Олекса́ндр Па́влович Бистру́шкін (*1 січня 1949, Галич, Івано-Франківська область) — український актор театру та кіно, поет, державний діяч. Народний артист України (2001), член Національної комісії ЮНЕСКО, Національної спілки театральних діячів, Національної спілки кінематографістів, автор численних збірок поезій.
| Биструшкін Олександр Павлович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1 січня 1949 (74 роки) Галич, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | актор |
| Роки діяльності | 1969 — тепер. час |
| Діти | Биструшкін Ярослав Олександровичd |
| IMDb | nm1250830 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Освіта ред.
Закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого
Кар'єра ред.
1970–1993 — актор Київського драматичного театру імені Івана Франка.
1993–2006 — очолював Головне управління культури Київської міськдержадміністрації. Результат діяльності:
- проектування Державного театру ляльок,
- створення Театру на Подолі,
- створення Молодіжного театру на Троєщині,
- створення Центру творчості «Натхнення», базового для Всеукраїнської академії танцю,
- створення музею «Повернута спадщина»,
- створення музичної школи Стефана Турчака в Шевченківському районі столиці,
- створення Київської дитячої академії мистецтв.
Засновані й діють
- Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря,
- Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця,
- хоровий фестиваль «Золотоверхий Київ»,
- «Київ травневий — театральний»,
- фестиваль споріднених міст,
- музичний молодіжний фестиваль «Чайка».
Запрацювали
- Державний музей книги і друкарства,
- Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
- багато інших культурно-мистецьких проектів, що підтримують нашу духовність.
2007–2010 — керівник Головної служби гуманітарної політики та з питань збереження національного культурного надбання Секретаріату Президента України.
Творчість ред.
З 1970 в Київському драматичному театрі імені Івана Франка упродовж кількох десятиліть акторської праці створив близько 50 сценічних образів.
Зіграв понад 20 ролей у кіно.
2010 — у рамках проекту «Твої сини, Україно, — твій біль, твоя слава» записав аудіокниги з творами Т.Шевченка, І.Франка, В.Стуса., П.Тичини.
2012 — створив «Аудіоантологію української поезії» (9 дисків, 10 годин запису, 13 поетів, наклад — 1000 примірників). «Аудіоантологію української поезії» Спілкою звукорежисерів України було висунуто на здобуття Національної премії України імені Тарас Шевченка.
Родина ред.
- Син - Биструшкін Ярослав Олександрович - громадський діяч.
Фільмографія ред.
- 1990 — Війна на західному напрямку
- 1995 — Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені
- 1996 — Операція «Контракт»
- 2002 — Чорна рада
Відзнаки ред.
Примітки ред.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 8 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 29 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 29 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
Джерела ред.
- Біографія – Енциклопедія сучасної України [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Алла Підлужна. Озирнутися в радості…. — Київ : «АВІАЗ», 2015. — 136 с. — ISBN 978-966-8936-96-8.
Посилання ред.
- Биструшкін Олександр Павлович на сайті IMDb (англ.)
- Биструшкін Олександр Павлович на сайті All Movie Guide (англ.)
- Биструшкін Олександр Павлович [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Kinopoisk