| Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Безпідметове речення, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2021. |
Безособове речення — це тип односкладного речення, в яких дія чи стан сприймаються незалежно від активного діяча. Є 5 різновидів безособових речень, що відрізняються за типом побудови граматичної конструкції. Усі вони об'єднані імперсональністю.
Дослідженням, класифікацією та вивченням безособових речень займалися такі відомі науковці: А. Загнітко, І. Вихованець, К. Шульжук, О. Потебня та інші.
Поняття «безособове речення» та «безособове дієслово» одним з перших вживав М. Ломоносов.
Класифікація за видом предикативного центру Редагувати
- речення з головним членом, вираженим безособовим дієсловом; Напр.: Надворі світає.
- речення з головним членом, вираженим адвербіальними (прислівниковими) та іменними предикативами (словами, що виконують роль присудка у безособовому реченні, та передають лише стан); Напр.: На серці було весело.
- речення з головним членом, вираженим поєднанням інфінітива з предикативом; Напр.: Доволі мовчати.
- речення з головним членом, вираженим дієслівною формою на –но, –то [1, с.174]. Напр.: Багато слів сказано даремно.
- речення що містить заперечне слово нема (немає). [2, с.232] Напр.: Немає другого Дніпра (Т. Шевченко).
Примітки Редагувати
- Коваль, Людмила. Лінгвальна кваліфікація безособового речення української мови. cloudfront.net (Українська). Процитовано 15.02.2021.
- Куц, Олена. Безособові речення з предикативними формами на -но, -то в українській мові. enpuir.npu.edu.ua (Українська). Процитовано 15.02.2021.
Література Редагувати
- Куц О. Безособові речення з предикативними формами на -но, -то в українській мові. Наукові записки. 2001. Випуск 31. С. 174—176. (Філологічні науки (мовознавство)).
- Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література: довід. Київ: Грамота, 2019. 496 с.