www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Кесе дагом битва що відбулась 26 червня 1 2 або 1 липня 3 1243 року в ущелині гори Кесе даг у Вірменії нині на

Битва під Кесе-дагом

Битва під Кесе-дагом — битва, що відбулась 26 червня(або 1 липня) 1243 року, в ущелині гори Кесе-даг у Вірменії (нині на території Туреччини), між військами монгольського полководця Байджу-нойона та конійського султана Гійас ад-Діна Кей-Хосрова II під час монгольського завоювання Анатолії.

Битва під Кесе-дагом
Монгольське завоювання Анатолії
Мініатюра з Вертограду історій країн Сходу Гетума Патміча. Рукопис початку XIV століття, Каталонія

Мініатюра з Вертограду історій країн Сходу Гетума Патміча. Рукопис початку XIV століття, Каталонія
Координати: 40°15′00″ пн. ш. 39°33′00″ сх. д. / 40.250000000028° пн. ш. 39.55000000002777227336991928° сх. д. / 40.250000000028; 39.55000000002777227336991928
Дата: 26 червня (або 1 липня) 1243 року
Місце: Гірська ущелина Кесе-даг (на північному сході ілу Сівас)
Результат: Перемога монголів
Сторони
Монгольська імперія
вірменські та
грузинські князі 		Конійський султанат
Трапезундська імперія
Нікейська імперія
вірменські та
грузинські князі
Командувачі
Байджу Кей-Хосров II
Військові сили
30—40 тисяч 70—80 тисяч

Передісторія Редагувати

Перші монгольські набіги на територію Конійського султанату належать до 1231–1232 років, коли окремі загони армії Чормагана доходили до Сіваса та Малатьї. 1236 року монголи зажадали від султана Кей-Кубада I регулярних посольств із даниною; султан зміг укласти з ханом Угедеєм мирну угоду, й на деякий час забезпечити безпеку своїй країні.

На початку 1240-их за нового султана Кей-Хосрова II держава, послаблена внутрішніми суперечками (особливо повстанням Баба Ісхака), зазнала масштабного монгольського вторгнення. Наприкінці 1242 року командувач Байджу після двомісячної облоги узяв місто Ерзерум. Довідавшись про падіння Ерзерума, султан терміново почав збирати війська. Підкріплення відрядили васали та союзники Кей-Хосрова — правитель Халеба й трапезундський імператор; до нього приєднались абхазький князь Дардін Шервашидзе та вірменський царевич Ван; окрім того, в султанській армії було близько 2000 найманців-«франків» під командуванням Іоанна з Кіпру та Боніфація з Генуї, а також тисячний допоміжний найманий загін із Нікейської імперії.

Про чисельність військ Кей-Хосрова джерела наводять різні дані: 400 тисяч (грузинські літописи), «200 тисяч, всі на конях» (Рубрук), 160 тисяч (Магакія). Найближчою до реальності, вірогідно, є цифра, яку наводить Ібн Бібі — 70 тисяч воїнів.

Чисельність монгольської армії, що виступила навесні 1243 року назустріч противнику, оцінюється як удвічі менша (30—40 тисяч) .

Битва Редагувати

Наприкінці червня дві армії зустрілись в ущелині поблизу Кесе-дага («Лисої гори»), неподалік від містечка Чман-Катук, за 60 км на північний схід від Сіваса та на захід від Ерзінджана. У битві, що тривала весь день, монголи застосували тактику фальшивого відступу, засипавши потім противника стрілами.

За свідченням літописця Магакії, значних збитків правому крилу сельджуцької армії завдали вірменські та грузинські дружини. Султан Кей-Хосров, «остерігаючись емірів, які бажали підкоритись татарам»,, утік з поля бою, його воїни також почали тікати; монголи «переслідуючи їх, жорстоко перебили військо. Потім почали грабувати загиблих». Вони захопили в султанському таборі безліч наметів зі значною кількістю провізії, а також особистий прапор Кей-Хосрова із зображенням лева .

Наслідки Редагувати

Розвиваючи успіх, монгольська армія продовжила наступ. Жителі Кайсері були винищені, оскільки відмовились здатись, саме місто було зруйновано; Ерзінджан монголи взяли хитрощами; Сівас і Тюріке здались добровільно. Спроби Кей-Хосрова укласти союз проти монголів з латинським імператором Балдуїном II та нікейським Іоанном III успіху не мали. Султану довелось відрядити до монголів свого візира, який переконав Байджу, що подальше завоювання країни буде важким, оскільки там безліч воїнів і фортець. За умовами мирної угоди Кей-Хосров мав щороку надсилати до Каракорума близько 12 мільйонів гіперперонів чи місцевих срібних монет, 500 кусків шовку, 500 верблюдів і 5000 баранів. Султан залишався правителем тієї частини держави, яку не було завойовано. Це за рік підтвердив своїм ярликом Бату, глава Улусу Джучі, чиїм васалом по суті й став Кей-Хосров.

