Бе́рнгард Ґе́цке (або: Бе́рнгард Гьо́цке, нім. Bernhard Goetzke; 5 червня 1884 — 7 жовтня 1964) — німецький актор епохи німого і звукового кіно. З 1917 по 1954 рік знявся більш ніж у 100 фільмах, серед яких «Втомлена Смерть» (1921), «Доктор Мабузе, гравець» (1922), «Нібелунги» (1924).
| Бернгард Ґецке | |
|---|---|
| Bernhard Goetzke | |
| | |
| Дата народження | 5 червня 1884 |
| Місце народження | Данциг, Німецька імперія |
| Дата смерті | 7 жовтня 1964 (80 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство | Німеччина |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1917—1961 |
| IMDb | ID 0324553 |
| Бернгард Ґецке у Вікісховищі |
Біографія ред.
Бернхард Ґецке народився 5 червня 1884 року в Данцигу. Здобувши акторську освіту, працював у театрах в Хагені, Дюсельдорфі, Дрездені і Берліні.
Почав зніматися в кіно у 1917 році, дебютувавши у фільмі Роберта Віне «Страх» (Furcht), проте найзатребуванішим кінематографом став, починаючи з 1919 року. Його мужня зовнішність, стримана, але виразна міміка і прекрасна здатність скупим жестом передати характер і почуття свого персонажа притягнули до нього увагу видатних німецьких кінорежисерів.
Перші значні ролі Ґецке — йог Рамігані в двосерійному пригодницькому епіку Джое Мая «Індійська гробниця» (Das indische Grabmal, 1921) і титульна роль у філософському експресіоністському фільмі Фріца Ланга «Втомлена Смерть» (Der Müde Tod, 1921). Цей фільм також почав плідну співпрацю Ґецке з Лангом, який зняв його в значних ролях у своїх наступних фільмах «Доктор Мабузе, гравець» (Dr. Mabuse, der Spieler, 1922) в ролі інспектора фон Венка та «Нібелунги» (Die Nibelungen, 1924) в ролі лицаря-барда Фолькера. Заслуговує на увагу також виконання ним ролі інженера Крамера у фільмі Герхарда Лампрехта «Знедолені» (Die Verrufenen, 1925). Ґецке багато знімався в зарубіжних постановках, у тому числі в італійському епіку «Останній день Помпеї» (Gli ultimi giorni di Pompeii, 1926), британському фільмі Альфреда Хічкока «Гірський орел» (1926), у французькому фільмі Анрі Фекура «Монте-Крісто» (Monte Cristo, 1929), радянській екранізації роману Костянтина Федіна «Міста і роки» (Города и годы, 1930).
Останньою головною роллю Гецке стала роль професора Цанге в радянсько-німецькій постановці Григорія Рошаля «Саламандра» (1928).
З появою звукового кіно кінематографічна кар'єра Ґецке пішла на спад, хоча він продовжував регулярно зніматися в ролях другого плану аж до 1944 року, а після цього зрідка з'являвся на екрані до початку 1960-х років. У цей період основну увагу він приділяє роботі в театрі.
Бернгард Ґецке помер у Західному Берліні 7 жовтня 1964 року. У присвяченому йому некролозі зі щорічника «Deutsches Buhnenjahrbuch, 1964» було сказано: «Ґецке з його різкими рисами, високим лобом і пронизливим поглядом, високий і стрункий, був однією з найпомітніших фігур серед акторів німецького німого кіно».
Обрана фільмографія ред.
Всього Ґецке знявся у 138 фільмах
| Рік | Назва українською | Мовою оригіналу | Роль | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1917 | Страх | Furcht | Мансервант | |||
| 1919 | Мадам Дюбаррі | Madame DuBarry | революціонер | |||
| 1919 | Die Pantherbraut | священик | ||||
| 1920 | Нірвана | Nirvana | ||||
| 1921 | Втомлена Смерть | Der müde Tod | Смерть, Ель Мот (садівник), імператорський лучник | |||
| 1921 | Брати Карамазови | Die Brüder Karamasoff | Іван | |||
| 1921 | Таємниця Бомбея | Das Geheimnis von Bombay | індійський авантюрист | |||
| 1921 | Індійська гробниця | Das indische Grabmal zweiter Teil — Der Tiger von Eschnapur | йог Рамігані | |||
| 1922 | Петро Великий | Peter der Große | Олександр Меншиков | |||
| 1922 | Доктор Мабузе, гравець | Dr. Mabuse, der Spieler — Ein Bild der Zeit | інспектор фон Венк | |||
| 1924 | Ночі Декамерона | Decameron Nights | Торелло | |||
| 1924 | Нібелунги | Die Nibelungen: Siegfried | Фолькер | |||
| 1925 | Знедолені | Die Verrufenen | Крамер | |||
| 1926 | Гірський орел | The Mountain Eagle | містер Петтігрю | |||
| 1926 | Останній день Помпеї | Gli ultimi giorni di Pompeii | Арбас | |||
| 1928 | Саламандра | професор Цанге | ||||
| 1929 | Монте-Крісто | Monte Cristo | абат Фаріа | |||
| 1930 | Міста і роки | Города и годы | полковник фон Шонау | |||
| 1930 | Дрейфус | Dreyfus | генерал Пельє | |||
| 1930 | Альрауне | Alraune | доктор Петерсен | |||
| 1931 | 1914 | король Петер | ||||
| 1932 | Распутін, демон жінок | Rasputin, Dämon der Frauen | Лука Ватер | |||
| 1936 | Кур'єр царя | Der Kurier des Zaren / Michel Strogoff | емір Феофар | |||
| 1939 | Роберт Кох, переможець смерті | Robert Koch, der Bekämpfer des Todes | ||||
| 1940 | Єврей Зюсс | Jud Süß | ||||
| 1943 | Парацельс | Paracelsus | ||||
| 1943 | Мюнхгаузен | Münchhausen | Гатті | |||
| 1961 | Єлизавета Англійська | Elisabeth von England | Перший лорд |
Література ред.
- Kay Weniger[de]: Das große Personenlexikon des Films[de]. Die Schauspieler, Regisseure, Kameraleute, Produzenten, Komponisten, Drehbuchautoren, Filmarchitekten, Ausstatter, Kostümbildner, Cutter, Tontechniker, Maskenbildner und Special Effects Designer des 20. Jahrhunderts. Band 3: F — H. John Barry Fitzgerald — Ernst Hofbauer. Schwarzkopf & Schwarzkopf, Berlin 2001, ISBN 3-89602-340-3.(нім.)
Посилання ред.
- DEFA-Sternstunden