www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бершов Сергій Ігорович Сергі й І горович Бе ршов нар 31 березня 1947 19470331 с Біла Глина відомий радянський і українсь

Бершов Сергій Ігорович

Сергі́й І́горович Бе́ршов (нар. 31 березня 1947(19470331), с. Біла Глина) — відомий радянський і український альпініст. Майстер спорту зі скелелазіння (1971), майстер спорту з альпінізму (1973), «Заслужений майстер спорту СРСР» та «Майстер спорту міжнародного класу» (1982), член клубу «Сніжний Барс» (1988), «Заслужений тренер України» (1990), інструктор-методист 2-ї категорії. Багаторазовий чемпіон СРСР та України. Доцент Харківської державної академії фізичної культури.

Сергій Ігорович Бершов
Народився 31 березня 1947(1947-03-31) (76 років)
с. Біла Глина, Верхотурський р-н, Свердловська область, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Місце проживання Харків
Діяльність альпініст
Alma mater Національний університет фізичного виховання і спорту України
У шлюбі з Бершова Тетяна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Заслужений майстер спорту СРСР
Сайт ntu.edu.ua/ukraine/kultura/turizm/bershov_ukr.htm/

Біографія Редагувати

Сергій Бершов народився 31 березня 1947 року в селі Біла Глина, Свердловської області, в РСФСР, дитинство провів у місті Мерефа, Харківської області. В дитинстві у нього були проблеми із серцем, і лікарі заборонили йому займатися спортом. Однак Сергій учинив по-своєму і став активним спортсменом, через десять років лікарі не знайшли у нього жодних проблем із серцем.[джерело?]

Бершов працював слюсарем, електромонтером, маляром-висотником. В альпінізм прийшов у 1965 році, завдяки своєму першому тренеру, відомому харківському альпіністові Володимиру Йосиповичу «Вилу» Поберезовському. Перше сходження здійснив на Кавказі у 1965 році на Віа-тау (3820 м).

Сергій Бершов у 1969 році закінчив Харківську міську школу інструкторів з альпінізму. Багато років працював інструктором в альптаборі Кавказу, тренером в експедиціях і при підготовці команд до чемпіонатів Радянського Союзу та України. Сергій активно займався скелелазінням, яке в той час тільки почало розвиватися в СРСР. Незважаючи на відсутність спеціалізованих скеледромів, тренування харківських скелелазів відбувалися на старих цегляних стінах, а також на скелях в Криму. Бершов п'ятнадцять разів вигравав змагання зі скелелазіння в СРСР, шість разів ставав чемпіоном і призером міжнародних змагань. Тричі був чемпіоном СРСР з альпінізму 1973, 1974, 1986) в технічному і скельному класах, вісім разів — призером чемпіонату СРСР. За час занять альпінізмом зробив більше ста сходжень 5Б і 6Б категорій складності, у тому числі 22 першопроходження і першосходження на вершини гір. Відпрацював у горах як інструктор чи тренер 1600 днів. У 1975 році став одним з перших радянських альпіністів, що піднявся на скелі Йосеміті. Йшов першим під час першого радянського проходження маршруту «Салате» на скелях Ель-Капітан.

Тричі скорений Еверест

Як старший тренер брав участь у підготовці п'яти Гімалайських експедицій. Більш як 20 разів піднімався на «семитисячники» Радянського Союзу, 12 раз на сім «восьмитисячників» в Гімалаях. У складі збірних команд здійснив складні сходження в горах Швейцарії, Італії, США, Франції, ФРН, Непалу, Японії. З 1981 року — член штатної команди альпіністів Спорткомітету СРСР, після розпаду Радянського Союзу — член штатної команди альпіністів України і одночасно — її тренер. У 1982 році Бершов взяв участь у першій радянській експедиції на Еверест. Вночі 4 травня 1982 року в зв'язці із Михайлом Туркевичем вперше піднявся на найвищу вершину. За підсумками роботи першої радянської гімалайської експедиції йому, як і іншим членам команди, було присвоєно звання Заслужений майстер спорту і Майстер спорту міжнародного класу.

Після закінчення в 1984 році Київського інституту фізкультури працював інструктором обласного спортивного комітету. Потім викладачем Харківського інституту фізкультури. Сергій Бершов став дуже відомим скелелазом, альпіністом і лижником завдяки своїй неймовірній витривалості.

