www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берлінська телевежа нім Berliner Fernsehturm найвища споруда Німеччини та четверта за висотою в Європі В рік завершення

Берлінська телевежа

Берлінська телевежа (нім. Berliner Fernsehturm) — найвища споруда Німеччини та четверта за висотою в Європі. В рік завершення будівництва берлінська телевежа була другою за висотою телевежею світу. Телевежа в інтернаціональному стилі була збудована в другій половині 1960-х років в центрі Східного Берліна та значно перевищує берлінську радіовежу Західного Берліна. Берлінська телевежа знаходиться в окрузі Берлін-Мітте, неподалік Александерплацу. Телевежу видно здалека, вона є відомим орієнтиром та символом Берліна.

Берлінська телевежа
Berliner Fernsehturm
Інформація
52°31′15″ пн. ш. 13°24′34″ сх. д. / 52.52083333336077686° пн. ш. 13.40944444447177730° сх. д. / 52.52083333336077686; 13.40944444447177730Координати: 52°31′15″ пн. ш. 13°24′34″ сх. д. / 52.52083333336077686° пн. ш. 13.40944444447177730° сх. д. / 52.52083333336077686; 13.40944444447177730
Розташування  Німеччина, Берлін
Країна  Німеччина
Статус збудовано
Завершено 1965-1969
Відкрито 3 жовтня 1969
Використання телекомунікації
Висота
Антена/Шпиль 368,03 м
Інше
Архітектор Hermann Henselmann, Jörg Streitparth, Fritz Dieter, Günter Franke, Werner Ahrendt
Власник Deutsche Funkturm GmbH
Сайт tv-turm.de
 Берлінська телевежа у Вікісховищі

Крім випромінювання радіо- та телепрограм, споруда слугує оглядовою вежею та належить до найулюбленіших туристичних пам'яток Німеччини. Щорічно берлінську телевежу відвідує близько 1,2 млн осіб. З 1979 р. берлінська телевежа є пам'ятником архітектури.

Завдяки своєму розташуванню поблизу Александерплац вежу часто називають Алекс-Турм (нім. Alex-Turm).

Історія Редагувати

Передумови Редагувати

На міжнародній радіочастотній конференції в Стокгольмі в 1952 р., яка координувала розподіл частот в Європі, для НДР, яка тоді не була визнана більшістю країн, було виділено лише два частотних діапазони для телебачення: частота 41,75 МГц в діапазоні I, яка була схильна до радіозавад та частоти 208–216 МГц в діапазоні III.

В цих умовах регіон Берліна не міг бути обладнаний багатьма невеликими телепередавачами таким чином, щоб уникнути накладання та завад або прогалин в прийомі телебачення. Таким чином, для повноцінного покриття без прогалин та завад був потрібен потужний передавач в якомога вищому місці. В 1950-х рр. в Берліні були в наявності лише малопотужні допоміжні телепередавачі.

Невдалі проєкти Редагувати

В 1952 р. поштове відомство НДР Deutsche Post почало планування телевежі в Берліні. Спочатку для телевежі було вибрано місце на пагорбах Мюггельберге в південно-східній частині міста. В 1954 р. була виділена земельна ділянка. Висота телевежі за проєктом становила 130 м. Телевежа повинна була бути відкритою для відвідувачів, на висоті 70 м планувалися два оглядових майданчика. Будівництву було призначено кодове ім'я «F4», фінансування у розмірі 8,714 млн. марок НДР було включене в річні плани народного господарства 1954–1957 рр.

13 грудня 1955 р. будівництво було терміново зупинене. Як виявилось, телевежа лежала в коридорі заходу на посадку аеропорту Берлін-Шенефельд, який знаходиться на відстані 8 км від місця будівництва.

Під час будівництва, 21 травня 1968 року

Після невдачі проєкту «F4» почалися пошуки нового місця для телевежі. Багато ділянок поза містом були відкинуті як такі, що заважали польотам літаків або унеможливлювали встановлення радіорелейного зв'язку. В 1957/58 р. архітектори Ґерхард Фрост та Вальдемар Альдер запропонували проєкт телевежі в самому місті, на території народного парка Фрідріхсхаін. Були розглянуті також 4 ділянки навколо парку. Лише 24 липня 1960 р. вибране місце отримало позитивний відгук. Державна планова комісія ще через декілька днів створила фінансові передумови для будівництва. За планом, телевежа в Фрідріхсхаіні повинна була бути збудованою до 1964 р. Вартість будівництва в 1960 р. планувалась у сумі 20  млн. марок НДР, була скоригована 5 травня 1961 р. до 29,322 млн марок, а в січні 1962 р. виросла до 30,7 млн марок.

