О́льга Микола́ївна Благови́дова (нар. 16 (29) травня 1905 — 23 жовтня 1975) — українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР, професор, викладач вокалу Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової.
| Благовидова Ольга Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася | 29 травня 1905 Санкт-Петербург |
| Померла | 23 жовтня 1975 (70 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | оперна співачка, вчителька |
| Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
| Відомі учні | Глауберман Ілля Львович, Цуркан Людмила Георгіївна і Олейникова Валентина Володимирівна |
| Нагороди та премії | |
| Орден Трудового Червоного Прапора Народна артистка УРСР | |
| |
Життєпис Редагувати
Ольга Миколаївна Благовидова народилася 29 травня 1905 року у м. Санкт-Петербурзі (Російська імперія).
Музичну освіту здобула в Одеському музично-драматичному інституті (1921—1925 рр., клас Ю. Рейдер). У 1928 — 1931 роках була солісткою Великого театру СРСР, у 1931—1932 роках — Тбіліського театру опери та балету, а з 1932 року — Одеського театру опери та балету.
Була лауреатом І Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Москві (1933 р., 2-га премія), І Всеукраїнського конкурсу вокалістів у Києві (1937 р., 1-а премія).
В 1948 році перейшла цілком на педагогічну роботу. З 1951 року працювала професором Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової, завідувала кафедрою сольного співу. Стала засновником одеської вокальної школи.
О. М. Благовидова — єдиний педагог у колишньому Радянському Союзі, в якого на конкурсі ім. П. І. Чайковського три студенти завоювали перші премії: Микола Огренич (1970 р.), Іван Пономаренко (1974 р.), Людмила Шемчук (1978 р.).
Серед її учнів: народна артистка СРСР Б. Руденко, народний артист Росії О. Ворошило, народні артисти України — Зоя Христич, І. Яценко та А. Бойко, Л. Цуркан, І. Глауберман, заслужені артистки України — Марія Галій-Моравська, Валентина Олейникова та інші.
За роки артистичної діяльності О. М. Благовидова виконала понад 30 оперних партій і багато камерних творів. Серед партій:
- Кармен («Кармен» Ж. Бізе),
- Графиня («Пікова дама» П. Чайковського),
- Аксінія («Тихий Дон» І. Дзержинського),
- Терпилиха («Наталка — Полтавка» М. Лисенка)
- Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) та ін.
Померла 23 жовтня 1975 року в м. Одесі, похована на 2-му Християнському кладовищі.
Нагороди Редагувати
- Орден Трудового Червоного прапора (1960)
- Заслужена артистка УРСР (1946).
- Народна артистка УРСР (1969)
Примітки Редагувати
- Іван ПОНОМАРЕНКО: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25 січня 2001 (укр.)
Література Редагувати
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.249
- Украинская советская энциклопедия: В 12-ти т., 13 кн./Гл. ред. кол. Бажан Н. П. и др.. — Т. 1. — К.: ГР УСЭ, 1978. — С. 486.
- Благовидова Ольга Миколаївна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
Посилання Редагувати
- Благовидова О. Н.// Они оставили след в истории Одессы// http://odessa-memory.info/index.php?id=278 [ 1 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Благовидова О. Н.//Досье личности// https://persons-info.com/persons/BLAGOVIDOVA_Olga_Nikolaevna [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]