У 1989 році бере участь в гімалайській радянській експедиції — траверс-сходження на всі чотири вершини Канченджанги. 14 квітня 1989 року здійснює сходження на Канченджангу Південну (8491м) — першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. 1 травня 1989 року здійснює траверс-першопроходження Канченджанга Ялунг-Канг (8505м) — Канченджанга Головна (8586м) — Канченджанга Середня (8478м) — Канченджанга Південна (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Сергій Бершов був нагороджений орденом «Дружби народів».

Лхоцзе Редагувати

Неприступна Лхоцзе

16 жовтня 1990 року у зв'язці з Володимиром Каратаєвим здійснює у важких погодних умовах першопроходження Південної стіни Лхоцзе (8516 м), яку безуспішно намагалися пройти багато визначних альпіністів світу. Від неї тричі відступав легендарний італійський альпініст Райнхольд Месснер. Звідси, за рік до цього, у 1989 році зірвався у прірву з висоти 8350 метрів знаменитий польський альпініст Єжи Кукучка, (альпіністи знайшли на стіні вбиті у скелю альпіністські крюки й обірване мотуззя). Сходження Бершова — Каратаєва стало одним із найвищих спортивних досягнень світового альпінізму. Сильні снігопади, лавини і холод сильно перешкоджали експедиції. Сергій Бершов і його напарник знаходилися без кисню чотири дні на висоті 8000 метрів, вичікуючи настання хорошої погоди. Альпіністам це сходження далося дуже важко. Без допомоги товаришів по групі, Туркевича і Копійки, Каратаєву було б проблематично спуститися вниз. Райнхольд Месснер назвав це сходження «сходженням XXI століття». Сходження по цьому маршруту більше ніким не було повторене. Після цього сходження Володимир Каратаєв в результаті сильного обмороження, втратив всі пальці на руках і ногах.

Аннапурна Редагувати

Небезпечна Аннапурна

20 листопада 1996 року у зв'язці із Ігорем Свергуном сходить на найнебезпечнішу для сходження вершину Землі — Аннапурну (8091 м) — по Південній стіні, за маршрутом Бонінгтона. 31 липня 1997 року здійснює сходження на Нанга Парбат (8125 м), за маршрутом Кінґстофера, у двійці із відомим українським альпіністом, невизнаним членом клубу «Восьмитисячників», Владиславом Терзиулом.

1 травня 1998 року здійснює сходження на Шишабангма Центральна (8013м), за класичним маршрутом, в альпійському стилі, із А.Боковим і І.Свергуном.

8 травня 1999 року в 4-00 ранку Сергій Бершов у складі третьої групи, разом з Ігорем Свергуном та Миколою Горюновим піднялися на Північне сідло — 7050 м, у складі експедиції «Еверест-99». З висоти 7800 м підключився до спуску осліплого участника експедиції Володимира Горбача.

17 травня 2000 року — повторює сходження на Еверест з експедицією краснодарських альпіністів як тренер-консультанат. Гімалайський досвід сприяв тому, що весь склад експедиції — 12 осіб досягли вершини.

2003 рік — сходження на Деналі (6168 м) в Кордильєрах (найвища вершина Північної Америки); 2004 рік — Чо-Ойю (8201 м); 2005 рік — третє сходження на Еверест (8848 м) з І. Свергуном; 2007 рік — Хідден-пік (до висоти 7800 м); 2008 рік — Броуд-пік (до висоти 7300 м).

Сергій багато раз брав участь у рятувальних роботах: на Ушбі (4690 м), Ельбрусі (5642 м), піку Вільної Іспанії (4200 м), Міжіргі (5025 м), Чатин-Тау (4411 м), піку Клари Цеткін (6641 м), піку Комунізму (7495 м), Хан-Тенгрі (6995 м), Нанга Парбат (8125 м) і на Евересті (8848 м).

Сергій Бершов 12 років брав участь в складних висотних роботах на ретрансляторах і в будівництві (Промисловий альпінізм). Автор газетних і журнальних публікацій, ним написані у співавторстві із журналісткою Олександрою Порохонею дві книги — «Кроки по вертикалі» (1985) і «Нехай обійдуть тебе лавини» (1992).

Нагороди Редагувати

За досягнення в альпінізмі нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1982), Дружби народів (1989), «За заслуги» III ступеня, «За мужність» II ступеня (1999). У 1989 році удостоєний Почесного знаку ЦК ВЛКСМ «Спортивна доблесть». Нагороджений Срібною медаллю «За заслуги у розвитку Кубані». У 2004 році удостоєний звання «Почесний громадянин міста Харкова».