Але тяжка фінансова криза, викликана, крім іншого, коштами на будівництво берлінського муру, примусила уряд навесні 1962 р. передчасно скасувати виконання семирічного плану. Проєкт телевежі став жертвою необхідної економії, 26 травня 1962 р. східно-берлінський магістрат вирішив скасувати проєкт.

Скасування проєкту стало тяжким ударом для міністерства пошти та загрожувало виконанню інших проєктів телевеж. Незважаючи на закінчення проєкту та брак коштів, були виконані розвідувальні буріння та будівельні підприємства отримали замовлення. Були відселені жителі з території будівництва, та частина будинків знесені. Здавалося, що будівництво вже не спинити.

В кінці 1961 р. комісія «з подолання технічних недоліків в галузі радіомовлення та телебачення» встановила, що до цього часу замість запланованих 26 були наявними лише 16 УКХ-передавачів, які дозволяли охопити телепрограмами лише 80 % населення. Особливо проблемними були території вздовж внутрішньонімецького кордону та в північно-західному напрямку від Берліна. Закриття кордону з ФРН до того ж утрудняло виробництво та обслуговування через нестачу необхідного імпорту. Міністерство пошти вело переговори про включення будівництва в план хоча б з 1963 р. Незважаючи на виділення 300000 марок для фінансування підготовки будівництва, проєкт було остаточно скасовано.

«Помста Папи» Редагувати

Так звана «помста Папи»

Коли сонце відблискує з округлої частини вежі, то світло на землі має форму хреста. Берлінці називають цей відблиск «Rache des Papstes» або «Помста Папи», маючи на увазі Папу Римського.

Іноді цю вежу називають Святий Вальтер за іменем Вальтера Ульбріхта, колишнього керівника НДР. Президент США Рональд Рейґан 12 червня 1987 року згадував цю вежу в промові «Знесіть цю стіну!». Її також жартома називають зубочисткою або «Telespargel» (теле-спаржа) через незвичну форму.

Відвідувачі та туризм Редагувати

Берлінська телевежа — це не тільки технічна споруда, але й визначна туристична пам'ятка. Вежа є найвищою публічно доступною будівлею Європи та найвищою публічно доступною спостережною платформою в Німеччині.

2017 року відкрили Тестову вежу Ротвейла, яка має 246 метрів заввишки і є найвищою вежею із ліфтом у світі.

За перші три роки вежу відвідало 4 мільйони людей. Після возз'єднання Німеччини щороку сюди приїздять 1,2 млн людей з 90 країн на рік, з них 60 %— іноземці. Найпопулярніша країна, представники якої відвідують вежу — Іспанія. (8,1 %), за ними йдуть італійці (7,6 %) та датчани (6,7 %). Максимальна кількість осіб всередині «м'яча» становить 320 осіб. Щодня вежу відвідують до 5000 людей, з них 1500 — відвідувачі місцевого ресторану. У часи НДР тривалість перебування в телекафе була обмежена однією годиною, а на оглядовому майданчику — 30 хвилинами.

Два ліфти вміщують по 12 осіб і за 40 секунд піднімають відвідувачів до спостережної платформи на висоту 203 метри, де розташовано найвищий бар Берліна. З 60 вікон відкривається панорама на все місто й околиці. Ресторан постійно обертається, долаючи 360 градусів щогодини. Задля безпеки основна кухня ресторану розташована біля підніжжя вежі.

Берлінська панорама з телевежі

Напівготову їжу підіймають ліфтом до ресторану, де її готують на невеликій додатковій кухні.

Відвідувачів на інвалідних візках не допускають до відвідування телевежі, оскільки вони не зможуть у разі небезпеки скористатись маршрутом евакуації. Тварини та дитячі коляски також заборонені.

14 червня 2011— майже за 42 роки після відкриття, тодішній мер міста Клаус Воверайт привітав 50-мільйонного відвідувача телевежі. З неї відкривається фантастичний краєвид, а у ясні дні можна побачити курорт «Тропічні острови» на відстані майже 60 км.

Телевежа відкрита для туристів весь рік, останній підйом до спостережної платформи відбувається о 23:30, останнє замовлення в ресторані — о 23:00. Ресторан здається в оренду для приватних вечірок, весіль та свят не більше, ніж на годину.

