www.wikidata.uk-ua.nina.az

Березневі події в Баку 1918 Березневі події азерб Mart Hadisələri міжетнічні сутички що відбулись у березні 1918 року що

Березневі події в Баку (1918)

Березневі події (азерб. Mart Hadisələri) — міжетнічні сутички, що відбулись у березні 1918 року, що призвели до багатотисячних жертв, в основному, серед мусульман у Баку й інших населених пунктах Бакинської губернії. Активну роль в антимусульманських погромах відіграли збройні загони вірменської партії «Дашнакцутюн».

Передумови ред.

Після Жовтневого перевороту в Росії, на Південному Кавказі, у том числі й у Баку виник вакуум влади. Бакинська рада, у якій провідну роль відігравали більшовики й есери різних течій, фактично контролювала владу в місті. Серед лідерів місцевих більшовиків на передових позиціях перебували етнічні вірмени на чолі з Степаном Шаумяном, який був головою Бакинської ради й надзвичайним комісаром у справах Кавказу. Частини Червоної Армії Бакинської ради також складались переважно з вірменів, і серед командирів було немало членів партії Дашнакцутюн.

Вірменські солдати, пам'ятаючи про геноцид 1915 року та спостерігаючи жорстокість з боку турецької армії, повертались до Вірменії для захисту вірменського населення. Війська, що відступали, вважали себе загнаними у пастку між турецькою армією й місцевими мусульманами, що сприймались ними як «п'ята колона». Мусульманське населення, яке в основному було лояльним до Російської імперії під час Першої світової війни, відтоді почало озброюватись для самооборони й чекати приходу турків як визволителів, чим підтверджувало прогнози своїх противників. Перші сутички почались улітку 1917 року. Центром насильства став багатонаціональний Баку, у якому були зосереджені російські, віремнські та азербайджанські війська. Поступово провідною силою в регіоні стала Бакинська рада, головну роль в якій відігравали соціал-демократи й есери. Інтереси мусульманського населення представляла партія Мусават, яку практично не допускали до участі в органах влади міста Баку. Збройна міліція складалась із колишніх російських армійських частин і вірменських загонів під керівництвом дашнаків. Ті умови підготували підґрунтя для березневих подій, коли російські та дашнакські війська, що підпорядковувались Раді, намагаючись установити контроль над бакинськими вулицями, зіштовхнулись зі збройними мусульманськими групами.

Сутички в Баку ред.

«Вірменсько-мусульманська різанина в Баку». Обкладинка журналу «Огонёк» № 10-1918

Березневі події почались, за версією мусульманської сторони, коли Бакинська рада без жодних на те підстав роззброїла та затримала невеликий азербайджанський збройний загін, що прибув як почесна варта на поховання сина азербайджанського міліонера Тагиєва.

27 (15) березня 1918 року на пароплаві «Евеліна» з Ленкорані до Баку прибув загін з п'ятдесяти офіцерів і солдат сформованого Бакинським Мусульманським національним комітетом Ленкоранського кінного дивізіону на чолі з генералом Талишинським. Вони збирались взяти участь у похованні свого співслужбовця, сина міліонера Гаджи Тагиєва — Мамеда, якого було вбито під час сутичок між мусульманськими й російсько-вірменськими частинами в місті Ленкорань. Після поховання військовослужбовці дивізіону мали намір 29 (17) березня відпливти на тому ж пароплаві назад у Ленкорань. Однак керівники Бакинської ради не дозволили кораблю відпливти й висунули ультиматум, зажадавши від військовослужбовців за 24 години здати свою зброю. Намагаючись попередити загострення подій, 18 березня військовослужбовці дивізіону погодились здати зброю. Однак роззброєння азербайджанських військовиків, які намагались поїхати з міста, спричинило обурення мусульманського населення міста, яке сприйняло це як образу вбитого горем Тагиєва-батька та провокацію, оскільки вимоги про роззброєння не поширювались на інші етнічні й партійні збройні формування, що були в місті. 30 (18) березня в різних частинах міста почали будуватись барикади й виникати стихійні мітинги з вимогами повернути військовим конфісковану у них зброю чи ж роззброїти й інші етнічні формування.