Гімалайські сходження Редагувати

Сергій Бершов підкорив сім «восьмитисячників» в Гімалаях, при чому на Еверест піднявся три рази за різними маршрутами і підкорив чотири «восьмитисячники» масиву Канченджанга

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Status QUO. Бершов Сергій Ігорович [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. - Підкорення Джомолунгми с. 269—270.
  3. Перший із списку «Восьмитисячників»
  4. Другий із списку «Восьмитисячників»
  5. . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019. 
  7. Бершов Сергій Ігорович[недоступне посилання з червня 2019]
  8. . Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sergi j I gorovich Be rshov nar 31 bereznya 1947 19470331 s Bila Glina vidomij radyanskij i ukrayinskij alpinist Majster sportu zi skelelazinnya 1971 majster sportu z alpinizmu 1973 Zasluzhenij majster sportu SRSR ta Majster sportu mizhnarodnogo klasu 1982 chlen klubu Snizhnij Bars 1988 Zasluzhenij trener Ukrayini 1990 instruktor metodist 2 yi kategoriyi Bagatorazovij chempion SRSR ta Ukrayini Docent Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi fizichnoyi kulturi Sergij Igorovich BershovNarodivsya 31 bereznya 1947 1947 03 31 76 rokiv s Bila Glina Verhoturskij r n Sverdlovska oblast SRSRGromadyanstvo SRSR UkrayinaMisce prozhivannya HarkivDiyalnist alpinistAlma mater Nacionalnij universitet fizichnogo vihovannya i sportu UkrayiniU shlyubi z Bershova TetyanaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya Orden Za muzhnist II stupenyaZasluzhenij majster sportu SRSRSajt ntu edu ua ukraine kultura turizm bershov ukr htm Zmist 1 Biografiya 1 1 Lhocze 1 2 Annapurna 2 Nagorodi 3 Gimalajski shodzhennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiSergij Bershov narodivsya 31 bereznya 1947 roku v seli Bila Glina Sverdlovskoyi oblasti v RSFSR ditinstvo proviv u misti Merefa Harkivskoyi oblasti V ditinstvi u nogo buli problemi iz sercem i likari zaboronili jomu zajmatisya sportom Odnak Sergij uchiniv po svoyemu i stav aktivnim sportsmenom cherez desyat rokiv likari ne znajshli u nogo zhodnih problem iz sercem dzherelo Bershov pracyuvav slyusarem elektromonterom malyarom visotnikom V alpinizm prijshov u 1965 roci zavdyaki svoyemu pershomu treneru vidomomu harkivskomu alpinistovi Volodimiru Josipovichu Vilu Poberezovskomu Pershe shodzhennya zdijsniv na Kavkazi u 1965 roci na Via tau 3820 m Sergij Bershov u 1969 roci zakinchiv Harkivsku misku shkolu instruktoriv z alpinizmu Bagato rokiv pracyuvav instruktorom v alptabori Kavkazu trenerom v ekspediciyah i pri pidgotovci komand do chempionativ Radyanskogo Soyuzu ta Ukrayini Sergij aktivno zajmavsya skelelazinnyam yake v toj chas tilki pochalo rozvivatisya v SRSR Nezvazhayuchi na vidsutnist specializovanih skeledromiv trenuvannya harkivskih skelelaziv vidbuvalisya na starih ceglyanih stinah a takozh na skelyah v Krimu Bershov p yatnadcyat raziv vigravav zmagannya zi skelelazinnya v SRSR shist raziv stavav chempionom i prizerom mizhnarodnih zmagan Trichi buv chempionom SRSR z alpinizmu 1973 1974 1986 v tehnichnomu i skelnomu klasah visim raziv prizerom chempionatu SRSR Za chas zanyat alpinizmom zrobiv bilshe sta shodzhen 5B i 6B kategorij skladnosti u tomu chisli 22 pershoprohodzhennya i pershoshodzhennya na vershini gir Vidpracyuvav u gorah yak instruktor chi trener 1600 dniv U 1975 roci stav odnim z pershih radyanskih alpinistiv sho pidnyavsya na skeli Josemiti Jshov pershim pid chas pershogo radyanskogo prohodzhennya marshrutu Salate na skelyah El Kapitan nbsp Trichi skorenij EverestYak starshij trener brav uchast u pidgotovci p yati Gimalajskih ekspedicij Bilsh yak 20 raziv pidnimavsya na semitisyachniki Radyanskogo Soyuzu 12 raz na sim vosmitisyachnikiv v Gimalayah 1 U skladi zbirnih komand zdijsniv skladni shodzhennya v gorah Shvejcariyi Italiyi SShA Franciyi FRN Nepalu Yaponiyi Z 1981 roku chlen shtatnoyi komandi alpinistiv Sportkomitetu SRSR pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu chlen shtatnoyi komandi alpinistiv Ukrayini i odnochasno yiyi trener U 1982 roci Bershov vzyav uchast u pershij radyanskij ekspediciyi na Everest Vnochi 4 travnya 1982 roku v zv yazci iz Mihajlom Turkevichem vpershe pidnyavsya na najvishu vershinu 2 Za pidsumkami roboti pershoyi radyanskoyi gimalajskoyi ekspediciyi jomu yak i inshim chlenam komandi bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenij majster sportu i Majster sportu mizhnarodnogo klasu Pislya zakinchennya v 1984 roci Kiyivskogo institutu fizkulturi 1 pracyuvav instruktorom oblasnogo sportivnogo komitetu Potim vikladachem Harkivskogo institutu fizkulturi Sergij Bershov stav duzhe vidomim skelelazom alpinistom i lizhnikom zavdyaki svoyij nejmovirnij vitrivalosti U 1989 roci bere uchast v gimalajskij radyanskij ekspediciyi travers shodzhennya na vsi chotiri vershini Kanchendzhangi 14 kvitnya 1989 roku zdijsnyuye shodzhennya na Kanchendzhangu Pivdennu 8491m pershoprohodzhennya v ramkah pidgotovki traversu vsogo masivu 1 travnya 1989 roku zdijsnyuye travers pershoprohodzhennya Kanchendzhanga Yalung Kang 8505m Kanchendzhanga Golovna 8586m Kanchendzhanga Serednya 8478m Kanchendzhanga Pivdenna 8491m Cej travers buv projdenij za odin den Za muzhnist i geroyizm pri pidkorenni Kanchendzhangi Sergij Bershov buv nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv Lhocze Redaguvati nbsp Nepristupna Lhocze16 zhovtnya 1990 roku u zv yazci z Volodimirom Karatayevim zdijsnyuye u vazhkih pogodnih umovah pershoprohodzhennya Pivdennoyi stini Lhocze 8516 m yaku bezuspishno namagalisya projti bagato viznachnih alpinistiv svitu Vid neyi trichi vidstupav legendarnij italijskij alpinist Rajnhold Messner 3 Zvidsi za rik do cogo u 1989 roci zirvavsya u prirvu z visoti 8350 metriv znamenitij polskij alpinist Yezhi Kukuchka 4 alpinisti znajshli na stini vbiti u skelyu alpinistski kryuki j obirvane motuzzya Shodzhennya Bershova Karatayeva stalo odnim iz najvishih sportivnih dosyagnen svitovogo alpinizmu Silni snigopadi lavini i holod silno pereshkodzhali ekspediciyi Sergij Bershov i jogo naparnik znahodilisya bez kisnyu chotiri dni na visoti 8000 metriv vichikuyuchi nastannya horoshoyi pogodi Alpinistam ce shodzhennya dalosya duzhe vazhko Bez dopomogi tovarishiv po grupi Turkevicha i Kopijki Karatayevu bulo b problematichno spustitisya vniz Rajnhold Messner nazvav ce shodzhennya shodzhennyam XXI stolittya 5 Shodzhennya po comu marshrutu bilshe nikim ne bulo povtorene Pislya cogo shodzhennya Volodimir Karatayev v rezultati silnogo obmorozhennya vtrativ vsi palci na rukah i nogah Annapurna Redaguvati nbsp Nebezpechna Annapurna20 listopada 1996 roku u zv yazci iz Igorem Svergunom shodit na najnebezpechnishu dlya shodzhennya vershinu Zemli Annapurnu 8091 m po Pivdennij stini za marshrutom Boningtona 31 lipnya 1997 roku zdijsnyuye shodzhennya na Nanga Parbat 8125 m za marshrutom Kingstofera u dvijci iz vidomim ukrayinskim alpinistom neviznanim chlenom klubu Vosmitisyachnikiv Vladislavom Terziulom 1 travnya 1998 roku zdijsnyuye shodzhennya na Shishabangma Centralna 8013m za klasichnim marshrutom v alpijskomu stili iz A Bokovim i I Svergunom 8 travnya 1999 roku v 4 00 ranku Sergij Bershov u skladi tretoyi grupi razom z Igorem Svergunom ta Mikoloyu Goryunovim pidnyalisya na Pivnichne sidlo 7050 m u skladi ekspediciyi Everest 99 Z visoti 7800 m pidklyuchivsya do spusku osliplogo uchastnika ekspediciyi Volodimira Gorbacha 6 17 travnya 2000 roku povtoryuye shodzhennya na Everest z ekspediciyeyu krasnodarskih alpinistiv yak trener konsultanat Gimalajskij dosvid spriyav tomu sho ves sklad ekspediciyi 12 osib dosyagli vershini 2003 rik shodzhennya na Denali 6168 m v Kordilyerah najvisha vershina Pivnichnoyi Ameriki 2004 rik Cho Ojyu 8201 m 2005 rik tretye shodzhennya na Everest 8848 m z I Svergunom 2007 rik Hidden pik do visoti 7800 m 2008 rik Broud pik do visoti 7300 m Sergij bagato raz brav uchast u ryatuvalnih robotah na Ushbi 4690 m Elbrusi 5642 m piku Vilnoyi Ispaniyi 4200 m Mizhirgi 5025 m Chatin Tau 4411 m piku Klari Cetkin 6641 m piku Komunizmu 7495 m Han Tengri 6995 m Nanga Parbat 8125 m i na Everesti 8848 m Sergij Bershov 12 rokiv brav uchast v skladnih visotnih robotah na retranslyatorah i v budivnictvi Promislovij alpinizm Avtor gazetnih i zhurnalnih publikacij nim napisani u spivavtorstvi iz zhurnalistkoyu Oleksandroyu Porohoneyu dvi knigi Kroki po vertikali 1985 i Nehaj obijdut tebe lavini 1992 Nagorodi RedaguvatiZa dosyagnennya v alpinizmi nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1982 Druzhbi narodiv 1989 Za zaslugi III stupenya Za muzhnist II stupenya 1999 U 1989 roci udostoyenij Pochesnogo znaku CK VLKSM Sportivna doblest Nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za zaslugi u rozvitku Kubani U 2004 roci udostoyenij zvannya Pochesnij gromadyanin mista Harkova Gimalajski shodzhennya RedaguvatiSergij Bershov pidkoriv sim vosmitisyachnikiv v Gimalayah pri chomu na Everest pidnyavsya tri razi za riznimi marshrutami i pidkoriv chotiri vosmitisyachniki masivu Kanchendzhanga 7 8 04 05 1982 Everest 8848 m pershoprohodzhennya Pivdenno Zahidnoyi stini 14 04 1989 Kanchendzhanga Pivdenna 8491 m pershoprohodzhennya v ramkah pidgotovki traversu masivu 01 05 1989 Kanchendzhanga Yalung Kang 8505 m Kanchendzhanga Golovna 8586 m Kanchendzhanga Centralna 8482 m Kanchendzhanga Pivdenna 8494 m travers pershoprohodzhennya za odin den 16 10 1990 Lhocze 8516 m pershoprohodzhennya pivdennoyi stini 06 05 1991 travers vosmitisyachnika Manaslu 8156m u ramkah Pershoyi ukrayinskoyi gimalajskoyi ekspediciyi 20 11 1996 Annapurna 8091 m pivdenna stina marshrut Boningtona 31 07 1997 Nanga Parbat 8126 m marshrut Kingstofera u dvijci 01 05 1998 Shishabangma Centralna 8013 m klasichnij marshrut v alpijskomu stili 17 05 2000 Everest 8848 m pivnichno shidnij grebin 2004 rik Cho Ojyu 8201 m 29 05 2005 Everest 8848 m tretye shodzhennya Div takozh RedaguvatiPochesnij gromadyanin mista Harkova Terziul Vladislav Oleksandrovich Turkevich Mihajlo Mihajlovich Snizhnij bars titul v alpinizmi Primitki Redaguvati a b Status QUO Bershov Sergij Igorovich Arhivovano 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Kravchuk P A Kniga rekordiv prirodi Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 Pidkorennya Dzhomolungmi s 269 270 Pershij iz spisku Vosmitisyachnikiv Drugij iz spisku Vosmitisyachnikiv Ukrayina Moloda Geroyi nashogo chasu 201 za 28 10 2010 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 Bershov Sergij Igorovich nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ukrayinskij slid na dahu svitu Arhiv originalu za 26 sichnya 2012 Procitovano 13 kvitnya 2012 Posilannya RedaguvatiBershov Sergij Igorovich Biografiya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ukrayinskij slid na dahu svitu Harkivskij alpklub Bershov Sergij Igorovich Arhivovano 17 serpnya 2013 u Wayback Machine Bershov S Shagi po vertikali Arhivovano 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Bershov S Parahonya A Da obojdut tebya laviny Kiyiv Zdorovya 1992 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bershov Sergij Igorovich amp oldid 35966757