Частоти та програми Редагувати

Аналогове радіо (УКХ) Редагувати

За допомогою УКХ-антен, розміщених на різних висотах вежі, транслюється загалом 18 радіопрограм. Потужність передавачів становить від 0,5 до 100 кВт.

Цифрове радіо (DAB) Редагувати

В цифровому стандарті DAB транслюється загалом 38 радіопрограм в трьох блоках частот (5C, 7B, 7D). Потужність передавачів становить 10 кВт.

Цифрове телебачення (DVB-T) Редагувати

В цифровому стандарті DVB-T транслюється загалом 41 телепрограма на 9 каналах. Потужність передавачів становить від 10 до 120 кВт.

Аналогове телебачення Редагувати

До запровадження цифрового телебачення транслювалося 5 телепрограм в стандарті PAL.

Примітки Редагувати

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. 15 найулюбленіших туристичних пам'яток Німеччини. Meinestadt.de. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 12 січня 2013. (нім.)
  3. . opus.kobv.de. 2007. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 травня 2018. 
  4. . worldsiteguides.com. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 19 травня 2018. 
  5. . www.visitberlin.de (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 19 травня 2018. 
  6. Berliner Fernsehturm | Presse | Pressemitteilung. archive.is. 12 лютого 2013. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 19 травня 2018. 
  7. mbH, TV Turm Alexanderplatz Gastronomiegesellschaft. Important information. Berliner Fernsehturm (англ.). Процитовано 19 травня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Berlinska televezha nim Berliner Fernsehturm najvisha sporuda Nimechchini ta chetverta za visotoyu v Yevropi V rik zavershennya budivnictva berlinska televezha bula drugoyu za visotoyu televezheyu svitu Televezha v internacionalnomu stili bula zbudovana v drugij polovini 1960 h rokiv v centri Shidnogo Berlina ta znachno perevishuye berlinsku radiovezhu Zahidnogo Berlina Berlinska televezha znahoditsya v okruzi Berlin Mitte nepodalik Aleksanderplacu Televezhu vidno zdaleka vona ye vidomim oriyentirom ta simvolom Berlina Berlinska televezhaBerliner FernsehturmInformaciya52 31 15 pn sh 13 24 34 sh d 52 52083333336077686 pn sh 13 40944444447177730 sh d 52 52083333336077686 13 40944444447177730 Koordinati 52 31 15 pn sh 13 24 34 sh d 52 52083333336077686 pn sh 13 40944444447177730 sh d 52 52083333336077686 13 40944444447177730Roztashuvannya Nimechchina BerlinKrayina Nimechchina 1 Status zbudovanoZaversheno 1965 1969Vidkrito 3 zhovtnya 1969Vikoristannya telekomunikaciyiVisotaAntena Shpil 368 03 mInsheArhitektor Hermann Henselmann Jorg Streitparth Fritz Dieter Gunter Franke Werner AhrendtVlasnik Deutsche Funkturm GmbHSajt tv turm de Berlinska televezha u VikishovishiKrim viprominyuvannya radio ta teleprogram sporuda sluguye oglyadovoyu vezheyu ta nalezhit do najulyublenishih turistichnih pam yatok Nimechchini Shorichno berlinsku televezhu vidviduye blizko 1 2 mln osib 2 Z 1979 r berlinska televezha ye pam yatnikom arhitekturi Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu poblizu Aleksanderplac vezhu chasto nazivayut Aleks Turm nim Alex Turm Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredumovi 1 2 Nevdali proyekti 2 Pomsta Papi 3 Vidviduvachi ta turizm 4 Chastoti ta programi 4 1 Analogove radio UKH 4 2 Cifrove radio DAB 4 3 Cifrove telebachennya DVB T 4 4 Analogove telebachennya 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPeredumovi Redaguvati Na mizhnarodnij radiochastotnij konferenciyi v Stokgolmi v 1952 r yaka koordinuvala rozpodil chastot v Yevropi dlya NDR yaka todi ne bula viznana bilshistyu krayin bulo vidileno lishe dva chastotnih diapazoni dlya telebachennya chastota 41 75 MGc v diapazoni I yaka bula shilna do radiozavad ta chastoti 208 216 MGc v diapazoni III V cih umovah region Berlina ne mig buti obladnanij