Бихач (босн. Bihać) — місто і центр однойменної самоврядної одиниці у північно-західній частині Боснії і Герцеговини та адміністративний центр Унсько-Санського кантону Федерації Боснії і Герцеговини. Площа самоврядної одиниці Бихач — бл. 900 км². До 1995 р. площа муніципалітету Бихач становила 689 км², після укладення Дейтонського миру частину передвоєнної самоврядної одиниці Дрвар було приєднано до муніципалітету Бихач. За переписом 1991 року, на території під юрисдикцією міського самоврядування Бихача проживали 70.732 людини, а за оцінками, кількість мешканців станом на 30 червня 2007 р. становила 61 035. Саме місто нині налічує 39 195 жителів.
| Бихач босн. і хорв. Bihać, серб. Бихаћ | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 44°49′ пн. ш. 15°52′ сх. д. / 44.817° пн. ш. 15.867° сх. д. | |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Регіон | Унсько-Санський кантон |
| Столиця для | Бихач (city of Bosnia and Herzegovina) |
| Площа | 163 км² |
| Населення | 45 553 1991 |
| Висота НРМ | 230 ± 1 м |
| Міста-побратими | Ново Место, Вільфранш-де-Руерг, Кикинда, Бондено, Аліага (2018), Решица, Кушадаси |
| Телефонний код | (+387) 37 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| GeoNames | 3204222 |
| OSM | ↑2528159 ·R (Бихач) |
| Поштові індекси | 77000 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Хамдія Липовача (СДП) |
| Вебсайт | www.bihac.org |
| Мапа | |
Бихач | |
| | |
| | |
| Бихач у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Перші згадки про Бихач з'являються не раніше 1260 року як про володіння церкви в Топуско, у літописах угро-хорватського короля Бели IV. У 1262 р. Бихач стає вільним містом, тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини Франкопанів. У XVI столітті контроль над Бихачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля Габсбургів, місто впало в 1592 р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.
З 1592 року під управлінням боснійського візиря Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Бихач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в 1699 році Бихач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У 1865 р. Бихач знову одержує статус центру санджака, але в 1878 р. Австрія окуповує Боснію, і тим самим Бихач стає більш модернізованим містом. У 1888 р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до Великої депресії.
Під час Другої світової війни Бихач був штаб-квартирою Йосипа Броз Тіто та осередком спротиву нацистам і усташам. Німецькі та хорватські частини змогли захопити місто лише в 1943 р. і утримували його аж до квітня 1945 р.
Бихач суттєво постраждав під час Боснійської війни, коли місто перебувало під сербською облогою більш ніж три роки (див Облога Біхача). Облогу було знято в серпні 1995 р. в ході хорватської операції «Буря».
Відомі особистості Редагувати
- Азра Колакович (* 1977) — боснійська поп-фолк-співачка.
- Бранка Рауніґ (1935—2008) — боснійська вчена, археолог, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.
Примітки Редагувати
- http://www.aliagahaber.com/aliaga-belediyesi-mayis-ayi-olagan-meclisi-toplandi-16399h.htm
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 листопада 2010.