Батуринська сотня — адміністративно-територіальна одиниця Ніжинського і Чернігівського полків Гетьманської України в 1649-1782 рр.
Сотенний центр: місто Батурин (нині місто районного значення Бахмацького району Чернігівської області). Після знищення Батурина О. Меншиковим у 1708 р. сотенний центр деякий час знаходився у селі Митченки.
Історія Редагувати
За однією з версій, утворилася у складі Борзнянського полку (1648-1649 pp.). За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 р. до реєстру сотні занесено прізвища 99 козаків на чолі з сотником Стефаном Окшею. Протягом 1649-1652 pp. перебувала в складі Чернігівського полку. В результаті реорганізації останнього увійшла до Ніжинського полку.
З Батуринської сотні 1649 року в 1652 році були створені і увійшли до складу полку І. Дзиковського три Батуринські сотні.
По Перепису 1652 року черкас полку Дзиковського під Путивлем і згодом поселених в Острогозьку відомі: Сидоренко Стефан — полковий осавул, Дубовик Федір — сотник, в подальшому в Острогозькому полку була Дубовикова сотня, Красовський Іван — сотник, Василенко Федір — сотник, Вовнянка Микита — станичний голова в 1652, сотник в 1670, товариш І. Дзиковського і Фрола Разіна, страчений за участь в повстанні.
Порівнюючи матеріали Реєстру 1649 р. (99 козаків) і Присяжних книг 1654 р. (671 козак) можемо зробити висновок, що за цей час Батуринська сотня значно збільшилася. При цьому кількість козаків, що внесені до реєстру 1649 р., становила лише близько 17 %.
На 1732 рік старшина Батуринської сотні: сотник Федір Стожок, городовий отаман Федір Прийма, сотенний писар Йосип Рижий, сотенний хорунжий Іван Занко, сотенний осавул Стефан Крат, сотенний комісар Кіндрат Олексіїв.
У 1782 p. її територію включено до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотники Редагувати
Шохов Іван Матвійович (1648);
Окша Степан (1649-1651);
Мишуренко Сава Михайлович (1654-1659, 1661-1662);
Зражевський Кирило (1659);
Гнилозуб Хома Михайлович (1664, 1668);
Коровка-Вольський Григорій Карпович (1669-1672);
Болдаковський Василь Семенович (1673);
Бутович Іван Богданович (1675);
Андрійович Ярема (1676-1689);
Нестеренко Дмитро (1690-1708);
Затиркевич Дмитро (1697, н.);
Бутко Леонтій (1700);
Тарасович Євстахій (1704);
Фіалковський Іван (1708);
Яковенко Григорій (1709-1710 або 1710-1712);
Долинський (Сучченко) Яків Іванович (1713, 1716, н.);
Стожок Федір Данилович (1713-1732);
Прийма Федір (1718, н., 1722, н.)
Костенецький Іван Григорович (1732-1735);
Демидовський Олексій Мартинович (1735-1736, н., 1744-1745);
Кулаковський Кирило Петрович (1746-1763);
Стожок Дмитро Климович (1750-1767);
Смяловський Микита Якович (1769-1782).
Населені пункти Редагувати
Місто Батурин, сотенний заведовца Яків Боченко і заведовца Іван Іванович.
Село Митченки, отаман Яков Білоцицький.
- Атаман Яков Белоцицкий
- Сидор Кухтенко
- Иван Дмитренко
- Яков Тимченко
- Аврам Коломийченко
- Карп Гужва
- Федор Коломийченко
- Василь Пиркаленко
- Иван Дегтеренко
- Грицко Литвин
- Иван Багатенко
- Демян Матвеенко
- Денис Хитронос
- Демян Семеренченко
- Павел Журавленко
- Семен Иващенко
- Сидор Шкавренко
- Данило Белоусенко
- Остап Белоусенко
- Петро Луценко
- Кузма Конопелка
- Прокоп Буряненко
- Федор Кагадеенко
- Грицко Юсщенко
- Иван Борщенко
- Яков Панасенко
- Дмитро Юсщенко
- Яков Стешенко
- Иван Петренко
- Иван Постоженко
- Васил Велирко
- Михайло Скадко
- Савка Кривошия
- Степан Махненко
- Максим Корначенко
- Павел Корначенко
- Иван Ковал
- Стефан Лазко
- Антон Щербенко
- Павел Матвеенко
- Павел Семеренченко
- Петро Послеченко
- Петро Хулапенко
- Андрей Демченко
- Сидор Василенко
- Грицко Водопяненко
- Андрей Шкавренко
- Иван Коваленко
- Иван Ворона
- Иван Колесниченко
- Гаврило Кагадеенко
- Омелка Матвеенко
- Иван Сериченко
- Петро Белонужченко
- Максим Гарасименко
- Иван Василенко
- Павел Лавринченко
- Козма Бугаенко
- Павел Татариненко
- Марко Вовченко
- Максим Белоцерковченко
- Максим Кашталяненко
- Яков Павленко
- Данило Сланенко
- Роман Панченко
- Илия Переченко
- Стефан Стожок
- Клим Коваль
- Клим Радченченко
- Иван Гришченко
- Павел Переченко
- Иван Пилипенко
- Иван Стешенко
- Кирило Гриценко
- Гаврило Куштурний
- Юско Солошенко
- Грицко Мовчаненко
- Михайло Тимченко
- Юско Залеский
- Васил Ничипоренко
- Грицко Гоменко
- Стефан Удовченко
- Роман Ткаченко
- Улас Залеский
- Леско Уласенко
- Савка Ганчела
- Иван Залеский
- Василь Залесченко
- Кирило Залеский
- Федор Корошташовец
- Прокоп Гоменко
- Иван Залеский
- Стефан Тарасенко
- Иван Пинчук
- Иван Баганченко
- Василь Гоменко
- Сава Хвесюненко
- Леско Солошенко
- Остап Демченко
- Иван Белоножченко
- Василь Гоменко
- Грицко Демченко
- Грицко Куштурненко
- Роман Садовничий
- Иван Залеский
Село Красне, отаман Іван Лавриненко.
Село Обмачів, отаман Василь Сорокотяга.
Села Тростянка, отаман Степан Прищепа.
Село Ксьонзівка, отаман Петро Сахненко.
Село Мельня, отаман Іван Медвідь.
Село Атюша, отаман Гаврило Москаленко.
Джерела Редагувати
- РГАДА в м. Москва.
- ІР бібліотеки ім. Вернадського. Ф 1, спр. 56923-56937.
- Присяжні книги 1654 р. Київ, 2003.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 14 травня 2020.
Література Редагувати
- ЗАРУБА В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007.