Озброєні вірмени в районі спаленого азербайджанського («татарського» за тогочасною термінологією) базару. Баку, березень 1918

Іншу версію висловлює британський дослідник Пітер Гопкірк. Відповідно до неї, хоч Шаумяну і вдалось сформувати коаліцію між більшовиками, вірменами та мусульманами, однак така рівновага була крихкою. Мусульмани остерігались зміцнення вірменів, яких озброювала британська армія, та звернулись до одновірців по допомогу. Сутички почались з прибуття 30 березня в порт Баку збройних підрозділів мусульманської Дикої дивізії. Відряджені для догляду чиновники були обстріляні, декого з них було вбито. Сили більшовиків, що підійшли, роззброїли підрозділи, що прибули. Однак після відправки до Баку додаткових загонів Дикої дивізії місто стало полем битви.

Того ж дня у квартирі більшовика Нарімана Наріманова почались перемовини між керівником Бакинської ради Шаумяном і лідером Мусавату Мамедом Расулзаде. Сторони майже дійшли згоди про повернення конфіскованої зброї, коли надійшла інформація про провокаційний обстріл кінного загону Червоної Армії на Шемахінській вулиці. Лідери більшовиків одразу ж звинуватили в інциденті азербайджанців, хоча винуватців інциденту встановлено не було, й перервавши перемовини, почали проти них активні бойові дії. У подальшому Шаумян визнавав, що скористався тим інцидентом для знищення опозиції в особі Мусавату.

Дашнакська гармата, що брала участь у березневих боях 1918 року. Музей історії Азербайджану (Баку)

Вірменський національний комітет зі свого боку вживав заходів до того, щоб стримати вірменські маси від участі у сутичках. Але на відміну від нього комітет партії «Дашнакцутюн», який спочатку заявив про нейтралітет, після початку збройних сутичок виступив на боці більшовиків. У той же час деякі вірменські національні частини взяли участь у боях на боці Червоної Армії, лише коли перемога Червоної Армії була вже зрозумілою.

Бакинська рада спільно зі збройними формуваннями Дашнакцутюн, що її підтримали, розгорнула наступ на мусульманські квартали. Для бомбардування тих кварталів використовувались аероплани, а два кораблі Каспійської флотилії обстрілювали їх з моря. У зайнятих мусульманських кварталах відбувались грабежі та вбивства мирних мусульман, у тому числі жінок і дітей. Займались цим переважно вірменські збройні формування. Погано озброєні й організовані мусульманські формування були неспроможні стримати натиск об'єднаних формувань більшовиків і дашнаків та попрохали про перемир'я.

Утворений Бакинською радою Комітет Революційної оборони висунув партії Мусават ультиматум, у якому містились такі умови:

  1. Відкрите й безумовне визнання Бакинської ради єдиною владою, й абсолютне підкорення всім його наказам;
  2. Виведення з території Баку азербайджанської «Дикої дивізії»;
  3. Відкриття сполучення на залізниці Баку — Тифліс і Баку — Петровськ.

Увечері 31 (19) березня керівництво «Мусават» повідомило Виконавчий комітет Бакинської ради про прийняття всіх умов висунутого ультиматуму, а наступного дня, вранці 1 квітня (20 березня) на азербайджанських будинках Баку з'явились білі прапори.

«Мусульмани, вбиті у Баку і консул, який прибув, щоб побачити їхні тіла». Іранська поштова листівка

Однак після прийняття ультиматуму, збройні формування дашнаків влаштували грабежі, підпали та вбивства в мусульманських кварталах міста.

Об 11 годині ранку 2 квітня (21 березня) 1918 року керівництво Бакинської ради офіційно погодилось на перемир'я з азербайджанцями, однак убивства та грабежі в азербайджанських кварталах тривали до 5 квітня (24 березня) 1918 року. Почався масовий вихід мусульманського населення з міста. За словами британського віце-консула в Баку майора Макдоннела в місті «не лишилось жодного важливого мусульманина».

Наслідки ред.

Шаумян вважав березневі події тріумфом радянської влади на Південному Кавказі.

Очищення вулиць Баку від убитих. Березень, 1918

За словами американського історика Тадеуша Свентоховського, «у своєму ентузіазмі Шаумян можливо забув, що 1905 року він сам звинувачував царизм у тому, що той користувався плодами вірменсько-мусульманської різанини. Сумнівно, щоб він, на відміну від азербайджанців, помітив якусь схожість».

