Батальйон імені Спартака́ — військове формування більшовицьких повстанців, яке у 1919 році вело бої проти армії УНР, брало активну участь у становлення радянської влади на території сучасного Черкаського району та придушенні Григор'ївського повстання.
| Батальйон імені Спартака | |
|---|---|
| 1-й комуністичний батальйон імені Спартака | |
| На службі | лютий-червень 1919 року |
| Країна | Російська імперія |
| Належність | більшовики |
| Вид | батальйон |
| Тип | змішані сили |
| Роль | становлення радянської влади на Черкащині, повстання, погроми |
| Чисельність | 4 загони, 2 полки |
| Оснащення | зброя, як військові трофеї після повстань та боїв |
| Війни/битви | придушення Григор'ївського повстання |
| Командування | |
| Поточний командувач | Ільїн Феофан Несторович |
Влітку 1918 року Феофан Ільїн, уродженець села Яснозір'я, вів активну роботу по створенню більшовицьких революційних військових загонів на території сучасного Черкаського району. За підтримки Черкаського військово-революційного комітету ним були створені Мошенський, Шелепухівський та Яснозірський загони. Останнім він командував сам. У листопаді 1918 року ці загони займались підняттям повстання у низці навколишніх волостей, громили місцеві поміщицькі маєтки. На початку 1919 року ці загони були об'єднані в один під керівництвом Феофана Ільїна. Згодом об'єднаний загін прибув до Черкас і розташувався в районі сучасного перехрестя вулиць Новопречистенської та Гоголя.
Формування займалось потраплянням військовиків під прикриттям до полків армії УНР. Як результат, 25 січня 1919 року вони підняли повстання у Корсунському та Черкаському полках, після чого ці загони перейшли на бік більшовиків. Взагалі загін займався становленням радянської влади на території сучасного Черкаського району. Згодом, разом з Жаботинським загоном Кулаковського, загін Ільїна брав участь у боях проти військових загонів УНР під Смілою та на станції Бобринська. Після цих боїв два загони були об'єднанні в один — батальйон імені Спартака під керівництвом Ільїна. Він вів службу в Черкасах та околицях міста.
У лютому 1919 року батальйон придушив повстання у Ташлику та Златопіллі. Через успіхи вище керівництво поставило батальйону задачу із знешкодження військових загонів, які противились радянській владі, по усій Україні. Так, було створено спеціальну групу на чолі з Левком Ковалевським, яка вела бої по маршруту Черкаси-Гребінка-Київ-Фастів-Біла Церква-Сміла-Черкаси. Найбільшими успіхами група відзначилась в районі селища Баришівка, міста Бориспіль, села Мотовилівки та селища Рокитного. В цей час головні сили батальйону вели бої проти загону Трепера в районі Канева. У травні 1919 року батальйон імені Спартака брав участь у придушенні Григор'ївського повстання. Для допомоги були також направлені загони з Полтави, Лохвиці, Пирятина, а пізніше і регулярні війська Червоної армії та Дніпровська військова флотилія. Після розгрому загонів Матвія Григор'єва, 31-го травня Феофана Ільїна було вбито у його рідному селі, а сам батальйон перейменований у Черкаський караульний. Командиром нового формування став Тараненко, також уродженець Яснозір'я, який до цього був заступником Ільїна. Під час боїв 17 серпня 1919 року з денікінцями батальйон перестав існувати. Більша частина військовиків була убита, деякі повернулись по домівках, частина відступила на Київ разом з 11-ими Черкаськими піхотними командирськими курсами.
Джерела ред.
- Рукопис «Ільїн Феофан Несторович, перший комуніст с. Яснозір'я Черкаського району Черкаського області, командир першого комуністичного батальйону ім. Спартака» та «Спогади генерал-лейтенанта Ф. І. Шевченка про громадянську війну на Черкащині і в с. Яснозір'я», історично-біографічна довідка, 1983 рік