Басистов Анатолій Георгійович

Анатолій Георгійович Басистов (нар. 23 жовтня 1920(19201023), місто Саратов, тепер Російська Федерація — 16 вересня 1998, місто Москва) — радянський діяч, учений і конструктор в області радіотехніки і електроніки ППО СРСР, генеральний конструктор Науково-дослідного інституту радіоприладобудування, генерал-лейтенант авіації (1984). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Доктор технічних наук (1967), професор (1989). Член-кореспондент Академії наук СРСР (РАН) (26.12.1984), дійсний член (академік) Міжнародної академії інформатизації при ООН. Герой Соціалістичної Праці (19.09.1968).

Басистов Анатолій Георгійович
Народився	23 жовтня 1920(1920-10-23) Саратов, Російська СФРР
Помер	16 вересня 1998(1998-09-16) (77 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Місце проживання	СРСР
Діяльність	інженер
Alma mater	Московський енергетичний інститут і Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського
Знання мов	російська
Заклад	КБ-1
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Басистов.

Життєпис

У 1938—1941 роках навчався в Московському енергетичному інституті, потім зарахований в Ленінградську військово-повітряну академію Червоної армії, яку закінчив у 1944 році. З серпня 1944 року — штурман авіаційного полку. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1947—1950 роках — старший інженер одного з управлінь ВПС Міністерства оборони СРСР.

З 1950 року — інженер, начальник лабораторії, заступник начальника відділу, начальник відділу в конструкторському бюро (КБ-1) Міністерства оборонної промисловості, потім в КБ Міністерства радіопромисловості зі створення систем протиповітряної оборони, де брав участь в розробці багатоканальної зенітної системи С-25 для ППО Москви.

З 1968 року працював начальником науково-тематичного центру при дослідно-конструкторському бюро «Вимпел» по створенню систем протиракетної оборони (ПРО), брав участь в розробці багатоканальної зенітної ракетної системи дальньої дії С-200.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 19 вересня 1968 року за розробку першої в країні зенітно-ракетної системи дальньої дії С-200 Басистову Анатолію Георгійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1979—1985 роках — головний конструктор і науково-технічний керівник, у 1985—1998 роках — генеральний конструктор Науково-дослідного інституту радіоприладобудування. З 1991 року був звільнений в запас, але продовжив роботу в науково-дослідному інституті.

Одночасно завідував кафедрою «Інформаційні системи» на факультеті радіотехніки і кібернетики (ФРТК) Московського фізико-технічного інституту. Автор праць з синтезу структур складних сигналів інформаційних систем.

Помер 16 вересня 1998 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Звання

• генерал-лейтенант авіації (1984)

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (19.09.1968)
• орден Леніна (19.09.1968)
• орден Вітчизняної війни І ст. (11.03.1985)
• орден Трудового Червоного Прапора (20.04.1956)
• орден Червоної Зірки (30.12.1956)
• медаль «За бойові заслуги» (20.04.1953)
• медалі
• Державна премія Російської Федерації (1997)
• премія імені Расплетіна (1994)

Примітки

Посилання

• Генеральный конструктор российской системы ПРО — Анатолий Георгиевич Басистов — История создания российской системы ПРО
• Басистов Анатолий Георгиевич [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)