За словами Фіруза Каземзаде, Рада спровокувала громадянську війну в надії знищити владу свого найвпливовішого противника, партії Мусават. Однак коли Рада звернулась по допомогу до Дашнакцутюн у боротьбі з азербайджанськими націоналістами, громадянська війна переросла в різанину, й вірмени почали вбивати мусульман незалежно від їхньої політичної приналежності чи соціального й економічного становища.

Наслідки різанини в азербайджанському кварталі Баку. Березень, 1918

Більшовики відкрито визнали свою нездатність попередити влаштовані дашнакськими формуваннями антимусульманські погроми, що поширились і на найближчі міста й села. Однак, з іншого боку, глава компартії Азербайджану Нуруллаєв пізніше відзначав, що під час березневих подій одним з видатних революційних діячів Азербайджану та членом Ради Мешаді Азізбековим були утворені «комітети порятунку», завдяки яким удалось врятувати тисячі азербайджанців, причому він також зміг захистити від підпалу та руйнування фабрику Тагиєва.

2007 року під час будівництва в місті Куба стадіону було виявлено масове поховання. Відповідно до досліджень азербайджанських вчених виявлені там людські рештки належать місцевим жителям різних національностей, що 1918 року зазнали масової різанини. Нині виявлено 400 решток, включаючи близько 50 дитячих і 100 жіночих.

За різними оцінками під час березневих подій тільки в Баку загинули від 3 до 12 тисяч осіб. З урахуванням числа жертв, березневі події були одним з найкривавіших епізодів встановлення більшовицької влади. За словами Тадеуша Свентоховського, у розумах азербайджанців Бакинська комуна стала гірким символом більшовицько-вірменської змови, народженої в кривавій лазні березневих подій. Ті події призвели до відчуження мусульманських мас від більшовиків, влада яких виявилась нетривалою. У липні 1918 року влада в Баку перейшла до Диктатури Центрокаспію, а бакинські комісари були змушені тікати до Красноводська, де вони були розстріляні разом з місцевими есерами. Диктатура Центрокаспію також трималась недовго, і в вересні 1918 року уряд АДР встановив контроль над містом в результаті битви за Баку.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 15 квітня 2018. 
  2. ↑ Michael G. Smith. Anatomy of a Rumour: Murder Scandal, the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku, 1917-20. Journal of Contemporary History, Vol. 36, No. 2. (Apr., 2001)
  3. Айдин Балаєв. Лютнева революція й національні околиці. Березневі події 1918 року в Азербайджані. М., Флинта, 2008. ISBN 978-5-9765-0328-1
  4. ↑ . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 15 квітня 2018. 
  5. ↑ Tadeusz Swietochowski. Russian Azerbaijan, 1905—1920: The Shaping of a National Identity in a Muslim Community. Cambridge University Press, 2004. ISBN 0-521-52245-5, 9780521522458, pp 116—118
  6. ↑ Firuz Kazemzadeh. Struggle For Transcaucasia (1917—1921), New York Philosophical Library, 1951
  7. Державний архів Азербайджанської Республіки. ф. 2898, оп. 2, с. 11, арк. 430
  8. Peter Hopkirk. Like hidden fire. The plot to bring down the British Empire. Kodansha Globe, New York, 1994. ISBN 1-56836-127-0. Стор. 282—283
  9. ↑ Шаумян Ст. Листи. 1896—1918. Єреван. Арм ГИЗ, стор. 63-64, 1959
  10. Директиви командування фронтів Червоної Армії (1917—1922): збірка документів у 4-х томах; Головне архівне управління при Раді Міністрів СРСР, Центральний державний архів Радянської Армії, Інститут військової історії Міністерства оборони СРСР [ 8 листопада 2016 у Wayback Machine.], стор. 144
  11. Волхонський М., Муханов В. Слідами Азербайджанської Демократичної Республіки. — М.: Европа, 2007. — ISBN 978-5-9739-0114-1, С.75-80
  12. А. И. Микоян Дорогой борьбы, Книга 1, стор. 133
  13. Азербайджанські тюрки: під російською владою, стор. 86
  14. Шаумян Ст. Листи. 1896—1918. Єреван. Арм ГИЗ, 1959, стор. 63-64
  15. F. Kazemzadeh. The Struggle For Transcaucasia: 1917—1921, The New York Philosophical Library, 1951, стор. 75
  16. Michael G. Smith. Anatomy of a Rumour: Murder Scandal, the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku, 1917-20. Journal of Contemporary History, Vol. 36, No. 2. (Apr., 2001), стор. 227
  17. . 1NEWS.az. 27.04.2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2018. 
  18. Genocide Museum to be built in Guba [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 15 квітня 2018. 
  20. Tadeusz Swietochowski. Russia and Azerbaijan: A Borderland in Transition. Columbia University Press, 1995. ISBN 0-231-07068-3, 9780231070683, стор. 67

Джерела ред.