bagatma nevelikimi teleperedavachami takim chinom shob uniknuti nakladannya ta zavad abo progalin v prijomi telebachennya Takim chinom dlya povnocinnogo pokrittya bez progalin ta zavad buv potriben potuzhnij peredavach v yakomoga vishomu misci V 1950 h rr v Berlini buli v nayavnosti lishe malopotuzhni dopomizhni teleperedavachi Nevdali proyekti Redaguvati V 1952 r poshtove vidomstvo NDR Deutsche Post pochalo planuvannya televezhi v Berlini Spochatku dlya televezhi bulo vibrano misce na pagorbah Myuggelberge v pivdenno shidnij chastini mista V 1954 r bula vidilena zemelna dilyanka Visota televezhi za proyektom stanovila 130 m Televezha povinna bula buti vidkritoyu dlya vidviduvachiv na visoti 70 m planuvalisya dva oglyadovih majdanchika Budivnictvu bulo priznacheno kodove im ya F4 finansuvannya u rozmiri 8 714 mln marok NDR bulo vklyuchene v richni plani narodnogo gospodarstva 1954 1957 rr 13 grudnya 1955 r budivnictvo bulo terminovo zupinene Yak viyavilos televezha lezhala v koridori zahodu na posadku aeroportu Berlin Shenefeld yakij znahoditsya na vidstani 8 km vid miscya budivnictva nbsp Pid chas budivnictva 21 travnya 1968 rokuPislya nevdachi proyektu F4 pochalisya poshuki novogo miscya dlya televezhi Bagato dilyanok poza mistom buli vidkinuti yak taki sho zavazhali polotam litakiv abo unemozhlivlyuvali vstanovlennya radiorelejnogo zv yazku V 1957 58 r arhitektori Gerhard Frost ta Valdemar Alder zaproponuvali proyekt televezhi v samomu misti na teritoriyi narodnogo parka Fridrihshain Buli rozglyanuti takozh 4 dilyanki navkolo parku Lishe 24 lipnya 1960 r vibrane misce otrimalo pozitivnij vidguk Derzhavna planova komisiya she cherez dekilka dniv stvorila finansovi peredumovi dlya budivnictva Za planom televezha v Fridrihshaini povinna bula buti zbudovanoyu do 1964 r Vartist budivnictva v 1960 r planuvalas u sumi 20 mln marok NDR bula skorigovana 5 travnya 1961 r do 29 322 mln marok a v sichni 1962 r virosla do 30 7 mln marok Ale tyazhka finansova kriza viklikana krim inshogo koshtami na budivnictvo berlinskogo muru primusila uryad navesni 1962 r peredchasno skasuvati vikonannya semirichnogo planu Proyekt televezhi stav zhertvoyu neobhidnoyi ekonomiyi 26 travnya 1962 r shidno berlinskij magistrat virishiv skasuvati proyekt Skasuvannya proyektu stalo tyazhkim udarom dlya ministerstva poshti ta zagrozhuvalo vikonannyu inshih proyektiv televezh Nezvazhayuchi na zakinchennya proyektu ta brak koshtiv buli vikonani rozviduvalni burinnya ta budivelni pidpriyemstva otrimali zamovlennya Buli vidseleni zhiteli z teritoriyi budivnictva ta chastina budinkiv zneseni Zdavalosya sho budivnictvo vzhe ne spiniti V kinci 1961 r komisiya z podolannya tehnichnih nedolikiv v galuzi radiomovlennya ta telebachennya vstanovila sho do cogo chasu zamist zaplanovanih 26 buli nayavnimi lishe 16 UKH peredavachiv yaki dozvolyali ohopiti teleprogramami lishe 80 naselennya Osoblivo problemnimi buli teritoriyi vzdovzh vnutrishnonimeckogo kordonu ta v pivnichno zahidnomu napryamku vid Berlina Zakrittya kordonu z FRN do togo zh utrudnyalo virobnictvo ta obslugovuvannya cherez nestachu neobhidnogo importu Ministerstvo poshti velo peregovori pro vklyuchennya budivnictva v plan hocha b z 1963 r Nezvazhayuchi na vidilennya 300000 marok dlya finansuvannya pidgotovki budivnictva proyekt bulo ostatochno skasovano Pomsta Papi Redaguvati nbsp Tak zvana pomsta Papi Koli sonce vidbliskuye z okrugloyi chastini vezhi to svitlo na zemli maye formu hresta Berlinci nazivayut cej vidblisk Rache des Papstes abo Pomsta Papi mayuchi na uvazi Papu Rimskogo Inodi cyu vezhu nazivayut Svyatij Valter za imenem Valtera Ulbrihta kolishnogo kerivnika NDR Prezident SShA Ronald Rejgan 12 chervnya 1987 roku zgaduvav cyu vezhu v promovi Znesit cyu stinu 3 Yiyi takozh zhartoma nazivayut zubochistkoyu