Битва на Сабісі — битва між племенами белгів під проводом Бодуогната і вісьмома римськими легіонами Гая Юлія Цезаря, що відбулося в 57 році до н. е. на річці Сабіс.
| Битва на Сабісі | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Галльська війна | ||||||
| Координати: 50°14′00″ пн. ш. 3°26′30″ сх. д. / 50.23333333336077544117870275° пн. ш. 3.44166666669447796° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Римська республіка | Гальські племена: Нервії Атребати Віромандуї | |||||
| Командувачі | ||||||
| Юлій Цезар | Бодуогнат | |||||
| Військові сили | ||||||
| 8 легіонів та допоміжні війська (40 000 чоловік) | 85 000 чоловік | |||||
| Втрати | ||||||
| 2 500 | 60 000 |
Передісторія ред.
Після битви на Аксоні Цезар рушив на столицю суессіонів Новіодун. Захисники міста були вражені облоговими вежами римлян і здали місто без бою. Також без опору римляни зайняли головне місто белловаки Братустаній. Після цього Цезар повернув в землі нервів і зупинився в 10 милях від річки Сабіс, де розбив табір. За річкою розташувалися нерви і сусідні племена атребати і віромандуї, також вони очікували підкріплення від племені адуатуків.
Хід битви ред.
Так як Цезар наближався до ворога, то вперед він вислав кінноту, слідом він вів шість легіонів (VII, VIII, IX, X, XI і XII). Замикали колону XIII і XIV легіони, які прикривали обоз, що їхав попереду них.
Нерви під командуванням Бодуогната, а також віромандуї і атребати, засіли в гущавині дерев в 200 футів від східного берега. На відкритому просторі між берегом і лісом вони виставили кілька кінних постів.
Римські вершники разом зі стрілками і пращниками перейшли через річку і зав'язали бій з кіннотою белгів. Белги то відступали до лісу, то знову нападали. Однак, як тільки вони помітили обоз, вони всією масою вискочили з лісу, зім'яли римську кінноту, перейшли річку і напали на облаштований табір римлян. Белги застали їх зненацька, але, незважаючи на це, римляни встигли вишикуватися в бойовий порядок.
На лівому фланзі римлян X і IX легіони боролися проти атребатів. Римлянам вдалося збити противника в річку, після чого вони почали переслідування і багатьох переправлених на інший берег атребатів перебили. Однак самі легіони не стали форсувати річку, чим скористалися белги. Вони повернули на римлян, відновили бій, але були звернені у втечу.
У центрі XI і VIII легіони боролися проти віромандуїв. Римлянам вдалося їх збити з височини, після чого бій продовжився біля берега річки. Але внаслідок цього майже весь римський табір по фронту і на лівому фланзі був голий, тільки на правому фланзі стояли XII і VII легіони. Цим скористалися нерви, які кинулися до цього пункту. Частина з них стала обходити легіони з незахищеного боку, а інша рушила на табір. Не маючи можливості перегрупуватися, римляни могли тільки утримувати свої позиції. Через військових трибунів Цезар наказав легіонам з'єднатися, зробити поворот і перейти в наступ. Тим часом XIII і XIV легіони, що прикривали обоз, при звістці про битву прискореним маршем попрямували туди.
На лівому фланзі X легіон форсував річку і захопив табір белгів. Тим часом нерви увірвалися в табір римлян. Побачивши це з пагорба, Тит Лабієн послав на допомогу X легіон. З його приходом ситуація повністю змінилася. Римляни перейшли в наступ і майже повністю перебили всіх нервів.
Підкріплення від адуатуків нерви так і не дочекалися. Дізнавшись про перемогу римлян, адуатуки повернулись в свої землі. Незабаром вони також були підкорені Цезарем.
Наслідки ред.
Перемога в битві дозволила Цезарю підкорити племена белгів і встановити контроль над їхніми землями.
Примітки ред.
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 12: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 13: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 16: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 19: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 18: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 28: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 30-33: текст латинською