  • Солмаз Рустамова-Тогіді. Березень 1918 року. Баку. Азербайджанські погроми в документах. — Баку, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bereznevi podiyi azerb Mart Hadiseleri mizhetnichni sutichki sho vidbulis u berezni 1918 roku sho prizveli do bagatotisyachnih zhertv v osnovnomu sered musulman u Baku j inshih naselenih punktah Bakinskoyi guberniyi 1 2 Aktivnu rol v antimusulmanskih pogromah vidigrali zbrojni zagoni virmenskoyi partiyi Dashnakcutyun 2 Zmist 1 Peredumovi 2 Sutichki v Baku 3 Naslidki 4 Primitki 5 DzherelaPeredumovi red Pislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi na Pivdennomu Kavkazi u tom chisli j u Baku vinik vakuum vladi Bakinska rada u yakij providnu rol vidigravali bilshoviki j eseri riznih techij faktichno kontrolyuvala vladu v misti Sered lideriv miscevih bilshovikiv na peredovih poziciyah perebuvali etnichni virmeni na choli z Stepanom Shaumyanom yakij buv golovoyu Bakinskoyi radi j nadzvichajnim komisarom u spravah Kavkazu Chastini Chervonoyi Armiyi Bakinskoyi radi takozh skladalis perevazhno z virmeniv i sered komandiriv bulo nemalo chleniv partiyi Dashnakcutyun 3 Virmenski soldati pam yatayuchi pro genocid 1915 roku ta sposterigayuchi zhorstokist z boku tureckoyi armiyi povertalis do Virmeniyi dlya zahistu virmenskogo naselennya Vijska sho vidstupali vvazhali sebe zagnanimi u pastku mizh tureckoyu armiyeyu j miscevimi musulmanami sho sprijmalis nimi yak p yata kolona Musulmanske naselennya yake v osnovnomu bulo loyalnim do Rosijskoyi imperiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidtodi pochalo ozbroyuvatis dlya samooboroni j chekati prihodu turkiv yak vizvoliteliv chim pidtverdzhuvalo prognozi svoyih protivnikiv Pershi sutichki pochalis ulitku 1917 roku Centrom nasilstva stav bagatonacionalnij Baku u yakomu buli zoseredzheni rosijski viremnski ta azerbajdzhanski vijska Postupovo providnoyu siloyu v regioni stala Bakinska rada golovnu rol v yakij vidigravali social demokrati j eseri Interesi musulmanskogo naselennya predstavlyala partiya Musavat yaku praktichno ne dopuskali do uchasti v organah vladi mista Baku Zbrojna miliciya skladalas iz kolishnih rosijskih armijskih chastin i virmenskih zagoniv pid kerivnictvom dashnakiv Ti umovi pidgotuvali pidgruntya dlya bereznevih podij koli rosijski ta dashnakski vijska sho pidporyadkovuvalis Radi namagayuchis ustanoviti kontrol nad bakinskimi vulicyami zishtovhnulis zi zbrojnimi musulmanskimi grupami 4 Sutichki v Baku red nbsp Virmensko musulmanska rizanina v Baku Obkladinka zhurnalu Ogonyok 10 1918Bereznevi podiyi pochalis za versiyeyu musulmanskoyi storoni koli Bakinska rada bez zhodnih na te pidstav rozzbroyila ta zatrimala nevelikij azerbajdzhanskij zbrojnij zagin sho pribuv yak pochesna varta na pohovannya sina azerbajdzhanskogo milionera Tagiyeva 4 5 6 27 15 bereznya 1918 roku na paroplavi Evelina z Lenkorani do Baku pribuv zagin z p yatdesyati oficeriv i soldat sformovanogo Bakinskim Musulmanskim nacionalnim komitetom Lenkoranskogo kinnogo divizionu 7 na choli z generalom Talishinskim Voni zbiralis vzyati uchast u pohovanni svogo spivsluzhbovcya sina milionera Gadzhi Tagiyeva Mameda yakogo bulo vbito pid chas sutichok mizh musulmanskimi j rosijsko virmenskimi chastinami v misti Lenkoran Pislya pohovannya vijskovosluzhbovci divizionu mali namir 29 17 bereznya vidplivti na tomu zh paroplavi nazad u Lenkoran Odnak kerivniki Bakinskoyi radi ne dozvolili korablyu vidplivti j visunuli ultimatum zazhadavshi vid vijskovosluzhbovciv za 24 godini zdati svoyu zbroyu Namagayuchis poperediti zagostrennya podij 18 bereznya vijskovosluzhbovci divizionu pogodilis zdati zbroyu Odnak rozzbroyennya azerbajdzhanskih vijskovikiv yaki namagalis poyihati z mista sprichinilo oburennya musulmanskogo naselennya mista yake sprijnyalo ce yak obrazu vbitogo gorem Tagiyeva batka ta provokaciyu oskilki vimogi pro rozzbroyennya ne poshiryuvalis na inshi etnichni j partijni zbrojni formuvannya sho buli v misti 30 18 bereznya v riznih chastinah mista pochali buduvatis barikadi j vinikati stihijni mitingi z vimogami povernuti vijskovim konfiskovanu u nih zbroyu chi zh rozzbroyiti j inshi etnichni formuvannya nbsp Ozbroyeni virmeni v rajoni spalenogo azerbajdzhanskogo tatarskogo za togochasnoyu terminologiyeyu bazaru Baku berezen 1918Inshu versiyu vislovlyuye britanskij doslidnik Piter Gopkirk Vidpovidno do neyi hoch Shaumyanu i vdalos sformuvati koaliciyu mizh bilshovikami virmenami ta musulmanami odnak taka rivnovaga bula krihkoyu Musulmani osterigalis zmicnennya virmeniv yakih ozbroyuvala britanska armiya ta zvernulis do odnovirciv po dopomogu Sutichki pochalis z pributtya 30 bereznya v port Baku zbrojnih pidrozdiliv musulmanskoyi Dikoyi diviziyi Vidryadzheni dlya doglyadu chinovniki buli obstrilyani dekogo z nih bulo vbito Sili bilshovikiv sho pidijshli rozzbroyili pidrozdili sho pribuli Odnak pislya vidpravki do Baku dodatkovih zagoniv Dikoyi diviziyi misto stalo polem bitvi 8 Togo zh dnya u kvartiri bilshovika Narimana Narimanova pochalis peremovini mizh kerivnikom Bakinskoyi radi Shaumyanom i liderom Musavatu Mamedom Rasulzade Storoni majzhe dijshli zgodi pro povernennya konfiskovanoyi zbroyi koli nadijshla informaciya pro provokacijnij obstril kinnogo zagonu Chervonoyi Armiyi na Shemahinskij vulici Lideri bilshovikiv odrazu zh zvinuvatili v incidenti azerbajdzhanciv hocha vinuvatciv incidentu vstanovleno ne bulo j perervavshi peremovini pochali proti nih aktivni bojovi diyi U podalshomu Shaumyan viznavav sho skoristavsya tim incidentom dlya znishennya opoziciyi v osobi Musavatu 9 10 nbsp Dashnakska garmata sho brala uchast u bereznevih boyah 1918 roku Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Baku Virmenskij nacionalnij komitet zi svogo boku vzhivav zahodiv do togo shob strimati virmenski masi vid uchasti u sutichkah 11 Ale na vidminu vid nogo komitet partiyi Dashnakcutyun yakij spochatku zayaviv pro nejtralitet pislya pochatku zbrojnih sutichok vistupiv na boci bilshovikiv 5 6 9 U toj zhe chas deyaki virmenski nacionalni chastini vzyali uchast u boyah na boci Chervonoyi Armiyi lishe koli peremoga Chervonoyi Armiyi bula vzhe zrozumiloyu 12 Bakinska rada spilno zi zbrojnimi formuvannyami Dashnakcutyun sho yiyi pidtrimali rozgornula nastup na musulmanski kvartali Dlya bombarduvannya tih kvartaliv vikoristovuvalis aeroplani a dva korabli Kaspijskoyi flotiliyi obstrilyuvali yih z morya U zajnyatih musulmanskih kvartalah vidbuvalis grabezhi ta vbivstva mirnih musulman u tomu chisli zhinok i ditej Zajmalis cim perevazhno virmenski zbrojni formuvannya Pogano ozbroyeni j organizovani musulmanski formuvannya buli nespromozhni strimati natisk ob