abo Telespargel tele sparzha cherez nezvichnu formu 4 Vidviduvachi ta turizm RedaguvatiBerlinska televezha ce ne tilki tehnichna sporuda ale j viznachna turistichna pam yatka Vezha ye najvishoyu publichno dostupnoyu budivleyu Yevropi 5 ta najvishoyu publichno dostupnoyu sposterezhnoyu platformoyu v Nimechchini 2017 roku vidkrili Testovu vezhu Rotvejla yaka maye 246 metriv zavvishki i ye najvishoyu vezheyu iz liftom u sviti Za pershi tri roki vezhu vidvidalo 4 miljoni lyudej Pislya vozz yednannya Nimechchini shoroku syudi priyizdyat 1 2 mln lyudej z 90 krayin na rik z nih 60 inozemci Najpopulyarnisha krayina predstavniki yakoyi vidviduyut vezhu Ispaniya 8 1 za nimi jdut italijci 7 6 ta datchani 6 7 6 Maksimalna kilkist osib vseredini m yacha stanovit 320 osib Shodnya vezhu vidviduyut do 5000 lyudej z nih 1500 vidviduvachi miscevogo restoranu U chasi NDR trivalist perebuvannya v telekafe bula obmezhena odniyeyu godinoyu a na oglyadovomu majdanchiku 30 hvilinami Dva lifti vmishuyut po 12 osib i za 40 sekund pidnimayut vidviduvachiv do sposterezhnoyi platformi na visotu 203 metri de roztashovano najvishij bar Berlina Z 60 vikon vidkrivayetsya panorama na vse misto j okolici Restoran postijno obertayetsya dolayuchi 360 gradusiv shogodini Zadlya bezpeki osnovna kuhnya restoranu roztashovana bilya pidnizhzhya vezhi nbsp Berlinska panorama z televezhiNapivgotovu yizhu pidijmayut liftom do restoranu de yiyi gotuyut na nevelikij dodatkovij kuhni Vidviduvachiv na invalidnih vizkah ne dopuskayut do vidviduvannya televezhi oskilki voni ne zmozhut u razi nebezpeki skoristatis marshrutom evakuaciyi Tvarini ta dityachi kolyaski takozh zaboroneni 7 14 chervnya 2011 majzhe za 42 roki pislya vidkrittya todishnij mer mista Klaus Voverajt privitav 50 miljonnogo vidviduvacha televezhi Z neyi vidkrivayetsya fantastichnij krayevid a u yasni dni mozhna pobachiti kurort Tropichni ostrovi na vidstani majzhe 60 km Televezha vidkrita dlya turistiv ves rik ostannij pidjom do sposterezhnoyi platformi vidbuvayetsya o 23 30 ostannye zamovlennya v restorani o 23 00 Restoran zdayetsya v orendu dlya privatnih vechirok vesil ta svyat ne bilshe nizh na godinu Chastoti ta programi RedaguvatiAnalogove radio UKH Redaguvati Za dopomogoyu UKH anten rozmishenih na riznih visotah vezhi translyuyetsya zagalom 18 radioprogram Potuzhnist peredavachiv stanovit vid 0 5 do 100 kVt Cifrove radio DAB Redaguvati V cifrovomu standarti DAB translyuyetsya zagalom 38 radioprogram v troh blokah chastot 5C 7B 7D Potuzhnist peredavachiv stanovit 10 kVt Cifrove telebachennya DVB T Redaguvati V cifrovomu standarti DVB T translyuyetsya zagalom 41 teleprograma na 9 kanalah Potuzhnist peredavachiv stanovit vid 10 do 120 kVt Analogove telebachennya Redaguvati Do zaprovadzhennya cifrovogo telebachennya translyuvalosya 5 teleprogram v standarti PAL Primitki Redaguvati archINFORM 1994 d Track Q265049 15 najulyublenishih turistichnih pam yatok Nimechchini Meinestadt de Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2013 nim Die Namen des Berliner Fernsehturms opus kobv de 2007 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 19 travnya 2018 Fernsehturm worldsiteguides com Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 19 travnya 2018 Berlin Television Tower visitBerlin de www visitberlin de angl Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 19 travnya 2018 Berliner Fernsehturm Presse Pressemitteilung archive is 12 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 19 travnya 2018 mbH TV Turm Alexanderplatz Gastronomiegesellschaft Important information Berliner Fernsehturm angl Procitovano 19 travnya 2018 Posilannya RedaguvatiOficijnij vebsajt berlinskoyi televezhi Arhivovano 31 travnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berlinska televezha amp oldid 40427982