Бездітко Андрій Павлович

Андрій Павлович Бездітко (Бездєтко) (нар. 8 червня 1919(19190608), село Різуненкове, тепер Коломацького району Харківської області — 26 грудня 2000, місто Харків) — український радянський і компартійний діяч, голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання (з 1968 р.). Член ЦК КПУ в 1971—1986 рр.

Бездітко Андрій Павлович
Народився	8 червня 1919(1919-06-08) село Різуненкове, тепер Коломацького району Харківської області
Помер	26 грудня 2000(2000-12-26) (81 рік) місто Харків
Національність	українець
Діяльність	агроном, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бездітко.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. Закінчив Коломацьку середню школу Харківської області. У 1938 році вступив на агрономічний факультет Харківського сільгосподарського інституту імені Докучаєва.

З 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив червоноармійцем, начальником хімічної служби батальйону, начальником хімічної служби полку. Воював на Калінінському, Степовому, 2-му Українському та 1-му Білоруському фронтах. З 1945 року був інспектором військової комендатури міста Тельтов окупованої Німеччини.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після демобілізації, з 1946 року працював дільничним агрономом Коломацької машинно-тракторної станції (МТС) Харківської області і заочно навчався у Харківському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1947 році.

З 1947 року — головний агроном Шебелинської машинно-тракторної станції (МТС) Балаклійського району Харківської області.

З 1949 року — завідувач сільськогосподарського відділу Балаклійського районного комітету КП(б)У. У 1950—1955 роках — секретар Балаклійського районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1955—1961 роках — 1-й секретар Чугуївського районного комітету КПУ Харківської області.

У 1961—1962 роках — начальник Харківського обласного управління радгоспів.

У 1962 — січні 1963 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих і начальник Харківського обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної сільської Ради депутатів трудящих і начальник Харківського обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів. У грудні 1964 — 15 лютого 1968 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих.

15 лютого 1968 — березень 1983 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих (народних депутатів).

Потім — на пенсії. Очолював деякий час Відкрите акціонерне товариство «Сортнасіновоч».

Нагороди

• два ордени Леніна
• два ордени Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора (6.06.1969)
• орден Червоної Зірки
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (28.12.1977)
• почесний громадянин міста Харкова (1999)

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР. Десятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1979. (рос.)