Ольга Борисівна Бітюкова (рос. Ольга Борисовна Битюкова; нар. 21 березня 1958, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська російська актриса театру та кіно.
Ольга Бітюкова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ольга Битюкова | ||||
Ім'я при народженні | Ольга Борисівна Бітюкова | |||
Народилася | 21 березня 1958[1](66 років) Москва, СРСР | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
Роки діяльності | 1973 — тепер. час | |||
IMDb | nm0084597 | |||
|
Життєпис
Ольга Бітюкова народилася в родині відомого радянського кіноактора (Бориса Бітюкова) та актриси Юліани Бугайової. Молодша сестра Ольги — Людмила.
Перша роль у кіно — Варвара Кутейщикова у фільмі («Москва — Кассіопея») ((1973)) режисера (Річарда Вікторова). Після закінчення школи зробила спробу вступити до ВДІКУ, а після невдачі — до (Інституту культури). Мрії про акторську кар'єру довелося на час залишити. Попрацювавши в (Ленінській бібліотеці), Ольга отримала запрошення на роль. Потім вона працювала в кіно і паралельно вивчилася на конструктора одягу, закінчивши Московський технологічний інститут легкої промисловості, а потім й ГІТІС (майстерня Леоніда Топчієва). У важкі часи розвалу вітчизняного кінематографа працювала (дилером) в однієї з відомих компаній. Наприкінці 1990-х років повернулася до акторської професії.
Особисте життя
Чоловік — Володимир, (столяр)-(червонодеревець), будівельник;
син — Федір (нар 1987), мотомеханик.
Творчість
Фільмографія
- 1973 — (Москва — Кассіопея) — Варя Кутейщикова (озвучила Ольга Громова)
- (1974) — Підлітки у Всесвіті — Варя Кутейщикова
- (1977) — Свідоцтво про бідність — Алла Макєєва, дочка контрабандиста
- (1978) — Спокуса — Маргарита
- 1978 — Останній шанс — Брикіна, учениця ПТУ
- (1979) — (Іподром) — Наташа
- (1980) — (Канікули Кроша) — Віра
- 1980 — Ранковий обхід — Морозова, пацієнтка Нечаєва
- (1982) — Срібне ревю — Алабіна, актриса
- (1983) — Люблю. Чекаю. Олена — Ольга
- 1983 — Летаргія — дівчина на вечорі у Дадашева
- 1984 — Через усі роки — Васса Дружиніна
- 1984 — (Вантаж без маркування) — Юля
- 1984 — Пора сідлати коней —
- 1984 — (Щаслива, Женька!)
- (1985) — Груба посадка
- 1985 — (Зимовий вечір у Гаграх) — працівниця телебачення
- 1985 — (Не ходіть, дівки, заміж) — кореспондентка
- (1986) — (Мій улюблений клоун) — Леся Баттербардт, (дружина) Синіцина
- 1986 — Срібляста нитка — Світлана Гончарова
- 1986 — За покликом серця — Тамара Зернова, старший лейтенант (протитанкової артилерії)
- 1987 — Топінамбури
- (1988) — (Убити дракона)
- (1989) — (Гори димлять) — Ольга
- 1992 — (Фатальні діаманти) — епізодична роль
- 1997 — Вчителька перша моя, або парубочий по-російські
- 1999 — Будемо знайомі! — Вікторія Миколаївна, декан факультету журналістики
- 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — 1 (серія «Дантисти теж плачуть») — Людмила Конь
- 2003 — Пригоди мага (3-я серія) — Алевтина, дружина Сохадзе
- 2003 — Смерть піонерки
- 2004 — Ангел пролетів — Альона, московська подруга Дмитра
- 2005 — Авантюристка — Юлія Миколаївна, мати Тетяни
- 2004—2013 — Кулагін та партнери
- 2007 — Затемнення — мати Олі
- 2007 — УГРО. Прості хлопці — Зінаїда Тимофіївна Верстакова
- (2008) — Дві долі 3: Нове життя — Нонна Михайлівна Колеснікова, дружина губернатора.
- (2011) — Терміново в номер — 3
Ролі в театрі
- 2007 — Винуватець торжества — Віра Михайлівна, господиня квартири (реж. — н.а. РФ Валерій Нікітенко) (Продюсерський центр «Про. Ко. Медіа», Санкт-Петербурзький Антрепризний Театр Комедій)
Дискографія
- 2010 — (аудіокнига) «Дари немовляти Христа» (The Gifts of the Child Christ and Other Tales (1882) Джорджа МакДональда, переклад Світлани Ліхачової, читає Ольга Бітюкова)
- 2011 — аудіокнига «Паперові Маки» (автор Маріанна Вєхова. Паперові маки. Повість про дитинство, читає Ольга Бітюкова)
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ОЛЬГА ЖУРАВЛЬОВА — (ПРО ЧЕРВОНУ КОФФТОЧКУ))))))))))))))))))) [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті, Jan. 23rd, 2008
- Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті[недоступне посилання з травня 2019], Теленеделя — Ростов-на-Дону
- Дари немовляти Христа [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.], Переказ. Ру: православ'я і благодійність
- Паперові Маки [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.], Переказ. Ру: православ'я і благодійність
Посилання
- Ольга Бітюкова на сайті LiveJournal (рос.)
- Бітюкова Ольга Борисівна на сайті IMDb (англ.)
- Ольга Бітюкова [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Актори радянського кіно (рос.)
- Ольга Бітюкова [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті ruskino.ru (рос.)
- Ольга Бітюкова [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Rusactors.ru (рос.)
- Ольга Бітюкова. Спогади [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті otroki.druid.ru (рос.)
- Інтерв'ю з Ольгою Бітюковою[недоступне посилання з березня 2019] // Експрес-газета online, 2003. — 28 листопада. — № 47 (460). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет