Лентун Романович Безазієв (нар. 18 березня 1942, Кримська область) — російський і український державний діяч, політик. Депутат окупаційної влади РФ в так званій Державній раді Криму I скликання з 14 вересня 2014 року.
| Лентун Безазієв | |
|---|---|
| | |
| Депутат окупаційної «Ради Криму» | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 14 вересня 2014 |
| Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим | |
| 29 березня 1998 — 17 березня 2014 | |
| Президент | Леонід Кучма Віктор Ющенко Віктор Янукович Олександр Турчинов (в.о) |
| Заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим | |
| 1990 — 2002 | |
| Президент | Леонід Кучма Віктор Ющенко |
| Наступник | невідомо |
| Народився | 18 березня 1942 (81 рік) Кримська область |
| Відомий як | політик |
| Громадянство | Україна → Росія |
| Національність | кримський татарин |
| Політична партія | Єдина Росія |
| Професія | політик |
| Нагороди | |
Депутат Верховної Ради АРК (1998—2002, 2002—2006, 2010—2014).
Заступник голови Ради міністрів АРК (1990—1993, 1998—2002).
Голова Ради представників кримськотатарського народу при президентові України (2013—2014).
Життєпис Редагувати
Народився 18 березня 1942 року в с. Фоті-Сала Куйбишевського району Кримської області.
В Узбецькій РСР Редагувати
- З 1958 року працював столяром у Самарканді Узбецької РСР.
- 1964—1965 — служив у ЗС СРСР у Ашгабаті.
- 1965—1977 — працював майстром, виконробом, головним інженером, начальником управління, керуючим будівельними трестами в Самарканді.
- 1977—1987 — головний інженер об'єднання «Узтрансспецбуд» (Ташкент), керівник будівельних об'єднань Ташкента.
- 1987—1990 — заступник голови Ташкентського обласного агропромислового комітету.
У Криму Редагувати
- 1990—1993 — голова Комітету у справах депортованих народів, заступник голови Ради міністрів АРК.
- 1993—1998 — голова компанії «Крим — Рос».
- 1998—2002 — заступник голови Ради міністрів АРК в уряді Сергія Куніцина.
- Депутат Верховної Ради Верховної Ради АРК (1998—2002, 2002—2006, 2010—2014).
Був членом кримського республіканського комітету КПУ, пізніше перейшов у Блок Тимошенко (БЮТ), обраний депутатом Ялтинської міськради від БЮТ.
2007 року перейшов до Партії регіонів, виступив з критикою президента Ющенка і його оточення, звинувативши їх у тому, що їм вигідно тримати в напрузі обстановку в Криму, тим самим розпалюючи ворожнечу між кримськими татарами і слов'янами".
Піддав критиці діяльність Меджлісу народу, від якого Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров висунули свої кандидатури у ВРУ за списком блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (НУ-НС), висловився в підтримку партнерства з Росією і проти НАТО.
Безазієв та інший колишній заступник голови Ради міністрів АРК Гафаров (раніше очолював альтернативний Меджлісу «Кримськотатарський блок») закликали підтримати Партію регіонів на парламентських виборах.
2013—2014 — голова Ради представників кримськотатарського народу при президентові України. Після введення до складу Ради опозиційних Меджлісу Безазієва та Васві Абдураїмова представники Меджлісу припинили свою участь у цьому органі.
Депутат окупаційної влади РФ у Криму Редагувати
- 17-18 березня 2014 — депутат окупаційної влади так званої Держради Криму,
- з 18 березня 2014 — депутат Держради республіки Крим у складі окупаційної влади Росії,
- з 14 вересня 2014 року — депутат окупаційної влади «держради» першого скликання від партії «Єдина Росія».
Вів перше засідання Держради у вересні 2014 року — як найстарший за віком депутат. Українською прокуратурою АРК звинувачується у державній зраді, у зв'язку з чим оголошено в розшук.
Нагороди Редагувати
- Орден «За вірність обов'язку» (так звана «республіка Крим», 13 березня 2015 року) — за «особливі заслуги», виконання службових обов'язків, самовідданість і ініціативу, проявлені на окупаційному референдумі під час анексії Криму Росією.
Примітки Редагувати
- . crimea.gov.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 14 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- ↑ . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 4 січня 2018.
- Прокуратура АРК надала список екс-депутатів ВР Криму, оголошених у розшук (рос.). Центр журналістських розслідувань. 06.08.2015. Процитовано 21 листопада 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 4 січня 2018.