yednanih formuvan bilshovikiv i dashnakiv ta poprohali pro peremir ya Utvorenij Bakinskoyu radoyu Komitet Revolyucijnoyi oboroni visunuv partiyi Musavat ultimatum u yakomu mistilis taki umovi Vidkrite j bezumovne viznannya Bakinskoyi radi yedinoyu vladoyu j absolyutne pidkorennya vsim jogo nakazam Vivedennya z teritoriyi Baku azerbajdzhanskoyi Dikoyi diviziyi Vidkrittya spoluchennya na zaliznici Baku Tiflis i Baku Petrovsk Uvecheri 31 19 bereznya kerivnictvo Musavat povidomilo Vikonavchij komitet Bakinskoyi radi pro prijnyattya vsih umov visunutogo ultimatumu a nastupnogo dnya vranci 1 kvitnya 20 bereznya na azerbajdzhanskih budinkah Baku z yavilis bili prapori nbsp Musulmani vbiti u Baku i konsul yakij pribuv shob pobachiti yihni tila Iranska poshtova listivkaOdnak pislya prijnyattya ultimatumu zbrojni formuvannya dashnakiv vlashtuvali grabezhi pidpali ta vbivstva v musulmanskih kvartalah mista 5 Ob 11 godini ranku 2 kvitnya 21 bereznya 1918 roku kerivnictvo Bakinskoyi radi oficijno pogodilos na peremir ya z azerbajdzhancyami odnak ubivstva ta grabezhi v azerbajdzhanskih kvartalah trivali do 5 kvitnya 24 bereznya 1918 roku Pochavsya masovij vihid musulmanskogo naselennya z mista Za slovami britanskogo vice konsula v Baku majora Makdonnela v misti ne lishilos zhodnogo vazhlivogo musulmanina 13 Naslidki red Shaumyan vvazhav bereznevi podiyi triumfom radyanskoyi vladi na Pivdennomu Kavkazi 14 nbsp Ochishennya vulic Baku vid ubitih Berezen 1918Za slovami amerikanskogo istorika Tadeusha Sventohovskogo u svoyemu entuziazmi Shaumyan mozhlivo zabuv sho 1905 roku vin sam zvinuvachuvav carizm u tomu sho toj koristuvavsya plodami virmensko musulmanskoyi rizanini Sumnivno shob vin na vidminu vid azerbajdzhanciv pomitiv yakus shozhist 5 Za slovami Firuza Kazemzade Rada sprovokuvala gromadyansku vijnu v nadiyi znishiti vladu svogo najvplivovishogo protivnika partiyi Musavat Odnak koli Rada zvernulas po dopomogu do Dashnakcutyun u borotbi z azerbajdzhanskimi nacionalistami gromadyanska vijna pererosla v rizaninu j virmeni pochali vbivati musulman nezalezhno vid yihnoyi politichnoyi prinalezhnosti chi socialnogo j ekonomichnogo stanovisha 15 nbsp Naslidki rizanini v azerbajdzhanskomu kvartali Baku Berezen 1918Bilshoviki vidkrito viznali svoyu nezdatnist poperediti vlashtovani dashnakskimi formuvannyami antimusulmanski pogromi sho poshirilis i na najblizhchi mista j sela 16 Odnak z inshogo boku glava kompartiyi Azerbajdzhanu Nurullayev piznishe vidznachav sho pid chas bereznevih podij odnim z vidatnih revolyucijnih diyachiv Azerbajdzhanu ta chlenom Radi Meshadi Azizbekovim buli utvoreni komiteti poryatunku zavdyaki yakim udalos vryatuvati tisyachi azerbajdzhanciv prichomu vin takozh zmig zahistiti vid pidpalu ta rujnuvannya fabriku Tagiyeva 17 2007 roku pid chas budivnictva v misti Kuba stadionu bulo viyavleno masove pohovannya Vidpovidno do doslidzhen azerbajdzhanskih vchenih viyavleni tam lyudski reshtki nalezhat miscevim zhitelyam riznih nacionalnostej sho 1918 roku zaznali masovoyi rizanini Nini viyavleno 400 reshtok vklyuchayuchi blizko 50 dityachih i 100 zhinochih 18 Za riznimi ocinkami pid chas bereznevih podij tilki v Baku zaginuli vid 3 do 12 tisyach osib 2 19 Z urahuvannyam chisla zhertv bereznevi podiyi buli odnim z najkrivavishih epizodiv vstanovlennya bilshovickoyi vladi 4 Za