Беркут (вірш)

«Беркут» — вірш українського письменника Івана Франка.

Плакат з віршем "Беркут", вивішений поблизу Європейської площі в ході акцій протесту, січень 2014

Уривок з вірша

Я не люблю тебе, ненавиджу, берку́те! За те, що в груді ти ховаєш серце люте, За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих З погордою глядиш, хоч сам живеш із них; За те, що так тебе боїться слабша твар, Ненавиджу тебе за теє, що ти цар! І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен, І вбійчеє ядро під хмари понесе він. І замість нести смерть згори на земне ложе, Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже. І не як божий суд, але як труп бездушний Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний. І не остатній ти! Нас є стрільців стосот; І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот, Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, — Те кулі не уйде, як слушний час наспіє. А труп бездушний ми без жалю, без промови Ногою копнемо й підемо дальш на лови.

«Беркут» — один із програмних віршів Івана Франка, написаний 22—24 травня 1883 року і увійшов до циклу «Excelsior» збірки поезій Івана Франка «З вершин і низин», яка була вперше надрукована у 1887 році. Вірш написаний важкою стопою із послідовним римуванням. Цей вірш символіко-алегоричний, І.Франко виступає проти поневолення, насильства й примусу; раз і назавжди встановленої ієрархії. Беркут — символ невблаганної Долі, «над життям грізний, невпинний образ смерти». У вірші концентрована вся ненависть Франка до хижацтва і виражає ставлення до царів-тиранів:

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! // За те, що в груді ти ховаєш серце люте…

Франко виступає проти царської жорстокості, хижацтва і закликає воздати злом за зло, жорстокістю за жорстокість. «Героїзм бунту — це відповідь на фатальний тиск нелюдської влади.»

Вірш був перекладений німецькою мовою Остапом Грицаєм, французькою бельгійським перекладачем українського походження Андієм Свірко, російською В. Державіним та Н. Брауном. Вірш звучав зі сцени під час Євромайдану.

Примітки

1. В одному з примірників другого видання збірки «З вершин і низин» І. Франко виправив дату написання: «22-24 жовтня 1883». Цей примірник зберігається в особистій бібліотеці С. В. Щурата.
2. . Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 24 січня 2014. 
3. Кравець Ярема Іванович Андрій Свірко — бельгійський перекладач і дослідник поетичної творчості Івана Франка (ВЛУ. Сер. філол., 2010. Вип. 51) [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
4. Богдан Тихолоз. «Excelsior!» Івана Франка як цикл філософських алегорій [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія філол. 2004. Вип. 35. С. 204–218
5. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014. 
6. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014. 

Посилання

• НАРОДНІ Й АНТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ФРАНКОВОЇ ЛІРИКИ [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Дмитро Донцов Дегенерація провансальства [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]