійського бароко Редагувати
Спроєктований у рідкісному стилі англійського бароко, що зберіг свій стиль донині з 1720 років. Це унікальний за своїм використанням палац — як сімейний будинок, мавзолей та національна пам'ятка. В Бленгеймському палаці також народився і жив сер Вінстон Черчилль.
Родинна резиденція Черчіллів Редагувати
Після будівництва палацу він став домівкою для сім'ї Черчіллів (згодом Спенсер-Черчиллів), які мешкала в ньому протягом наступних 300 років. Наприкінці 19-го століття, палац був врятований від знищення за рахунок коштів, отриманих від шлюбу Дев'ятого герцога Мальборо з Консуело Вандербільт, дочкою американського мільйонера Вільяма Вандербільта. Зовнішній вигляд палацу залишався в доброму стані.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . World Heritage sites. UNESCO. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2010.
Джерела Редагувати
- Vanderbilt Balsan, Consuelo (1953). The Glitter and the Gold. New York: St. Martin's Press. ISBN 978-1250017185.
- Cropplestone, Trewin (1963). World Architecture. London: Hamlyn.
- Dal Lago, Adalbert (1966). Ville Antiche. Milan: Fratelli Fabbri Editori.
- Downes, Kerry (1987). Sir John Vanbrugh: A Biography. London: Sidgwick & Jackson.
- Downes, Kerry (1979). Hawksmoor. London: Thames & Hudson.
- Girouard, Mark (1978). Life in the English Country House. New Haven: Yale University Press.
- Green, David (1982). Blenheim Palace. Oxford: Alden Press.
- Halliday, E. E. (1967). Cultural History of England. London: Thames & Hudson.
- Harlin, Robert (1969). Historic Houses. London: Condé Nast Publications.
- Pevsner, Nikolaus; Sherwood, Jennifer (1974). The Buildings of England: Oxfordshire. Harmondsworth: Penguin Books. pp. 459–475. ISBN 0-14-071045-0.
- James Augustin Legard. Vanbrugh, Blenheim Palace, and the Meanings of Baroque Architecture. Two Volumes [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Architectural History of Blenheim Palace — UK Essays [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]