Поразка під Кесе-дагом стала переломним моментом в історії Конійського султанату, після якої процеси занепаду в державі Сельджукідів помітно прискорились. Центральна влада втрачала свій авторитет, що одразу виразилось у появі самозванця, який проголосив себе сином покійного султана Ала ад-Діна Кей-Кубада I. Із 20 тисячами своїх прибічників самозванець вирушив до Кілікії, проте був розбитий Костянтином, братом царя Хетума I, схоплений та повішений в Алайї.

Іншим наслідком монгольського наступу став розлад сільського господарства; поля були закинуті, а в країні настав голод. Натовпи біженців линули до західних кордонів султанату.

Політична криза поглибилась після смерті Кей-Хосрова II наприкінці 1245 року. Три його малолітніх сина, проголошені співправителями, стали, фактично, маріонетками в руках різних придворних угруповань. Монголи, діючи в дусі політики «Розділяй та пануй», уміло використовували боротьбу цих угруповань для посилення своєї влади в регіоні. До кінця XIII століття ці обставини призвели до повного розвалу Конійського султанату.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Єремєєв Д. Є., Мейєр М. С. Держава Сельджукідів Малої Азії в першій половині XIII століття // Історія Туреччини в середньовіччі та новому часі: навчальний посібник. — М., 1992. — С. 77.
  2. ↑ The Cambridge History of Islam. — Cambridge University Press, 1977. — С. 249.
  3. ↑ Новічев. Історія Туреччини. — Л. : Ленінградський університет, 1963. — Т. 1: Доба феодалізму (XI—XVIII століття). — С. 19.
  4. Чіковані Ю. Рід абхазьких князів Шервашидзе (історично-генеалогічне дослідження). — Тбілісі : Универсал, 2007. — С. 10.
  5. ↑ Гордлевський В. Держава Сельджукідів Малої Азії // Обрані твори. — М., 1960. — Т. 1: Історичні праці. — С. 63—64.
  6. ↑ Успенський Ф. І.. Історія Візантійської імперії. Т. 5. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 30 квітня 2013. 
  7. Жаворонков П. І. Нікейська імперія та Схід: (Стосунки з Іконійським султанатом, татаро-монголами та Кілікійською Вірменією у 40–50-их роках XIII ст.) // Византийский временник. — 1978. — № 39. — С. 94. з джерела 5 березня 2012. Процитовано 2013-04-30.
  8. Гільйом де Рубрук.. Подорож до східних країн. Гл. 52. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 30 квітня 2013. 
  9. ↑ Історія монголів інока Магакії, XIII століття. — М., 1871. — С. 15—16.
  10. Бейсембієв Т. К. Одноборство султана з імператором: оповідання Георгія Акрополіта у світлі сельджуцьких хронік // Русистика в Казахстані. Проблеми, традиції, перспективи. — Алмати : Казахський державний університет, 1999. — С. 56.
  11. ↑ Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії. — М., 1976. — С. 177.
  12. Anooshahr A. The Ghazi Sultans and the Frontiers of Islam. — Taylor & Francis, 2009. — С. 116—117.
  13. ↑ Райс Т. Сельджуки. Кочівники — завойовники Малої Азії. — М., 2004. — С. 73.
  14. Kolbas J. The Mongols in Iran: Chingiz Khan to Uljaytu, 1220-1309. — Routledge, 2006. — С. 121—122. — ISBN 0700706674.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bitva pid Kese dagom bitva sho vidbulas 26 chervnya 1 2 abo 1 lipnya 3 1243 roku v ushelini gori Kese dag u Virmeniyi nini na teritoriyi Turechchini mizh vijskami mongolskogo polkovodcya Bajdzhu nojona ta konijskogo sultana Gijas ad Dina Kej Hosrova II pid chas mongolskogo zavoyuvannya Anatoliyi Bitva pid Kese dagomMongolske zavoyuvannya AnatoliyiMiniatyura z Vertogradu istorij krayin Shodu Getuma Patmicha Rukopis pochatku XIV stolittya KataloniyaMiniatyura z Vertogradu istorij krayin Shodu Getuma Patmicha Rukopis pochatku XIV stolittya KataloniyaKoordinati 40 15 00 pn sh 39 33 00 sh d 40 250000000028 pn sh 