Бертра́н Бонелло́ (фр. Bertrand Bonello, 11 вересня 1968, Ніцца) — французький кінорежисер, сценарист, кінопродюсер та композитор.
Бертран Бонелло | |
---|---|
Bertrand Bonello | |
Б. Бонелло у 2015 р. | |
Дата народження | 11 вересня 1968 (55 років) |
Місце народження | Ніцца, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | режисер, сценарист, продюсер, композитор |
Роки активності | 1996 — наш час |
Член у | Collectif 50/50d |
IMDb | ID 0094274 |
Нагороди та премії | |
| |
«Приз ФІПРЕССІ» (Каннський кінофестиваль, 2015) | |
Бертран Бонелло у Вікісховищі |
Біографія ред.
Бертран Бонелло народився 11 вересня 1968 року у Ніцці. Здобувши класичну музичну освіту, Бонелло грав у рок-групі, працював з Кароль Лор, Франсуазою Арді, Елліоттом Мерфі. Писав музику для короткометражних фільмів і рекламних роликів. З 1991 року живе між Парижем і Монреалем.. У 1996 році Бонелло зняв свій перший короткометражний фільм, а в 1998 році — перший повнометражний фільм («Щось органічне»).
Бонелло став відомим, коли у 2001 році поставив драму «Порнограф», що отримала приз ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі. У 2003 році режисер зняв картину «Тірезія», що стала номінантом на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю.
Бонелло також володіє продюсерською компанією My New Picture, яка випускає всі його фільми, починаючи з «На війні» 2008 року.
Драма Бертрана Бонелло «Будинок терпимості» («Аполлоніда»), та, що розповідає про паризький публічний будинок, що доживає останні дні, стала номінантом на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю у 2011 році.
У 2014 році режисер представив на кінофестивалі у Каннах свою нову стрічку «Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є». Хроніка десятирічного періоду з життя Іва Сен-Лорана, що одночасно віддає данину його генієві та проливає світло на темні сторони його натури. Картина завоювала премію «Пальмового пса» (Palm Dog) — (Особлива згадка) і стала номінантом «Золотої пальмової гілки».
Бертран Бонелло викладає в одній з найпрестижніших кіношкіл Франції — «La Fémis».
Приватне життя ред.
Бертран Бонелло одружений з кінооператоркою Жозі Дешайє, від шлюбу з якою у нього є донька Анна Мушетт (нар. 24 травня 2003).
Фільмографія ред.
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Примітки | |||
---|---|---|---|---|---|---|
1998 | Щось органічне | Quelque chose d'organique | сценарист, режисер, композитор | |||
2001 | Порнограф | Le pornographe | сценарист, режисер, композитор | |||
2002 | Пригоди Джеймса і Девіда | The Adventures of James and David | короткий метр | |||
2003 | Тірезія | Tiresia | сценарист, режисер | |||
2005 | Сінді: Моя лялька | Cindy: The Doll Is Mine | короткий метр | |||
2006 | Моя нова картина | My New Picture | короткий метр | |||
2008 | На війні | De la guerre | сценарист, режисер, продюсер, композитор | |||
2011 | Будинок терпимості | L'Apollonide (Souvenirs de la maison close) | сценарист, режисер, продюсер | |||
2012 | Інгрід Кавен, музика і голос | Ingrid Caven, musique et voix | режисер, продюсер (документальний) | |||
2014 | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Saint Laurent | сценарист, режисер, продюсер | |||
2016 | Ноктюрама | Nocturama | сценарист, режисер, композитор | |||
2019 | Крихітка зомбі | Zombi Child | режисер і сценарист | |||
2023 | Звір | La Bête | режисер і сценарист |
Визнання ред.
У липні 2015 році Бертран Бонелло нагороджений французьким орденом Мистецтв та літератури (Кавалер).
Нагороди та номінації | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
2001 | Каннський кінофестиваль | Приз ФІПРЕССІ | Порнограф | Перемога |
Стокгольмський кінофестиваль | Приз Бронзовий кінь | Номінація | ||
2003 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Тірезія | Номінація |
2011 | Будинок терпимості (Аполлоніда) | Номінація | ||
2012 | Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Номінація | |
Найкращий режисер | Номінація | |||
Найкращий сценарист | Номінація | |||
Премія «Сезар» | Найкраща оригінальна музика | Номінація | ||
2014 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Номінація |
Квір-пальмова гілка | Номінація | |||
Міжнародне товариство кіноманів | Найкращий режисер | Перемога | ||
Приз Луї Деллюка | Найкращий фільм | Номінація | ||
2015 | Премія «Люм'єр» | Найкращий режисер | Номінація | |
Найкращий сценарист (з Тома Бідеґеном) | Номінація | |||
Премія «Сезар» | Найкращий фільм | Номінація | ||
Найкращий режисер | Номінація | |||
2016 | Приз Луї Деллюка | Найкращий фільм | Ноктюрама | Номінація |
2017 | Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Номінація | |
Найкращий режисер | Номінація |
Громадська позиція ред.
У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Примітки ред.
- http://collectif5050.com/les-signataires
- Quandt, James, «Flesh & Blood: Sex and violence in recent French cinema», ArtForum, February 2004 [1] [ 10 серпня 2004 у Wayback Machine.] Access date: July 10, 2008.
- . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 4.04205.
- . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 4.04.2015.
- . Cannes. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 4.04.2015.
- . Cannes. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2014.
- My New Picture. UniFrance. Процитовано 28 серпня 2022.
- My New Picture [FR]. Cineuropa. Процитовано 28 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бертран Бонелло |
- Бертран Бонелло на сайті IMDb (англ.)
- Інтерв'ю з Бертраном Бонелло та Гаспаром Ульелем [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Журнал Cosmopolitan, 16 жовтня 2014(рос.)