slovami Tadeusha Sventohovskogo u rozumah azerbajdzhanciv Bakinska komuna stala girkim simvolom bilshovicko virmenskoyi zmovi narodzhenoyi v krivavij lazni bereznevih podij 20 Ti podiyi prizveli do vidchuzhennya musulmanskih mas vid bilshovikiv vlada yakih viyavilas netrivaloyu U lipni 1918 roku vlada v Baku perejshla do Diktaturi Centrokaspiyu a bakinski komisari buli zmusheni tikati do Krasnovodska de voni buli rozstrilyani razom z miscevimi eserami Diktatura Centrokaspiyu takozh trimalas nedovgo i v veresni 1918 roku uryad ADR vstanoviv kontrol nad mistom v rezultati bitvi za Baku Primitki red Commissar and Mullah Glenn L Roberts str 20 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2018 a b v Michael G Smith Anatomy of a Rumour Murder Scandal the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku 1917 20 Journal of Contemporary History Vol 36 No 2 Apr 2001 Ajdin Balayev Lyutneva revolyuciya j nacionalni okolici Bereznevi podiyi 1918 roku v Azerbajdzhani M Flinta 2008 ISBN 978 5 9765 0328 1 a b v Azerbajdzhan i Rosiya Suspilstva ta derzhavi Majkl Smit Pam yat pro vtrati j azerbajdzhanske suspilstvo Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2018 a b v g Tadeusz Swietochowski Russian Azerbaijan 1905 1920 The Shaping of a National Identity in a Muslim Community Cambridge University Press 2004 ISBN 0 521 52245 5 9780521522458 pp 116 118 a b Firuz Kazemzadeh Struggle For Transcaucasia 1917 1921 New York Philosophical Library 1951 Derzhavnij arhiv Azerbajdzhanskoyi Respubliki f 2898 op 2 s 11 ark 430 Peter Hopkirk Like hidden fire The plot to bring down the British Empire Kodansha Globe New York 1994 ISBN 1 56836 127 0 Stor 282 283 a b Shaumyan St Listi 1896 1918 Yerevan Arm GIZ stor 63 64 1959 Direktivi komanduvannya frontiv Chervonoyi Armiyi 1917 1922 zbirka dokumentiv u 4 h tomah Golovne arhivne upravlinnya pri Radi Ministriv SRSR Centralnij derzhavnij arhiv Radyanskoyi Armiyi Institut vijskovoyi istoriyi Ministerstva oboroni SRSR Arhivovano 8 listopada 2016 u Wayback Machine stor 144 Volhonskij M Muhanov V Slidami Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki M Evropa 2007 ISBN 978 5 9739 0114 1 S 75 80 A I Mikoyan Dorogoj borby Kniga 1 stor 133 Azerbajdzhanski tyurki pid rosijskoyu vladoyu stor 86 Shaumyan St Listi 1896 1918 Yerevan Arm GIZ 1959 stor 63 64 F Kazemzadeh The Struggle For Transcaucasia 1917 1921 The New York Philosophical Library 1951 stor 75 Michael G Smith Anatomy of a Rumour Murder Scandal the Musavat Party and Narratives of the Russian Revolution in Baku 1917 20 Journal of Contemporary History Vol 36 No 2 Apr 2001 stor 227 Krasnye negoduyut no ne vse 1NEWS az 27 04 2009 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2018 Genocide Museum to be built in Guba Arhivovano 22 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Azerbajdzhan i Rosiya Suspilstva i derzhavi Majkl Smit Pam yat pro vtrati ta azerbajdzhanske suspilstvo Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2018 Tadeusz Swietochowski Russia and Azerbaijan A Borderland in Transition Columbia University Press 1995 ISBN 0 231 07068 3 9780231070683 stor 67Dzherela red Solmaz Rustamova Togidi Berezen 1918 roku Baku Azerbajdzhanski pogromi v dokumentah Baku 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bereznevi podiyi v Baku 1918 amp oldid 37412658