39 55000000002777227336991928 sh d 40 250000000028 39 55000000002777227336991928Data 26 chervnya 1 2 abo 1 lipnya 3 1243 rokuMisce Girska ushelina Kese dag na pivnichnomu shodi ilu Sivas Rezultat Peremoga mongolivStoroniMongolska imperiya virmenski ta gruzinski knyazi Konijskij sultanat Trapezundska imperiyaNikejska imperiyavirmenski ta gruzinski knyaziKomanduvachiBajdzhu Kej Hosrov IIVijskovi sili30 40 tisyach 70 80 tisyach Zmist 1 Peredistoriya 2 Bitva 3 Naslidki 4 Primitki 5 DzherelaPeredistoriya RedaguvatiPershi mongolski nabigi na teritoriyu Konijskogo sultanatu nalezhat do 1231 1232 rokiv koli okremi zagoni armiyi Chormagana dohodili do Sivasa ta Malatyi 1236 roku mongoli zazhadali vid sultana Kej Kubada I regulyarnih posolstv iz daninoyu sultan zmig uklasti z hanom Ugedeyem mirnu ugodu j na deyakij chas zabezpechiti bezpeku svoyij krayini Na pochatku 1240 ih za novogo sultana Kej Hosrova II derzhava poslablena vnutrishnimi superechkami osoblivo povstannyam Baba Ishaka zaznala masshtabnogo mongolskogo vtorgnennya Naprikinci 1242 roku komanduvach Bajdzhu pislya dvomisyachnoyi oblogi uzyav misto Erzerum Dovidavshis pro padinnya Erzeruma sultan terminovo pochav zbirati vijska Pidkriplennya vidryadili vasali ta soyuzniki Kej Hosrova pravitel Haleba j trapezundskij imperator do nogo priyednalis abhazkij knyaz Dardin 4 Shervashidze ta virmenskij carevich Van 5 okrim togo v sultanskij armiyi bulo blizko 2000 najmanciv frankiv pid komanduvannyam Ioanna z Kipru ta Bonifaciya z Genuyi 6 a takozh tisyachnij dopomizhnij najmanij zagin iz Nikejskoyi imperiyi 7 Pro chiselnist vijsk Kej Hosrova dzherela navodyat rizni dani 400 tisyach gruzinski litopisi 5 200 tisyach vsi na konyah Rubruk 8 160 tisyach Magakiya 9 Najblizhchoyu do realnosti virogidno ye cifra yaku navodit Ibn Bibi 70 tisyach voyiniv 1 Chiselnist mongolskoyi armiyi sho vistupila navesni 1243 roku nazustrich protivniku ocinyuyetsya yak udvichi mensha 30 40 tisyach 1 2 Bitva RedaguvatiNaprikinci chervnya dvi armiyi zustrilis v ushelini poblizu Kese daga Lisoyi gori 10 nepodalik vid mistechka Chman Katuk 11 za 60 km na pivnichnij shid vid Sivasa 3 ta na zahid vid Erzindzhana 1 U bitvi sho trivala ves den mongoli zastosuvali taktiku falshivogo vidstupu zasipavshi potim protivnika strilami 12 Za svidchennyam litopiscya Magakiyi znachnih zbitkiv pravomu krilu seldzhuckoyi armiyi zavdali virmenski ta gruzinski druzhini Sultan Kej Hosrov osterigayuchis emiriv yaki bazhali pidkoritis tataram 9 utik z polya boyu jogo voyini takozh pochali tikati mongoli peresliduyuchi yih zhorstoko perebili vijsko Potim pochali grabuvati zagiblih 11 Voni zahopili v sultanskomu tabori bezlich nametiv zi znachnoyu kilkistyu proviziyi 9 a takozh osobistij prapor Kej Hosrova iz zobrazhennyam leva 13 Naslidki RedaguvatiRozvivayuchi uspih mongolska armiya prodovzhila nastup Zhiteli Kajseri buli vinisheni oskilki vidmovilis zdatis same misto bulo zrujnovano Erzindzhan mongoli vzyali hitroshami Sivas i Tyurike zdalis dobrovilno Sprobi Kej Hosrova uklasti soyuz proti mongoliv z latinskim imperatorom Balduyinom II ta nikejskim Ioannom III uspihu ne mali 13 6 Sultanu dovelos vidryaditi do mongoliv svogo vizira yakij perekonav Bajdzhu sho podalshe zavoyuvannya krayini bude vazhkim oskilki tam bezlich voyiniv i fortec 2 Za umovami mirnoyi ugodi Kej Hosrov mav shoroku nadsilati do Karakoruma blizko 12 miljoniv giperperoniv chi miscevih sribnih monet 500 kuskiv shovku 500 verblyudiv i 5000 baraniv 14 Sultan zalishavsya pravitelem tiyeyi chastini derzhavi yaku ne bulo zavojovano Ce za rik pidtverdiv svoyim yarlikom Batu glava Ulusu Dzhuchi chiyim vasalom po suti j stav Kej Hosrov Porazka pid Kese dagom stala perelomnim momentom v istoriyi Konijskogo sultanatu pislya yakoyi procesi zanepadu v derzhavi Seldzhukidiv pomitno priskorilis 1 2 Centralna vlada vtrachala svij avtoritet sho odrazu virazilos u poyavi samozvancya yakij progolosiv sebe sinom pokijnogo sultana Ala ad Dina Kej Kubada I Iz 20 tisyachami svoyih pribichnikiv samozvanec virushiv do Kilikiyi prote buv rozbitij Kostyantinom bratom carya Hetuma I shoplenij ta povishenij v Alajyi Inshim naslidkom mongolskogo nastupu stav rozlad silskogo gospodarstva polya buli zakinuti a v krayini nastav golod Natovpi bizhenciv linuli do zahidnih kordoniv sultanatu 5 Politichna kriza poglibilas pislya smerti Kej Hosrova II naprikinci 1245 roku Tri jogo malolitnih sina progolosheni spivpravitelyami stali faktichno marionetkami v rukah riznih pridvornih ugrupovan Mongoli diyuchi v dusi politiki Rozdilyaj ta panuj umilo vikoristovuvali borotbu cih ugrupovan dlya posilennya svoyeyi vladi v regioni Do kincya XIII stolittya ci obstavini prizveli do povnogo rozvalu Konijskogo sultanatu Primitki Redaguvati a b v g d e Yeremyeyev D Ye Mejyer M S Derzhava Seldzhukidiv Maloyi Aziyi v pershij polovini XIII stolittya Istoriya Turechchini v serednovichchi ta novomu chasi navchalnij posibnik M 1992 S 77 a b v g d The Cambridge History of Islam Cambridge University Press 1977 S 249 a b v Novichev Istoriya Turechchini L Leningradskij universitet 1963 T 1 Doba feodalizmu XI XVIII stolittya S 19 Chikovani Yu Rid abhazkih knyaziv Shervashidze istorichno genealogichne doslidzhennya Tbilisi Universal 2007 S 10 a b v Gordlevskij V Derzhava Seldzhukidiv Maloyi Aziyi Obrani tvori M 1960 T 1 Istorichni praci S 63 64 a b Uspenskij F I Istoriya Vizantijskoyi imperiyi T 5 Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2013 Zhavoronkov P I Nikejska imperiya ta Shid Stosunki z Ikonijskim sultanatom tataro mongolami ta Kilikijskoyu Virmeniyeyu u 40 50 ih rokah XIII st Vizantijskij vremennik 1978 39 S 94 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2012 Procitovano 2013 04 30 Giljom de Rubruk Podorozh do shidnih krayin Gl 52 Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2013 a b v Istoriya mongoliv inoka Magakiyi XIII stolittya M 1871 S 15 16 Bejsembiyev T K Odnoborstvo sultana z imperatorom opovidannya Georgiya Akropolita u svitli seldzhuckih hronik Rusistika v Kazahstani Problemi tradiciyi perspektivi Almati Kazahskij derzhavnij universitet 1999 S 56 a b Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi M 1976 S 177 Anooshahr A The Ghazi Sultans and the Frontiers of Islam Taylor amp Francis 2009 S 116 117 a b Rajs T Seldzhuki Kochivniki zavojovniki Maloyi Aziyi M 2004 S 73 Kolbas J The Mongols in Iran Chingiz Khan to Uljaytu 1220 1309 Routledge 2006 S 121 122 ISBN 0700706674 Dzherela RedaguvatiIstoriya mongoliv chencya Magakiyi XIII stolittya M 1871 Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi M Nauka 1976 Gordlevskij V O Derzhava Seldzhukidiv Maloyi Aziyi Obrani tvori M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1960 T 1 Istorichni praci Yeremyeyev D Ye Mejyer M S Derzhava Seldzhukidiv Maloyi Aziyi v pershij polovini XIII stolittya Istoriya Turechchini v serednovichchi ta novomu chasi navchalnij posibnik M MDU 1992 248 s ISBN 5 211 02201 7 Rajs T Seldzhuki Kochivniki zavojovniki Maloyi Aziyi M ZAO Centrpoligraf 2004 238 s ISBN 5 9524 0949 0 Anooshahr A The Ghazi Sultans and the Frontiers of Islam Taylor amp Francis 2009 196 s ISBN 0415463602 The Cambridge History of Islam Cambridge University Press 1977 544 s ISBN 0521291356 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pid Kese dagom amp oldid 37848925